2.2. Права, обов’язки та відповідальність підприємця


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

До підприємницької діяльності висуваються багатогранні економічні, соціальні, правові й навіть політичні вимоги.

Тема2

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПІДПРИЄМЦЯ        —,

 

Організаційно-господарське новаторство

 

Готовність до ризику

 

 

 

Пошук нових можливостей

 

Ініціативність

 

 

 

Орієнтація на ефективність та якість

 

Цілеспрямованість

 

 

 

Майнова відповідальність

 

Висока інформативність

 

 

 

Здатність до «жертв» в інтересах справи

Систематичне планування

 

Постійне самооновлення

 

Комунікабельність

 

 

 

Надійність

 

Чесність

 

 

 

Нестандартність

 

Рішучість

 

Рис.2.3. Найважливіші характерні риси підприємця

Підприємець має успішно вести справи на своїй фірмі, тобто його призначення — наповнювати ринок новими товарами і послугами, до того ж за якомога низькими цінами. Це вимагає від нього новаторського підходу.

Тому діяльність підприємців має бути ефективною і ко-рисною. По-перше, підприємець особисто зацікавлений у

своїй справі, тому він використовує свої знання для розширен-ня масштабів власного бізнесу і завдяки цьому має більше шансів досягти успіхів. По-друге, підприємець може швидше і з меншими зусиллями задовольняти суспільні потреби і рин-ковий попит, оскільки завжди намагається вгадати цей попит ще на стадії формування і завдяки цьому отримати певний зиск раніше, ніж його конкуренти. По-третє, діяльність підприємця сприяє тому, що задоволення ринкового попиту відбувається з меншими витратами для суспільства. Отже, підприємець виконує важливу суспільну функцію, його діяльність необхідна будь-якому суспільству.

Великої ваги у цьому зв’язку набуває чітке визначення правового статусу підприємця, тобто його прав, обов’язків і відповідальності, особливо визначення правового статусу підприємця в умовах формування підприємницького сектору. Зокрема це насамперед стосується України, де підприєм-ництво робить лише перші кроки і нинішні українські підприємці ще не досягли світового рівня. Більше того, підприємництвом часто називають діяльність, далеку від під-приємництва, таку, що пов’язана з шахрайством, протизакон-ними діями тощо. Все це потребує розроблення законодавчих актів, у яких були б визначені права, обов’язки та відповідальність підприємців.

Сьогодні в Україні з метою забезпечення свободи розвит-ку підприємництва, встановлення правових гарантій його функціонування визначені певні права, обов’язки і відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності.

Розглянемо детальніше правовий статус підприємця, тоб-то його права, обов’язки та відповідальність.

Права підприємця. Право — це нормативна форма вира-ження принципу формальної рівності господарюючих суб’єктів в економічних відносинах, це система встановлених або санкціонованих державою загальнообов’язкових правил (норм) поведінки. З метою реалізації господарської ініціативи підприємець має право:

            Тема2

•          створювати для здійснення підприємницької діяль-ності буд-які види підприємництва;

•          купувати повністю або частково майно та набувати майнового права;

•          самостійно формувати господарську діяльність, обира-ти постачальників та споживачів, встановлювати ціни і тарифи, вільно розпоряджатися прибутком;

•          укладати з громадянами трудові договори щодо вико-ристання їхньої праці (контракти, угоди);

•          самостійно визначати форми, системи і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють за най-мом;

•          отримувати будь-який необмежений за розмірами осо-бистий дохід;

•          брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснювати валютні операції;

•          користуватися державною системою соціального забез-печення і соціального страхування.

Обов’язки підприємців. Обов’язки — це правові норми (правила), що підлягають обов’язковому виконанню. Основні обов’язки підприємців полягають у тому, щоб:

•          укладати трудові договори (контракти, угоди) з грома-дянами, які приймаються на роботу за наймом;

•          здійснювати оплату праці осіб, які працюють за най-мом, на рівні, не нижчому за мінімальні розміри, вста-новлені законодавством;

•          забезпечити відповідні умови і охорону праці, а також інші соціальні гарантії;

•          дотримуватися прав з метою реалізації законних інте-ресів споживачів, забезпечуючи надійну якість вироб-лених товарів (послуг);

•          отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підля-гають ліцензуванню відповідно до чинного законодав-ства.

Відповідальність підприємця. Відповідальність це правове та етичне відношення підприємців до суспільства (до

господарюючих суб’єктів, до споживачів тощо), яке характе-ризується виконанням правових норм (правил). Відповідальність підприємця зводиться до того, що він відповідає:

•          за зобов’язаннями, пов’язаними з цією діяльністю, усім своїм майном, за винятком того, на яке відповідно до за-конодавчих актів не може бути звернене стягнення;

•          за охорону навколишнього середовища;

•          за додержання заходів з техніки безпеки, охорони праці, виробничої гігієни та санітарії;

•          за заподіяну шкоду і збитки.

Суб’єкт підприємницької діяльності може бути визнаний судом або арбітражем банкрутом, якщо майна, яке йому нале-жить, не вистачає для покриття заборгованості й немає пер-спектив для фінансового оздоровлення підприємства. Найма-ному працівникові, який втратив працездатність, підприємець забезпечує відшкодування витрат у випадках і в порядку, пе-редбачених законодавством.

Як бачимо, підприємництво спрямоване на ефективне ве-дення господарства, сприяє вияву і розвитку особистості лю-дини, її здібностей і потреб, передбачає персональну еко-номічну й адміністративну відповідальність підприємця. Воно несумісне з втратами, некомпетентністю, крадіжками. У підприємницькій діяльності повною мірою використовуються комерційний талант людини, її честолюбство. Особливе місце в цивілізованому підприємництві у партнерських відносинах займають чесність і порядність.

Тому очевидно, що не варто займатися підприємницькою діяльністю людині, яка не схильна до сумлінної праці, ігнорує свої права, не виконує відповідні обов’язки, не несе ніякої пер-сональної відповідальності, не відчуває необхідності постійно вчитися і поповнювати свої знання, не має особистого тяжіння до творчої праці та ініціювання нових ідей і проектів, не здат-на до самопожертви заради свого бізнесу. Справжній і відчут-ний підприємницький успіх не прийде до людини, котра не вірить у себе, свою підприємницьку ідею, ставиться з підозрою

            Тема2

до людей і не здатна на повагу, партнерство і дружбу, не утруд-нює себе виваженою аналітичною діяльністю, не сприймає чу-жих думок і пропозицій.

Це ще раз підтверджує об’єктивну необхідність висунення надзвичайно великих вимог до фігури підприємця, що у свою чергу обумовлює високу професійну та морально-етичну підготовку людей, які мають намір займатися підприємниць-кою діяльністю. А з іншого боку, це можливо лише за умов ак-тивного сприяння держави підготовці підприємницьких кадрів, навчанню майбутніх підприємців, інформованості їх з питань підприємництва, що, відповідно, вимагає відкриття спеціальних навчальних закладів, організації інформаційних центрів, бізнес-інкубаторів. Підготовка і підвищення кваліфікації підприємницьких кадрів набувають особливого значення на етапі активного реформування економіки Ук-раїни на ринкових засадах. Саме висококваліфікований, еко-номічно та юридичне підготовлений майбутній підприємець повинен стати ключовою постаттю (фігурою) ринкової еко-номіки.