2. Принципи та функції фінансового ринку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Кожна економічна категорія має свої при.ципи та функції,

якими відбувається побудова реального й ефективного фі-нансового ринку.

Перші принципи для розвитку фондового сегмента ринку були затверджені Постановою Верховної Ради України «Про Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України» [14].

Основні принципи та їх трактування подано в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФШАНСОВОГО РИНКУ ТА ЙОГО СЕГМЕНТІВ

Назва принципів

їх характеристика

 

 

Цілісність ринку у ме-жах окремої країни  Забезпечується наявністю єдиної національної фондової біржі як єдиного місця котирування цінних паперів, єдиного Центрального депози-тарію цінних паперів і єдиного Клірингового банку; також означає визначення єдиних курсів на усі цінні папери, які допущені до обігу й ко-тирування на всій території країни

Централізація Здійснення державного контролю та безпосере-днє регулювання цілісної системи обігу цінних паперів, що забезпечується спеціально створе-ними державними органами

Прозорість     Доступність для всіх учасників ринку до знач-них обсягів достові’ної інформації про фінан-сові послуги та субєктів, що їх надають, про цінні папери та їх емітентів

Закінчення табл. 1.2

Назва принцішів       їх характеристика

 

Введення     системи електронного   обігу цінних паперів         Запровадження дематеріалізованого обігу цінних паперів у формі комп'ютерних записів на рахун-ках через систему «національна фондова біржа — центральний депозитарій — кліринговий банк»

Реальний захист і за-безпечення  інтересів та прав інвесторів   Створення необхідних умов (соціальних, полі-тичних, економічних, правових) для реалізації інтересів суб'єктів фінансового ринку та забез-печення захисту їх майнових прав

Відповідність   націо-нальної системи обігу цінних паперів зага-льноприйнятим  між-народним стандартам безпеки інтересів і прав інвесторів Забезпечення високих гарантій для залучення місцевих та іноземних інвестицій в акціонерний капітал і розвиток національної економіки

Соціальна справедли-вість  Забезпечення створення рівних можливостей та спрощення умов доступу інвесторів і позичаль-ників на фінансовий ринок, недопущення мо-нопольних проявів дискримінації прав і свобод суб'єктів ринку цінних паперів

Урегульованість        Створення гнучкої та ефективної системи регулюван-ня фінансового ринку і, в першу чергу, фовдового

Контрольованість     Створення надійно діючого механізму обліку і конт-ролю, запобігання та профілактика зловживань і зло-чинності на фінансовому ринку і його сегментах

Ефективність Максимальна реалізація потенційних можливос-тей щодо мобілізації та розміщення фінансових ресурсів у перспективні сфери національної еко-номіки, що сприятиме забезпеченню її прогресу та задоволенню життєвих потреб населення

Правова упорядкова-ність   Створення розвиненої правової інфраструктури забезпечення діяльності фінансового ринку, яка чітко регламентує правила поведінки і взаємо-відносин його суб'єктів

Конкурентність         Забезпечення необхідної свободи підприємни-цької діяльності інвесторів, емітентів і ринко-вих посередників, створення умое для змагання за найбільш вигідне залучення вільних фінан-сових ресурсів і встановлення немонопольних цін на послуги фінансових посередників та умое контролю за дотриманням правил добро-совісної конкуренції учасниками ринку

Впровадження таких принципів у більшості країн світу здійснюється відповідно до рекомендацій «Групи Тридцяти» — міжнародної організації незалежних експертів, яка розробляє стандарти фінансових ринків. Вперше «Група Тридцяти» запропонувала головні характеристики та принципи для фон-дового ринку, якими були: цілісність, централізація, прозо-рість, застосування системи електронного обігу цінних папе-рів. Відповідно до рекомендацій «Групи Тридцяти» уряд України прийняв «Концепцію функціонування і розвитку фондового ринку України», яка включає названі принципи і, враховуючи специфіку розвитку економіки України, додат-ково затвердив свої правила розвитку фінансового ринку та конкретно фондового. Це — соціальна справедливість, урегу-льованість, контрольованість, ефективність, правова упо-рядкованість, конкурентність.

У Положенні про функціонування фондових бірж [5] ос-новними засадами функціонування фондової біржі є конку-рентність, цілісність, стабільність, справедливість, прозорість, інформування і захист інвесторів та учасників біржових торгів.

У Правилах Української фондової біржі основними прин-ципами визначені цілісність і прозорість, які вимагають за-безпечення функціонування системи електронного обігу цін-них паперів, а також забезпечення регулярної інформації про діяльність емітента та курсу його цінних паперів шляхом пу-блікації її в офіційному виданні УФБ.

Чим повнішою і достовірнішою інформацією володіють учасники ринку, тим «прозорішим» є цей ринок. Сьогодні одним із «найпрозоріших» ринків вважають фінансовий ри-нок США, на якому учасникам ринку доступна така інформа-ція про ’інансові активи та їх емітентів, яку в інших країнах не зобовязують оприлюднювати.

