1. Загальна характеристика фондового ринку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Фондовий ринок зародився в надрах ринку споживчих то-варів. Перші операції з цінними паперами відбувалися на оп-т’вих ринках і товарних біржах. Історія бірж налічує близько пяти століть, хоча деякі спеціалісти фондового ринку ствер-джують, що перша біржа виникла в Японії у I ст. до н.е. Пер-ші операції з цінними паперами відбувались у бельгійському місті Антверпен, який відіграв значну роль у світовій торгівлі цінними паперами.

Значну роль в історії створення фондового ринку та особ-ливо ринку цінних паперів відіграла біржа в Амстердамі. Ця біржа була першою в історії розвитку фондового ринку на межі XVI і поч. XVII ст. Розвиток міждержавної торгівлі став основним рушієм розвитку ринку цінних паперів. У результа-ті діяльності фондових торгів значно змінився державний устрій та система державних фінансових установ. У розраху-нках між клієнтами і державою почали використовуватись державні (казначейські) облігації та векселі. Передовиками в галузі розвитку фондової торгівлі були Англія, Франція, Німеччина і Нідерланди.

У XIX ст. в результаті первинного нагромадження капіта-лів роль фондових бірж значно зросла. Нагромаджений капі-тал, який виник внаслідок промислової революції, став дже-

релом накопичення великих фінансових капіталів, які, у свою чергу, вплинули на появу та розвиток нових організаційних форм у вигляді промислових корпорацій та акціонерних бан-ків. Наприкінці XIX ст. з розвитком державно-монополістич-ної системи управління роль фондових ринків змінюється від кількості до якості процесу обертання цінних паперів.

Поряд з перспективами р.звитку фондовий ринок зазнавав падіння, криз і банк–утства. Так, негативним був вплив еко-номічних криз 18691895 pp. Особливо небезпечною для пос-тупового розвитку фондового ринку була світова економічна криза 1929–1933 pp. Так, на Нью-Иоркській фондовій біржі 22 жовтня 1929 р. відбувся масовий продаж цінних паперів, що спричинив паніку серед інвесторів і біржовиків. Стався крах Нью-Йоркської фондової біржі.

У жовтні 1987 р. сталася чергова біржова криза, яка не бу-ла такою драматичною, як у жовтні 1929 p., не призвела до всесвітньої економічної депресії, але наслідки ії були дуже відчутні. На Лондонській фондовій біржі вартість акцій змен-шилась більше як на 13 млрд фунтів, у Франції — на 200 млрд франків, у США — 700 млрд доларів. На початок грудня 1987 року загальне знецінення акцій на біржах усього світу сягнуло 2000 млрд доларів.

У нашій країні початок фондового ринку датується XVIII ст. Одеську фондову біржу було відкрито у 1796 p., Київську — у 1869, Харківську — у 1876, Миколаївську — у 1885 р. та ін. Фондові біржі в Петербурзі, Одесі та Москві вважалися лібе-ральними, але були досить вимогливими. Папери на біржу допускалися лише після ретельної перевірки їх власника. За неправдиві відомості притягали до кримінальної відповідаль-ності. Дії маклерів контролював біржовий комітет, урядові комісії стежили за котируванням паперів.

На сьогодні фондовий ринок у різних країнах Європи ста-новить більш-менш значущу частину фінансового ринку. Ве-лике значення він має в Англії, Німеччині, Франції. Значно меншу роль він відіграє в економіці Австрії, Італії, Іспанії, а в таких країнах, як Греція, Португалія, Ірландія його роль несуттєва. В багатьох країнах держава активно користується фондовим ринком для розміщення своїх боргових зобов’я-зань з метою фінансування дефіциту бюджету. Незважаючи

