1.3 Обліковий цикл


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 

Загрузка...

Бухгалтерський облік здійснюється шляхом реєстрації і відображення всіх господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Для кожного об'єкту обліку в Плані рахунків бухгалтерського обліку   активів,   капіталу,   зобов'язань   і   господарських   операцій

підприємств і організацій (надалі План рахунків) передбачено окремий рахунок.

Під Планом рахунків розуміють систематизований перелік рахунків, який визначає організацію всієї системи бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях і установах з метою одержання інформації, необхідної для управління і складання фінансової звітності.

Діючий План рахунків затверджено наказом Міністерства фінансів України 30.11.99р. № 291 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999р. за № 892/4185 (див. додаток А).

Він є обов'язковим для всіх підприємств і організацій України. Всі рахунки в Плані рахунків згруповані в 10 однорідних класів (з 0 по 9).

Структура Плану рахунків органічно пов'язана зі структурою Балансу і Звіту про фінансові результати. Рахунки з 1 по 6 клас пов'язані з Балансом і називаються балансовими. Нульовий клас - це позабалансові рахунки. А ось рахунки 7-9 класів не відображаються в Балансі. На них обліковуються витрати і доходи підприємства. Якщо рахунки 1-6 класу можна назвати реальними, то рахунки 7-9 класу -нереальні, або номінальні (небалансові). Вони в кінці звітного періоду закриваються на рахунки фінансових результатів, які, в свою чергу, закриваються на рахунок "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Тобто рахунки 7-9 класів пов'язані зі Звітом про фінансові результати.

Взаємозв'язок між Планом рахунків і Балансом можна представити таким чином:

 

АКТИВ           КЛАС ПАСИВ          КЛАС

БАЛАНСУ     РАХУНКІВ    БАЛАНСУ     РАХУНКІВ

I Розділ           1          I           Розділ 1

II         Розділ J          

II Розділ          2ІЗ      

            4

III Розділ        3          III Розділ        5

IV Розділ        2          IV        Розділ \

V         Розділ  |          6

ПОЗАБАЛАНСОВІ РАХУНКИ      0

Мета бухгалтерського обліку - надати правдиву інформацію для складання фінансової звітності. Для цього треба, по-перше, обліковувати на рахунках бухгалтерського обліку залишки і рух активів, капіталу і зобов'язань (рахунки класів 1-6), а, по-друге, правильно визначати фінансовий результат діяльності підприємства

(прибуток або збиток) шляхом обліку і співставлення між собою доходів і витрат (рахунки класів 7-9).

Таким чином, інформація щодо активів, капіталу та зобов'язань зберігається на рахунках 1-6 класів і показується в Балансі, a інформація щодо витрат і доходів збирається на рахунках 7-9 класів і наводиться в Звіті про фінансові результати. Взаємозв'язок між номінальними рахунками (класи 7-9) і Балансом забезпечується шляхом закриття рахунків класів 7-9 в кінці звітного періоду і відображення результатів закриття на балансовому рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

В процесі обліку здійснюється реєстрація господарських операцій, групування та узагальнення даних. Це дозволяє за будь-який період часу мати наступну інформацію:

1.         Скільки активів надійшло на підприємство, а скільки вибуло, тобто формується інформація про зміни в активах (як в оборотних, так і в необоротних). Це дозволяє при наявності даних про активи на початок періоду отримати інформацію про величину активів на кінець періоду. Більша частина господарських операцій - це операції з активами.

2.         Як змінились зобов'язання (пасиви), і яка їх величина на кінець періоду.

Операції з активами і пасивами часто безпосередньо не впливають на формування фінансового результату діяльності підприємства, тобто вони не збільшують витрати і доходи, a пов'язані, в основному, з формуванням матеріальних і фінансових ресурсів. Наприклад, підприємство отримує від постачальника сировину. В результаті такої операції збільшується актив підприємства, його матеріальні ресурси (запаси на складі сировини) і збільшується заборгованість постачальнику. Але ні витрати, ні доходи підприємства від цієї операції не зміняться.

Якщо підприємство перерахувало гроші своєму постачальнику, то в результаті цієї операції зменшиться залишок грошей на рахунку в банку і одночасно зменшиться заборгованість постачальнику. I при цій операції не виникає у підприємства доходів чи витрат, тобто і ця операція не вплине на фінансовий результат діяльності підприємства (на величину прибутку), тому що підприємство ще нічого не зробило, щоб мати який-небудь результат. Щоб мати результат, потрібно виробити продукцію (тут з'являються витрати на виробництво) і продати її (тут з'являються доходи), або, якщо взяти торгівельну діяльність, потрібно купити товар по  одній ціні (це витрати),  a

продати no іншій (доходи). В результаті співставлення доходів та витрат визначається фінансовий результат діяльності підприємства, тобто величина прибутку або, що, звичайно, не бажано - збиток.

