3. Валютні операції


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

Загрузка...

Функції валютного ринку реалізуються через валютні операції, під якими розуміються будь-які платежі, що пов'я-зані з переміщенням валютних цінностей між суб'єктами валютного ринку.

Валютні цінності є більш ширшим поняттям, що включає національну та іноземну валюти, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, а також банківські метали (золото, срібло, платина, метали платинової групи у зливках і порош-ках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів).

Для характеристики прав і обов’язків суб’єктів валютного ринку важливе значення має поділ учасників ринку на дві групи. До першої входять резиденти, до другої — нерези-денти

До резидентів належать фізичні особи, які постійно проживають в Україні або тимчасово перебувають за її ме-жами, а також юридичні особи й організації, їх представ-ництва, що створені відповідно до законодавства України за кордоном.

До нерезидентів належать фізичні особи, які постійно проживають за кордоном або тимчасово перебувають в Укра-їні, а також юридичні та неюридичні особи, їхні представни-цтва і фірми, що створені відповідно до законів іноземної держави і функціонують на території України.

Відповідно до прав резидентів і нерезидентів на валютно-му ринку України всі операції, пов’язані з рухом іноземної валюти, поділяються на два види — поточні та пов’язані з ру-

Х°МДопо^чних операцій належать:

=> перекази в Україну або з України іноземної валюти для здійснення розрахунків без відстрочки платежу за експорт та імпорт товарів робіт, послуг, а також розрахунків, пов’язаних з кредитуванням експортно-імпортних операцій на термін, що не перевищує 180 днів;

=> отримання і надання фінансових кредитів на термін, що не перевищує 180 днів;

=> перекази в Україну та з України відсотків, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями, кредитами та ін-шими операціями, пов’язаними з рухом капіталу;

=> перекази неторговельного характеру в Україну та з Ук-раїни, включаючи перекази сум заробітної плати, пенсій, алі-

До валютних операцій, що пов'язані з рухом капіталу,

належать:

=> прямі інвестиції, тобто вкладення в статутний капітал підприємства з метою отримання доходу і прав на участь в управлінні підприємством;

=> портфельні інвестиції, тобто придбання цінних паперів;

=> переведення в оплату споруд та іншого нерухомого майна;

=> надання і отримання відстрочки платежу за експор-том та імпортом на термін, що перевищує 180 днів, а та-кож надання і отримання фінансових кредитів на такий же термін.

Найбільш поширені операції валютного ринку представ-лені нарис. 6.5.

Операції валютного ринку

 

Конверсійні

 

■ касові; своп; арбітражні;

 

■ ф’ючерсні; форвардні; - опціонні

 

 

 

Депозитні

 

до запитання;

короткострокові;

строкові

 

<—

 

 

 

Кредитні

 

короткострокові;

середньострокові;

довгострокові

 

<          '

 

Рис. 6.5. Поширені операції валютного ринку

Також операції валютного ринку можна класифікувати за крит)ріями:

а) 3^ГХМо^ї™^^осгавкою - купівля-продаж валюти здійснюється на умовах поставки ії не пізні-ше другого робочого дня з дня укладення угоди за курсом,

УЗГб)ТтрТк^-Туіі^о^жв^ютяих цінностей з від-строчкою поставки їх на термін, що перевищує два робочі дні. Оформляються контрактами, які мають юридичну силу протягом певного часу (від підписання і до оплати) і самі стають об’єктом купівлі-продажу (форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони); дають можливість застрахуватися від валютних ризиків, а також одержати додатковий дохід завдя-ки с)екулятивним діям;

а)         з метою отримання вал;ти для здійснення платежів

б)         з мет);ю страхування від валютних ризиків (операції

в)         з метою отримання прибутку або спекулятивні опе-

рації;

3)         за формою здійснення:

а)         безготівкові;

б)         готівкові;

4)         за масштабами операцій;

а)         оптові — здійснюються між банками;

б)         роздрібні — здійснюються між банками та їх клієнтами

5)         за механізмом здійснення :