на те що Італія належить до економічно розвинених країн, фондовий ринок тут розвинений досить слабо і спрямований в основному на забезпечення фінансування державного бор-гу. На відміну від італійського ринку, який є виключно наці-ональним, швейцарський фондовий ринок характеризується своєю міжнародною спрямованістю. Головна біржа країни — Амстердамська — є однією із найстаріших бірж світу. Поза-біржового ринку в країні немає. Іноземні акції становлять бі-льше як половину біржового обороту. На фондовому ринку Англії переважно емітуються іменні цінні папери — акції та облігації. Якщо говорити про величину ринку різних цінних паперів, то можна зазначити, що в Європі найбільшим рин-ком акцій є англійський, а облігацій — німецький. Найбільші у світі національні ринки акцій належать США, Японії та Англії. У західноєвропейських країнах значна частина кор-порацій перебуває у володінні окремих осіб або сімей, які до-пускають дуже незначну частину акцій або й зовсім не до-пускають своїх акцій на ринок. ’ багатьох країнах акції перебувають у власності тісно повязаних між собою інвес-торів — банків, страхових та інвестиційних компаній, що має суттєвий вплив на ліквідність ринку. Негативно впливають на ліквідність фондового ринку і зміни в складі інвесторів. Про-тягом останнього десятиріччя кількість дрібних інвесторів на ринку значно зменшилась, а кількість великих значно зросла. У результаті поглиблення процесу глобалізації фондових ринків здійснюється міжнародна торгівля акціями, яка про-водиться практично неперервно протягом 24 годин на добу. Лібералізація ринків, що триває сьогодні, приводить до ско-рочення розриву між розмірами витрат на проведення опера-цій на різних ринках. Проте все-таки ці витрати різні і зале-жать як від країни, так і від біржі, на якій здійснюється

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (дери-вативів) [20]. В економічній літературі терміни «фондовий ринок» і «ринок цінних паперів» стали майже синонімами. Часто «фондовий ринок» розглядають як частину «ринку ка-піталів» або як «ринок фондових цінностей», «ринок позич-

кового капіталу». Пояснення цих понять дають О.М. Мозго-вий [34], О.Ю. Смолянська [38] та інші автори. Це поясню-ється певними об’єктивними обставинами і, в першу чергу, фінансовими інструментами, об’єктами та суб’єктами фондо-вого ринку. Основними інструментами фондового ринку є цінні папери різних видів, типів, які формують свої сегменти: грошового ринку, ринку цінних паперів, ринку капіталів, фо-ндового ринку. На табл. 9.1 представлений фінансовий ринок за сегментами, що пов’язані з цінними паперами.

Таблщя 9.1

ФІНАНСОВІ ШСТРУМЕНТИ ЗА ОСНОВНИМИ СЕГМЕНТАМИ РИНКУ

 

Фінансовий ринок

сегменпги ринку       фінансові інсіпруменіпи

грошовий       •          гроші

•          короткострокові цінні папери

цінних паперів          •          короткострокові

•          середньо- і

•          довгострокові цінні папери

фондовий       •          середньострокові і

•          довгострокові цінні папери

капіталів         •          довгострокові цінні папери

•          середньо- і довгострокові кредити

Як бачимо із таблиці 9.1, ринок цінних паперів є ширшим за своїм економічним змістом і включає, крім короткостроко-вих цінних паперів, середньострокові та довгострокові, які є основними інструментами фондового ринку.

У наш час в Україні, та й в інших країнах світу, оборот цінних паперів стає однією із головних галузей фінансової сфери, яка потужно впливає на складний механізм економіки держави. Тому фондовий ринок є однією з важливих складо-вих ринкової економіки так як може виступати більш чи менш ефективним механізмом акумуляції, розподілу та пере-розподілу вільних фінансових ресурсів серед галузей еконо-міки. Ефективне функціонування фондового ринку в багатьох

країнах забезпечує ефективне використання вільних фінансо-вих ресурсів і стійкі темпи зростання економіки цих країн. Кожний фондовий ринок має свої завдання, принципи, функ-

Основними завданнями сучасного фондового ринку Ук-раїни є:

—        мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів для здійснення конкретних інвестицій;

—        формування ринкової інфраструктури, яка відповідає міжнародним стандартам;

—        розвиток вторинного ринку;

—        активізація маркетингових досліджень;

—        трансформація відносин власності;

—        удосконалення ринкового механізму і системи управ-ління;

—        забезпечення контролю над капіталом на основі дер-жавного регулювання;

—        зменшення інвестиційного ризику;

—        формування портфельних стратегій;

—        розвиток ціноутворення;

—        прогнозування перспективних напрямів розвитку та інші.

