14.2. Податкова звітність за непрямими податками 14.2.1. Податок на додану вартість


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 

Загрузка...

Справляння податку на додану вартість передбачено в Україні згідно Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами і доповненнями (далі — Закон № 168). Податок на додану вартість — це податок на суму доданої вартості, що створена підприємством, платником подат-ку, і одержана ним в результаті операцій з поставки товарів та послуг.

Поставка товарів — будь-які операції, що здійснюються згі-дно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими ци-вільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (резуль-татів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізинго-давцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з догово-рами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають від-строчення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управ-ління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (корис-тування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг — будь-які операції цивільно-правового ха-рактеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на ко-ристування або розпорядження товарами, у тому числі нематері-альними активами, а також з надання будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з бе-зоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпоря-дження.

Товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліце-нзування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об’єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Платником податку на додану вартість згідно Закону № 168 визнається особа, яка здійснює або планує здійснювати госпо-дарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішен-ням як платник податку; підлягає обов’язковій реєстрації як пла-тник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з Законом; будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструва-лася платником податку.

Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі:

—        коли загальна сума від здійснення операцій з поставки то-варів (послуг), у тому числі з використанням локальної або гло-бальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згі-дно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванад-цяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

—        особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки по-слуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної дія-льності та підприємствами зв’язку, що перебувають у підпоряд-куванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

—        особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп’ютер-них мереж, при цьому особа — нерезидент може здійснювати та-ку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєст-роване на території України.

—        особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми опера-

цій з поставки товарів (послуг), визначеної в сумі 300 000 грн, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування вико-ристовує така особа згідно із законодавством.

Центральний податковий орган веде реєстр платників подат-ку. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на дода-ну вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 За-кону, зобов’язані зареєструватися як платник податку у податко-вому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Фор-ма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників по-датку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному цен-тральним податковим органом.

Фізичні особи, які не є суб’єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України, без їх реєстра-ції як платники цього податку.

Якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 За-кону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєс-труватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітно-го податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов’язана надіслати податковому органу заяву про реєст-рацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визна-чену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, то така особа зобов’язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нара-хування податкового кредиту та отримання бюджетного відшко-дування.

Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов’язаний видати заявнику (відправити по-штою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

З урахуванням положень пункту 9.5 статті 9 Закону заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу:

а)         особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1

пункту 2.3 статті 2 Закону, не пізніше двадцятого календарного

дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, ви-

значеної зазначеним пунктом;

б)         особами, які підлягають податковій реєстрації у зв’язку із

здійсненням ними операцій, визначених у підпунктах 2.3.2—

2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 статті 2 Закону, не пізніше ніж за

двадцять календарних днів до початку здійснення таких опе-

рацій;

в)         особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію

платниками податку, не пізніше двадцяти календарних днів до

початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться

платниками цього податку та матимуть право на податковий кре-

дит і виписку податкових накладних.

Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені податковим орга-ном, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених під-розділах.

До платників ПДВ, зобов’язаних подавати звітність щодо ПДВ, належать:

•          особи (юридичні та фізичні), які підпадають під визначення платників податків, установлене статтею 2 Закону про ПДВ, та зареєстровані як платники ПДВ;

•          особи, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку.

Об’єкт оподаткування визнаються операції платника податку з:

—        поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходить-ся на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

—        ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпо-рту або реімпорту (далі — імпорту).

З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється:

—        ввезення з-за меж митного кордону України на митну тери-торію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об’єкта лізингу лізинго-давцю — резиденту або іншій особі за дорученням такого лізин-годавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбача-ють їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов’язане із поверненням товарів у зв’язку з припиненням дії зазначених договорів;

—        поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу (крім території інших безмитних магазинів);

—        поставка продуктів переробки (готової продукції) з митно-го режиму переробки на митній території України на митну тери-торію України для їх вільного обігу;

—        в інших випадках, передбачених Митним кодексом України;

—        вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі екс-порту або реекспорту (далі — експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробага-жу) та вантажу за межами державного кордону України.

З метою оподаткування до експорту товарів також прирівню-ється:

—        вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митного кор-дону України за договорами фінансового лізингу (оренди) (у то-му числі у разі повернення об’єкта фінансового лізингу лізинго-давцю — нерезиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбача-ють передання права власності на такі товари (майно) або перед-бачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке вивезення пов’язане із припиненням дії зазначе-них договорів;

—        поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів;

—        передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митний режим митного складу, для подальшого вивезення та-ких товарів з митної території України;

—        в інших випадках, визначених Митним кодексом України.

Податкове зобов’язання з податку на додану вартість визна-чається як загальна сума податку, одержана (нарахована) платни-ком податку в звітному (податковому) періоді згідно бази та ста-вки оподаткування.

База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) ви-значається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, ви-значеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальноде-ржавних податків та зборів (обов’язкових платежів) згідно із за-конами України з питань оподаткування(за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов’язкове пенсійне страху-вання на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включаєть-ся до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріаль-них і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’яз-ку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з част-ковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товаро-обмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах ба-лансу платника податку для невиробничого використання, витра-ти на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов’язаній з продавцем особі чи суб’єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрак-тна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазна-ченої у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транс-портування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, спла-ти брокерських, агентських, комісійних та інших видів винаго-род, пов’язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перерахову-ється в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Націо-нального банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх на-дання на митній території України, базою оподаткування є дого-вірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включа-ються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.

Для готової продукції, виготовленої на території України з да-вальницької сировини нерезидента, у разі її поставки на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну та-кої готової продукції згідно із законами України з питань оподат-кування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов’язань. При цьо-му податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, перед-баченому для оподаткування товарів, що імпортуються, а відпо-відальність за сплату податку покупцем такої продукції несе вітчизняний її переробник.

Згідно Закону № 168 ставки податку на додану вартість визна-чені наступні:

—        20 відсотків від бази оподаткування в загальних випадках операцій поставки товарів (послуг) та ввезення товарів на митну територію України;

—        0 відсотків від бази оподаткування з операцій поставки това-рів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі ми-тної території України, продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

Визнання податкового зобов’язання продавця здійснюється одночасно зі складанням податкової накладної, яку платник по-датку зобов’язаний надати покупцю. Датою виникнення податко-вих зобов’язань з поставки товарів (послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

—        або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на

банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт,

послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти — дата їх оприбуткування в касі плат-ника податку, а при відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (по-слуг) платником податку;

Датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні (ім-портуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою ви-никнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (по-слуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залеж-но від того, яка з подій відбулася першою.

При придбанні платником податку товарів, робіт, послуг на митній території України з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платників податку на додану вартість та при сплаті до бюджету податкового зобов’язання при ввезенні на митну територію України товарів (робіт, послуг) підприємства отримують право на податковий кредит. Податковий кредит — сума, на яку плат-ник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітно-го періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалеж-но від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали ви-користовуватися в оподатковуваних операціях у межах господар-ської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку опода-тковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають викори-стовуватися в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 Закону, чи основні фонди переводяться до складу не-виробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (по-слуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операці-ях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 Закону або

звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 Закону, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником по-датку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника по-датку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) — в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

для операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, по-слуг) — дата сплати податку по податкових зобов’язаннях.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або від-шкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загаль-ною сумою податкових зобов’язань, що виникли з будь-яким по-ставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа мі-сяця, що настає за звітним періодом.

У строки, передбачені Законом № 168 для відповідного подат-кового періоду, платник податку подає органу державної подат-кової служби за місцем свого знаходження податкову деклара-цію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов’язання, чи ні.

Підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Критерієм для визначення звітного (податкового) періоду є рі-вень обсягу оподатковуваних операцій з поставки товарів (по-слуг) за попередній календарний рік, що дорівнює 300 000 грн. З метою визначення податкового (звітного) періоду для платника під терміном «календарний рік» слід розуміти період з 1 січня по 31 грудня включно.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (по-слуг) за попередній календарний рік (без урахування ПДВ) пере-вищує 300 000 грн, то для таких платників податків установлю-ється звітний (податковий) період, що дорівнює одному кален-дарному місяцю.

Для платників податків, які мають за попередній календар-ний рік (без урахування ПДВ) обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) менше ніж 300 000 грн, звітний (податковий) період установлюється за їх вибором і може до-рівнювати або календарному місяцю, або календарному квар-талу.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 166 для цілей визначен-ня звітного (податкового) періоду обсяг оподатковуваних опера-цій з поставки товарів (послуг) обчислюється без урахування по-датку на додану вартість (тобто виключає суму ПДВ). Визна-чення податкового (звітного) періоду для кожного платника по-датку здійснюється на початку кожного наступного календарного року з урахуванням поданої податкової звітності за попередній календарний рік.

 

Обсяг оподатковуваних операцій за попередній календарний рік (з 1 січня по 31 грудня включно) без урахування ПДВ

I                      1

Перевищує 300 000 грн                   Не перевищує 300 000 грн

I                      1

Звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю               Звітний (податковий) період

установлюється за вибором

платника податків і може

дорівнювати

                        1         1

            1 календарному місяцю       1 календарному кварталу

Рис. 27. Визначення звітного періоду з податку на додану вартість

Платник податку на додану вартість, якому на поточний кале-ндарний рік встановлено податковий (звітний) період, що дорів-нює одному кварталу, має право на заміну податкового кварталь-ного періоду на місячний. Заміну може бути здійснено з початку будь-якого кварталу поточного року. Заява про таку заміну пода-ється платником податку до податкового органу за один місяць до початку кварталу, в якому платник бажає замінити кварталь-ний податковий період на місячний.