а) форвардні — різновид строкових операцій, що полягає

в купівлі-продажу валюти між двома суб’єктами з наступним переданням її в обумовлений строк і за курсом, визначеним у момент укладення контракту. Строки передання валюти ви-значаються в 1, 2, 3, 6 та 12 місяців. При підписанні контрактів аванси та задатки не допускаються. Найскладнішим моментом такого контракту є визначення курсу майбутнього платежу (форвардного курсу), який складається з курсу спот, тобто фа-ктично діючого на момент укладення контракту, і надбавок чи знижок, пов’язаних з різницею в банківських процентних ста-

вок у країнах, валюта яких обмінюється. Операції широко ви-користовуються для страхування валютних ризиків і здійсню-ються на міжбанківському (позабіржовому) ринку;

б)         ф'ючерсні — різновид строкових операцій, в яких два

контрагенти зобов'язуються купити або продати певну суму

валюти в певний час за курсом, установленим у момент укла-

дення угоди. Здійснюються тільки на біржах і під їх контро-

лем; ціна валютного ф’ючерсу визначається за тією ж схе-

мою, що і ціна форвардного контракту;

в)         опціонні — різновид строкових операцій, за яких між

учасниками укладається особлива угода, що надає одному

з них право (але не обов'язок) купити чи продати другому

певну суму валюти в установлений строк і за узгодженим кур-

С°" ^ZrSr-^Йія двох _ій„„х one-рацій з валютами на умовах спот і форвард, які здійснюються

^д^У^Т^^^^о^^^^ та продаж двох чи кількох валют на різних ринках за різними курсами з метою одержання доходу. Прибуток виникає як різниця в курсах на валютних ринках. Арбітраж може працювати на основі котирування двох видів — прямого і непрямого. У но-рмальних умовах валютний арбітраж належить за своїми ма-кроекономічними наслідками до позитивних явищ, бо сприяє вирівнюванню ринкових курсів валют.

Валютний арбітраж розрізняють:

=> простий — здійснюється з двома валютами;

=> складний (непрямий) — передбачає роботу з великою кількістю валют на різних ринках;

=> просторовий — операція, при якій прибуток виникає через різницю в курсах на різних валютних ринках. На сього-дні це найбільш поширений валютний арбітраж в Україні. До цього виду валютного арбітражу стихійним шляхом прихо-дять починаючі дилери;

=> часовий — це операція, яка здійснюється з метою отри-мання прибутку від різниці валютних курсів у часі. Прибуток отримують за рахунок відкриття спекулятивних позицій за одним курсом з наступним закриттям після закінчення певно-го періоду (від декількох хвилин до декількох місяців) за ку-

рсом, який змінився. Цей, найбільш поширений сьогодні вид валютного арбітражу, передбачає розрахунок дилера на пози-тивну зміну курсу і характеризується прийняттям ризику зби-тків при відкритті валютних позицій.

Арбітражні конверсійні операції (валютний арбітраж) по-в’язані з відкриттям валютним дилером спекулятивної валю-тної позиції за рахунок банку з метою отримання прибутку при зміні валютного курсу. Як правило, позиції відкривають-ся в круглих сумах базової валюти.

Купівля валюти (називається довга позиція) відкривається в очікуванні росту курсу валюти, продаж валюти (коротка позиція) — в очікуванні зниження курсу валюти.

За тривалістю валютні позиції, що створюються для про-ведення арбітражних операцій, поділяються на два види:

=> денна позиція — дилер відкриває і закриває позиції протягом робочого дня з розрахунками на одну дату валюту-вання. При цьому мінімальною кількістю угод може бути дві (одна — за купівлею валюти, друга — за продажем), макси-мальна кількість угод обмежується лише фізичною можливі-стю дилера їх укладати;

=> стратегічна позщія — відкривається у розрахунку на значну зміну курсу і тримається до закриття протягом певно-го періоду часу (від декількох днів до декількох місяців). Ри-зик збитків при несприятливій зміні валютного курсу тут значно вищий, тому розмір стратегічної позиції, як правило, набагато менший від звичайної денної.

Арбітражні операції завжди пов'язані з ризиком затримки моменту перепродажу і втрати очікуваного прибутку.

Розрахунки за міжнародними операціями між безпосеред-німи учасниками здійснюються через банки, які розглядають валютні операції як один із способів отримання доходу. Саме в ході міжбанківських операцій безпосередньо формується курс валюти. У зв'язку з цим при котируванні банки встанов-люють два курси:

курс покупця(ВісІ) — курс, за яким банк купує валюту;

курс продавця (Offer) — курс, за яким банк продає валюту.