Сучасний світовий фондовий ринок розвивається за таки-

ми напрямками:

=> подальша автоматизація фондових операцій, обєднання окремих комп’ютерних систем у Всесвітню мережу елект-ронної комунікації;

=> створення нових видів і модифікацій цінних паперів;

=> розширення інтернаціоналізації фондової діяльності.

Для України, крім цих трьох напрямів, актуальними для розвитку фондового ринку сьогодні є:

=> своєчасне становлення системи державного регулю-вання;

=> сприяння підвищенню рівня організованості позабір-жового ринку;

=> створення сучасної інфраструктури фондового ринку;

=> забезпечення умов для конкуренції у фондовій діяль-ності;

=> розвиток вторинного ринку цінних паперів, насамперед у рамках системи фондових бірж України тощо.

Умови функціонування фондового ринку:

1)         учасники ринку є вільними у своїх діях щодо купівлі-продажу фінансових активів;

2)         продавців і покупців має бути достатньо для того, щоб кожен з учасників ринку міг вільно вибрати торгового парт-нера з метою підтримки конкурентного середовища;

3)         сформована законодавча база, яка сприяє його розвитку.

Загальні принципи функціонування організованого фон-

дового ринку представлені на рис. 9.1.

 

 

ПРИНЦИПИ ФОНДОВОГО РИНКУ

^^    „—

прозорість

 

рівш можливості для всіх учасників

Рис. 9.1. Загальні принципи функціонування фондового ринку

Принцип цілісності забезпечується єдиним місцем коти-рування, яким є УФБ, єдиним Центральним депозитарієм цінних паперів і єдиним Кліринговим банком, які забезпечу-ють функціонування системи електронного обігу цінних па-перів і проведення торгів акціями, облігаціями тощо. Прин-цип упорядкованості передбачає наявність «правил гри» на ринку та контролю за їх виконанням. Прозорість, як прин-цип, потребує і забезпечує регулярну інформацію про діяль-ність емітента та курсу його цінних паперів шляхом публіка-ції ії в офіційному виданні УФБ. Рівні можливості для всіх учасників ринку забезпечать здорову конкуренцію на ринку. Збалансованість на ринку передбачає відповідність у розвит-ку всіх секторів ринку. Важливу роль на фондовому ринку відіграє «спокій» — це правило ринку, яке підкреслює, що

ринок не може бути «бурхливим», бо інакше дрібні інвесто-ри, що є його опорою, залишають ринок.

Принципи створення і функціонування національного фон-дового ринку ґрунтуються на стратегії формування ринку, основою якої є Концепція функціонування та розвитку фон-дового ринку в Україні (схвалена постановою Кабінету Мініс-трів України від 29. 04 1994 р. № 277) (детально принципи розглянуті в темі 1).

Роль фондового ринку в системі економічного механізму держави визначають функції, які він виконує. Іх поділяють на дві групи:

Загальноринкові — це:

=> отримання прибутку від операцій на даному ринку;

=> цінова, що забезпечує формування ринкових цін;

=> інформаційна — забезпечує збір інформації про суб'єк-тів і об'єктівринку і доведення її до учасників;

=> регулювальна — ринок встановлює правила торгівлі, порядок вирішення спірних питань між учасниками, встано-влює пріоритети, органи контролю, управління та ін.

Специфічні — це:

=> функція перерозподілу;

=> функція страхування цінових і фінансовихризиків (стала можливою завдяки появі ф 'ючерсних і опціонних контрактів);

=> перерозподіл коштів між галузями і сферами ринкової діяльності;

=> перерахунок заощаджень з невиробничої у виробничу форму;

=> фінансування дефіциту державного бюджету на неінфля-ційній основі, тобто без випуску в обіг додаткових коштів та ін.

Фондовий ринок виконує також функції у політичній, со-ціальній, морально-психологічній сферах. Дані функції іден-тичні функціям фінансового ринку, що розглянуті у темі 1.

Фондовому ринку властиві специфічні риси поєднання ін-тересів продавців і покупців капіталу у вигляді грошей, цін-них паперів і фондів.

Фондовий ринок — це важлива складова ринкової еконо-міки країни. В Україні з перехідною економікою обіг цінних паперів стає однією з основних галузей фінансової сфери, без функціонування якої неможливе існування ринкової економіки.