Тема 7. Сутність підприємницького капіталу, механізм та джерела його формування 7.1. Сутність і складові елементи підприємницького капіталу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

Для здійснення бізнесової діяльності необхідно мати пев-ний стартовий капітал. Без наявності останнього не може бути підприємництва. Чим потужніший і ефективніший капітал підприємця, тим значніші й масштабніші результати його діяльності.

Суспільство не може перешкодити намаганню підприємця накопичувати власний капітал для подальшого розвитку бізнесу, оскільки саме сумарний обсяг підприємницького капіталу визначає рівень національного багатства. Тому, як свідчить досвід господарювання, держава має обов’язково підтримувати підприємництво, особливо в період його станов-лення. Нові виробничо-господарські утворення у сфері підприємницької діяльності сприяють і забезпечують:

•          підвищення рівня конкуренції в навколишньому сере-довищі підприємства;

•          скорочення, а потім і ліквідацію дефіциту, зростання обсягів виробництва продукції, підвищення якості то-варів;

•          зниження цін на продуковані товари і підвищення до-ходів споживачів.

Зазначимо, що розуміти під капіталом лише певні речові об’єкти власності було б помилкою. Капітал може існувати у матеріалізованій і ментальній формах. Зокрема, знання, вміння, здібності, “ноу-хау” тощо також розцінюють як спе-цифічний товар і капітал.

Під капіталом прийнято розуміти матеріальні та грошові кошти, а також інтелектуальні напрацювання і організаторські навички, котрі використовуються у процесі виробництва та

його обслуговування та є джерелом і засобом отримання при-бутку.

Економічну й елементну структуру підприємницького капіталу фірми зображено на рис. 7.1, де видно, що підприємницький капітал охоплює певні капіталоутворюючі елементи, а саме:

1 ) усі технічні засоби виробництва (будівлі, споруди, ус-таткування, рухомий склад транспорту, інструменти тощо), використовувані підприємцем на законній підставі (не лише як об’єкти власності, а й на правах оренди, лізингу, тимчасово-го користування тощо);

2)         матеріальні оборотні елементи виробництва (сировина і матеріали, пристосування й інструменти одноразового або короткочасного використання);

3)         оборотні кошти у грошовій формі (фонд оплати праці, кошти для придбання елементів оборотних фондів, фонди обігу, у тому числі грошові кошти на розрахунковому рахунку у банку);

4)         інтелектуальну власність (якщо вона як така буде

сприйнята   виробництвом   або   ринком),   тобто   власне

 

 

Елементний склад

Технічні засоби виробництва Матеріалізовані оборотні елементи виробництва Грошові оборотні кошти Об’єкти інтелектуальної власності

 

Поділ за економічним призначенням

Основний капітал Оборотний капітал

 

Рис. 7.1. Елементний склад і поділ за економічним призначенням підприємницького капіталу

підприємницька ідея, спосіб виготовлення сировини або гото-вої продукції, спосіб надання товару нових властивостей і якісних характеристик — все те, що прийнято називати “ноу-хау”.

Отже величину підприємницького капіталу Кн можна об-числити за формулою

Кн = Те + Ко + Мое + Він,

де: Те — технічні елементи; Ко — оборотні кошти;

Мое — матеріальні оборотні елементи;

Він — інтелектуальна власність (нематеріальні активи).

Із сказаного випливає, що гроші стають капіталом, якщо вони інвестовані у виробництво і приносять прибуток.

Залежно від того, хто надає грошові кошти для інвестуван-ня, розрізняють підприємницький і позичковий капітал. Як уже зазначалося, підприємницький капітал відображує певну суму грошей, що вкладаються у конкретне діло (виробництво) з метою отримання прибутку або прав управління підприємством (акціонерним товариством) через прямі чи портфельні інвестиції. На відміну від підприємницькою по-зичковий капітал прямо не вкладається в конкретне діло (ви-робництво), а надається іншій особі (інвестору) в тимчасове користування на засадах повернення і сплати певного відсот-ка. У даному випадку він є специфічним товаром, а його ціною вважається депозитна (облікова) ставка чи позичковий відсо-ток.

Зрештою потрібно усвідомлювати, що капітал будь-якої підприємницької виробничої структури (підприємства, фірми, компанії, корпорації) завжди розподіляють на основ-ний та оборотний за ознакою економічного призначення.

До складу основного капіталу входять усі технічні засоби виробництва, без яких неможливо організувати нормальний процес виробництва. Оборотний капітал охоплює все те, що “проходить” через підприємство і призначене для виробничо-го й особистого (колективом працюючих) споживання або

продажу на ринку. Це передовсім сировина і матеріали; готова продукція (ще не реалізована, а також реалізована, але ще не оплачена покупцями); готівка у касі підприємства і на банківських рахунках, включаючи кошти на оплату праці пер-соналу.

Розподіл капіталу на основний та оборотний має практич-не значення у зв’язку з різним за часом кругообігом і періодом повернення. Як відомо, кругообіг і повернення (відшкодуван-ня) оборотного капіталу здійснюються швидше порівняно з такими само процесами щодо основного капіталу. Якщо ос-новний капітал відшкодовується частинами у вигляді аморти-заційних відрахувань в міру його зношування (фізичного спрацювання), то оборотний — відразу після виробництва і ре-алізації товару, його оплати споживачами. Усе це варто мати на увазі при організації нового підприємства, практичній ре-алізації нового підприємницького проекту або ідеї.

Близьким за значенням (сутністю) до терміна “капітал”, але не тотожним за величиною, є поняття капітальних вкла-день (вкладень капіталу), які характеризують реальні інвес-тиції у відтворення основних фондів (фіксованих активів) і на приріст матеріально-виробничих запасів. Зазвичай капітальні вкладення уособлюють певну сукупність фінансових коштів, що органічно зв’язана з функціонуванням основного капіталу. Отже за абсолютною величиною капітал значно переважає капітальні вкладення, які в подальшому матеріалізуються пе-реважно в найбільшому за розміром елементі капіталу — технічних засобах виробництва.