Платнику податків не дозволяється здійснювати зворотну за-міну місячного звітного (податкового) періоду на квартальний в одному календарному році. Інакше кажучи, якщо платник подат-ку на додану вартість у поточному році скористався правом замі-ни звітного квартального періоду на звітний місячний період, то провести зворотну заміну, бажаючи повернутися на обкладення податком на додану вартість на раніше існуючий звітний період, що дорівнює одному календарному кварталу, платник податків може тільки починаючи з наступного календарного року. Що-правда, це можливо тільки за умови, що обсяг оподатковуваних операцій без урахування ПДВ за попередній календарний рік не перевищить 300 000 грн.

Якщо податковий (звітний) період дорівнює календарному мі-сяцю, — декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 ка-лендарних днів, наступних за останнім календарним днем звітно-го (податкового) місяця.

Якщо податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, — декларація подається до державної податкової ін-спекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. Керівником податкової інспекції (адміністрації) або його заступником за письмовим запитом платника граничні строки для подання податкової декларації можуть бути продовжені за правилами і на підставах, що встановлені пунктом 15.4 статті 15 Закону-№ 2181 (наказ ДПА України від 19.03.2001 № 113 «Про затвердження Порядку застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.03.2001 за № 284/5475 з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України від 20.02.2003 року № 550-1У).

Для податкового обліку податкового кредиту передбачено ве-дення Реєстру отриманих та виданих податкових накладних згід-но відповідного Порядку, затвердженого наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244. На підставі даних податкового обліку подат-кового кредиту та податкового зобов’язання платники податку складають Податкову декларацію з податку на додану вартість.

14.2.1.1. Подання Податкової декларації у загальному випадку

Складання та подання Декларації по податку на додану вар-тість здійснюється у відповідності з Порядком заповнення та по-дання податкової декларації по податку на додану вартість, за-твердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. № 166 зі змінами і доповненнями (далі — Порядок № 166).

Декларація подається до податкового органу за місцем реєст-рації особою, яка зареєстрована платником податку на додану ва-ртість згідно з вимогами Закону.

Платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21 та 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової де-кларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціаль-них режимів, установлених указаними пунктами.

Декларація складається із вступної частини, службових полів та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи, службові поля та вступна частина, четвертий розділ за-повнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій ін-спекції (адміністрації).

Оригінал декларації на паперовому носії подається платником до податкового органу за місцем знаходження платника. Подання ксерокопії не допускається.

За добровільним рішенням платник податку може подати до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстра-ції податкову декларацію в електронній формі за умови реєстра-ції електронного підпису підзвітних осі б у порядку, визначеному законодавством.

Декларація може бути надіслана до податкової інспекції (ад-міністрації) за місцем реєстрації платника поштою з повідомлен-ням про вручення не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну, устано-вленого для подання декларації.

Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не до-пускається), без виправлень і помарок; в рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Суми обороту та податку в декларації проставляються в гривнях, без копійок, з

відповідним округленням за загальними встановленими прави-лами.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зо-бов’язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника та да-ним книг податкового обліку, достовірність даних підтверджу-ється: підписом платника, якщо платник — фізична особа, в ін-ших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) — підписами відповідаль-них посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печат-кою, а в разі подання декларації в електронній формі — електро-нним підписом підзвітних осіб, зареєстрованим у порядку, визна-ченому законодавством.

Декларація подається платником у визначений строк до під-розділу державної податкової інспекції (адміністрації), яким здійснюється приймання звітності, для реєстрації. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період, без наростаючого підсумку.

Одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації:

—        ДОДАТОК 1. Розрахунок коригування сум ПДВ до пода-ткової декларації з податку на додану вартість — подається плат-ником при заповненні рядків 8 та 16 податкової декларації з по-датку на додану вартість;

—        ДОДАТОК 2 Розрахунок суми, що підлягає сплаті (пере-рахуванню) до бюджету до податкової декларації — подається платником податку, який має суму заниження заявленого плат-ником податку бюджетного відшкодування щодо суми, визначе-ної податковим органом відповідно до п. 7.7.7. п. 7. ст. 7 Закону, та/або суму бюджетного відшкодування минулих звітних пері-одів, яка зараховується у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів;

—        ДОДАТОК 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодуван-ня — подається на підставі вимог частини третьої статті 4 Указу президента від 07.08.1998 р. № 857/98 «Про деякі зміни в оподат-куванні» платником, який здійснює продаж товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою податку на додану вартість на митній тери-торії України та за результатами звітного періоду має суму подат-ку на додану вартість, належну до відшкодування з бюджету (од-ночасно заповнено рядки 2.2 та 21 податкової декларації);

—        ДОДАТОК 4 Заява про повернення бюджетного відшко-дування до податкової декларації З ПДВ, яка подається в разі

наміру платника податку отримати бюджетне відшкодування ПДВ відповідно пункту 7.7. статті 7 Закону, визначене у подат-ковій декларації за звітний період;

—        ДОДАТОК 5 Уточнюючий розрахунок податкових зо-

бов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправ-

ленням самостійно виявлених помилок.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним усупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її запо-внення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкові рекві-зити, її не підписано відповідними посадовими особами, не скрі-плено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо конт-ролюючий орган звертається до платника податків із письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повід-омленням про його вручення) подати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйнят-тя попередньої), то такий платник податків має право:

—        подати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідно-го штрафу;

—        оскаржити рішення податкового органу в порядку апеля-ційного узгодження.

Якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зо-бов’язаний подати в порядку, встановленому для подання декла-рацій з податку на додану вартість (без урахування граничного строку подання, але з урахуванням строків давності, установлених статтею 15 Закону № 2181), Уточнюючий розрахунок податко-вих зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з ви-правленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюю-чий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки тільки однієї раніше поданої декларації.

Платник податків має право не подавати зазначеного розраху-нку, якщо такі уточнені показники вказуються ним у складі де-кларації за будь-який наступний податковий період (з урахуван-ням зазначених у першому абзаці строків давності), протягом якого такі помилки було самостійно виявлено. Такий спосіб са-мостійного виправлення платником помилки може бути застосо-вано в разі виправлення в декларації звітного періоду помилок тільки однієї раніше поданої декларації.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декла-рації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого роз-рахунку чи декларації, до якої включено уточнені показники, має бути подано відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Не може бути зменшено суму податкових зобов’язань, яку не було сплачено до бюджету в минулих звітних періодах у зв’язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Якщо у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попере-дніх звітних періодах, визначено заниження податкового зо-бов’язання (збільшується сума, що підлягає сплаті до бюджету, та/або зменшується сума, заявлена до відшкодування та відшко-дована з бюджету) (заповнюється рядок 7.1 та/або рядок 7.4.1 уточнюючого розрахунку), то платник самостійно нараховує та сплачує штраф у розмірі, встановленому законодавством.

При цьому в разі самостійного виправлення платником поми-лок щодо операцій, які підпадають під дію пунктів 11.12 (абзац дванадцятий), 11.21, 11.29, 11.35 ст. 11 Закону), згідно з якими сума податку залишається в розпорядженні цього платника для цільового використання, зазначений в абзаці першому цього під-пункту штраф не нараховується.

Якщо в результаті виправлення помилок, допущених у попе-редніх звітних періодах, визначено суму ПДВ, яка зменшує пода-ткові зобов’язання, тобто у зв’язку з виправленням помилок зме-ншується сума, що підлягає сплаті до бюджету, та/або збіль-шується сума, що підлягає відшкодуванню з бюджету (заповню-ється рядок 7.2 та/або рядок 7.3 уточнюючого розрахунку), така сума прирівнюється до суми бюджетного відшкодування тільки в тому випадку, коли в уточнюючому розрахунку заповнено рядок 6.2 та/або рядок 1.2.

Після подання декларації за звітний період платник податків має право до закінчення граничного строку подання декларації за такий же період подати нову декларацію з виправленими показ-никами.

Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником по-датків, вважається узгодженим із дня подання податкової декла-рації до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації та не може бути оскаржене платником в адміністрати-вному чи судовому порядку.

У вступній частині податкової декларації вказується повна на-зва платника, його ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ чи ДРФО; вказується індивідуальний податковий номер платника податку та номер свідоцтва про реєстрацію його в якості платни-ка податку на додану вартість, адреса і телефон платника.

У спеціальному полі для позначок про тип декларації (рядки 011-0133) у скороченій податковій декларації у другій колонці зазначається позначка (х) у рядку спеціального поля, яке відпові-дає типу декларації. Перша колонка спеціального поля містить код типу декларації, третя колонка містить назву типу декларації.

 

01                    Податкова декларація           011                  Звітна

 

            з податку на додану вартість           012                  Звітна нова

013      Спеціальні режими оподаткування

0131                Переробного підприємства(пункт 11.21 Закону)

0132    X         Сільськогосподарського підприємства (пункт 11.21 Закону)

0133                Сільськогосподарського товаровиробника (пункт 11.29 Закону)

Рис. 29. Зразок спеціального поля

Розділ І «Податкові зобов’язання» декларації заповнюється на підставі даних податкового обліку в розділі 2 Реєстру отриманих та виданих податкових накладних, здійсненого за податковими накладними, виданими покупцям платником податку на додану вартість. Тут вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зо-бов’язання (оподатковувані за ставкою 20 %, 0 %, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону № 168 та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону № 168 чи інших нормативно-правових актів).

