25. БУР’ЯНИ І ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З НИМИ. ШКОДА ВІД БУР’ЯНІВ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

Загрузка...

Бур’яни — це рослини, які засмічують сільськогосподарські угіддя, завдають шкоди сільськогосподарським культурам, зни-жуючи їх урожай та погіршуючи якість. Рослини, що належать до культурних видів, але їх не вирощують на даному полі, відно-сять до засмічувачів.

Дикоросла флора України нараховує понад 3500 видів, з них близько 700 видів зустрічаються як бур’яни. Вони засмічують озимі, ярі, просапні, однорічні й різні багаторічні культури, сади, городи, виноградники, луки, пасовища тощо. Деякі види бур’я-нів у великій кількості поширені у смугах відчуження залізниць і шосейних шляхів, на межах, польових станах, токах, пустирях, вигонах, поблизу жител.

На засмічених посівах сільськогосподарських культур урожай зменшується на 25–30 і більше процентів. Це пояснюється тим, що бур’яни погіршують умови життя культурних рослин, а деякі їх види є паразитами. Зокрема, негативний вплив бур’янів на величину врожаю полягає в тому, що вони знижують родючість ґрунту, використовуючи воду та елементи живлення. Так, бур-кун жовтий в 1,5, а пирій повзучий у 2,5 раза більше використо-вують води з ґрунту, ніж озима пшениця, а лобода звичайна — у 2 рази більше, ніж ячмінь та кукурудза. Осот рожевий вино-сить з ґрунту азоту й фосфору в 1,5, а калію — в 4 рази більше, ніж колосові зернові культури. Зумовлюється це тим, що більшість бур’янів мають добре розвинену кореневу систему, що глибоко проникає в ґрунт. Наприклад, корені осоту рожевого у перший рік життя можуть досягти глибини 3,5 м, у другий — 5,8, у третій — понад 7 м. Корені буркуну іноді проникають у ґрунт на глибину до 6 м.

Інтенсивний розвиток вегетативних органів бур’янів, що ви-переджають у рості культурні рослини, призводить до затінен-ня останніх. Це спричинює зниження інтенсивності фотосинте-зу, ослаблення стебел внаслідок етіоляції та вилягання посівів, у зв’язку з чим значно зменшується якість продукції та збільшу-ються втрати під час збирання полеглих хлібів. Поряд з цим за-25. Бур’яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур’янів

тінення рослин призводить до зниження температури поверхні ґрунту на 2–4°С, що негативно впливає на активність мікроор-ганізмів у ґрунті, призводить до погіршення умов живлення та подовження вегетації рослин. Особливо терплять на перших етапах росту рослини, що повільно розвиваються — льон, куку-рудза, картопля, цукрові буряки та ін.

Зміна інтенсивності фотосинтезу та погіршення умов коре-невого живлення рослин призводять до зниження якості вро-жаю, наприклад до зменшення вмісту протеїну у зерні пшениці на 1–2%, Наявність насіння бур’янів у продукції помітно знижує її харчові та смакові якості. Так, наявність у борошні незначної кількості розмеленого насіння таких бур’янів, як куколю, пажит-ниці п’янкої, блекоти, гірчаку рожевого, перетворює його на продукт, непридатний для вживання людиною і тваринами внас-лідок вмісту шкідливих сполук. Домішки полину гіркого надають зерну, крупі і борошну гіркого смаку. Жовтець їдкий, хвощ польо-вий, гірчак рожевий та інші отруйні рослини знижують якість сіна, продуктивність пасовищ і можуть спричинити отруєння тварин.

Засміченість посівів утруднює збирання врожаю, збільшує витрати пального, зумовлює поломку збиральної техніки. Доміш-ки зелених часточок бур’янів у зерні підвищують його вологість, утруднюють очищення, внаслідок чого зростають витрати, зни-жується продуктивність праці. Крім того, вартість обробітку ґрун-ту збільшується за рахунок проведення додаткових заходів та підвищення опору ґрунту знаряддям обробітку. Встановлено, що на оранку 1 га дуже засміченого ґрунту витрачається близько 30 л пального, а на оранку малозасміченого — лише 15–18 л.

Бур’яни, крім шкідливого впливу на величину та якість уро-жаю, є джерелом розмноження багатьох хвороб та шкідників сільськогосподарських культур. Так, берізка польова сприяє роз-множенню лугового метелика та озимої совки, які відкладають яйця на її листках, пирій повзучий — передавач іржі, вівсюг — сажки вівса, паслін гіркий — раку картоплі тощо. Полин гіркий та амброзія полинолиста навіть у незначних кількостях можуть зумовити алергічні захворювання у людей.

В умовах інтенсивного землеробства особливо гостро стоїть питання захисту посівів від бур’янів, оскільки заходи інтенсифікації зводяться до мінімуму і не дають запрограмованих результатів.

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії