4. Роль інвестиційних сертифікатів і приватизаційних паперів у функціонуванні фінансового ринку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

До категорії цінних паперів згідно із Законом [20] відно-ситься також інвестиційний сертифікат, який поряд із ак-ціями входить у групу пайових цінних паперів.

Інвестиційний сертифікат — це цінний папір, який роз-міщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестщійного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестщійному фонді, взаємному фонді інвестщійної ком-панії та пайовому інвестиційному фонді. Емітентом інвес-тщійного сертифіката виступає юридична особа, що його розміщує: інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фон-ду, які відносять до інститутів спільного інвестування (ІСІ). ІСІ провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залучен-ням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибут-ку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпора-тивні права та нерухомість.

Цінні папери ІСІ— акцїї корпоративного інвестиційного фонду та інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду. Інвестиційні сертифікати можуть бути іменними чи на пред'явника і містити такі реквізити: фірмове найменування ІСІ, його місцезнаходження, найменування цінного папера — «Інвестиційний сертифікат» і його порядковий номер, дату випуску, вид інвестиційного сертифіката, його номінальну вартість, ім'я власника, підпис посадової особи, печатку ІСІ.

Кількість проголошених інвестиційних сертифікатів пайо-

ROPO   1Т-ГК^ІСХМТТП'П-Г01~'0   (ПОТТJTV   ЧЯЧТ-ГЯ^ТЯРХКСЯ   V   ТТПОСТТ^К^ХІ    ^Л/ПСіІ

Проспект емісії цінних паперів ІСІ — це документ, який подається ДКЦПФР компанією з управління активами під час реєстрації емісії інвестщійних сертифікатів пайового інвестщійного фонду або емісії акцій корпоративного інвес-тиційного фонду. Строк розміщення інвестиційних сертифі-катів відкритого та інтервального пайових інвестиційних фо-ндів не обмежується.

Інвестщійні сертифікати можуть надавати його власни-ку право на отримання доходу у вигляді дивідендів. Дивіден-ди за інвестиційними сертифікатами відкритого та інтерваль-ного пайового інвестиційних фондів не нараховуються і не сплачуються. Розміщення похідних (деривативів) цінних па-перів, базовим активом яких є право на отримання інвести-ційних сертифікатів, н’ допускається.

Діяльність ІСІ повязана із залученням грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку після вкладення цих коштів. Така діяльність має як позитивні сторони, так і нега-тивні. Основні надбання спільного інвестування представлені нарис. 10.6.

 

 

 

Позитивні рпсп спільного інвестування

підвищення ефективності процесів інвестування

перетворення складних інвестищиних рішень у більш прості для дрібних інвесторів з одночасним здійсненням зменшення ризику

сприяння залученню іноземного капіталу у вигляді інвестицій

ефективне переливання капіталу між галузями

господарства з метою стимулювання

діяльності підприємств

сприяння створенню та нагромадженню капіталу

 

Рис. 10.6. Позитивні риси спільного інвестування

До негативних чинників спільного інвестування можна ві-днести:

=> недосконалість чинного законодавства щодо цінних паперів;

=> часті випадки некомпетентності працівників інститу-ційних інвесторів, які займаються питаннями спільного інве-стування;

=> шахрайські дії керівництва шституційних швесторів;

=> непрозорість ринку цінних паперів на перших стадіях розвитку;

=> невизначеність особливостей ведення бухгалтерського обліку, що призводить до перекручення фінансових результатів, подвійного оподаткування доходів від спільного інвестування.

Зазначені недоліки суттєво впливають на фінансову довіру дрібних інвесторів і, відповідно, на розміри коштів, які залуча-ються. Ліквідність і прозорість цінних паперів дає інвесторам впевненість у правильності свого вибору. Основними напряма-ми розвитку спільного інвестування є створення надійного за-хисту прав інвесторів і умов для прозорості та ліквідності ринку цінних паперів. Як видно з наведеного аналізу, ІСІ відіг.ають

ційні цінні папери, які є різновидністю державних цінних паперів, що випускаються в країнах, які здійснюють перехід до ринкової економіки.

Обіг приватизаційних паперів має низку специфічних рис, які представлені на рис. 10.7.

 

 

 

Риси приватизаційних паперів

не підлягають вільному обігу

не нараховуються і не сплачуються за ними дивіденди або відсотки

придбані з порушенням законодавчих вимог, вважаються недійсними

не можуть використовуватися як засіб розрахунку або як застава для забезпечення платежів і розрахунків

продаж або відчуження іншим способом є недійсним

 

Рис. 10.7. Специфічні риси обігу приватизаційних цінних паперів

У різних країнах процеси випуску й обігу приватизацій-них паперів проходять по-різному. Так, у Росії вони випус-

т^отгч'-рт ргт сгт^ TT1TCR1 7ТТ-Г1 ТТ1ТТТ-М ТТЯТТ^Т^Т'Г    Я R    і'ТСТ^ЯП-ГІ             ЯТС TT6*TT11CR1 ТТТТ1

Приватизаційні цінні папери — це цінні папери, які пос-відчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, держа-вного житлового фонду, земельного фонду.

Випуск приватизаційних паперів здійснювався НБУ, хоча органом, що приймав рішення про випуск, виступає Кабмін України. Приватизаційні папери підлягали використанню лише з метою обміну їх на акції або документи, що свідчать про право власності на об'єкти приватизації.

Основними видами приватизаційних паперів є:

•          майнові сертифікати;

•          житлові чеки;

•          земельні бони.

чався до приватизації центрами сертифікатних аукціонів, до-вірчими товариствами, інвестиційними фондами та іншими учасниками ринку цінних паперів України. На початкових етапах приватизації майнові сертифікати існували лише у фор-мі безготівкових депозитів — рахунків у відділеннях Ощад-ного банку України. Відповідно до програм приватизації за приватизаційні сертифікати передбачалося реалізувати бли-зько 70 % майна, що перебуває у власності держави. Близько 30 % реалізувалося з використанням компенсаційних ощадних сертифікатів. Ці сертифікати є іменними цінними паперами, які видавалися громадянам України, що мали рахунки в уста-новах Ощадного банку України, і призначалися для компен-сації втрат від інфляції власникам цих коштів.

папірГнТф^сХмуТинкуТи^^^^^^

це приватизаційні папери, які одержували громадяни України і використовували для приватизації державного житлового фонду. Житловий чек видавався на безстроковий термін, міг успадковуватися за умови виплати податку на спадщину. Спочатку приватизаційні житлові чеки існували у вигляді приватизаційних депозитних рахунків, які відкривали грома-

дянам України у відділеннях Ощадного банку, але, не отри-мавши підтримки з боку держави, житлові чеки подальшого поширення не набули і були поступово витіснені з ринку компенсаційними сертифікатами.

Найдорожчими серед приватизаційних паперів мали бути земельні бони, але поряд з житловими чеками ці цінні папери також не «прижилися», навіть не була визначена їх номіналь-на вартість.

3 приватизаційними паперами фінансовим посередникам дозволено проводити:

а)         посередницьку діяльність — полягає в обміні прива-

тизаційних паперів на паї та акції і здійснюється пос’редни-

ком від свого імені, за дорученням, за рахунок і на імя влас-

ника приватизаційних паперів лише на основі відповідної

ліцензії;

б)         представницьку діяльність — обмін приватизаційних

паперів на паї та акції, що здійснюється представником від

імені, за рахунок і на ім’я власника цих паперів;

в)         комерційну діяльність — здійснюється інвестиційними

компаніями і фондами через обмін власних інвестиційних

сертифікатів на приватизаційні папери громадян з метою їх

акумулювання та подальшого обміну на паї, акції від власно-

го імені, за свій рахунок і на своє ім’я.