9.1. Торговий капітал і торговий прибуток


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 

загрузка...

У процесі поглиблення суспільного поділу праці на певному етапі розвитку товарно-грошових відносин і сфери обміну як складової суспільного відтворення від-бувається відокремлення товарної і грошової форми капіталу у відносно самостійні види капіталу:

- торговий;

- позичковий.

Торговий капітал – це капітал, який використовується у сфері обігу і який об-слуговує процес реалізації товарів.

Першим етапом розвитку торгового капіталу найдавнішою його формою був ку-пецький капітал. В історії розвитку товарно-грошових відносин він відігравав склад-ну і суперечливу роль.

З одного боку, він створював умови для розвитку капіталістичних відносин, оскільки стимулював процеси накопичення і концентрації грошових коштів в руках вузького кола осіб, руйнував натуральні засади виробництва, посилював диференці-ацію товаровиробників, формував і розширював світовий ринок.

З іншого боку, купецький капітал:

- наживав великі прибутки за рахунок нееквівалентного обміну і тим самим нещадно експлуатував основну масу населення;

- підривав економічну основу безпосередніх товаровиробників;

- гальмував розвиток виробництва. Розв’язання цієї суперечності втілилось у поступовій підпорядкованості купець-кого капіталу закономірностям промислового капіталу.

В умовах зародження капіталізму власники останнього особисто без посередни-ків займались усіма операціями, пов’язаних з перетворенням товарної форми про-мислового капіталу в торговий. Разом з тим це уповільнювало кругообіг капіталу. Це й стало причиною відокремлення торгового капіталу від промислового і пере-творення його на самостійно функціонуючий торговий капітал, рух якого здій-снюється за формулою

Г–Т–Г'

Це відокремлення проявилось у формі утворення особливої групи підприємців (капіталістів-продавців), що спеціалізуються лише на реалізації товарів. В результаті відбувся розподіл праці між промисловими і торговими капіталістами.

Наслідком відокремлення торгового капіталу є:

- подальший розвиток суспільного поділу праці і спеціалізація виробництва;

- розширення ринку для промислового капіталу;

- прискорення обороту капіталу;

- зниження витрат капіталу на одиницю продукції та підвищення норми прибутку.

Економічна теорія

Метою торгового капіталіста, як і промислового, є отримання прибутку. Він при-власнює його на тому підґрунті, що торговий капітал виконує функції, які необхідні для відтворення усього суспільного капіталу, який обслуговує стадію Т-Г' в кругооборот! промислового капіталу, опосередковано сприяє зростанню додаткової вар-тост!.

«Торговий капітал, - підкреслює Карл Маркс, - не створює ні вартості, ні до-даткової вартості, а лише опосередковує їх реалізацію «. Але оскільки він обслуговує необхідну фазу пронесу виробництва, то « ... повинен таким чином приносити серед-ній річний прибуток, як і каштал, який функціонує в різних галузях виробництва «.

Джерелом торговелъного прибутку е додаткова вартість, яка створюеться в сфе-рі матеріального виробництва, частину якої привласнює торговець. Цією частиною промислові капіталісти діляться з торговцем за те, що він реалізує їх товари. Таким чином, торговий прибуток - це особлива перетворена форма додаткової вартості, що створюеться найманими працівниками у сфері виробництва і присвоюється тор-говими підприємцями за участь у реалізації товарів, вироблених промисловими ка-піталістами.

Розподіл додаткової вартості між промисловими і торговельними капіталістами відбувається стихійно в результаті гострої міжгалузевої конкурентно'! боротьби.

Механізм цього процесу можна розглянути на такому прикладі. Припустимо, що:

функціонуючий промисловий капітал дорівнює 720С + 180У = 900 т.о.;

при т'=100% і споживання протягом року з усього постійного капіталу, вартість

вироблених товарів становитиме: 720С + 180У+ 180т = 1080 г.о.

Тоді норма прибутку промислового капіталу становитиме:

180/и'

Р =---------------х 100% = 20%.

720С + 180У

Але для реалізації вироблених товарів необхідний додатковий капітал, який аван-сують торговельні капіталісти в розмірі, наприклад 100 г.о. Тоді весь авансований каштал становитиме 900 + 100 = 1000 г.о, а середня норма прибутку буде:

Р =~~~„-------Т^ГГ, *100% = 18%.

пром   торг

Така норма прибутку стае основою формування величини середнього прибутку як промислового, так і торгового капіталів, оскільки: величина прибутку промисловців дорівнює 162 г.о.

900*18 ,^ Р =---------= 162;

пром  10()

прибуток торговців на сто одиниць капіталу становитиме 18 г.о.

У наведеному прикладі промислові капіталісти продадуть свої товари торговцям за ціною виробництва, промисловості, яка нижча від вартості, оскільки в неї входить не вся додаткова вартість, а тільки середній прибуток на промисловий каштал, який дорівнює 1062 г.о (720с + 180» + 162^ = 1062 т.о.).

Модуль 1. Загальні засади соціально-економічного розвитку суспільства

Торговельні капіталісти реалізують товар за кінцевою ціною виробництва, яка збі-гається з їхньою вартістю і яка дорівнює промисловому і торговельному прибутку:

720с + 18(кі + 162р + 18Н = 1080.

Отже, торговий капітал, не беручи участі в утворенні додаткової вартості, бере участь у її розподілі і привласненні.

+1
загрузка...
Бібліотека для студента 9 из 10 на основе 24 оценок. 24 клиентских отзывов.
Книги Фінанси, Гуманітарія, Правовознавство