1. Сутність фондової біржі, її види та функції


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Біржа — це некомерційна ринкова структура, або частка організованого, регулярно діючого ринку товарів і послуг, у рамках якого здійснюється ряд операцій (перерозподіл ка-піталу, товарів та інших цінностей). Найбільш поширеними біржами є товарні, фондові, валютні, праці та інші.

Фондові біржі — це спеціолізовані установи, які ство-рюють умови для постійно діючої централізованої торгівлі цінними паперами шляхом об'єднання попиту, пропозщій на них, надання місця, системи і засобів як для первинного роз-міщення, так і для вторинного обігу цінних паперів. Вони мають працювати за єдиними правилами та за єдиною техно-логією електронного обігу цінних паперів, визначеними На-ціональною фондовою біржею.

В історичному значенні поняття «фондова біржа» тракту-валось по-різному. На перших порах фондовими біржами на-зивали спеціальні місця, де збиралися продавці та покупці цінних паперів і здійснювалися угоди щодо їх купівлі-продажу. Таке місце було вигідним для обох сторін, так як передбачало можливість знайти партнерів по угоді. Надалі фондові біржі стали перетворюватися в заклади, що спеціалі-зувалися на наданні послуг і матеріальному забезпеченні тор-

гівлі цінними паперами. Угоди купівлі-продажу стали укла-датися в конкретні дати і час, стали більш чітко визначатися коло учасників біржової торгівлі та перелік цінних паперів, щодо яких укладалися угоди.

Першою функцією фондових бірж була функція впоряд-кування процесу біржової торгівлі цінними паперами. Фон-дові біржі стали перетворюватися в інститути, які регулюють порядок допуску цінних паперів до котирування на біржі, до участі в торгах, укладання та виконання угод. Комп’ютери-зація біржової торгівлі зробила фондові біржі ще більш дос-коналим інструментом регулювання ринку цінних паперів, із закладів біржі перетворили’я у складні, організаційно офор-млені, добре оснащені компютерними засобами системи то-ргівлі цінними паперами. Еволюційний розвиток фондових бірж представлено схематично на рис. 11.1.

 

Рис. 11.1. Еволюційний розвиток фондових бірж

Якщо прослідкувати розвиток фондових бірж, можна ви-ділити декілька етапів її розвитку й удосконалення:

1)         зміна способів торгівлі цінними паперами, наприклад, доповнення традиційних аукціонів «з голосу» електронними торгами;

2)         укладення угод з цінними паперами, що котирувалися на біржі, за ії межами (такі випадки характерні для Паризької і Копенгагенської фондових бірж);

3)         здійснення кілька котировок цінних паперів із ураху-ванням різних режимів допуску їх до обігу — оцінки якості, надійності та перспективності цінних паперів;

4)         зростання ролі інформаційних чинників, що забезпечи-ло рівні можливості доступу учасників біржової торгівлі до інформації;

5) зростання значення моральних чинників: добросовіс-ність, порядність, чесність, доброзичливість тощо.

Становлення бірж розпочалося з кінця XV — початку XVI ст. у великих містах Європи, прообразом яких стали збо-ри купців на міських площах перед прилавками міняйл. На біржових зборах у Венеції та Флоренції здійснювалась то-ргівля облігаціями державних позик, на лейпцигзьких ярмар-ках продавались частки (акції) рудників, у Генуї існував ри-нок векселів. Проводилась торгівля векселями також у місті Брюгге (Нідерланди) на майдані біля будинку знатного мі-няйла та маклерів Ван де Бурге. Герб на будинку цього мі-няйла складався з трьох гаманців. Звідси, як вважають деякі дослідники, і отримала свою назву «біржа» (пізньолатинська bursa — гаманець).

У таблиці 11.1 надається історія розвитку фондових бірж.

Таблщя 11.1

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФОНДОВИХ БІРЖ

 

Назва біржі     Рік засну-вання         Характерні ознаки

Антвер-пенська        1531    перша біржа міжнародного рівня; перші операції з цінними паперами; на початку створення була то-варною і вексельною одночасно; переважала робота з векселями і позиковим капіталом, в основному дер-жавними борговими зобов'язаннями; незначна час-тина угод укладалася за зразками товару, який мав згодом надійти

Амстер-

дамська          1608    довгий час залишалась найважливішою біржею світу, головним носієм прогресу в галузі біржової торгівлі; першою ввела в обіг акції; велася торгівля облігаціями позик Голландії, Англії, Португалії, Іспанії, Індії; у XVIII ст. котирувались цінні папери 44 найменувань, серед яких поширеними були акції та облігації державних позик; мала і зберегла до на-ших днів характер універсальної біржі — фондової, товарної, валютної одночасно; на сьогодні є приват-ною установою, що об'єднує банки та маклерські контори; іноземні акції становлять більше як поло-вину біржового обороту

