Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_b73f6c22729a11431c0a55b9743db7d8, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
БАЗОВІ КАТЕГОРІЇ ОНТОЛОГІЇ: СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ДІАЛЕКТИКА БУТТЯ : Філософія : Бібліотека для студентів

БАЗОВІ КАТЕГОРІЇ ОНТОЛОГІЇ: СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ДІАЛЕКТИКА БУТТЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 

Загрузка...

Філософський зміст  Онтологія є найважливішим

проблем бугтя   розділом метафізики як вчення про

субстанііії матепії  граничні засади буття, пізнання та

ціннісного відношення людини до світу. Оскільки саме онтологія вир-ішує низку ключових світоглядних питань, то саме вона істо-рично формується насамперед і протягом тривалого часу практично повністю покриває предмет метафізики.

Що лежить в основі світу? Виник світ природнім шляхом чи являє собою акт божественного творіння? Чи існують інші світи? Реально існують свобода та творчість, чи це просто ілюзії наглого обмеженого розуму? Саме такі питания, що носять граничний характер, і відносяться до розуміння світу і людського буття в цілому, є предметом перш за все філософського аналізу.

Винятково широке філософське узагальнення знань про навколишній світ являють собою категорії буття, субстанції, матерії. Саме вони дають можливість усвідомити, яким чином поєднуються природничі знания про матерію, рух, простір, час та інше з філософськими уявленнями про природу, з картиною світу, яка створюється в межах філософії.

Філософи з давніх часів констатували, що світ існує. Потім виникали питания: Як довго він існує? Чи мае він початок і кінець? Де він існує? Розгляд цих питань привів до появи ка-тегорій: буття, простір, час. Вчення про буття отримало назву «онтології» (від грец. 01) - рід, оіло^ - сутність і А,6уо^ - слово, поняття, вчення). Грецький філософ Парменід у творі «Про природу» запитував: «Бути чи зовсім не бути?» Що ж таке буття? Це поняття, звичайно, пов’язане з дієсловом «бути», тобто це визнання того, що світ, я і всі речі існують.

Розділ шостий. Базові категорії онтології...

Першу філософську концепцію буття висунули досократи-ки у VI–Vст. до н. е., одні з яких розглядали буття як незмінне, єдине, нерухоме (Парменід), а інші як те, що постійно рухаєть-ся, розвивається (Геракліт). Уже в античній філософії розріз-няється буття і небуття, сутність і існування, намічаються підхо-ди до розуміння об’єктивного і суб’єктивного. Істинним буттям Платон вважає світ ідей, а не світ чуттєвих речей. Арістотель розрізняє різні рівні буття (від чуттєвого до інтелігібельного).

У середні віки філософія протиставляє буття Боже і буття, створене Богом, розрізняючи при цьому дійсне буття (акт) і мож-ливе (потенцію). В епоху Відродження загальне визнання одер-жує культ матеріального буття, природи. Цей новий тип світосп-риймання, обумовлений розвитком науки, техніки і матеріального виробництва, підготував концепції буття XVII–XVIII ст. У ці часи буття розглядається як реальність, яка протистоїть людині і підко-рюється законам, що діють автоматично. У таких натуралістич-но-об’єктивістських концепціях природа – це механізм, який діє сам по собі, незалежно від людини. Для Нового часу характер-ний субстанціональний підхід, коли фіксується субстанція і її властивості як підґрунтя світу.

Поряд з цим формується інший спосіб тлумачення буття на шляху гносеологічного аналізу свідомості і самосвідомості. Він представлений у основній тезі метафізики Декарта – «мислю, значить, існую» – і в тлумаченні Ляйбніцем буття як сутності духовних субстанцій монад, і в ототожненні Берклі існування і реальності у сприйманні. Така інтерпретація буття знайшла своє завершення в німецькому класичному ідеалізмі. Для Канта бут-тя – це не властивості речей, а спосіб взаємозв’язку наших понять і суджень. Фіхте розуміє буття як вільну, чисту діяльність абсолютного «Я», Шеллінг вбачає його у свободі людини, у її духовній діяльності. У ідеалістичній системі Гегеля буття вва-жається першим, безпосереднім ступенем у сходженні духу до самого себе; воно невизначене, безпосереднє, без’якісне.

Спроба зрозуміти буття з аналізу свідомості характерна і для західної філософії XIX–XX ст. Так, у «філософії життя» (Дільтей) буття збігається з цілісністю життя, у неокантіанстві

воно роздвоюється на світ сущого і світ цінностей, у феноменології Гуссерля підкреслюється зв’язок між психічними актами свідомості і об’єктивно-ідеальним буттям, світом смислів. Шелер включає до буття і емоційні переживання, і оцінки, Хай-деггер обмежує його тільки колом інтерпретацій. Сартр проти-ставляє «буття в собі» і «буття для себе», розрізняє матеріаль-не буття і людське буття. Основна характеристика людського буття, за Сартром, - вільний вибір можливостей.

Діалектико-матеріалістичне розуміння буття виходить з неможливості відособленого, незалежного від матерії буття, як «чистого буття», «буття в собі». У марксистській філософії проблема буття аналізується в кількох напрямах. При цьому підкреслюється багаторівневий характер буття (органічна і не-органічна природа, біосфера, суспільне буття, буття особи). Один рівень не можна зводити до іншого: матерія і форми її руху - предмет природничих наук, а с