Таким чином, всі господарські операції на підприємстві в обліку можна розділити на дві групи:

1          - ті, які не впливають на визначення фінансового результату;

2          - ті, які впливають на визначення фінансового результату.

Для аналітичних цілей витрати обліковуються на кількох однотипних рахунках залежно від виду витрат. Доходи також обліковуються на кількох рахунках доходів залежно від виду доходу.

Проте, для виявлення фінансового результату (суми прибутку або збитку) величини доходів і витрат порівнюються між собою на рахунку фінансових результатів. Рахунок "Фінансові результати" призначений лише для визначення фінансового результату, a отриманий результат обліковується на рахунку "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Рахунки витрат, доходів і фінансових результатів обов'язково закриваються в кінці облікового циклу (в кінці звітного періоду).

Закриття цих рахунків забезпечує:

1          - визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період;

2          - готовність їх до початку облікового циклу: на початку нового облікового циклу всі вони не повинні мати залишків, що в свою чергу дозволяє визначити фінансовий результат діяльності підприємства в насіупному звітному періоді.

Схематично основні складові облікового циклу можна зобразити так, як це показано на рис. 1.2.

Таким   чином,   обліковий   цикл        це   послідовність   етапів облікового процесу від аналізу господарських операцій до закритгя небалансових рахунків і складання фінансової звітності. Обліковий цикл складається з наступних етапів:

1.         Аналіз операцій на основі первинних документів.

2.         Реєстрація операцій в журналі реєстрації.

3.         Запис операцій на відповідних рахунках.

4.         Закритгя небалансових рахунків.

5.         Складання оборотно-сальдової відомості.

6.         Запис оборотів і підрахунок сальдо за рахунками в Головній книзі.

7.         Складання фінансової звітності.

Постачальники                     Ресурси                      Виробництво                        Готова                        Собівартість                        Фін.                Доходи                       Покупці

pax. 63                        pax. 20,66,65,13                     pax. 23                        продукція pax. 26                  реалізащі pax. 90                    результати pax. 79                pax. 70                        pax. 36

Дт       KT      

            Дт                 Кт        

            Дт              Кт

            Дт             Кт 

            Дт             Кт 

            Дт            Кт  

            Дт           Кт   

            Дт             Кт

▲        C.       

            С.                   

            С.                   

            С.                   

                                  

                                  

                                  

            С.       

 

                                                                                             

 

            формування ресурсів            використання ресурсів         випущена з

виробництва

готова списана ;

собівартість

реалізоваііої    закрито pax. 90          закрито pax. 70          відващ-ажена

готоваі

продуіція        2 1      

                                               продукщя       продукщ                                                        F?       

                                   Витрати                                 о a      

 

1

к

a a                               перюду pax. 92,93,94                        реалізовану г 

 

           

           

            Дт             Кт 

           

           

 

           

           

                                  

           

           

 

           

            витрати на цілі управління, збуту та ін.                                       

           

 

                                               закрито pax. ' 92,93,94       /  \           .її        

 

                        Рахунки обліідг'витрат, доходів і фінансових        в         

 

% c

£ C                                         /        результатів ^ч   о в ч 'и           

 

                        Поточний                              Прибутки                   §         

 

1

o                      рахунок pax. 311        збитки            "\рдаИ4           a прибутки    

 

           

            Дт                 Кт        

            ДГ^   ^К^      

           

 

           

            С.                   

            С.        С.       

           

 

                                                          

Рис. 1.2 - Основна складова облікового циклу

При відображенні в бухгалтерському обліку будь-якої господарської операції бухгалтер вирішує три головні моменти:

Х.Момент визнання. Тобто бухгалтер повинен знати, коли згідно з правилами, встановлених в бухгалтерському обліку, необхідно відобразити господарську операцію на рахунках бухгалтерського обліку і коли провести списання.

І.Класифікація. Від правильної класифікації господарської операції, розуміння її змісту залежить правильність її відображення на відповідних рахунках.

З.Оцінка. Треба розуміти, за якою оцінкою необхідно оприбутковувати об'єкт обліку в момент його появи і як відобразити зміну в оцінці, яка склалася на дату балансу.