Закінчення табл. 11.1

 

Назва біржі     Рік засну-вання         Характерні ознаки

Лондон-ська  1770    на початку створення визначальної ролі у житті дер-жави не відіг’авала, велась торгівля акціями і бор-говими зобовязаннями; наприкінці XVIII — поч. XIX ст. працює із значною кількістю великих дер-жавних позик; наприкінці XIX ст. основне місце посіли операції з акціями; на сьогодні переважно емітуються іменні цінні папери — акції та облігації, обслуговує найбільший в Європі ринок акцій, є вели-ким міжнародним фінансовим центром, статус між-народної отримала у 1986 р.

Нью-Йоркська           1792    одна із найбільших і найстаріших бірж світу; з 1817 ро-ку існує як діловий клуб, за членство в якому необхідно платити (вартість брокерського місця — 0,5 млн дол СПІА); на поч. XX ст. для підприємців є основним місцем зосередження коштів; на сьогодні протягом дня купується і продається близько 100 млн акцій

Петер-бурзька           1703    першими цінними паперами, що котирувались, були іноземні векселі та облігації державних позик; з 1827 р. почали котируватись акції; значну роль в економіч-ному житті країни почала відігравати у XIX ст.; стабільна робота із щоденним котируванням цін-них паперів почалась після затвердження її статуту у 1870 p.; у 1900 р. після створення фондового від-ділу стала єдиною централізованою фондовою бір-жою, що отримала право здійснювати котировку цінних паперів у масштабах всієї імперії

Київська         1869    проводились операції з державними цінними папе-рами, акціями цукрових заводів, облігаціями приват-них підприємств, векселями, заставними листами, золотом, сріблом; постійно котирувались цінні па-пери міських кредитно-фінансових закладів, місце-вих машинобудівних і чавуноплавильних заводів; у 1907-1908 р. виникли специфічні цінні папери, по-в’язані з правами на вивіз цукру, які мали риси стро-кових угод; останні контракти укладались у 1916– 1917 р.

В сучасних умовах слова «фондова біржа» та похідні від них дозволяється використовувати лише юридичним осо-бам, які створені та функціонують відповідно до законо-давства.

Фондова біржа — це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому створюються сприятливі умови для вільної купівлі-продажу цінних паперів за ринковими цінами на регулярній та впорядкованій основі. За своїм правовим статусом фондові біржі можуть бути асоціаціями, ащіонер-ними товариствами або установами, що підпорядковуються державі. На сьогодні біржі поділяють залежно від правового

За правовим статусом у світі виділяють три типи фон-дових бірж:

1)         публічно-правова організація — це фондова біржа, що перебуває під постійним державним контролем. Переважає у Німеччині і Франції, де держава бере участь у розробці Правил біржової торгівлі, контролює їх виконання, забезпе-чує підтримку правопорядку на біржі під час проведення тор-гів, призначає біржових маклерів тощо;

2)         приватні фондові біржі — приватні компанії, що ство-рюються у формі акціонерних товариств і є абсолютно само-стійними в організації біржової торгівлі. Всі угоди на таких біржах укладаються відповідно до чинного в країні законо-давства. Держава не дає ніяких гарантій і не бере на себе ні-якої відповідальності по забезпеченню стабільності біржової торгівлі та зниженню ризику торговельних угод. Такий тип поширений в Англії і США;

3)         змішані фондові біржі — створюються як акціонерні товариства, але при цьому не менше 50 % їх капіталу нале-жить державі. Керівництво такими біржами здійснюється на виборній основі, але нагляд за біржовою діяльністю здійсню-ється біржовим комісаром, який проводить офіційну реєстра-цію біржових курсів. Цей тип бірж характерний для Австрії, Швеції та Швейцарії.

За станом розвитку у світовій практиці виділяють біржі: — найбільш розвинені — посідають провідне місце серед усіх бірж за торговим оборотом цінних паперів і застосову-ють  100 %-і комп'ютерні засоби. До цієї групи відносять

Нью-Йоркську, Паризьку, Лондонську, Франкфуртську, Ко-пенгагенську біржі;

—розвинені — характеризуються високим оборотом цінних паперів, мають довгу історію, досягли високого рівня розвитку (Амстердамська, Американська, Австралійська, Міланська);

—        перспективні — це ті, що розвиваються і створені кіль-ка десятиліть тому, але ще не досягли належного рівня торго-вельних оборотів, характерних для розвинених бірж. В їх обі-гу переважають цінні папери місцевого значення (Сеульська, Гонконгівська, Сингапурська, Бангкокська);

—        новостворені — основною формою торгівлі є аукціони, які проводяться в операційній залі біржі. З’явились кілька ро-ків тому (Українська, Польська, Чеська).

