4.2. Визнання та оцінка статей Балансу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 

Загрузка...

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан під-приємства, його активи, капітал і зобов’язання на звітну дату для прийняття економічних управлінських рішень.

На підготовку інформації, яка б відповідала цим трьом крите-ріям, суттєво впливає оцінка статей Балансу підприємства. Пра-вила визнання статей Балансу передбачені П(С)БО 2 «Баланс», а правила оцінки статей — відповідними П(С)БО, які розкрива-ють їх облік, наприклад, П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 9 «Запаси» тощо.

Актив визнається та відображається в Балансі за умови, що:

•          оцінка його може бути достовірно визначена;

•          у майбутньому очікується отримання економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Витрати на придбання та створення активу, які не відповіда-ють зазначеним двом умовам, не можуть бути відображені в Ба-лансі, повинні включатися до складу витрат звітного періоду у Звіті про фінансові результати (форма 2 або форма 2-м).

Таким чином, ресурс не визнається активом і відповідно не ві-дображається в Балансі, якщо були здійснені витрати, за якими отримання в майбутньому економічних вигод є малоймовірним по закінченні поточного облікового періоду.

Зобов’язання визнається та відображається в Балансі за умо-ви, що:

•          його оцінка може бути достовірно визначена;

•          існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбут-ньому внаслідок його погашення.

Приклад 2. Підприємство придбало у вітчизняного постачаль-ника товари за купівельною вартістю 18000 грн. Товари поступили в повному обсязі і оприбутковані (умовно без ПДВ і відображення торговельної націнки).

Запис на рахунках бухгалтерського обліку буде таким:

Д 28    К 63    18 000 грн.

За дебетом рахунку 28 «Товари» визнано актив у сумі 18 000 грн, який у майбутньому буде продано і підприємство отримає економічну вигоду.

За кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підряд-никами» визнано поточне зобов’язання (кредиторська заборгованість за отримані товари) в сумі 18 000 грн, для погашення якого будуть вико-ристані активи, що призведе до зменшення економічних вигод.

Тобто за даною господарською операцією одночасно визнано акти-ви і зобов’язання в однаковій сумі.

Власний капітал визнається і відображається в Балансі одно-часно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.

Приклад 3. Оприбутковано в касу грошові кошти в сумі 100 грн від пайовика Степчук О. М., як пайовий внесок.

Запис на рахунка бухгалтерського обліку буде таким:

Д 30    К 41    100 грн.

За дебетом рахунку 30 «Каса» визнано актив (гроші) в сумі 100 грн, які в майбутньому принесуть економічну вигоду.

За кредитом рахунку 41 «Пайовий капітал» визнано власний капітал (пайовий) в сумі 100 грн.

Тобто, за даною господарською операцією одночасно визнано акти-ви і власний капітал в однаковій сумі.

На оцінку статей Балансу впливають ринкові відносини, які приводять до постійних змін оцінки. Загалом, для відображення активів в Балансі використовуються такі види оцінок:

•          історична (фактична) собівартість, за якою актив відо-бражається за сумою сплачених грошових коштів чи їх еквівале-нтів або за справедливою вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент придбання. Тут доречно зазначити, що еквіваленти грошових коштів — це короткострокові високолікві-дні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються не значним ризиком зміни вартості;

•          поточна собівартість, за якою активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка б була сплачена у разі придбання такого ж або еквівалентного активу на поточний момент;

•          теперішня вартість, за якою актив відображається за те-перішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надхо-джень грошових коштів, які, як очікується, має генерувати стат-тя активу під час звичайної діяльності підприємства. Для розу-міння цього виду оцінки необхідно пам’ятати визначення видів діяльності.

Звичайна діяльність — це будь-яка основна діяльність під-приємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Основна діяльність — це операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу:

•          чиста реалізаційна вартість, за якою актив відображається за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку можна б було отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації;

•          справедлива вартість, за якою актив може бути обміняний чи отриманий в господарській операції між незалежними, обізна-ними та зацікавленими сторонами.

Для відображення зобов’язань в Балансі використовуються такі види оцінок:

•          історична собівартість — це с у м а надходжень , отриманих в обмін на зобов’язання або, за іншими обставинами, сума грошових коштів чи їх еквівалентів, що, як очікується, будуть сплачені з метою погашення зобов’язань під час звичайної діяльності підприємства;

•          поточна собівартість — це неди ск о нт о в а н а сум а грошових коштів чи їх еквівалентів, яка б була необхідна для погашення зобов’язання на поточний момент;

•          вартість погашення — це нед ис к о нтов ан а су ма грошових коштів або їх еквівалентів, що, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язань під час звичайної діяльності;

•          теперішня вартість — це дискон т о ва на вартість майбутніх чистих відпливів, які як очікується, будуть необхідні для пога-шення зобов’язань під час звичайної діяльності.

При складанні Балансу найбільш поширеною є оцінка за істо-ричною (первісною) вартістю, але вона комбінується з іншими видами оцінок активів, які передбачені П(С)БО.

Так, оцінка запасів на дату Балансу за П(С)БО 9 «Запаси» ві-дображається за найменшою з двох оцінок (п. 24—28):

•          первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Дебіторська заборгованість оцінюється на дату Балансу за

П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» за:

•          первісною вартістю або чистою реалізаційною вартістю.

Зобов’язання оцінюються на дату Балансу за П(С)БО 11 «Зо-

бов’язання» (п. 10, п. 12) за:

•          теперішньою вартістю або за сумою погашення.

Нематеріальні активи (П(С)БО 8 п. 10—18) та Основні засоби

(П(С)БО 7 п. 7—14) відображаються за:

•          первісною або справедливою вартістю.

Власний капітал окремо не підлягає оцінці, а його величина