До розділу II «Податковий кредит» (рядки 10—15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спо-рудження) з податком на додану вартість або без податку на до-дану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній тери-торії України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника подат-ку, а також тих, які не призначаються для їх використання у гос-подарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце по-ставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Зако-ну, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які під-лягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об’єк-том оподаткування).

Таблиця 34

ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ РОЗДІЛУ I «ПОДАТКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ» ПОДАТКОВОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ 3 ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

 

Код

рядка

декларації       Показники     Зміст запису

1          2          3

1          Операції на митній території Украї-ни, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім імпорту товарів            включаються оподатковувані за ставкою 20 відсотків обсяги поста-вки, здійснені на митній території України, включаючи також і об-сяги поставки транспортних послуг, визначених частиною першою підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону, у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою пере-візника та інші, визначені Законом, оподатковувані за вказаною ставкою обсяги поставки

2          Операції,   що   оподатковуються   за нульовою ставкою           вказуються обсяги поставки, що оподатковуються за нульовою ставкою, окремо — експортні, окремо — інші операції

2.1       Експортні операції   

2.2       Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою         

3          Операції, що не є об'єктом оподат-кування (п. 3.2 ст. 3 Закону № 168)            заповнюєгься платником у тому випадку, якщо платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі поставки та зареєстрований (або має бути зареєстрований) як платник податку на додану вартість відповідно до вимогЗакону. До декларації платником додаєгься довід-ка довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бух-галтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник — фізична особа), із зазначенням виду операції та пункту Закону, відповідно до якого така операція не є об'єкгом оподаткування

Закінчення табл. 34

 

Код

рядка

декларації       Показники     Зміст запису

1          2          3

4          Операції, які звільнені від оподатку-вання (ст. 5,11 Закону №168, інші нормативно-правові акти)            Вказується обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповід-но до статті 5 Закону та тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових ак-тів. До декларації платником додається довідка довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бухгалтера та печат-кою (чи підписом платника, якщо платник — фізична особа), із за-значенням виду операції та пункту Закону чи іншого нормативно-правового акта, відповідно до якого така операція звільнена від оподаткування

5          Загальний обсяг поставки (сума зна-чень з 1-го до 4-го рядка колонки А)      Вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковува-них операцій; значення рядка дорівнює сумі рядків 1, 2, 3 та 4; за-повнюється тільки колонка A

5.1       3 рядка 5 — загальний обсяг оподат-ковуваних операцій звітного періоду (р. 1 +р. 2.1 +р. 2.2 +р. 4) колонки A     

6          Імпорт товарів протягом звітного пе-ріоду, сплату ПДВ за які було від-строчено шляхом оформлення пода-ткового   векселя   (п.    11.5    ст.    11 Закону)       Вказується обсяг імпорту товарів протягом звітного (податкового) періоду, при імпорті яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до пункту 1 1.5 статті 11 Закону, та вказується термін погашення век-селя. Якщо платником у звітному періоді видано більше одного та-кого векселя, то до декларації цим платником додається довідка (перелік) довільної форми, засвідчена підписом керівника чи голо-вного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо плат-ник — фізична особа), у якій зазначаються суми податку та термі-ни погашення кожного векселя

7          Послуги,  отримані від нерезидента на митній території України         Указуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України

8          Коригування  на  основі  попередніх звітних періодів (+ чи -). У разі за-повнення цього рядка обов'язковим є подання Додатка № 1 до деклара-ції.      Коригування податкових зобов'язань на основі попередніх звітних періодів. При заповненні цього рядка обов'язковим є подання до-датка 1 до податкової декларації

8.1       Самостійне   виправлення   помилки, що міститься в раніше поданій пода-тковій декларації            відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму по-даткового зобов'язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій де-кларації

8.2       Нецільове     використання     товарів, ввезених у пільговому режимі  відображаються суми збільшення податкових зобов'язань, що ви-никають у зв'язку із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі

8.3       Інші випадки (п. 4.5 ст. 4 Закону)   відображається збільшення або зменшення податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону

8.4       Інші випадки відображаються інші випадки збільшення (змешнення) податкових зобов'язань

9          Усього податкових зобов'язань      Сума значень рядків 1 + 6 + 7 + 8 (- чи +) колонки Б)

9і         Крім того, поставка послуг за межа-ми митної території України, місце поставки яких визначається відпові-дно до п. 6.5. ст. 6 Закону 

Таблиця 35

ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ РОЗДІЛУ II «ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ» ПОДАТКОВОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ 3 ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

 

Код

рядка

декларації       Показники     Зміст запису

1          2          3

10        Придбання (виготовлення, будівництво, спо-рудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання в господарській  діяльності  платника  податку для здійснення операцій, які:  Включаються обсяги придбаних з податком на додану ва-ртість на митній території України товарів (послуг), осно-вних фондів та нематеріальних активів, окремо по цілях використання (для цілей здійснення операцій, які підляга-ють оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування)

10.1     підлягають оподаткуванню за ставкою 20 від-сотків та нульовою ставкою    

10.2     не підлягають оподаткуванню (п. 3.2 ст. 3 За-кону)   або/та   звільнені   від   оподаткування (статті 5,11 Закону, інші нормативно-правові акти)    

11        Придбання (виготовлення, будівництво, спо-рудження) без податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника по-датку для здійснення операцій, які:       Включаються обсяги придбаних без податку на додану ва-ртість на митній території України товарів (послуг), осно-вних фондів та нематеріальних активів, окремо по цілях використання (для цілей здійснення операцій, які підляга-ють оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування)

11.1     підлягають оподаткуванню за ставкою 20 від-сотків та нульовою ставкою    

11.2     не підлягають оподаткуванню (п. 3.2 ст. 3 Зако-ну) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, ішпі нормативно-правові акти)    

12        Імпортовані товари та отримані від нерезиде-нта на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарсь-кої діяльності платника податку для здійс-нення операцій, які оподатковуються за став-кою 20 відсотків та нульовою ставкою:         Включаються   обсяги   ввезених   (пересланих)   із-за   меж України товарів (послуг), основних фондів та нематеріа-льних активів, окремо:

—        ПДВ, сплачений митним органам;

—        погашені податкові векселі, що дають право на збіль-

шення податкового кредиту в поточному звітному періоді;

—        звільнені від ПДВ (ст. 5,11 Закону, інші нормативно-

правові акти);

—        роботи (послуги), отримані від нерезидента

12.1     ПДВ, сплачений митним органам

12.2     Погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточ-ному звітному періоді           

12.3     Звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти)           

Продовження табл. 35

 

Код

рядка

декларації       Показники     Зміст запису

1          2          3

12.4     Послуги, отримані від нерезидента            Рядок 12.4 може бути заповнено лише за умови сплати до бюджету податку на додану вартість за отримані від нере-зидента роботи (послуги). Датою сплати податку до бю-джету в цьому випадку вважається дата подання до подат-кової  інспекції  (адміністрації)  податкової  декларації,  в якій суму податку на додану вартість за отримані від нере-зидента роботи (послуги)  включено  до  податкових зо-бов'язань (рядок 7)

12.5     Товари, імпортовані в пільговому режимі та використані не за цільовим призначенням     

13        Імпортовані товари та отримані від нерезиде-нта на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарсь-кої діяльності платника податку для здійс-нення операцій, які не підлягають оподатку-ванню (п. 3.2 ст. 3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (ст. 5,11 Закону, інші но-рмативно-правові акти):            Включаються   обсяги   ввезених   (пересланих)   із-за   меж України товарів (послуг), основних фондів та нематеріа-льних активів, окремо по цілях використання (для цілей здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, зві-льнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування):

—        для здійснення операцій, які не підлягають оподатку-

ванню (п. 3.2 ст. 3 Закону), в т. ч.:

—        ПДВ, сплачений митним органам;

—        звільнені від ПДВ (ст. 5,11 Закону, інші нормативно-

правові акти);

—        послуги, отримані від нерезидента

13.1     ПДВ, сплачений митним органам

13.2     Звільнені від ПДВ (статті 5,11 закону, інші нормативно-правові акти)

13.3     Послуги, отримані від нерезидента           

14        Придбання (виготовлення, будівництво, спо-рудження) з податком на додану вартість віт-чизняних товарі (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у госпо-дарської діяльності, або з метою їх викорис-тання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких ви-значається відповідно до п. 6.5. ст. 6 Закону:        Включаються обсяги придбаних з податком на додану ва-ртість на митній території України або ввезених (пересла-них) із-за її меж товарів (послуг), основних фондів та не-матеріальних активів, окремо:

—        на митній території України;

—        ввезені (переслані) із-за меж митної території України;

—        послуги, отримані від нерезидента

15        Придбання (виготовлення, будівництво, спо-рудження) без податку на додану вартість віт-чизняних товарі (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у госпо-дарської діяльності, або з метою їх викорис-тання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визна-чаєгься відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону:         Включаються обсяги придбаних без податку на додану ва-ртість на митній території України або ввезених (пересла-них) із-за її меж товарів (послуг), основних фондів та не-матеріальних активів, окремо:

