Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ 3 КУРСУ «ФІНАНСОВИЙ РИНОК» : Фінансовий ринок. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ 3 КУРСУ «ФІНАНСОВИЙ РИНОК»


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 

магниевый скраб beletage

Активні операції банків — операції, що пов'язані з розміщен-ням банком власних та залучених коштів для одержання доходу і забезпечення своєї ліквідності.

Акція — іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються AT, включаючи право на отримання частини прибутку AT у вигляді дивідендів і право на отримання частини майна AT у разі його ліквідації, право на управління AT, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, дія-льності та припинення AT.

Американська депозитарна розписка (АДР) — похідний цін-ний папір, що забезпечує доступ американських інвесторів до цін-них паперів іноземних емітентів.

Ануїтет — рівномірні грошові потоки, що регулярно надходять (платежі за закладними, преміальні внески по страхуванню, випла-ти за облігаціями, орендні платежі тощо).

Анулювання державного боргу — спосіб управління держав-ним боргом, який здійснюється у випадку повної відмови держави від сплати боргу.

Базельський комітет — Міжнародний комітет з банківського нагляду, найавторитетніша організація у світі щодо визначення по-літики в галузі банківського регулювання та нагляду.

Банк — юридична особа, яка на підставі ліцензії НБУ здійснює діяльність щодо залучення вкладів від фізичних та юридичних осіб, ведення рахунків і надання кредитів на власних умовах.

Банківська корпорація — юридична особа (банк), засновни-ками та акціонерами якої можуть бути виключно банки; створю-ється з метою концентрації капіталів банків.

Банківська холдингова група — банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки; материнському банку бан-ківської холдингової групи має належати не менше 50 % акціонер-ного (пайового) капіталу.

Банківський акцепт — форма короткострокового банківського фі-нансування, при якому банк бере на себе відповідальність за своєчасну оплату переказного векселя, якщо у векселедавця будуть труднощі.

Банківський вексель — вексель, що засвідчує право його вла-сника одержати і сплатити при настанні обумовленого терміну ви-значену суму грошей особі, яка дала гроші в кредит банку.

Банківський відсоток — узагальнена назва відсотків за опера-ціями банків.

Банківський кредит — кошти, які надаються банком згідно із законодавством у позику юридичній або фізичній особі на визначе-ний термін для цільового використання та під процент;

Банківський нагляд — моніторинг процесів, що мають місце в банківській системі на різних стадіях функціонування банків, а також застосування до банків певних коригуючих заходів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників.

Безризикова процентна ставка — номінальна процентна став-ка за короткостроковими державними цінними паперами, яка є су-мою двох складників — реальної процентної ставки та поправки на інфляцію.

Біржовий (організований) ринок — найрозвиненіша фор-ма упорядкованого, регулярно функціонуючого ринку для укла-дання різноманітних угод з цінними паперами і отримання при-бутку.

Біржові (фондові) індекси — середні або середньозважені по-казники курсів цінних паперів, як правило акцій, що дають уяву про стан і динаміку фондового ринку.

Благодійництво — добровільна безкорислива пожертва фізич-них та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансо-вої, організаційної та іншої благодійної допомоги, формами якого є меценатство і спонсорство.

Валюта — грошова одиниця, що використовується для виміру величини вартості товару.

Валютний арбітраж — одночасна купівля та продаж іноземної валюти на різних ринках з метою отримання прибутку, який вини-кає як різниця в курсах.

Валютний демпінг — знецінювання національної валюти з ме-тою масового експорту товарів за цінами, нижчими за світові.

Валютна інтервенція — пряме втручання центрального банку в діяльність валютного ринку з метою впливу на курс національної валюти шляхом купівлі-продажу іноземної валюти.

Валютний коридор — можливе мінімальне та максимальне ві-дхилення офіційного курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Валютний курс — співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій.

Валютні обмеження — система нормативних правил, які спря-мовані на обмеження операцій з іноземною та національною валю-тою, золотом та іншими валютними коштами на ринку і передба-чають обов'язкову їх здачу казначейству.

Валютне регулювання — діяльність держави та уповноваже-них нею органів, спрямована на регламентування міжнародних ро-зрахунків і порядок здійснення операцій з валютними цінностями.

Валютний ринок — сукупність економічних та організаційних форм, що пов'язані з купівлею або продажем іноземних валют і платіжних документів у іноземних валютах.

Валютний опціон — право покупця купити і зобов'язання про-давця продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фі-ксованим курсом на заздалегідь узгоджену дату або протягом узго-дженого періоду.

Варант — свідоцтво, що видається разом з цінним папером і дає право на додаткові пільги його власнику при придбанні акцій чи боргових цінних паперів.

Венчурні фонди — спеціалізовані фінансові інститути, що мають найдорожчі інвестиції і створені для роботи в зоні найбільшого ризику.

Відстрочка погашення — спосіб управління державним бор-гом, який використовується в тому разі, коли держава не може вча-сно погасити боргові зобов'язання.

Вільно конвертована валюта — валюта, що вільно обміню-ється на валюти інших країн і застосовується у всіх видах міжна-родного обігу.

Вільно плаваючий курс — співвідношення між національною грошовою одиницею та валютами інших країн, яке складається за-лежно від попиту і пропозиції валют на валютному ринку країн.

Вторинний ринок цінних паперів — сукупність правовідно-син, пов'язаних з обігом цінних паперів.

Гарантія — письмове зобов'язання третьої особи сплатити борг у разі відмови від сплати позичальником.

Гаран іованиіі кредит — кредит, при якому комерційний банк бере на себе зобов'язання надати кредит клієнтові при першій його вимозі.

Глобальні депозитарні розписки (ГДР) — похідні цінні папе-ри, що забезпечують доступ інвесторів країн Західної Європи на ринки США та європейські ринки.

Грошові сурогати — будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України і виготов-лені з метою здійснення платежів у господарському обороті.

Грошовий агрегат — будь-яке сполучення із кількох ліквідних активів, що є альтернативними вимірювачами грошової маси.

Грошовий ринок — частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові депозитно-позикові опе-рації, що обслуговують рух оборотного капіталу фірм, коротко-строкових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.

Група Тридцяти (Г-30) — міжнародна регулювальна організа-ція фінансового ринку, створена у 1978 році при Міжнародній фе-дерації бірж цінних паперів експертами 30 розвинутих фондових ринків з метою усунення перешкод у міжнародній торгівлі цінними паперами.

Державний борг — сума, отримана від емісії державних борго-вих зобов’язань чи кредитів, наданих іноземними кредиторами, а також проценти, які необхідно сплатити кредиторам за користу-вання коштами.

Державний кредит — ланка державних фінансів, що тісно по-в’язана з бюджетним дефіцитом і виступає джерелом його покриття.

Деривативи — див. похідні цінні папери.

Депозитарна розписка — похідний цінний папір, що засвідчує право власності інвестора-резидента на певну кількість цінних па-перів іноземного емітента, загальний обсяг емісії яких обліковуєть-ся в іноземній валюті.

Депозит — 1) цінні папери, що надаються кредитним установам на зберігання; 2) гроші або цінні папери, внесені до банку підпри-ємствами і громадянами на зберігання.

Депозитарій — юридична особа, професійний учасник ринку цінних паперів, який спеціалізується виключно на веденні депози-тарної діяльності та може здійснювати кліринг і розрахунки за уго-дами щодо цінних паперів.

Депозитний відсоток — норма доходу, яку виплачують банки своїм клієнтам за їхніми вкладами депозитами.

Депозитний сертифікат — письмове свідоцтво комерційного банку про депонування грошових коштів, яке свідчить про право вкладника на отримання депозиту (внеску).

Дефляція — стан економіки, що характеризується процесами стримування збільшення грошової маси в обігу шляхом вилучення з обігу частини платіжних засобів.

Диверсифікація — процес розподілу інвестованих к’штів між різними об’єктами вкладення, які безпосередньо не повязані між собою.

Диверсифікація портфеля — процес збільшення кількості ви-дів цінних паперів у портфелі, результатом якого є зменшення ри-зику портфеля без зменшення його очікуваної дохідності.

Дисконтна (облікова) політика — метод регулювання валют-ного курсу, пов’язаний з підвищенням або зниженням дисконтної ставки центрального емісійного банку з метою впливу на рух зару-біжних короткострокових капіталів.

