1. Основи організації ринку капіталів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Ринок капіталів — це частина фінансового ринку, де фор-мується nonum і пропозщія на середньостроковий та довго-строковий позиковий капітал.

Позиковий капітал — це кошти, віддані в позику під пев-ний відсоток за умови повернення. Формою руху позикового капіталу є кредит, тому часто в економічній літературі ринок капіталів називають кредитним ринком. На ринку капіталів кредити надаються на термін понад рік.

Ринок капіталів сприяє:

•          зростанню виробництва і збільшенню товарообігу;

•          трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення;

•          відновленню основного капіталу;

•          РУХУ капіталів усередині країни.

Екон’мічна роль ринку капіталів полягає в його спромож-ності обєднати дрібні, розрізнені кошти і на основі цього ак-тивно впливати на концентрацію і централізацію виробницт-ва та капіталу.

3 фунщіональної точки зору ринок капіталів — це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл грошових капіталів з метою забезпечення процесу відтворен-ня; з інституційної — це сукупність кредитно-фінансових установ, фондових бірж, через які рухається позиковий ка-пітал.

Таким чином, ринок капіталів — це складова частина фі-нансового ринку, що розпадається на ринок цінних паперів, термін обертання яких перевищує 1 рік (фондовий ринок) і ринок середньо-і довгострокових банківських кредитів. Ри-нок капіталів є також найважливішим джерелом довгостро-кових інвестиційних ресурсів для уряду, корпорацій і банків. Якщо грошовий ринок надає високоліквідні кошти в основ-ному для задоволення короткострокових потреб, то ринок ка-піталів забезпечує довгострокові потреби у фінансових ресур-сах. Він охоплює оборот позикового і банківського капіталів, комерційного і банківського кредитів, а також функціонуван-ня кредитних аукціонів.

Таким чином, ринок капіталів забезпечує платоспромож-ність фінансової системи, максимальне узгодження загально-господарських процесів нагромадження та інвестування як за обсягом, так і за структурою.

3 точки зору джерел залучення коштів ринок капіталів включає:

=> боргові ринки або ринки кредиту — за допомогою фі-нансових інструментів суб'єкти господарювання беруть гро-ші в борг і використовують їх на свої потреби. Основними фінансовими інструментами на цих ринках є облігації, закла-дні та векселі, термін обігу яких перевищує 1 рік;

^•ринки ащіонерного капіталу — за допомогою акцій ін-вестори мають можливість об'єднати гроші, вкласти їх у пев-ний проект, а прибутки розподіляти пропорційно до вкладе-них коштів.

Виділяють також національний і міжнародний ринки капі-талів. На міжнародному ринку процеси купівлі-продажу то-варів фінансового ринку регламентуються законами і норма-тивними актами з міжнародної торгівлі. Відповідальність за дотримання цих правил несе держава, суб'єкти якої виходять на світовий ринок.

Ринок капіталів можна поділити на первинний і вторин-ний. Первинний ринок виникає при емісії та первинному роз-міщенні цінних паперів, на якому мобілізуються фінансові ресурси. На вторинному ринку ці ресурси перерозподіляють-ся після продажу їх на первинному ринку. У свою чергу вто-ринний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий. Бір-

жовий ринок представлений фондовою біржею як особливим інституційно-організованим ринком. На ньому обертаються цінні папери найвищого ґатунку і виконуються операції про-фесійними учасниками. На позабіржовому ринку здійсню-ються операції з цінними паперами позабіржової торгівлі. У цьому разі об'єктом купівлі-продажу стають цінні папери, які з будь-яких причин не включені до котирувальних листів на біржі.

Ринок капіталів пройшов еволюцію від зародження на ри-нку простого товарного виробництва у формі обігу лихварсь-кого капіталу до широкого розвитку ринку позикових капіта-лів на загальному ринку, на якому об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал.

Сьогодні найбільш розвиненим ринком капіталів є ринок США. Йому притаманні наявність могутньої кредитної сис-теми і розвиненого ринку цінних паперів, високий рівень на-громадження грошового капіталу, широка інтернаціоналіза-ція, розгалуженість.

В Україні ринок капіталів знаходиться на стадії зароджен-ня. Сьогодні діє дворівнева банківська система, формується ринок цінних паперів, розвиваються спеціалізовані кредитно-фінансові установи, але всі ці елементи необхідно зміцнюва-ти та удосконалювати.

Ринок капіталів є сегментом фінансового ринку, особли-вою сферою фінансових відносин, що пов'язані з процесом забезпечення кругообігу позикового капіталу. Основними учасниками цього ринку є:

=> первинні інвестори, якими є власники вільних фінан-сових ресурсів, що мобілізовані банками і перетворені у по-

ШКТтщШЬовані посередники - кредитно-фінансові ор-ганізації, що здійснюють безпосереднє залучення (акумуля-цію) коштів, перетворення їх у позиковий капітал і подальшу тимчасову передачу його позичальникам на зворотній основі

3аПДа^УІаГнГ«С-юридичні і фізичні особи, a також держава, що відчувають нестачу у фінансових ресурсах і го-тові заплатити спеціалізованому посереднику за право тим-часового користування ними.

Функціонування ринку капіталів дозволяє підприємствам вирішувати проблеми як формування інвестиційних ресурсів для реалізації реальних інвестиційних проектів, так і ефекти-вного фінансового інвестування (здійснення довгострокових фінансових вкладень).

Фінансові активи, що обертаються на ринку капіталів, як правило, менш ліквідні, для них характерний найбільший рі-вень фінансового ризику і, відповідно, більш високий рівень дохідності.

Слід відмітити, що такий традиційний поділ фінансових ринків на ринок грошей і ринок капіталів у сучасних умовах їх функціонування носить дещо умовний характер. Ця умов-ність визначається тим, що сучасні ринкові фінансові техно-логії та умови імітування багатьох фінансових інструментів передбачають відносно простий і швидкий спосіб трансфор-мації окремих короткострокових фінансових активів у довго-строкові та навпаки.

Характеризуючи окремі види фінансових ринків за обома вищерозглянутими ознаками, слід відмітити, що ці види рин-ків тісно взаємопов'язані і функціонують в одному ринково-му просторі. Так, всі види ринків, які обслуговують обіг різ-них за спрямованістю фінансових активів (інструментів, послуг), є одночасно складовою частиною як ринку грошей, так і ринку капіталів.