—        на митній території України;

—        ввезені (переслані) із-за меж митної території України;

—        послуги, отримані від нерезидента

Закінчення табл. 35

 

Код

рядка

декларації       Показники     Зміст запису

1          2          3

16        Коригування податкового кредиту за попере-дні звітні періоди (у разі заповнення цієї гра-фи є обов'язковим подання додатка 1 до де-кларації   Коригування, які стосуються поставок товарів (послуг), мають місце і в частині податкового кредиту декларації платника податків — покупця цих товарів, робіт та послуг

При заповненні рядка 16 обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації

16.1     Самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації            відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного ви-правлення платником помилки, що міститься в раніше по-даній податковій декларації

16.2     Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону   відображаєгься збільшення або змешпення податкового креди-ту, що здійснюєгься відповідно до пункіу 4.5 статті 4 Закону

16.3     Інші випадки відображаються інші випадки збільшення (змешнення) податкового кредиту

17        Усього податкового кредиту           Сума значень рядків 10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 16 (- чи +) колонки Б)

За результатами визначення податкового зобов’язання та по-даткового кредиту з ПДВ складається 3 розділ Декларації «Роз-рахунки з бюджетом за звітний період». При цьому визначається їх арифметична різниця, яка записується в рядок 18, а саме: пози-тивне значення — в рядок 18.1; негативне значення — в рядок 18.2. В рядку 19 відображаються суми коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстрочення спла-ти податку на додану вартість при імпорті товарів на митну тери-торію України (п. 11.5 ст. 11 Закону).

Якщо в результаті розрахунку отримано значення різниці ряд-ків 18 і 19 більше 0, то це означатиме, що платник повинен спла-тити до бюджету визначену суму і заповнити рядок 20 декларації (зі знаком «+»).

Якщо в результаті розрахунку значення різниці рядків 18 і 19 менше 0, то це означатиме, що платник має право на отримання відшкодування з бюджету і повинен заповнити рядок 21 деклара-ції (зі знаком «–»).

Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду, вказується в рядку 27 декларації.

Платник податку, який має суми заниження заявленого ним бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону, та/або суму бюджетного відшкодування минулих звітних пері-одів, яка зараховується у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, запо-внює Розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) пері-оду платником податку визначено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, су-ма визначеного від’ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або від-строченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податко-вого кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податково-го) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від’ємного значення минулого звіт-ного (податкового) періоду, що включається до складу податко-вого кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від’ємне значення, то платником податку разом з податковою де-кларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодуван-ня (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вар-тість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у бан-ку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вар-тість).

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи:

—        особа, яка зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого по-дається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців ме-нші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нараху-вання податкового кредиту внаслідок придбання або споруджен-ня (будівництва) основних фондів);

—        особа, яка не провадила діяльності протягом останніх два-надцяти календарних місяців.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’єм-ного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому пері-оді постачальникам таких товарів (послуг).

Значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодуван-ня (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вар-тість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточ-ний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на раху-нок цього платника у банку або у зменшення податкових зо-бов’язань з податку на додану вартість наступних податкових пе-ріодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вар-тість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у бан-ку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування

(додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вар-тість).

Залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодуван-ня включається до складу податкового кредиту наступного пода-ткового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до ряд-ка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Розділ III «Розрахунки за звітний період» податкової деклара-ції з податку на додану вартість (скороченої) має свої особливості в оформленні.

Відмінність у заповненні цього розділу порівняно з податко-вою декларацією з податку на додану вартість наступна:

1)         відсутня відмітка платника про проведення відшкодування

2)         замість рядків 20—28 уведено нові рядки:

 

—        20. Сума ПДВ, яка в поточному звітному періоді підлягає нарахуванню.

—        21. Сума ПДВ, яка зменшує нарахування наступних звітних періодів.

—        22. Сума ПДВ минулого звітного періоду, яка в поточному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпо-рядженні платника податку для цільового використання.

—        23. Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню в особовому ра-хунку платника та залишається у розпорядженні платника подат-ку для цільового використання (пп. 11.21, 11.29 ст. 11 Закону).

—        24. Сума ПДВ, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника подат-ку для цільового використання, і не відображається в особовому рахунку платника»; значення рядка 24 переноситься платником до рядка 22 податкової декларації (скороченої) наступного звіт-ного періоду.

Суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 по-даткової декларації з податку на додану вартість (скороченої), поданої платниками податку (за винятком тих, що застосовували визначені пунктами 11. 12, 11.21, 11.29 та 11.35 статті 11 Закону спеціальні режими оподаткування) за останній податковий період в умовах дії Закону, чинного до внесення змін Законом № 2505-IV, включаються із знаком «-» до рядка 8.4 «інші випадки» пода-ткової декларації з податку на додану вартість, що подається піс-ля набуття чинності Законом № 2505-IV.

Особливі правила відшкодування з бюджету визначені для підприємств суднобудування і літакобудування. При від’ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованих у порядку,

передбаченому в підпункті 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, та-ким підприємствам відшкодування з бюджету здійснюється в по-датковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому ви-никло від’ємне сальдо податку, у порядку і строки, передбачені у пункті 7.7 статті 7 Закону. При цьому сума, відображена в рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного податкового пері-оду зазначених підприємств, переноситься до рядка 23.1 подат-кової декларації цього самого звітного періоду. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановле-ному порядку.

Розрахунок частки бюджетного відшкодування за формою, визначеною в додатку 3 до податкової декларації.

Розрахунок частки бюджетного відшкодування подається до податкової інспекції (адміністрації) разом з декларацією за відпо-відний звітний період.

Послідовність визначення значень рядків Розрахунку бю-джетного відшкодування.

У рядку 1 Розрахунку зазначається загальна сума податку на додану вартість, задекларована до відшкодування за результата-ми звітного періоду (рядок 21 податкової декларації або позитив-на різниця рядків 21 і 22 в разі заповнення рядка 22).

У рядку 2 Розрахунку зазначається загальна сума податку на додану вартість, задекларована де відшкодування за результа-тами звітного періоду зменшена на суму експортного відшкоду-вання:

рядок 2 Розрахунку = рядок 21 декларації – рядок 22 деклара-ції – рядок 23 декларації.

У рядку 3 Розрахунку вказується загальний обсяг оподаткову-ваних операцій за звітний пер од (рядок 5.2 податкової деклара-ції, колонка А.

У рядку 4 Розрахунку вказується обсяг продажу товарів (ро-біт, послуг) за нульовою ставкою на митній території України (рядок 2.2 податкової декларації, колонка А).

У рядку 5 Розрахунку визначається частка обсягу операцій з продажу товарів (робіт, послуг за нульовою ставкою на митній території України в загальному обсязі оподатковуваних операцій звітного періоду (рядок 4 : рядок 3 • 100 %).

У рядку 6 Розрахунку визначається частка суми бюджетного відшкодування (рядок 2 • рядок – 100 %).

Якщо значення цього рядка обчислено більше, ніж значен-ня рядка 2 цього додатка, то в цей док переноситься значення рядка 2.

У рядку 7 Розрахунку зазначається різниця рядками 1 і 6 Роз-рахунку.

Сума частки бюджетного відшкодування (рядок 6) перено-ситься в рядок 24 податкової декларації (колонка Б). Відмітка про порядок здійснення бюджетного відшкодування вказується в ря-дках 24.1—24.3 податкової декларації (колонка А) у відсотках.

До рядка 23 переноситься значення рядка 6 Розрахунку експо-ртного відшкодування (додаток 1 до податкової декларації з по-датку на додану вартість); якщо додаток 1 не подається, рядок 23 не заповнюється; до рядка 24 переноситься значення рядка 6 Роз-рахунку частки бюджетного відшкодування (додаток 3 до подат-кової декларації з податку на додану вартість); якщо додаток 3 не подається, рядок 24 не заповнюється; значення рядка 25 дорівнює різниці рядків (21 – 23 – 24) податкової декларації; у разі запов-нення рядка 22 (бюджетне відшкодування, отримане платником за окремим рішенням Уряду) всі розрахунки, в яких приймає участь значення рядка 21, здійснюються з урахуванням зменшен-ня рядка 21 на значення рядка 22, якщо різниця цих рядків має позитивне значення. В цьому разі значення рядка 25 дорівнює рі-зниці рядків (21 – 22 – 23 – 24) податкової декларації. Якщо ж рі-зниця рядків 21 і 22 має від’ємне значення (значення рядка 22 бі-льше значення рядка 21), то бюджетне відшкодування не здій-снюється.

Якщо платник бажає спрямувати суму бюджетного відшкоду-вання на погашення кількох видів платежів, які зараховуються до державного бюджету, то в рядках 23.1.2, 24.1.2, 25.1.2 замість розділу бюджетної класифікації необхідно вказати «перелік до-дається» та додати до декларації довідку довільної форми, у якій вказати в кожному із вказаних рядків, який відсоток суми бю-джетного відшкодування зараховується в рахунок платежів до державного бюджету за кожним з розділів бюджетної класифіка-ції. Довідка має бути підтверджена підписом платника, якщо пла-тник — фізична особа, чи печаткою та підписами відповідальних посадових осіб (директора, головного бухгалтера) — в інших ви-падках (особа, яка визначена як платник податку на додану вар-тість, крім фізичних осіб).

Податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників.

Зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.

За результатами перевірки робиться відповідний запис у роз-ділі IV податкової декларації та складається Акт про результати

документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової де-кларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку

Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заяв-лених у податковій звітності з податку на додану вартість, подат-ковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, подат-ковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для ви-значення достовірності нарахування такого бюджетного відшко-дування.

У разі коли платник податку на додану вартість не подає по-даткову декларацію у строки, визначені законодавством, а також коли контролюючий орган за результатами проведеної ним пере-вірки визначає суму заниження податкового зобов’язання (зави-щення від’ємного значення різниці між сумою податкового зо-бов’язання та податкового кредиту чи суми бюджетного від-шкодування), задекларованого платником у податковій звітності з податку на додану вартість, такий платник податку несе відпо-відальність згідно з чинним законодавством.

Форми податкової декларації з податку на додану вартість, заре-єстровані в установленому порядку в Міністерстві юстиції України, відповідають нормам та змісту податку на додану вартість.

Унесення змін до форм податкової звітності з податку на до-дану вартість здійснюється у разі законодавчої зміни правил опо-даткування, які запроваджують інший, ніж той, що діяв до їх прийняття, порядок відображення у звітності сум податкових зо-бов’язань і податкового кредиту та обчислення сум податкових зобов’язань платника перед бюджетом чи порядку обчислення і надання бюджетного відшкодування.

Якщо після зміни правил оподаткування, обумовленої пунк-том 9.2 цього Порядку, центральним податковим органом не вне-сені зміни до форми податкової звітності і якщо платник вважає, що незмінена форма податкової звітності збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч унесеним змінам до правил оподаткування, то він має право подати податкову декларацію з податку на додану вартість за іншою формою разом із пояснен-ням мотивів її складення.

У додатку К представлена форма Податкової декларації з по-датку на додану вартість.

14.2.1.2. Подання Податкової декларації з податку

на додану вартість сільськогосподарськими

підприємствами

Подання податкової декларації з ПДВ в сільськогосподарсь-ких підприємствах як звітного документа щодо податку на дода-ну вартість передбачено підпунктом 7.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, і пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-111 «Про порядок погашення зо-бов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зареєстрований платник ПДВ подає до ор-гану державної податкової служби за місцем свого знаходження у терміни, передбачені законом для відповідного податкового пе-ріоду, податкову декларацію незалежно від того, чи виникло в цьому періоді податкове зобов’язання чи ні У сільському госпо-дарстві разом із загальноприйнятими правилами ведення подат-кового обліку та звітності щодо податку на додану вартість діють і специфічні правила відображення податкових зобов’язань щодо ПДВ, із застосуванням спеціальних видів (форм) податкової де-кларації та відкриттям спеціальних рахунків.

Подання декларації з ПДВ є прямим обов’язком суб’єктів під-приємницької діяльності, в тому числі й сільськогосподарських товаровиробників (як юридичних, так і фізичних осіб), зареєст-рованих як платники ПДВ.

Звітний (податковий) період, за який подається декларація з податку на додану вартість, для сільськогосподарських підпри-ємств установлюється в порядку, визначеному п. 7.9 ст. 7 Закону про ПДВ.

Залежно від обсягу оподатковуваних операцій з поставки това-рів (послуг) за попередній календарний рік (тобто з 1 січня по 31 грудня включно) звітний (податковий) період може дорівнювати:

—        одному календарному місяцю;

—        одному календарному кварталу. Сільськогосподарські підприємства, зареєстровані платниками

ПДВ, у відповідні терміни незалежно від того, чи виникло у них у звітному періоді податкове зобов’язання зі сплати ПДВ, пода-ють до податкових органів податкові декларації з податку на до-дану вартість.

Установлено дві форми декларації: повна (загальна) та скоро-чена.

Вимоги до того, за якою із форм декларації з ПДВ (повною (загальною) або скороченою) необхідно звітувати платникам по-датків, викладено в Порядку № 166.

Для виробників сільськогосподарської продукції встановлено низку пільг зі сплати податків. Зокрема, Закон про ПДВ для сіль-ськогосподарських товаровиробників передбачає ряд спеціальних та пільгових режимів оподаткування. У зв’язку із цим слід на-самперед мати на увазі норми окремих пунктів статей 6 і 11 За-кону про ПДВ.

Із Закону про ПДВ «Стаття 6. Ставки податку»

6.2. Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

6.2.6. поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання».

Цей пільговий режим оподаткування діє, починаючи з 1 січня 1998 року та регламентує нарахування ПДВ за ставкою 0 % сіль-ськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності та господарювання, які поставляють переробним підприємствам молоко та м’ясо живою вагою.

Із Закону про ПДВ «Стаття 11. Заключні положення» п. 11.21. До 1 січня 2008 року сума податку на додану вартість, що пови-нна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продук-цію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується ви-ключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиро-бникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бю-джету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм влас-ності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, ви роблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтрим-ку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів уста-новлюється Кабінетом Міністрів України».

Згідно з першим абзацом пункту 11.21 статті 11 Закону про ПДВ, починаючи з 1 січня 1998 року суми ПДВ, одержувані пе-

реробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко і молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти (які у звичайному порядку мали б сплачуватися до бюджету), в повно-му обсязі підлягають виплаті саме тим сільськогосподарським товаровиробникам всіх форм власності та господарювання, в яких ці підприємства купують молоко та м’ясо в живій вазі, тоб-то саме тим, про які йдеться в підпункті 6.2.6 статті 6 Закону про ПДВ та які застосовують при продажу молока та м’яса живою ва-гою ставку ПДВ 0 %.

Відповідно до другого абзацу п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ (діє з 1 січня 1999 року) сільськогосподарські товаровиробники мають право до 1 січня 2008 року акумулювати на своїх спеціа-льних рахунках суму ПДВ від реалізації ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, ви-роблених у власних переробних цехах, та використовувати за ці-льовим призначенням на підтримку власного виробництва тва-ринницької продукції та продукції птахівництва.

Із Закону про ПДВ

«11.29. До 1 січня 2008 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи про-дукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальниць-ких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за виня-тком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової фор-ми та форми власності, в яких сума, одержана від продажу сіль-ськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підпри-ємства.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської проду-кції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогос-подарських товаровиробників і використовуються ними на при-дбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначен-

ня. У разі нецільового використання акумульованих засобів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному по-рядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів ви-значається Кабінетом Міністрів України».

З метою встановлення механізму застосування норм пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо підтримки сільськогосподарських виробників тваринниць-кої продукції та своєчасного перерахування їм дотацій за продані переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі Кабінет Міністрів України постановою від 12.05.99 р. № 805 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 01.06.2002 р. № 715) затвердив Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі (далі — Порядок № 805).

Порядок № 805 не поширюється на операції з реалізації моло-ка, молочної продукції, м’яса та м’ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та із си-ровини, закупленої не в живій вазі, з продажу імпортованої сиро-вини, з продажу молока та м’яса в живій вазі посередниками і перероблення сировини на давальницьких умовах.

Порядок акумуляції та використання коштів, що нарахову-ються сільськогосподарськими товаровиробниками — платника-ми податку на додану вартість за операціями з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умо-вах із власної сільськогосподарської сировини (далі — Порядок № 271), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. № 271 (в редакції постанови КМУ від 23.04.2001 р. № 374, зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 11.04.2002 р. № 488).

Порядок № 271 установлює механізм реалізації пільгового оподаткування сільськогосподарських товаровиробників за нор-мами пункту 11.29 статті 11 Закону про ПДВ.

Дія Порядку № 271 поширюється на сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які зареєстровані як платники податку на до-дану вартість і отримали від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її перероблення за попередній звітний (податковий) рік суму, що становить не мен-ше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської проду-кції в загальній сумі їх валового доходу визначається в поточно-му році за даними звітного періоду.

На підставі другого абзацу пункту 4 Порядку № 271 сільсько-господарські товаровиробники не перераховують до бюджету податкові зобов’язання щодо ПДВ, що виникли при здійсненні операцій з реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогоспо-дарської сировини, а акумулюють для власних потреб. Різниця між сумою податку на додану вартість, отриманою сільськогос-подарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, повинна перераховуватися сільськогосподарськими товаровиробниками зі свого поточного рахунка на відкритий окремий (спеціальний) ра-хунок.

Терміни, встановлені для перерахування таких сум на окремі спеціальні рахунки, аналогічні встановленим термінам, передба-ченим для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

Застосування норм п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ можливе тільки тими сільськогосподарськими товаровиробниками, в яких сума, отримана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її перероблення за попередній звітний (податковий) рік (для новостворених, зареєстрованих платниками ПДВ, — визначається за даними звітного періоду в поточному році), становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Для сільськогосподарських товаровиробників, які застосову-ють норми п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, установлено додатко-ве правило щодо відкриття спеціальних рахунків саме протягом граничного терміну — згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку № 271 сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити окремий рахунок в установі банку протягом одного звітного пе-ріоду після отримання права на застосування спеціального режи-му оподаткування.

Звітним періодом для визначення можливості (за критерієм 50-відсоткової «сільгоспчастки») новоствореного сільгосппідп-риємства перейти на спеціальний режим оподаткування, встанов-лений п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, вважається період з моме-нту державної реєстрації сільськогосподарського товаровироб-393

 

ника як платника ПДВ до кінця першого звітного (податкового) місяця, після якого подається декларація з ПДВ.