Дисконтування — метод зведення майбутньої вартості коштів до їх вартості в поточному періоді (до реальної вартості грошей).

Емітент — юридична особа або орган виконавчої влади, що здійснює випуск цінних паперів і несе від свого імені зобов’язання перед їх власниками.

Євродолари — доларові депозити, розміщені за межами США.

Європейські депозитарні розписки (ЄДР) — похідні цінні па-пери, що забезпечують доступ емітентів на ринки європейських країн.

Зберігач пенсійного фонду — банк, який проводить депозитар-ну діяльність зберігача цінних паперів.

Забезпеченість кредиту — принцип кредитування, що означає надання кредиту з одночасною передачею банку-кредитору певних прав на деякі активи позичальника.

Зберігачі — комерційні банки або торгівці цінними паперами, які на підставі ліцензії зберігають цінні папери на рахунках, обслу-говують їх обіг та операції емітентів з цінних паперів.

Зовнішній борг — державний борг іноземним кредиторам як результат залучення коштів на міжнародному фінансовому ринку

Інвестори — громадяни та юридичні особи країни, а також іно-земні громадяни, фірми, держави, які приймають рішення про вкладення особистих, позичених або залучених коштів в об’єкти інвестування.

Інститути спільного інве’тування (ІСІ) — організаційно-правова форма діяльності, повязана з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкла-дення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та не-рухомість.

Інфляційна премія — 1) компенсація для страхування ризику при втраті частини грошових коштів через знецінення грошової одиниці; 2) премія, яку інвестори додають до реального, вільного від ризиків, рівня доходу (норми прибутку).

Казначейство — міністерство фінансів або спеціальний держа-вний фінансовий орган, до функцій якого входить управління дер-жавним боргом, а також емісія державних цінних паперів.

Казначейський вексель — короткострокове зобов’язання дер-жави (терміном до 12 місяців), що засвідчує внесення їхнім власни-ком коштів до бюджету і дає право на одержання фіксованого до-ходу протягом строку володіння цим папером.

Казначейське зобов'язання — борговий цінний папір, що емі-тується державою, розміщується виключно на добровільних заса-дах серед фізичних і юридичних осіб, надає право на отримання доходу.

Капітальний державний борг — загальна сума заборгованості та процентів, що мають бути сплачені державою.

Кліринг — визначення взаємних вимог та зобов’язань, що пе-редбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

Клірингова валюта — розрахункові валютні одиниці, які іс-нують лише як розрахункові гроші у вигляді бухгалтерських за-писів банківських операцій за взаємними поставками товарів та надання послуг між країнами-учасницями клірингових розра-хунків.

Комерційний вексель — боргове зобов’язання, в основі якого є лише гроші, видається позичальником під заставу товару.

Комерційний кредит — кредит, що надається фірмами ви-робниками товарів чи послуг своїм клієнтам і полягає у продажу товару або наданні послуг на умовах угоди, що передбачає від-строчення кінцевого розрахунку на визначений термін і під про-цент.

Компаундинг — метод підрахування прибутку в майбутньому за допомогою складних відсотків, кожний крок якого називається компаундом (нарахуванням).

Конверсія державного боргу — спосіб управління державним боргом, що визначає зміну дохідності позики в бік її зменшення.

Конвертованість — гарантована можливість грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти.

Консалтинг — діяльність спеціальних компаній, що полягає в консультуванні продавців та покупців із широкого кола питань фінансового ринку.

Консолідація (об'єднання) — 1) вкладання прибутку, отри-маного від торгівлі спекулятивними акціями, у надійніші акції; 2) об’єднання, злиття двох або декількох фірм, компаній; 3) заміна національної валюти у валютних резервах країни міжнародними грошовими активами; ’посіб управління державним боргом, що ви-значає передачу зобовязань за раніше випущеними позиками на нову позику.

Контрактні фінансові інститути — фінансові посередники, які включають інститути спільного інвестування (ІСІ), пенсійні фонди, страхові компанії, ломбарди, фінансові компанії, позичково-ощадні асоціації, благодійні фонди.

Котирування — визначення офіційними державними органами курсів іноземних валют, цінних паперів, цін на біржові товари від-повідно до чинних законодавчих норм і наявної практики.

Кооперативні банки — спеціальні кредитно-фінансові інсти-тути, що утворюються товаровиробниками на приватних засадах для задоволення взаємних потреб у кредитах та інших банківських послугах.

Кредитна лінія — форма надання підприємству банківського кредиту без визначення конкретного терміну початку його застосу-вання.

Кредитна спілка — фінансова установа, неприбуткова органі-зація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з ме-тою задоволення потреб її членів ’ взаємному кредитуванні, на-данні фінансових послуг шляхом обєднання грошових внесків.

Кредитний рин’к — це механізм, за допомогою якого встано-влюються взаємозвязки між підприємствами і громадянами, що потребують грошових коштів або можуть їх надати (позичити) на певних умовах.

Купон — сурогатний цінний папір, що є відривною частиною цінного папера (найчастіше облігації), що дає право на одержання, у встановлені в ньому терміни, доходу і дивідендів за ним.

Лізинг — підприємницька діяльність, яка спрямована на інвесту-вання власних чи залучених фінансових коштів; форма матеріально-технічного забезпечення з одночасним кредитуванням та орендою.

Ліквідність — властивість фінансових інструментів бути шви-дко проданими і перетвореними в гроші.

Лістинг — внесення цінних паперів до переліку цінних паперів, що котирується на фондовій біржі.

Ломбарди — кредитні установи, що створюються для надання населенню послуг по схову предметів домашнього вжитку і осо-бистого користування, а також видачі позичок під заставу цих пре-дметів.

Ломбардний кредит — надається НБУ комерційному банку під заставу державних цінних паперів, золотовалютних запасів та ін-ших цінностей.

Лот — мінімальний стандартний обсяг біржового активу, який може бути куплений чи проданий на біржі.

Майбутня вартість грошей — сума, в яку перетворюються че-рез певний період часу з урахуванням певної ставки процента інве-стовані сьогодні кошти.

Маржа — 1) дохід, який одержують банки за рахунок різниці між ставкою позикового відсотка і депозитного; 2) різниця між ціна-ми на товари; 3) сума, що виплачується покупцем під час викорис-тання брокерського кредиту для купівлі або продажу цінних паперів.

Маржа варіаційна — грошові кошти, що підлягають нараху-ванню або списанню за кліринговим рахунком клієнта в разі відхи-лення ціни укладення угоди від котирувальної.

Маржа підтримуюча — мінімальний рівень, до якого може знизитись залишок коштів на рахунку інвестора в результаті неба-жаного руху цін.

Маржа початкова — початковий внесок клієнта в забезпечен-ня виконання умов контракту, що є певною гарантією того, що клі-єнт має намір виконувати свої обов’язки.

Міжбанківський ринок — частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси розміщуються банками між собою у формі короткострокових міжбанківських депозитів на ко-роткі терміни.

Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO) — міжнародна організація регулювання фінансового ринку, створена у 1974 році зі штаб-квартирою у Монреалі з метою координації ді-яльності світового ринку капіталів.

Нарощування — метод зведення реальної вартості коштів до їх вартості в майбутньому періоді; поетапне збільшення суми вкладу шляхом приєднання до первинного його розміру суми процента (процентних платежів).

Національна валютна система — форма організації економіч-них відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

Національна депозитарна система — єдина функціональна система, що об’єднує учасників ринку, які займаються депозитар-ною діяльністю, а також забезпечують обіг бездокументарних цін-них паперів в межах національного ринку.

Небанківські фінансово-кредитні інститути — фінансові по-середники, що представлені лізинговими, факторинговими компа-ніями, кредитними спілками, касами взаємодопомоги.

Недержавний пенсійний фонд — фонд, що створюється як не-прибуткова організація, головною метою діяльності якого є нако-пичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами та здійсненням пе-нсійних виплат учасникам фонду.

Неконверювана (замкнена) валюта — національна валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.

Непряме (економічне) регулювання фінансового ринку — вплив на функціонування фінансового ринку через систему еконо-мічних важелів, застосування яких сприяє формуванню окремих умов зовнішнього середовища ринку.

Номінальна процентна ставка — відсоткова ставка, розрахо-вана без урахування інфляції, виражає абсолютну плату за викори-стання коштів і не відображає зміни купівельної спроможності.

Облігаційний відсоток — норма доходу, встановлена за цін-ними паперами.

Облігація — цінний папір, що підтверджує внесення її власни-ком грошових коштів і засвідчує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою встановлених відсотків.

Обліковий відсоток — норма доходу, яку НБУ стягує із коме-рційних банків за позики, видані під заставу комерційних векселів.

Овердрафт — вид міжбанківського кредиту, що передбачає облік на відповідному рахунку суми дебетових (кредитових) за-лишків на кореспондентських рахунках банків на кінець опера-ційного дня.

Овернайт — вид міжбанківського кредиту, який надається бан-кам на термін не більше одного операційного дня.

Опціон — строкова угода, яка може укладатися як на біржово-му, так і на позабіржовому ринках, що засвідчує право його дер-жателя купити, продати чи відмовитися від угоди стосовно цінних паперів (а також товарів, валюти) за обумовлену опціоном ціну і протягом терміну, що ним передбачено.

Опціон американський — угода, при якій право держателя може бути реалізовано будь-коли протягом опціонного строку.

Опціон біржовий — дериватив, згідно з яким на біржовому ри-нку одна сторона контракту має право, але не зобов'язання, купити (у разі call-опціону) чи продати (у разі put-опціону) фіксовану кіль-кість відповідних базових активів за стандартизованими вимогами щодо характеристик базового активу за ціною, зафіксованою на момент укладення угоди.

Опціон відсоткових ставок — угода, яка дає право покупцеві на одержання кредиту за ставкою, що не перевищує фіксованої верхньої межі і право інвестувати кошти під ставку, не нижчу за встановлену нижню межу, протягом наперед визначеного періоду.

Опціон європейський — угода, що реалізується лише після на-стання терміну виконання зобов'язань.

Опціон на продаж (опціон продавця) — європейський опціон пут (PUT options), який дає власнику (покупцю) опціону право на продаж через визначений час за наперед обумовленою ціною пев-ного виду фінансового чи іншого активу.

Опціон на купівлю (опціон покупця) — європейський опціон кол (CALL options), який дає власнику право на купівлю через ви-значений час за наперед обумовленою ціною певного активу, який йому зобов'язаний продати продавець опціону.

Опціони «кеп», «флор», «колар» — синтетичні опціони, що дають змогу на позабіржовому ринку знизити ризики при фінансу-ванні та інвестуванні під плаваючу процентну ставку з різноманіт-ними термінами дій — від кількох місяців до десятки років.

Опціон «кеп» (cap) — серія європейських опціонів PUT, які дають їх власнику право на отримання кредиту з попередньо встановленим максимальним рівнем процентної ставки «кеп» і є двосторонньою угодою, яка надає право покупцеві опціону на одержання компенсації в разі перевищення ринкової ставки за попередньо визначеною.

Опціон «колар» (collar) — угода, яка передбачає одночасну купівлю cap і продаж floor і застосовується з метою захисту пози-чальника в умовах плаваючих відсоткових ставок від їх підвищення за вартістю нижчою, ніж вартість звичайного cap.

Опціон «флор» (floor) — серія європейських опціонів CALL, які дають право їх власнику інвестувати грошові кошти під плава-ючу ставку, не нижчу від визначеної в угоді мінімальної ставки «флор» і які надають право її покупцеві одержати компенсацію у разі зменшення ринкових ставок нижче за попередньо обумовле-ну відсоткову ставку.

Ордер (передплатний сертифікат) — сурогатний цінний папір, що випускається разом з основним папером і дає своїм власникам право купівлі (передплати) додаткових цінних паперів за певною ціною у певний час.

Ощадні банки — фінансові інститути, які залучають кошти ін-весторів у вигляді депозитів та надають позики під заставу нерухо-мості.

Ощадні і кредитні асоціації — акціонерні товариства або вза-ємні фонди, основними джерелами фінансових ресурсів яких ви-ступають різні види депозитів: ощадні, строкові та чекові, а основ-ними активами є заставні, цінні папери.

Пасивні операції банку — операції, що забезпечують форму-вання ресурсів банку, необхідних йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, ліквідності та одержання за-планованого доходу.

Пенсійні фонди — самостійна фінансово-банківська система, що не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організа-ціями на заходи соціального страхування, страхових внесків грома-дян, а також коштів державного бюджету України.

Первинний ринок — 1) ринок цінних паперів, на якому емі-тент здійснює первинне розміщення фінансових активів; 2) сукуп-ність правовідносин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів.

Перша фондова торговельна система (ПФТС) — торгово-інформаційна система, що здійснює діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку, володіє електронною торговельною ме-режею, яка дає учасникам можливість обміну пропозиціями купівлі та продажу цінних паперів.

Платність — принцип кредитування, що відображає продаж банком вільних грошових коштів на визначений період за певну плату.

Позиковий капітал — кошти, віддані в позику під певний від-соток за умови повернення.

Позиковий відсоток — норма доходу, яку стягує банк із пози-чальників за користування позиченими коштами.

Позичково-ощадні асоціації — кредитні товариства, створені для фінансування житлового будівництва, основою діяльності яких є надання іпотечних кредитів під житлове будівництво в містах і сільській місцевості, а також вклади в державні цінні папери.

Попит на гроші (MD) — платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги.

Портфель цінних паперів — сукупність різних видів цінних паперів, які придбав інвестор з метою отримання доходу із ураху-ванням допустимих рівнів ризику.

Похідні цінні папери (деривативи) — інструменти, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з купівлею-продажем фінансових чи матеріальних активів.

Превентивні заходи регулювання банківської діяльності — аспекти регулювання, які застосовуються для попередження та уникнення можливих негативних наслідків у діяльності банків.

Пропозиція грошей (MS) — загальна кількість грошей, що пе-ребувають в обігу і які об'єднані у грошові агрегати Ml, М2, МЗ.

Прості відсотки — метод розрахунку доходу кредитора, який він отримує від позичальника за надані в борг гроші.

Процентна ставка — ціна, яку сплачують інвестору за залучені грошові кошти.

Процентний арбітраж — одночасні операції на кількох ринках або з кількома фінансовими активами для отримання доходу на різ-ниці процентних ставок.

Протекційні заходи регулювання банківської діяльності — аспекти регулювання, що застосовуються для захисту від уже іс-нуючої загрозливої для банку ситуації, яка може спричинити не-платоспроможність банку.

Пряме (правове) регулювання фінансового ринку — система процесів встановлення норм поведінки для учасників ринку, забез-печення їх застосування, розв'язання суперечок, що виникають у зв'язку з їх застосуванням, а також притягнення до відповідаль-ності учасників, що порушують ці норми.

Поточний державний борг — сума заборгованості та процен-тів, що підлягають сплаті в поточному періоді (році).

Реальна процентна ставка — реальний дохід інвестора на вкладені кошти, що відображає зміни купівельної спроможності грошей у зв'язку з інфляційними процесами та очікувані темпи зростання економіки за визначений період часу.

Регульований плаваючий валютний курс — режим, що хара-ктеризується впливом Центрального банку, який у процесі встано-влення валютного курсу вирівнює різні його коливання з метою передбачення курсу та стимулювання зовнішньої торгівлі.

Регулювання фінансового ринку — здійснення комплексних заходів для впорядкування, контролю, нагляду за фінансовим рин-ком і запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Регулювання фінансового ринку міжнародне — цілеспрямо-ваний вплив міжнародних фінансових організацій на систему взає-мовідносин, що складаються на фінансовому ринку, з метою впо-рядкування цих взаємовідносин і забезпечення захисту інтересів осіб, які беруть у них участь.

Регулювання банківської діяльності — вплив на банківську систему за допомогою створення відповідної правової бази, вико-ристання монетарних інструментів, спроможних вплинути на бан-ківські резерви, на рівень процентних ставок.

Реєстр власників іменних цінних паперів — список зареєст-рованих власників, складений на певну дату, із зазначенням кілько-сті, номінальної вартості, категорії цінних паперів.

Реєстратори — юридичні особи, суб'єкти підприємницької дія-льності, які на підставі одержаної ліцензії спеціалізуються на ве-денні реєстраторської діяльності, що включає збирання, фіксацію, обробку, зберігання та надання даних, які складають систему ре-єстру власників іменних цінних паперів.

Рейтинг фондового ринку — оцінка позиції об'єкта аналізу по розробленій шкалі показників, яка дозволяє визначити на певну да-ту стан учасників фондового ринку та встановити їх місце серед інших учасників.

РЕПО — вид міжбанківського кредиту, який передбачає опера-ції, пов'язані з купівлею цінних паперів на певний період з умовою зворотного їх викупу за заздалегідь обумовленою ціною.

Ризик у ділових операціях — ступінь успіху (невдачі) фірми в досягненні своїх цілей з урахуванням впливу різних факторів.

Ризиковість — властивість фінансового активу, що відображає невизначеність, пов'язану з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому.

Ринок капіталів — частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий пози-ковий капітал.

Ринок похідних фінансових інструментів — сукупність еко-номічних відносин щодо перерозподілу ризиків, які виникають у процесі обміну фінансовими інструментами чи товарами.

Розрахунковий банк — банк, з яким депозитарій уклав договір про грошові розрахунки за угодами.

Саморегулівна організація (СРО) — неприбуткове об'єднання професійних учасників фондового ринку, що провадять професій-ну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяль-ність (діяльність реєстраторів і зберігачів), утворене відповідно до критеріїв і вимог, установлених ДКЦПФР.

Світовий (міжнародний) фінансовий ринок — складова час-тина світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.

Своп (від англ. swap — обмін) — 1) угода між двома учасника-ми про обмін певної кількості базових активів (валюти, цінних па-перів, процентних платежів) на визначених умовах у майбутньому; 2) тимчасова купівля з гарантією наступного продажу.

Своп валютний або своп з крос-курсами валют — угода, ос-новою якої є обмін відсоткових платежів та номіналу в одній валю-ті на відсоткові платежі та номінал в іншій валюті.

Своп відсотковий — угода, що укладається на позабіржовому ринку між двома сторонами про обмін відсотковими платежами в розрахунку на визначену суму з метою встановлення нижчих ви-трат запозичення.

Сек'юритизація — процес перетворення неліквідних фінансо-вих активів у придатні для продажу інструменти ринку.

Сертифікат акцій (облігацій) — документ, що засвідчує право власності на відповідні цінні папери, а також право володіння і ро-зпорядження одним або декількома цінними паперами одного ви-пуску (серії).

Система множинних валютних курсів — валютні курси, які вводять країни, що розвиваються.

Складний відсоток — сума доходу, яка утворюється в резуль-таті інвестування за умови, що сума нарахованого простого відсот-ка не виплачується після кожного періоду, а додається до суми ос-новного внеску і дає прибуток.

Спліт (розщеплення) чи дроблення — фондова операція, що пов'язана з поділом нереалізованих акцій акціонерних товариств на їх більшу кількість.

Спот-курс — ціна одиниці іноземної валюти, що встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами банками-кореспондентами на другий робочий день із моменту укладання угоди.

Спред — дохід, отриманий від різниці курсів купівлі-продажу фінансового активу.

Строковість — принцип кредитування, який потребує вчасного повернення позички в терміни, передбачені кредитною угодою.

Суб'єкти ринку цінних паперів — фізичні особи або організа-ції, які продають, купують цінні папери або обслуговують їх обіг.

Теперішня (поточна) вартість грошей — сума майбутніх грошових надходжень, зведених з урахуванням певної процентної ставки («дисконтної ставки, коефіцієнта дисконту», до теперішньо-го (поточного) періоду.

Уніфікація — спосіб управління державним боргом, який за-стосовує’ься як окремо, так і в поєднанні з консолідацією і являє собою обєднання кількох позик в одну.

Факторинг — різновидність торговельно-комісійної операції, пов’язаної з кредитуванням оборотних коштів, що полягає в інка-суванні дебіторської заборгованості покупця і є специфічною різ-новидністю короткострокового кредитування та посередницької ді-яльності.

Фіксинг — процес встановлення єдиної ціни протягом одного біржового дня в процесі котирування.

