3. Сутність біржового ринку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Діяльність біржі спрямована на створення в Україні цент-ралізованого ринку цінних паперів, який підлягає державному регулюванню і характерними ознаками якого мають бути ко-тирування цінних паперів, ліквідність, відкритість, прозорість, гласність ринкової інформації з метою задоволення запитів кожного вкладника, довіра з боку широких верств населення.

Модель організації біржового ринку в Україні формується за рекомендаціями «Групи Тридцяти», яка передбачає:

—        широке використання стандартних кодів (код ISIN) для

торгів і доставки

цінних паперів;

—        суворе дотримання вимог лістингу (допуску цінних па-перів до котирування);

—        відкритість інформації щодо компаній, цінні папери яких котируються на

фондовій біржі;

—        встановлення та опублікування відомостей про курси

цінних паперів з

дотриманням принципів рівності інвесторів;

—        запобігання виникненню неорганізованих паралельних ринків на шкоду ліквідності централізованого ринку;

—        надійність біржового ринку за рахунок своєчасності і безпеки доставки

цінних паперів і грошової оплати за них через систему, яка діє на момент укладення угоди.

Актуальним на сучасному етапі розвитку біржового ринку в Україні є створення єдиної національної системи котиру-вання та обліку цінних паперів. Але функціонування такої

системи не повинне заперечувати існування, крім Національ-ної фондової біржі, інших бірж (наприклад, у Франції цінні папери котируються в єдиній системі бірж, а зберігаються й обліковуються в одному національному депозитарії; у США є 7 фондових бірж і єдина система котирування полягає в то-му, що відповідними цінними паперами торгують на відпові-дних біржах; більшість країн має по одній фондовій біржі та одному національному депозитарію).

Провідними елементами вітчизняного біржового ринку є єдина Національна фондова біржа, єдиний кліринговий банк і єдиний Центральний депозитарій. Забезпечують розвиток вітчизняного біржового ринку, крім провідних фінансових інститутів, й інші інституційні елементи (див. табл. 11.4).

Таблщя 11.4

ІНСТИТУЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ БІРЖОВОГО РИНКУ

 

Основні елементи біржового ринку           їх характеристика

Українська фондова бір-жа УФБ)   єдине місце котирування (визначення курсів) цінних паперів, прийнятих до обігу та котиру-вання на біржі

Центральний депозита-рій цінних паперів при УФБ      з’безпечує обіг цінних паперів у формі ком-пютерних записів на рахунках і працює в ра-мках єдиного програмного забезпечення сис-теми «біржа-депозитарій-кліринговий банк»

Кліринговий банк     забезпечує розрахунки за укладеними угодами купівлі-продажу цінних паперів, виплату ди-відендів тощо

Брокерські контори (бро-кери), банки-брокери    зареєстровані на УФБ і є учасниками Центра-льного депозитарію та клірингового банку

Банки, інвестщійні фон-ди і компанії,  довірчі товариства, інші торгів-ці цінними паперами            не є брокерами УФБ, є учасниками Централь-ного депозитарію і клірингового банку

Емітенти        учасники Центрального депозитарію, цінні папери їх допущені до обігу й котирування на УФБ

Важливим елементом досконалого біржового ринку є його регулювання, яке здійснюється з метою створення нормальних умов для діяльності всіх учасників ринку, захисту учасників ри-нку від недобросовісної конкуренції та шахрайства, забезпечен-ня вільного і відкритого процесу ціноутворення на основі кон-центрації попиту та пропозиції, сприяння розвитку ринку, інноваційним процесам на ринку. Процес регулювання на бір-жовому ринку включає створення відповідної законодавчої та нормативної бази, відбір професійних учасників ринку, ліцензу-вання їх діяльності, контроль за виконанням учасниками ринку норм та правил функціонування ринку, в тому числі систему санкцій за невиконання норм та правил поведінки на ринку.

Біржовий ринок — це ринок не лише регульований дер-жавою ззовні, а й ринок з досить жорстокою системою само-регулювання. На біржах дотримуються писаних і неписаних кодексів поведінки. Біржі є досить закритими організаціями, стати членом яких, як правило, важко.

Біржова торгівля цінними паперами є однією з форм органі-зованого ринку, що діє за визначеними правилами. На біржових торгах здійснюється організоване укладання цивільно-правових угод, які приводять до зміни права власності на цінні папери

Характерні риси біржової торгівлі представлені на рис. 11.7.