Окрім цієї класифікації, фондові біржі умовно поділяють також на «банківські» і «брокерські». У фондових бірж «бан-к’вського» типу (Німеччина, Франція) найважливішими су-бєктами біржової торгівлі цінними паперами є банки. «Бро-керський» тип фондових бірж характерний для США; на таких біржах торгівлею цінними паперами займаються лише брокери, а комерційним банкам «вхід» на біржу заборонено. В Україні під час створення першої фондової біржі існувала розвинута система комерційних банків, інших же різновидів інвестиційних посередників і мережі брокерських контор ще не було. Тому саме комерційні банки взяли участь у створен-ні п9ршої Україн2ької фондової біржі. У день реєстрації УФБ

У розвитку фондових бірж виділяють біржові системи:

=> моноцентричні — головну роль виконує одна біржа, що знаходиться у фінансовому центрі країни, інші фондові біржі мають місцеве значення. Такі системи характерні для Англії, Японії, Франції. Наприклад, в Англії Лондонську бір-жу називають Міжнародною фондовою біржею, оскільки во-на виконує функції не тільки фондової біржі Великобританії, але й Ірландії. На ній котируються не тільки цінні папери, емітовані резидентами, а й значна кількість іноземних цінних паперів і фінансові інструменти євроринку;

=> поліцентричні — крім головної фондової біржі, можуть функціонувати поряд ще кілька великих бірж (мають місце у Німеччині, Канаді, Австралії).

У США розвиток біржової торгівлі характеризується сво-єю біржовою системою, яку не можна визнати ні моноцент-ричною, ні поліцентричною. Ведучою є Нью-Йоркська фон-дова біржа, але поряд існують регіональні фондові біржі, які зберегли самостійність і стабільно функціонують у межах за-гальнодержавної біржової системи.

На вітчизняному фондовому ринку фондова біржа утво-рюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додат-ковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єд-нання торгівців цінними паперами, та провадить свою діяль-ність відповідно до Цивільного кодексу України, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юр-идичних осіб.

Основні вимоги до фондової біржі представлені на рис. 11.2.

, Г

ВИМОГИ ДО ФОНДОВОЇ БІРЖІ

 

 

 

Фондова біржа

зобов'язана

оприлюдню-

вати  та  нада-

вати ДКЦПФР

інформацію

про:

Г"

 

перелік торгівців цінними паперами, допущених до укладення договорів ку-півлі-продажу цінних паперів на фон-довій біржі

перелік  цінних  паперів,   які  пройпши процедуру лістингу

обсяг торгівлі цінними паперами (кіль-кість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних папе-рів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений ДКЦПФР

 

Рис. 11.2. Основні вимоги до фондової біржі Фондові біржі — це некомерційні організації, які створю-ються без цілі формування прибутку і займаються виключно організацією та укладанням угод купівлі і продажу цінних паперів і їх похідних. Прибуток фондової біржі спрямовуєть-ся на ії розвиток і не підлягає розподілу між ії засновниками (учасниками). Фондова біржа не може здійснювати операцій з цінними паперами від свого імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Фінансова діяль-ність фондової біржі може здійснюватись за рахунок продажу ії акцій, щорічних членських внесків членів біржі та біржових зборів з кожної угоди, що укладається на біржі.

На фондових біржах здійснюється переважно торгівля ак-ціями, торгівля похідними цінними папе’ами зосереджується на спеціалізованих біржах із торгівлі фючерсними та опці-онними контрактами. Торгівля облігаціями на фондових бір-жах порівняно невелика за обсягами, оскільки переважна бі-льшість облігацій перебуває в обігу на позабіржовому ринку.

Фондова біржа утворюється не менше ніж 20 засновника-ми — торгівцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ри-нку, або їх об’єднання, що налічує не менше ніж 20 торгівців цінними паперами. Частка одного торгівця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі. Діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється ДКЦПФР в разі, коли кіль-кість ії членів стала менше ніж 20. Якщо протягом шести мі-сяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондо-вої біржі припиняється [20].

Членами фондової біржі можуть бути виключно торгівці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов’язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі. Кожний член фондової біржі має рівні права щодо організації діяльності фондової біржі як організатора торгівлі.

Функціонування фондової біржі передбачає розробку ос-новних засад розвитку біржі, ії функцій, правил, статуту то-що. Основні засади функціонування фондової біржі предста-влені нарис. 11.3.

ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОЇ БІРЖІ

 

підтримання щлісності та стабільності ринку ЦП шля-хом запровадження справе-дливих і рівних для всіх учасників біржових торгів правил поведінки

 

/

 

к

 

створення умов щодо конку-рентного ціноутворення на ЦП та інші фінансові інстру-менти пшяхом зосередження попиту і пропозицій на їх ку-півлю-продаж

 

 

 

забезпечення інформування учасників біржових торгів та інвесторів щодо емітен-тів та їхніх цінних паперів

 

/

 

Ч

 

забезпечення прозорості рин-ку ЦП через оприлюднення інф’рмації, що характеризує кон'юнктуру ринку

 

 

 

забезпечення функціонуван-ня фондової біржі на пос-тійно діючій основі

 

ш

 

застосування ефективних те-хнологій укладання біржових угод і виконання біржових контрактів, що відповідають міжнародним стандартам

 

забезпечення захисту учасників біржових торгів та інвесторів від зловживань шляхом установлення ви-мог щодо допуску до торгівлі, застосування проце-дур нагляду, контролю та накладання санкцій за по-рушення

Рис. 11.3. Основні засади функціонування фондової біржі

В економічній літературі виділяють загальні функції фон-дових бірж і конкретні.  Останні, як правило, визначають

бі^УаТ1такої1,у ^шГд^г^ьнГ^нщШ фондових

OIT^VFC R1 ТТТТОРїГТТі:

— визначення ринкової ціни (цінова) — це одна з найва-жливіших функцій біржі, оскільки ціни на цінні папери, що встановлюються на біржі, суттєво впливають на ціни інших активів, які є в обігу. Крім виявлення та встановлення ціни, частиною ціноутворювальної функції біржі є також стабілі-зація та прогноз цін на біржовому ринку, які передбачають встановлення допустимих змін цін на біржові активи. Цьому

також сприяє діяльність співробітників біржі, які ведуть тор-ги окремими видами цінних паперів і здійснюють у разі пот-

ваних бірж, на яких здійснюється торгівля строковими конт-рактами, оскільки ціни на ринку строкових угод мають суттє-

^-о^піХшпу^-тРбачае^арантув^ння вшонання умов біржових угод; розробку системи розрахунків за укла-деними на біржі угодами; організацію біржових зборів для проведення гласних публічних торгів тощо;

—        інформаційну — забезпечує учасників ринку оператив-

ною та аналітичною інформацією про стан і тенденції роз-

^-І^п^альщ-забезпечуе встановлення правил mop-гівлі, здійснення біржового арбітражу, порядку вирішення спірних питань між учасниками, встановлення пріоритетів, ирсишь кинтрилю, уприьлшнл ти шімі.

До конкретних функцій фондовоїбіржі належать [5]: —установлення правил проведення біржових торгів цін-ними паперами та іншими фінансовими інструментами;

—        організація та проведення регулярних біржових торгів;

—        організаційне, технологічне та технічне забезпечення проведення біржових торгів;

—        установлення процедур лістингу та делістингу, допус-ку до торгівлі на фондовій біржі;

—        ведення переліку учасників торгів, фіксація оголошених заявок, укладених біржових угод та контроль за виконанням біржових контрактів;

—        ведення переліку цінних паперів та інших фінансових ін-струментів, унесених до біржового списку;

—        обмін інформацією з депозитарними та розрахунково-кліринговими установами для забезпечення виконання біржо-вих контрактів;

—        зберігання документів щодо укладення біржових угод і виконання біржових контрактів в депозитарній системі;

—        здійснення діяльності з проведення клірингу та розра-хунків за договорами щодо похідних (деривативів), які укла-даються на організаторі торгівлі;

—        здійснення контролю за дотриманням членами фондо-вої біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;

—        відповідне реагування на виявлені порушення правил фондової біржі та законодавства про цінні папери;

—        здійснення фінансового моніторингу згідно з вимогами законодавства;

—        надання інформаційних послуг щодо організації торгівлі цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;

—        оприлюднення інформації відповідно до законодавства України.

Для реалізації своїх функції біржа повинна мати примі-щення, комп'ютерні мережі, інше матеріально-технічне за-безпечення, підготовлений персонал. Крім того, мають бути розроблені правила біржової торгівлі та кваліфікаційні вимо-ги до учасників торгів.

Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації, яка здійснюється в порядку, встановлено-му Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців». Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку фондова біржа здійснює на підс-таві ліцензії, що видається ДКЦПФР у встановленому порядку.

Статут фондової біржі затверджується ії вищим орга-ном — зборами акціонерів. У статуті фондової біржі (ФБ) зазначаються найменування і місцезнаходження ФБ, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності ФБ, розподілу майна ФБ у разі ії ліквідації. У статуті ФБ також мають відображатися вимоги щодо діяльності органів ФБ, до компетенції яких належать виконання функцій та прийняття рішень, передбачених правилами біржі.