Величина податкового кредиту, відображувана по рядку 21 у спеціальній декларації за скороченою формою, тобто від’ємна рі-зниця між сумою податку на додану вартість, отриманою сільсь-когосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, за-раховується сільськогосподарським товаровиробникам на змен-шення податкових зобов’язань наступних звітних періодів та ві-дображається в рядку 24 скороченої форми декларації з ПДВ.

Кошти в розмірі перевищення податкових зобов’язань над по-датковим кредитом щодо операцій з поставки товарів (робіт, по-слуг), включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), вигото-влену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, сільськогосподарськими товаровиробниками перера-ховуються на окремий спеціальний рахунок та використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничо-го призначення. Розмір податкових зобов’язань щодо операцій, що пільгуються згідно з нормами пункту 11.29 статті 11 Закону про ПДВ, відображається в рядку 23 декларації за спеціальною (скороченою) формою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 488 внесено зміни до п. 4 Порядку № 271 та посилено конт-роль за виконанням зазначеного порядку обов’язкового перера-хування сум на спеціальні рахунки: «...Не перераховані на окре-мий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що викори-стовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягнен-ню до державного бюджету у безспірному порядку».

У другому абзаці п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ йдеться про суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за моло-чну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних перероб-них цехах. Зазначена сума податкових зобов’язань повністю за-лишається в розпорядженні цих сільськогосподарських підпри-ємств і також виключно цілеспрямовано має бути використана на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Механізм реалізації встановленого порядку передбачає аку-мулювання сільськогосподарськими товаровиробниками коштів у розмірі податкових зобов’язань щодо ПДВ на спеціальному окремому рахунку.

При здійсненні діяльності з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, виробле-них у власних переробних цехах, сільгосппідприємства зобов’я-зані обчислені за спеціальною податковою декларацією та відо-бражені по рядку 23 суми перераховувати з поточного рахунка на спеціальний окремий рахунок.

Не менш важливим для сільськогосподарських товаровиробни-ків є питання отримання на свої відкриті спеціальні рахунки сум, що перераховуються переробними підприємствами у вигляді до-тацій. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бю-джету переробними підприємствами всіх форм власності за реалі-зовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо і м’ясопродукти, в повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними пере-робним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі.

Взаємозв’язок між п. п. 6.2.6 ст. 6 і абзацом першим п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ полягає в тому, що нульова ставка ПДВ (за нормою п. п. 6.2.6 ст. 6) застосовується сільськогосподарсь-кими товаровиробниками до операцій з поставки молока та м’яса в живій вазі переробним підприємствам.

Обмежень щодо терміну застосування нульової ставки ПДВ при здійсненні вищеназваних операцій Закон про ПДВ не встановлює.

Відображення операцій з поставки молока та м’яса в живій ва-зі переробним підприємствам у повній (загальній) декларації з ПДВ зберігає право (за п. п. 6.2.6 ст. 6 Закону про ПДВ) сільсько-господарських товаровиробників на отримання бюджетного від-шкодування щодо податкового кредиту.

Через специфіку технологічного циклу сільськогосподарсько-го виробництва відшкодування податкового кредиту за рахунок зменшення податкових зобов’язань щодо ПДВ на практиці мож-ливе після закінчення сільськогосподарського року— після про-ведення збирання врожаю та реалізації вирощеної та виробленої продукції. До здійснення операцій з реалізації виготовленої про-дукції сільського господарства, особливо продукції рослинницт-ва, у підприємств, як правило, податковий кредит перевищує по-даткові зобов’язання.

З Указу Президента України № 857

«4. У разі коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що вини-кли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (послуг) протягом

звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від’ємне значення, така сума зараховується у погашення за-боргованості платника податку із сплати податку на додану вар-тість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості —у зменшення податкових зобов’язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Це правило не поширюється на порядок бюджетного відшкодування при опо-даткуванні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Якщо сума від’ємного значення податку не погашається сума-ми податкових зобов’язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протя-гом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від’ємного значення податку.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування при оподатку-ванні операцій з поставки товарів (послуг), що оподатковуються за нульовою ставкою, проводиться у порядку, передбаченому за-конодавством для платників податку, які застосовують кварталь-ний податковий період. Таке бюджетне відшкодування здійсню-ється протягом місяця, що настає після подання декларації за звітний період, у якому були здійснені такі операції».

Порядок проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, затверджений постано-вою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1270 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 13.12.2001 р. № 1659, далі — Порядок № 1270), установлює ме-ханізм відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що підлягає зарахуванню на поточний рахунок платників, у яких настали терміни відшкодування податку на додану вартість згід-но із законодавством.

Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону про ПДВ акуму-льовані на окремому спеціальному рахунку кошти сільськогос-подарських товаровиробників мають цільовий напрямок викори-стання. На підставі п. 15 Порядку № 805 кошти, перераховані самостійно сільськогосподарськими підприємствами на окремий спеціальний рахунок, а також зараховані їм на рахунок суми до-тацій від переробних підприємств використовуються такими сільськогосподарськими товаровиробниками на підтримку влас-ного виробництва продукції тваринництва та птахівництва.

Таким чином, сільськогосподарські товаровиробники — плат-ники податку на додану вартість зобов’язані вести три окремі по-

даткові обліки за видами реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг):

1)         щодо операцій з поставки молока, худоби (в тому числі мо-

лока та м’яса в живій вазі, що реалізуються переробним підпри-

ємствам), птиці, вовни, молочної продукції та м’ясопродуктів,

тобто за операціями, що пільгуються згідно із Законом про ПДВ

(пункт 11.21 статті 11 і підпункт 6.2.6 статті 6).

Слід мати на увазі, що на підставі п. 12 Указу № 857 у разі проведення бартерних (товарообмінних) розрахунків за молоко та м’ясо в живій вазі, поставлені переробним підприємствам, так само як і при здійсненні інших операцій із застосуванням зазна-ченої форми розрахунків, нульова ставка податку не застосову-ється, податок на додану вартість нараховується за ставкою 20 %;

2)         щодо операцій з поставки продукції, товарів (послуг) влас-ного виробництва (крім підакцизної продукції), щодо опера-цій, які пільгуються згідно із Законом про ПДВ (пункт 11.29 статті 11);

3)         щодо операцій з поставки підакцизної продукції та продук-ції невласного виробництва (придбаної), тобто за операціями, що не пільгуються.

Звичайно, ведення трьох окремих видів податкового обліку визначає необхідність подання двох різних за формою податко-вих декларацій з ПДВ:

—        стосовно діяльності, що не пільгується;

—        стосовно діяльності, що пільгується; Причому одна з них (стосовно діяльності, що не пільгується) є

саме тією загальноприйнятою (загальновстановленою) податко-вою декларацією з ПДВ. Інша за формою податкова декларація з ПДВ подається стосовно діяльності, що пільгується. Оскільки в Порядку № 271 визначено, що для перерахування на спеціальні рахунки використовується тільки сума ПДВ, що належить бю-джету, тобто додатна різниця між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту щодо такої діяльності, а від’ємна різниця (як зазначено в Порядку № 271: «залишок податкового кредиту», що також аналогічно вислову в Порядку № 805) покри-вається сумами податкових зобов’язань наступних податкових періодів, у цьому випадку складання податкової звітності щодо ПДВ з використанням декларації загальновстановленої (повної) форми викликало труднощі. ДПАУ листом від 11.05.99 р. № 2728/6/16-1114 (далі — лист № 2728) з метою надання роз’яс-нення з окремих питань застосування норм Порядку № 271 при-писує використовувати для складання податкової звітності щодо

податку на додану вартість декларацію за скороченою формою (але й там теж немає місця для відображення суми ПДВ, що під-лягає відшкодуванню з бюджету»).

Застосування скороченої декларації з ПДВ не передбачає бю-джетного відшкодування.

У пункті 2 листа № 2728 зазначається, що до загальної декла-рації з ПДВ включаються:

—        операції з поставки підакцизних товарів;

—        операції з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою (незалежно від форми розрахунку);

—        операції з придбання товарів (робіт, послуг), які використо-вуються для господарської діяльності.

За результатами діяльності платника податку, що відобража-ється в цій декларації, здійснюються розрахунки з бюджетом. Декларація подається за повною формою, встановленою в редак-ції наказу ДПАУ від 23.10.98 р. № 499.

Відповідно при здійсненні всіх вище перелічених видів діяль-ності сільськогосподарськими підприємствами до податкових ор-ганів подаються три податкові декларації з ПДВ. Дві декларації заповнюються за скороченою формою, третя податкова деклара-ція з ПДВ подається за повною (загальновстановленою) формою з обов’язком своєчасної сплати до державного бюджету отрима-ної за цією декларацією додатної різниці та правом на відшкоду-вання від’ємної різниці — податкового кредиту.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник не має права скористатися пільгами як такий, що не підпадає під певну норму Закону про ПДВ (чи то за пунктом 11.21, чи то за пунктом 11.29), він подає лише дві податкові декларації з ПДВ:

1)         скорочену стосовно операцій, що пільгуються, на підста-ві застосованої норми пункту 11.21 або 11.29 статті 11 Закону про ПДВ;

2)         повну (загальновстановлену) стосовно операцій, що не пільгуються, а також стосовно тих, що пільгуються, на підставі норм п.п. 6.2.6 ст. 6 Закону про ПДВ).