Визначальним в обліку витрат і доходів є облік доходів. Момент визнання доходів (в момент поставки продукції (товарів, робіт, послуг) або інший момент) визначено спеціальним стандартом (П(С)БО 15 "Дохід"). А витрати при визначенні фінансового результату беруться тільки ті, які забезпечили отримання саме цієї величини доходу. Так забезпечується виконання одного з принципів бухгалтерського обліку: відповідність витрат та результатів.

Одним з важливих допоміжних бухгалтерських регістрів є оборотно-сальдова відомість, контролююче значення якої важко переоцінити. Форма її наступна:

Оборотно-сальдова відомість за     місяць

Рахунки          Сальдо на початок    Обороти за період    Сальдо на кінець

 

            Дт       Кт       Дт       Кт       Дт       Кт

                                                                                 

Всього                                                                      

Тільки після того, коли сума оборотів по дебету всіх рахунків буде дорівнювати сумі кредитових оборотів, можна розрахувати кінцеве сальдо. При умові, що сума залишків активних рахунків (дебетове сальдо) дорівнює сумі залишків пасивних рахунків (кредитове сальдо), складається Баланс.

Фінансова звітність складається за результатами діяльності за визначений період часу: Баланс і Звіт про фінансові результати щоквартально, а в повному обсязі: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки - щорічно.

Таким чином, при складанні звітності треба визначити, скільки було витрат і доходів в звітному періоді. Тут часто виникає проблема, яка називається проблемою звітного періоду. Наприклад, компанія сплатила авансом страховку за два роки. В якому з цих років треба відобразити ці витрат? Або рекламне агентство отримало оплату за свої послуги в цьому році, а опублікувало рекламне оголошення в наступному році. Виникає питання: коли треба відобразити в звітності цей дохід в поточному році чи в наступному?

При вирішенні такого роду проблем бухгалтер повинен враховувати два важливих припущення:

1          - безперервної діяльності (принцип безперервності), тобто,

якщо немає підстав припускати те, що діяльність підприємства

припиняється, доходи і витрати в обліку відображаються виходячи з

того, що діяльність підприємства буде продовжуватися вічно

(безкінечно довго);

2          - нарахування (принцип нарахування та відповідності доходів і

витрат), тобто доходи і витрати визнаються (відображаються в

регістрах бухгалтерського обліку і, відповідно, в звітності) в тому

періоді, коли вони дійсно мали місце, незалежно від того, сплачено за

них чи ні. Наприклад, підприємство відвантажило продукцію в цьому

році, а гроші від покупця отримало в наступному році. Визнавати цей

дохід згідно припущення і принципу нарахування необхідно в цьому

році. Другий приклад. Підприємство в цьому році оформило

(сплатило) передоплаіу на фахові періодичні видання на наступний

рік. В цьому році ці витрати не визнаються. Вони повинні

визнаватися в наступному році. Цим досягається відповідність витрат

і доходів, тому що інформація цих видань буде сприяти отриманню

прибутку в наступному році. Або отримано і сплачено постачальнику

за 50 телевізорів, а реалізовано тільки 40, тобто дохід від цієї операції

складає виручку за реалізацію 40 телевізорів, тому і витрати повинні

бути визнані не в розмірі всієї сплаченої постачальнику суми (за 50

телевізорів), а тільки 80% від цієї суми (за 40 телевізорів). Таким

підходом забезпечується відповідність витрат і доходів. Дотримання

цього правила призвело до необхідності розробити метод

нарахувань. Яскравим прикладом дотримання цього принципу є

амортизація основних засобів.

Правдиве подання інформації користувачам звітності потребує дотримання всіх принципів в процесі обліку. Так, якщо є імовірність і  відома  сума  виграшу  судового  процесу,  то  ця   сума  повинна

відображатися в обліку в тому звітному періоді, коли буде рішення суду, а поки існує тільки ймовірність виграшу - сума майбутнього виграшу не повинна відображатися в обліку, а повинна розкриватися в примітках до звітів. А якщо існує імовірність програшу, і відома сума збитку в зв'язку з цим, то це обов'язково повинно бути відображено на рахунках бухгалтерського обліку. Така вимога принципу обачності (консерватизму), згідно якого не можна занижувати витрати і зобов'язання, і не можна завищувати доходи і активи підприємства. Дотримання інших принципів демонструється в процесі розкриття порядку обліку кожного об'єкта обліку.