Банки намагаються купити іноземну валюту якомога де-шевше, а продати ії якомога дорожче, тому курс продавця завжди вищий ніж курс покупця. Різниця між ними носить

назву маржа і є джерелом для покриття витрат банку та отримання ним прибутку. Хоча банки і зацікавлені в отри-манні максимального прибутку, та гостра конкуренція при-мушує їх скорочувати маржу до мінімуму і на практиці мар-жа складає приблизно 0,05 % від валютного курсу.

Засобом зв'язку між банками, а також між банками та клієн-тами є телексний зв'язок. Найбільшою популярністю користу-ється система SWIFT, яка вважається дуже надійною, конфіден-ційною, і яка передає інформацію протягом декількох хвилин. Користувачами системи є понад 6000 фінансових інститутів із 120 країн світу. Щоденна потужність SWIFT — 2,5 млн повідо-млень, загальна вартість яких сягає 350 трлн доларів.

При укладанні угод купівлі-продажу валюти на валютно-

UyTZ^r-7^^ZT^tL,nam, ЯКІ е no-хідними від їхніх курсів no відношенню до третьої валюти, як правило, долара США. Часто виникають ситуації, коли невигід-но або неможливо здійснювати пряму купівлю певної іноземної валюти. Тоді використовують крос-курс. Наприклад, крос-курс канадського долара до японської йєни може бути розрахований із урахуванням курсів японської йєни до долара США та канад-ського долара до долара США: якщо за 1 долар США дають 15,675 японських йєн або 1,3540 канадських доларів, то 1 ка-

їни, виражена в одинщях валюти іншої країни і встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами бан-ками-кореспондентами на другий робочий день із моменту

Ут^ТоР17рдд'(теРміновий курс) - ціна, за якою дана ва-люта продається або купується заумови передачі їїна певну дату в майбутньому. Таким чином, при укладенні такого ро-ду угод сторони намагаються передбачити рівень обмінного курсу. Якщо на дату угоди курс відрізнятиметься від перед-баченого в договорі, то одна із сторін отримає додатковий прибуток від курсової різниці, а друга зазнає збитків. Фор-вардні угоди виникли як форма страхування при зовнішньо-торговельних операціях. Якщо товар продається в кредит, то експортер, прагнучи зберегти вартість своєї валютної вируч-

ки, укладає термшову угоду на продаж валюти за сьогодніш-нім курсом. Імпортер, купуючи товар у кредит і страхуючи себе від підвищення курсу валюти країни походження товару, може виступити як покупець цієї валюти за фіксованим кур-сом на момент укладення термінової угоди. Форвардні угоди укладають кредитори, що прагнуть застрахувати себе від мо-жливого зниження курсу валюти, в якій надається позика.

=> Ф'ючерс — курс у майбутньому; ціна, за якою через деякий час буде укладено угоду і яка визначається в момент укладання контракту. Ф 'ючерсні угоди виникли у вигляді то-ргових договорів із погодженою ціною товарів та їх постав-кою на певну дату.

Курси, що використовуються, залежать від угоди «своп», яка передбачає продаж валюти на умовах спот-курсу, але з одночасним укладенням оберненої форвардної угоди. Своп-угоди застосовуються для покриття валютного ризику і отри-мання прибутку в майбутньому, поширені у валютній сфері, атакож широко використовуються в кредитних операціях як страхування від підвищення або зниження відсоткових ставок.

Широкий асортимент валютних операцій, високе техноло-гічне й ’рганізаційне забезпечення їх виконання створюють усім субєктам валютного ринку сприятливі умови для забез-печення ліквідності та прибутковості. Тому прискорений роз-виток валютного ринку — одне з актуальних завдань країн з перехідними економіками, у тому числі й України. Проте ва-лютний ринок в Україні формується надто повільно, асорти-мент валютних операцій на ньому обмежений переважно касо-вими операціями. Після припинення в 2000 році діяльності Української міжбанківської валютної біржі розвиток більшості строкових валютних операцій втратив поки що перспективу.