Подання двох декларацій з ПДВ можливе і у випадках недося-гнення сільськогосподарськими товаровиробниками 50-відсотко-вого рівня питомої ваги «сільгоспчастки», що не дозволяє засто-сування норм п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ.

Сільськогосподарські товаровиробники, в яких сума, отрима-на від поставки сільськогосподарської продукції власного вироб-ництва та продуктів її перероблення за попередній звітний (пода-тковий) рік (для новостворених сільськогосподарських товаро-

виробників — за даними звітного періоду), становить менше 50 відсотків загальної суми валового доходу, подають дві податкові декларації:

1)         щодо операцій з поставки молока, худоби (в тому числі й молока та м’яса в живій вазі, що реалізуються переробним під-приємствам), птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах;

2)         щодо інших видів продукції та послуг. Інакше кажучи, суб’єкти підприємницької діяльності, в яких питома вага «сіль-госпчастки» менше 50 відсотків, не мають права на застосування норм п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, тобто права на акумуляцію сум ПДВ від поставки продукції, товарів (послуг) власного виро-бництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (за винятком операцій з поставки молока, худоби (у тому числі молока та м’яса в живій вазі, що реалізуються переробним підприємствам), птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, ви-роблених у власних переробних цехах).

Як було передбачено Порядком № 271, затвердженим у перві-сній редакції постановою КМУ № 271, так і затвердженням по-становою КМУ від 23.04.2001 р. № 374 у новій редакції, правило щодо подання сільськогосподарськими товаровиробниками — платниками ПДВ окремої податкової звітності в частині опера-цій, до яких застосовується спеціальний режим оподаткування, залишилося незмінним.

Зміни стосуються лише періодичності подання податкової зві-тності сільськогосподарськими товаровиробниками. Пунктом 4 Порядку № 271 передбачено, що сільськогосподарські товарови-робники, які мають право на застосування спеціального режиму оподаткування, подають податкову декларацію з ПДВ в терміни, передбачені законодавством. Отже, для спеціального режиму оподаткування встановлюються такі ж терміни та періодичність подання податкової декларації, як і для розрахунків з бюджетом за місяць і квартал.

При цьому для визначення періодичності подання звітності (щомісяця або щокварталу) обсяг оподатковуваних операцій ви-значається за підсумками двох податкових декларацій — спеці-альної та декларації, за якою здійснюються розрахунки з бю-джетом.

У той же час Порядком № 805 (затвердженим постановою КМУ від 12.05.99 р. № 805) для платників, які використовують у своїй діяльності спеціальний режим оподаткування, визначений

абзацом другим пункту 11.21 Закону про ПДВ, не передбачено іншого звітного періоду, ніж місяць. У зв’язку із цим для платни-ків, які у своїй діяльності керуються одночасно нормами Порядку № 271 та Порядку № 805, встановлюється тільки щомісячна пері-одичність подання податкової звітності.

Таким чином, на сільськогосподарських товаровиробників не поширюються норми пункту 2.1 Порядку № 166 в частині поряд-ку визначення термінів подання податкової звітності— незалеж-но від обсягу оподатковуваних операцій сільськогосподарські то-варовиробники подають податкову звітність щодо податку на додану вартість щомісяця.

Декларації з ПДВ сільськогосподарських товаровиробників

Сільськогосподарське підприємство може подавати до подат-кових органів три декларації. Одну — за повною (загальною) фо-рмою, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, і дві спеці-альні (за скороченою формою), що складаються відповідно до норм п. 11. 29 і п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ.

Податкова декларація з податку на додану вартість за по-вною (загальновстановленою) формою подається за результа-тами операцій з реалізації продукції невласного виробництва (тобто придбаної, купованої — в тексті Порядку № 271 викорис-товується термін «куповані товарно-матеріальні цінності») та операцій з реалізації підакцизних товарів.

Крім цього, в цій декларації мають відображатися операції з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою ва-гою (незалежно від форми розрахунку).

Закон про ПДВ, а також пункт 2 Порядку № 805 зазначають саме про відшкодування таких сум: «Сільськогосподарські това-ровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м’ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи податок на додану вартість за нульовою ставкою. При цьому податковий кредит, що складається із сум податку на додану вартість, сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками у зв’язку з придбанням товарів (послуг), та основних фондів чи нематеріальних активів, що використову-ються в господарській діяльності платника податку, включається до податкової декларації платника податку за звітний період, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією».

За цією декларацією здійснюються розрахунки з бюджетом, сплата податку до бюджету і бюджетного відшкодування в по-рядку, встановленому Законом про ПДВ і Указом № 857.

Декларація № 1 (спеціальна, або окрема декларація з ПДВ) — податкова декларація з податку на додану вартість, яка має відо-бражати результати операцій з реалізації молока, худоби (не «втому числі і», як трактувала ДПАУ до внесення змін до згада-ного вище листа № 8837, а «крім молока та м’яса в живій вазі, що реалізуються переробним підприємствам»), птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних пе-реробних цехах.

Розрахунки з бюджетом за цією декларацією не здійснюються: відповідно до пункту 15 (абзаци шостий та восьмий) Порядку № 805 додатна різниця між податковими зобов’язаннями та пода-тковим кредитом звітного місяця перераховується сільськогоспо-дарським товаровиробником із поточного рахунка на окремий спеціальний рахунок № 1 (нумерація ДПАУ), тобто акумулюється. Якщо ж така різниця має від’ємне значення, вона погашається за рахунок податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

Декларація з ПДВ з відображенням операцій з реалізації мо-лока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясо-продуктів, вироблених у власних переробних цехах, подається за скороченою формою податкової декларації.

Декларація № 2 (спеціальна, або окрема декларація з ПДВ) — податкова декларація з податку на додану вартість за результата-ми операцій з реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) власно-го виробництва, крім молока, худоби (у тому числі молока та м’яса в живій вазі, реалізованих переробним підприємствам), птиці, вовни, молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, та крім операцій з реалізації підак-цизних і купованих товарів.

Відповідно до пункту 4 (абзаци другий та третій) Порядку № 271 розрахунки з бюджетом за цією декларацією не здійсню-ються, додатна різниця між податковими зобов’язаннями та по-датковим кредитом звітного місяця акумулюється сільськогоспо-дарським товаровиробником, тобто перераховується з поточного рахунка на окремий рахунок, що відкривається для кожного та-кого платника установою банку. Якщо ж така різниця має від’ємне значення, вона погашається за рахунок податкових зо-бов’язань наступних податкових періодів.

Для відображення зазначених операцій також застосовується скорочена форма декларації.

До речі, на спеціальну декларацію теж поширюється дія під-пункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників пода-тків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо перенесення останнього дня подання декларації на наступний за вихідним або святковим робочий день.

Розподіл податкового кредиту за видами декларацій

Суми ПДВ, які сплачені (будуть сплачені) у складі ціни при-дбаних ТМЦ, можуть набути статусу податкового кредиту в разі, якщо такі ресурси придбані з метою їх використання у межах го-сподарської діяльності платника податку.

Напрямок відшкодування сум ПДВ, які сплачені (будуть сплачені) у складі ціни придбаних ТМЦ, залежить від безпосере-днього використання таких ресурсів на виробництво (обіг) това-рів (робіт, послуг), оподатковуваних ПДВ, та віднесення вартості цих ресурсів до складу їх вартості.

Для операцій з продажу сільськогосподарськими товаровиро-бниками продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, стосовно яких пп. 11.21 і 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ встановле-но спеціальний режим використання сум ПДВ, винятків щодо формування податкового кредиту і визначення суми ПДВ, що за-лишається у власному розпорядженні сільськогосподарських то-варовиробників, не передбачено. Сума ПДВ, що залишається в розпорядженні сільгоспвиробників, визначається як різниця між сумою податку на додану вартість, отриманою сільськогосподар-ськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаче-ною ними постачальникам.

Сільськогосподарські товаровиробники можуть складати і по-давати до податкового органу три (або дві) декларації, але при цьому суми ПДВ, сплачені (нараховані) щодо придбаних ТМЦ, мають відображатися в тій формі (повній або скороченій спеціа-льній) податкової декларації, в якій відображатимуться податкові зобов’язання щодо операцій продажу товарів (робіт, послуг), здійснених з використанням відповідних ТМЦ. Чинне законодав-ство передбачає пропорційний порядок формування податкового кредиту і відображення його за видами декларацій (лист ДПАУ від 19.03.2001 р. № 3524/7/16-1117).

Порядок № 805 приписує розмежоване цільове використання сум дотацій, отриманих від продажу м’яса в живій вазі, та дота-цій від продажу молока.

Суми дотацій за продане м’ясо в живій вазі сільськогосподар-ські товаровиробники використовують для забезпечення тварин-ництва кормами, відновлення поголів’я тварин, придбання пле-мінних ресурсів та здійснення ветеринарних заходів.