Сутність та роль фінансового ринку в екон.міці держави

Функції фінансового ринку — це основні завдання кож-ного сегмента ринку, що забезпечують його розвиток. Функ-ції поділяють на загальні, які характерні для всіх сегментів фінансового ринку і спеціальні (конкретні) — характеризу-ють розвиток окремої сфери ринку.

OcHOBHiiMii (загальними) функціями фінансового ринку є [41]: 1. Забезпечення взаємодії покупців і продавців фінансових

Кожен із інвесторів на фінансовому ринку аналізує ситуа-цію, що діє на ринку, і вкладає кошти у фінансові активи, враховуючи дохідність і ризиковість своїх вкладень. Емітен-ти фінансових активів, щоб бути конкурентоспроможними на фінансовому ринку, прагнуть забезпечити інвесторам необ-хідний рівень дохідності їх фінансових вкладень. Таким спо-собом на ефективно діючому фінансовому ринку формується рівноважна ціна на фінансові активи, яка задовольняє інвес-

підвищення ліквідності цих активів.

Викуп у інвесторів фінансових активів забезпечують фі-нансові посередники — дилери ринку, які в будь-який мо-мент, коли це потрібно інвесторам, готові викупити фінансові активи, що їм належать. Чим ефективніше функціонує фінан-совий ринок, тим вищу ліквідність він забезпечує фінансовим активам, що перебувають в обігу на ньому, оскільки будь-який інвестор може швидко і практично без втрат у будь-який момент перетворити фінансові активи на готівку. Фі-нансові   посередники   завжди   готові   не   тільки   викупити

цій та інформаційні витрати.

Вирішальну роль у переміщенні капіталів відіграють фі-нансові посередники, які, здійснюючи великі обсяги операцій з інвестування та залучення коштів, зменшують для учасни-ків ринку витрати і відповідні ризики від проведення опера-цій із фінансовими активами. Особливо помітна ця роль при фінансуванні посередниками корпорацій, що мають не най-вищий кредитний рейтинг, і кількість яких є значною в усіх країнах світу, а також посередники зменшують витрати через здійснення економії на масштабі операцій і вдосконалення

процедур оцінювання цінних паперів емітентів та позичаль-

Специфічні функції діють у конкретних сферах. Так у по-літичній сфері функціями фінансового ринку є:

•          прискорення інтеграційних процесів входження України до світового співтовариства;

•          сприяння становленню економічної самостійності, яка є головною опорою незалежності держави;

•          сприяння створенню справжньої ринкової економічної системи, що є необхідною передумовою розбудови демокра-тичного суспільства;

•          вихід через фондову біржу національного капіталу на світо-вий ринок з допомогою розповсюдження серед іноземних інвес-торів акцій та інших цінних паперів українських підприємств.

В економічній сфері:

•          формування ринкових цін на окремі види фінансових активів;

•          організація процесу доведення фінансових активів до споживача через створення мережі різноманітних інститутів з реалізації фінансових активів (банків, бірж, брокерських кон-тор, інвестиційних фондів, страхових компаній, кредитних спілок тощо);

•          фінансове забезпечення процесів інвестування, яке по-лягає у створенні фінансовим ринком умов для залучення (концентрації) підприємцем фінансових ресурсів, необхідних для розвитку виробничо-торгового процесу;

•          перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових кош-тів підприємств з метою їх ефективного використання;

•          вплив на грошовий обіг, прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів;

•          страхова діяльність та формування умов для мінімізації фінансових і комерційних ризиків;

•          операції, пов'язані з експортом-імпортом фінансових активів та інші операції, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю;

•          кредитування уряду, місцевих органів самоврядування пшя-хом розміщення урядових та муніципальних цінних паперів;

•          розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного кругообігу, між галузями і сфе-рами ринкової діяльності тощо.

У соціальній сфері:

•          мотивована мобілізація заощаджень приватних осіб, приватного бізнесу, державних органів, зарубіжних інвесто-рів, у тому числі й вільних коштів населення для інвестуван-ня їх як у виробничу, так і в соціальну сферу;

•          створення нових робочих місць завдяки переміщенню капіталу та інвестуванню тощо.

У морально-психологічній сфері:

•          формування у населення ринкової психології, нового економічного мислення та поведінки;

•          створення у суспільстві відповідної морально-психоло-гічної атмосфери, формування довіри до фінансових послуг, до фінансових посередників, до цінних паперів та до опера-цій з ними;

•          запобігання виникненню на фінансовому ринку зловжи-вань, шахрайства, кримінального середовища тощо.

Конкретні завдання, правила розвитку фінансового ринку доказують, що сьогодні Україна має унікальну можливість не повторювати еволюційного шляху спроб і помилок інших країн, а створювати фінансовий ринок за вищими європейсь-кими та світовими зразками, що вже існують у світі. Для цьо-го в країні створені певні організаційні, матеріально-технічні та практичні передумови.