РИСИ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

 

 

 

концентрація по-питу і пропозиції на біржові активи

урегульованість з боку держави і громадськості

публічність

 

гласність

 

 

 

підпорядкованість

встановленим

правилам біржової

торгівлі

 

визначеність місця

і часу для торгівлі

фінансовими

активами

 

Рис. 11.7. Характерні риси біржової торгівлі

Для допуску до обігу та котирування на фондовій біржі цінні папери мають пройти процедуру лістингу — включення до списку цінних паперів, що вже котируються на біржі. Ос-новними критеріями при прийнятті рішення про включення акцій певної компанії до списку та допуску до котирування на біржі є ступінь інтересу інвесторів до цієї компанії, місце компанії в галузі та ії стабільність, належність компанії до галузі, що розвивається, перспективи, які дають змогу і нада-лі зберігати свої позиції на ринку. Включення цінних паперів до лістингу підвищує престиж корпорації та ступінь ліквід-ності ії цінних паперів, допомагає корпорації зберігати на ри-нку гідну конкуренту позицію та сприяє встановленню спра-

^TZZyZulTnlllZ 7в™еТнГкурР^вВ^х паперів через зосередження попиту та пропозиції, зіставлення лімітів цін замовлень на купівлю і продаж цінних паперів та встанов-ленні оптимальної ціни, при якій виконується найбільша кіль-кість замовлень, здійснюється найбільший обіг цінних паперів.

Розрізняють фіксингове котирування, або простий аук-ціон, та безперервне котирування, або безперервний аукціон. При фіксинговому котируванні замовлення на купівлю-про-даж цінних паперів збираються брокерами і подаються на бі-ржу перед проведенням котирування. При цьому вони попе-редньо укладають з брокерами договір на обслуговування і гарантують оплату куплених цінних паперів або передають брокеру цінні папери, що пропонуються до продажу. Брокери виконують замовлення клієнтів і після цього проводять клі-ринг та розрахунки за угодою.

За другою схемою дилер скуповує цінні папери у продав-ця і від свого імені продає покупцеві. Оформлення цінних паперів різних інвесторів на ім'я брокера в багатьох випадках полегшує процедуру кліринга. Якщо, наприклад, покупець і продавець акцій є клієнтами одного брокера і зареєстрували цінні папери на ім'я брокера, ім'я власника акцій у результаті купівлі-продажу не змінюється. У результаті котирування встановлюється єдина ціна, за якою виконуються всі заявки і яку називають ціною дня. Як правило, протягом одного бір-жового дня відбувається одне котирування. Момент встанов-лення єдиної ціни називають фіксингом..

Безперервне котирування, або мультифіксинг, полягає в постійному зіставленні попиту і пропозиції цінних паперів. Учасники торгів можуть виставляти заявки на купівлю та продаж цінних паперів у будь-який момент торгової сесії. Допускається коригування ціни та обсягу заявок, а також їхнє зняття з торгів до моменту укладення угоди. Курсом цінного папера на певний момент часу є ціна, за якою були виконані останні замовлення, а протягом дня існує безліч курсів. При безперервному котируванні протягом дня фіксуються макси-мальна, мінімальна ціни та ціна угоди «на закриття», або ціна цінного папера за угодою, що укладається перед закриттям біржі. На наступний день саме ця ціна буде вважатись ціною дня при оприлюдненні результатів торгів та розрахунку цін за їх зміною на ринку.

Котирування акцій компанії може бути припинено за рі-шенням біржової ради або за вимогою самої компанії. Тимча-сове призупинення котирування може застосовуватись у ви-падку, коли є ажіотаж навколо акцій певної корпорації або велика незбалансованість між кількістю заявок на купівлю та продаж цих акцій.

В Україні сьогодні не існує єдиної системи котирування цін-них паперів, торги проводяться окремо, переважно на п'ятьох біржах: Українській фондовій біржі, Київській міжнародній фо-ндовій біржі, Донецькій фондовій біржі, Придніпровській фон-довій біржі, а також на фондовій секції Української міжбанків-ської валютної біржі (державними цінними паперами).

Переважна більшість угод на біржах здійснюється з пов-ними лотами, де лот характеризує мінімальний стандартний обсяг біржового активу, який може бути куплений чи прода-ний на біржі. Лот може визначати мінімальну кількість цін-них паперів, які можуть бути куплені (продані) на торгах, або мінімальний обсяг угоди в грошових коштах. У біржовій тор-гівлі допускаються операції з неповними лотами, проте вони, як правило, здійснюються через спеціалістів. Спеціалісти ді-ють при цьому як дилери, виконуючи операцію від свого іме-ні і за свій рахунок і беруть за надану послугу комісійні.

Переважна більшість угод на біржі укладається відповідно до принципу «поставки проти платежу (ППП)», коли прода-вець для отримання оплати спочатку здійснює поставку цін-

них паперів контрагенту угоди. Оплата проводиться одноча-сно з поставкою цінних паперів. Безпосередній переказ кош-тів відбувається через кілька днів після укладання угоди до закінчення дня, призначеного для виконання угоди. 3 розвит-ком телекомунікацій і комп'ютерних систем термін переказу коштів має тенденцію до скорочення. В майбутньому розра-хунки здійснюватимуться на безперервній та щоденній основі. Основні параметри угоди, що укладаються на фондовій біржі, представлені на рис. 11.8.