Фіксований валютний курс — офіційно встановлене центра-льним банком фіксоване співвідношення між національною грошо-вою одиницею та валютою іншої країни.

Фінансові інструменти — різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.

Фінансові компанії — кредитно-фінансові устан–ви, ресурси яких формуються за рахунок строкових депозитів (36 місячних) і які спеціалізуються на кредитуванні окремих галузей або наданні певних видів кредитів і проведенні фінансових операцій.

Фінанс’вий ринок — 1) система економічних та правових від-носин, повязаних із купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів; 2) ринок, на якому визначається попит і пропо-зиція на різноманітні фінансові інструменти.

Фінансова холдингова група — банківське об’єднання, що складається з установ, які надають фінансові послуги і серед яких має бути банк і материнська компанія є фінансовою установою.

Фінансові посередники — фінансові установи, до яких нале-жать суб’єкти банківської та депозитарно-клірингової системи, не-банківські фінансові та кредитні інститути і контрактні фінансові інститути.

Фондова біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому формуються умови для вільної купівлі-продажу

цінних паперів за ринковими цінами на регулярній та впорядкова-ній основі.

Фондовий ринок — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Форвард — угода між двома сторонами про майбутню постав-ку предмета контракту за нап’ред обумовленою ціною, яка уклада-ється за межами біржі й обовязкова до виконання для обох сторін угоди.

Форвардний контракт за відсотковими ставками (FRA — forward rate agreement) — двостороння угода, в якій фіксуються відсоткова ставка та інші умови проведення операцій залучення або розміщення грошових коштів на визначену дату в майбутньому.

Форвардна процентна ставка (ФПС) — процентна ставка для періоду, що настане по закінченні періоду t1; процентна ставка, за якою можна залучити чи інвестувати кошти через період t0 на пе-ріод 1.

Форвардний валютний контракт (FXA — foreign exchange agreement) — угода між двома контрагентами про фіксацію валю-тного курсу за операцією купівлі-продажу обумовленої суми валю-тних коштів на визначену дату в майбутньому.

Форум Європейських Комісій з цінних паперів (FESCO) — міжнародна регулювальна організація фінансового ринку, створена у грудні 1997 року 17-а Європейськими наглядовими органами з метою покращення захисту інвестора, підвищення цілісності і прозорості ринків капіталу.

Ф'ючерс — стандартний контракт, що засвідчує право його дер-жателя купити чи продати відповідну кількість фінансових інстру-ментів за обумовлену ціну у визначений термін у майбутньому.

Хеджер — фізична особа або компанія, які проводять операції з деривативами з метою зниження (уникнення) цінового ризику.

Хеджування — система укладання термінових контрактів і угод, що враховує страхування від ризиків зміни цін на будь-які товарно-матеріальні цінності, фінансові активи за комерційними операція-ми і контрактами, що передбачають поставку товарів або фінансо-вих активів у майбутньому.

Цільове кредитування — принцип кредитування, що передба-чає використання кредиту на конкретні цілі, що обумовлені в кре-дитній угоді.

Ціна — грошовий вираз вартості того чи іншого фінансового активу.

Ціна балансова — визначається на підставі фінансової звітнос-ті підприємства як вартість майна акціонерного товариства, утво-

реного за рахунок власних джерел, поділена на кількість випуще-них акцій.

Ціна біржова — визначається на біржі в процесі торгів.

Ціна дисконтована (поточна) — визначається з урахуванням дисконтних множників і норм інвестування.

Ціна емісійна — ціна продажу цінних паперів при їх первин-ному розміщенні.

Ціна курсова (ринкова) — відображає співвідношення попиту і пропозиції на фінансові активи.

Ціна облікова — ціна, за якою цінні папери обліковуються на балансі підприємства в даний момент.

Ціна страйкова (ціна виконання) — ціна, що зафіксована в опціонному контракті, за якою буде продано актив.

Цінні папери — документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, ви-значають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і вла-сника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Частково конвертована валюта — національна валюта країн, що обмінюється на обмежену кількість іноземних валют і у міжна-родних розрахунках застосовується з обмеженнями.

Чек — складений за встановленою формою документ, який міс-тить письмовий наказ власника рахунка в комерційному банку за-платити певну суму грошей чекотримачеві.