Суми дотацій за продане молоко сільськогосподарські товаро-виробники, крім власних підсобних господарств населення, ви-користовують для придбання доїльного та холодильного устат-кування, приладів, реактивів, необхідних для визначення якісних показників молока та молочних продуктів, лабораторного облад-нання, дезінфікуючих та фільтруючих матеріалів. У випадку за-безпечення господарств цими приладами, реактивами, обладнан-ням і матеріалами зазначені суми використовуються на розвиток тваринництва.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бю-джету сільськогосподарськими підприємствами всіх форм влас-ності щодо реалізованих ними молока, худоби, птиці, вовни, а та-кож молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, повністю залишається в розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств.

Порядком № 805 (абзац перший пункту 15 в редакції постано-ви КМУ від 01.06.2002 р. № 715) передбачено цільове викорис-тання зазначених коштів.

Акумульовані кошти спрямовуються на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума податку на додану вартість за реалізоване моло-ко та виготовлену молочну продукцію спрямовується на при-дбання приладів та реактивів, необхідних для визначення якісних показників молока та молочної продукції, фільтруючих матеріа-лів, холодильного устаткування та доїльних установок, у разі не-відповідного забезпечення ними сільськогосподарських підпри-ємств.

Для тих сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких су-ма, отримана від продажу сільськогосподарської продукції влас-ного виробництва та продуктів її перероблення за попередній зві-тний (податковий) рік (для новостворених і зареєстрованих платниками ПДВ визначається за даними звітного періоду пото-чного року), становить не менше 50 відсотків загальної суми ва-лового доходу підприємства передбачено відкриття окремого спец рахунку № 2.

На цей спецрахунок має надходити сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету від реалізації іншої продукції, товарів (ро-біт, послуг) власного виробництва, крім підакцизної та тієї, за реалізацію якої кошти надходять на спецрахунок № 1, тобто крім суми ПДВ від реалізації молока, худоби (в тому числі й молока та м’яса в живій вазі, реалізованих переробним під-приємствам), птиці, вовни, молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах сіль-госппідприємств.

На спецрахунок № 2 кошти, обчислені за спеціальною (скоро-ченою) декларацією № 2, перераховуються самими сільськогос-подарськими товаровиробниками.

Різниця між сумою податку на додану вартість, отриманою сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постача-льникам, має перераховуватися сільськогосподарськими това-ровиробниками зі свого поточного рахунка на відкритий сіль-ськогосподарським товаровиробником окремий (спеціальний) рахунок.

Відповідно до результатів діяльності сільськогосподарських товаровиробників, відображених у спеціальних податкових де-клараціях за скороченою формою, перерахування коштів на спеціальні рахунки № 1 і № 2, тобто як акумуляція коштів, так і їх використання за цільовим призначенням, підтверджується шляхом подання до податкових органів разом із кожною спеці-альною податковою декларацією за скороченою формою пере-ліку платіжних доручень та копій виписок банку по кожному спецрахунку.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільського-сподарських товаровиробників та використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого при-значення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку (абзац третій п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ).

На підставі постанови КМУ від 11.04.2002 р. № 488 до абзацу другого п. 4 Порядку № 271 внесено доповнення реченням такого змісту: «не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим при-значенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку». Якщо раніше йшлося про спрямування (перерахування самим сільгосппідприємством) зазначених кош-тів до бюджету, то тепер про стягнення із присвоєнням їм статусу нецільового використання.

Довідка

щодо цільового використання сум податку на додану вартість сільськогосподарськими

товаровиробниками, які скористалися режимами, визначеними пунктами 11.21

та 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»,

за даними      200_ року

(місяць)

Платник        

(назва юридичної особи)

 

№ з/п  Показники     Сума, грн       % до обсягу продажу (ряд. 1 Довідки)

1          2          3          4

1          Обсяг продажу товарів (робіт, послуг) звітного періоду (ряд. 5 спеціальної де-кларації з ПДВ (колонка А та колонка Б»            X

2          в тому числі податок на додану вартість (колонка Б)                  X

3          Обсяг виручки, яка надійшла на банківський рахунок сільськогосподарського товаровиробника за звітний період                       X

4          в тому числі податок на додану вартість               X

5          Відхилення (рядок 3 - рядок 1) та причини їх створення                        X

            в тому числі:             

            — відвантаження товарів (робіт, послуг) за договорами при грошовій формі розрахунків, по яких оплата у звітному періоді не проведена               

            — відвантаження товарів (робіт, послуг) в межах товарообмінних операцій, в т. ч. інші форми негрошових розрахунків                 

№ з/п  Показники     Сума, грн       % до обсягу продажу (ряд. 1 Довідки)

1          2          3          4

            — безоплатна передача товарів (робіт, послуг)              

            — інше (додати розшифровку)                   

6          Сума ПДВ, що підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок (рядок 23 спе-ціальної декларації з ПДВ за звітний період)                    X

7          Сума ПДВ, яка не може бути визначена як нецільове використання (у відпові-дності до питомої ваги сум, що не надійшли у складі виручки (р. 6 • р. 5) : р. 1)             X

8          Сума ПДВ, що повинна надійти на спецрахунок та бути використана за цільо-вим призначенням (рядок 6 - рядок 7)                X

9          Напрямки використання податку на додану вартість, розмір якого відображено в рядку 8 Довідки, всього: в тому числі:             X

            1. Постанова КМУ № 271              

            — придбання матеріально-технічних ресурсів, у тому числі:                 X

            а) паливно-мастильні матеріали                X

            б) засоби захисту рослин                 X

            в) мінеральні добрива                      X

            г) насіння                   X

            д) трактори, автомобілі, сільськогосподарські машини та інші технічні засоби                        X

            е) енергія                    X

            є) інше (додати розшифровку)                     X

            2. Постанова КМУ № 805               X

            а) забезпечення тваринництва кормами               X

            б) відтворення поголів'я                  X

            в) придбання племінних ресурсів              X

            г) здійснення ветеринарних заходів                       X

            д) придбання доїльного і холодильного обладнання                   X

            е) придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення якісних показ-ників для молока і молочних продуктів             X

            є) придбання дезинфікуючих та фільтруючих матеріалів            X

            ж) інше (додати розшифровку)                    X

10        Напрямки використання отриманої виручки від реалізації товарів (робіт, по-слуг) (рядок 3 Довідки), в тому числі:                 X

            — виплата заробітної плати                       X

            — придбання товарно-матеріальних цінностей              X

            — погашення кредитів та відсотків за отримані кредити                        X

            — сплата податків                X

            — інше (додати розшифровку)                    X

Керівник       

Головний бухгалтер

підпис

            підпис

Результати розрахунків з податку на додану вартість (заповнюється податковим органом)

1. Проведено в особовому рахунку гшатника згідно з поданою декларацією за звітний період по Постанові КМУ № 271:

—        до нарахування (рядок 23 спеціальної декларації з ПДВ

(сума)

1.1. Відмітка про стан розрахунків з податку на додану вартість:

—        податковий борг по спеціальному особовому рахунку

на дату проведення деклараци наОІ

наОІ               „          '          

ізвітного ьгісяця;       (сума)  іпідпис відповідальноі осоои;

(сума)  іпідпис відповідальноі осоои;

переплата по спеціальному рахунку

            (йВІТНОГО МІСЯЦЯ)         (СуМа)           (ІІІДІШС ВІДПОВІДаЛЬНОЇ ОСОбИ)

на дату проведення деклараци

            (СуМа)           (ШДІШС ВІДПОВІДаЛЬНОЇ ОСОбИ)     

^          1.2. Проведено в особовому рахунку плашика згідно з поданою декларацією за звітний період по Постанові КМУ № 805:

о          — до нарахування (рядок 23 спеціальної декларації з ПДВ)

            (сума) 

2.1. Відмітка про стан розрахунків з податку на додану вартість:

—        податковий борг по спеціальному особовому рахунку

—        податковий борг по спеціальному особовому рахунку

на дату проведення деклараци наОІ

наОІ               „          '          

ізвітного ьгісяця;       (сумй) і^підпис відповідальноі осоои)

(сума)  і^підпис відповідальноі осоои;

переплата по спеціальному рахунку

            (ЙВІТНОГО МІСЯЦЯ)        (СуМа)           (ІІІДІШС ВІДПОВІДаЛЬНОЇ ОСОбИ)

на дату проведення декларацп

            (СуМа)           (ШДІШС ВІДПОВІДаЛЬНОЇ ОСОбИ)

Рис. 30. Форма довідки щодо цільового використання сум податку на додану вартість сільськогосподарсь-кими товаровиробниками, які скористалися режимами, визначеними пунктами 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону

України «Про податок на додану вартість»

Державна податкова адміністрація України листом від 24.09.2003 року № 14884/7/15-2317 та Міністерство аграрної по-літики України листом № 37-21-1-12/10699 на виконання Поста-нови Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року № 753 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лю-того 1999 р. № 271 і від 12 травня 1999 р. № 805» та з метою під-вищення ефективності контролю за цільовим використанням сум податку на додану вартість сільськогосподарськими товаровиро-бниками, які скористалися режимами оподаткування, зазначени-ми пунктами 11.21. та 11.29 статті 11 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами і доповненнями), запропонували до відома і використан-ня в роботі форму Довідки щодо цільового використання сум по-датку на додану вартість сільськогосподарськими товаровироб-никами, які скористалися режимами оподаткування, зазначеними пунктами 11.21. та 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», та яка повинна подаватися до органу подат-кової служби одночасно з Декларацією з податку на додану вар-тість. На рис. 30 представлена форма Довідки.