 

Рис. 11.8. Параметри угоди фондової біржі

Переважна більшість біржових операцій має невиробни-чий характер і орієнтована на отримання спекулятивного прибутку від використання постійних коливань курсів цінних паперів. Існує тільки одна біржова операція, яку можна вва-жати виробничою — це розміщення нових цінних паперів. Через біржу може бути проведений також продаж акцій з ко-нтрольної позиції або продаж акцій, випущених раніше, у ви-гляді контрольного пакета в кількості, достатній для зміни контролю над компанією. Допускається закрите розміщен-ня акцій, які випускаються додатково до випущених раніше і вже включених до біржового списку. Якщо кількість додат-кових акцій становить більше як 25 % акцій, що вже перебу-вають в обігу, біржа може вимагати згоди акціонерів компанії

на закрите розміщення акцій. Біржа може також вимагати від покупців акцій зобов'язання не перепродавати акції протягом певного періоду часу.

Широке впровадження комп'ютерних технологій у бір-жовій торгівлі призвело до того, що певна кількість біржо-вих операцій виконується в автоматичному режимі. Зручна і швидкодіюча система комп'ютерного укладання угод, що в цілому сприяє підвищенню ефективності біржового ринку, іноді відіграє негативну роль в моменти втрати біржею рів-новаги в результаті спекулятивних операцій. Все ж елект-ронна торговельна система повинна забезпечувати:

=> приймання, обробку та передачу від учасників біржо-вих торгів заявок на купівлю-продаж допущених до торгівлі цінних паперів та інших фінансових інструментів, фіксацію укладених біржових угод;

=> підготовку та передачу інформації, необхідної для ви-конання біржових контрактів;

=> захист інформації (у тому числі на електронних носіях), що стосується укладання біржових угод і виконання біржо-вих контрактів, від втрати або несанкціонованого доступу;

=> формування та підтримку баз даних про хід та резуль-тати біржових торгів з фіксацією часу оголошення учасника-ми біржових торгів заявок та укладання біржових угод.

Порядок проведення операцій на фондовій біржі полягає в подачі заявки, укладанні угоди, перевірці параметрів угоди (якщо угода укладається усно або по телефону), здійсненні взаєморозрахунків, виконанні угоди. Угоди, укладені на бір-жі, обов'язково реєструються біржею або професійним учас-ником біржової торгівлі, який має на це право.

При проведенні торгів одні заявки брокерів виконуються безпосередньо, інші з тих чи інших причин можуть бути пе-редані спеціалістам для виконання.

Існують дві основні форми вторинного ринку цінних папе-рів — біржовий і позабіржовий, який виник як альтернатива біржі. Об'єктивною причиною існування позабіржового ринку є той факт, що багато фірм-емітентів не можуть через різні причини потрапити на біржу, так як показники їх діяльності не відповідають вимогам реєстрації на біржі. Характерні ознаки біржового і позабіржового ринків представлені в таблиці 11.5.

Таблщя 11.5

ВІДМШНІ ОСОБЛИВОСТІ БІРЖОВОГО I ПОЗАБІРЖОВОГО РИНКІВ

 

Характерні ознаки

Біржовий ринок        Позабіржовий ринок

Продаж цінних паперів, що випус-каються державою, та перепродаж акцій престижних фірм       Розміщення перших випусків цін-них паперів серед невеликих інве-сторів

Офіційне котирування цінних па-перів здійснюють спеціальні орга-ни біржі чи уповноважені держав-ні установи        Ринкове котирування здійснюєть-ся банками і компаніями

Переважно брокерський      Переважно дилерський

Обороти коштів у 5-10 разів мен-ші   від   оборотів   позабіржового ринку      Обороти коштів у 5-10 разів пе-ревищують обороти біржового ринку

У сучасних умовах у позабіржовому обігу перебуває пере-важна частина всіх цінних паперів. Це акції невеликих фірм традиційних галузей, акції великих нових компаній, що пра-цюють в новітніх галузях економіки та мають великі потен-ційні можливості перетворитися в майбутньому у величезні корпорації, цінні папери кредитних інститутів, облігації кор-порацій, державні та муніципальні боргові цінні папери, нові випуски акцій та інше.

Позабіржовий ринок України формується з метою макси-мального розвитку ринку цінних паперів в інтересах як інвес-торів, так і емітентів окремих регіонів; сприяння тим під-приємствам, які бажають залучити фінансові ресурси для розвитку виробництва і вдосконалення технологій; впорядку-вання цивілізованих відносин між суб’єктами ринку; ство-рення торгово-інформаційних систем, які формуються як са-морегулювальні організації і діють як посередники, основна мета яких — підвищити ефективність і прозорість ринку цін-них паперів.