6.4 Облік еибуття запасів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 

Загрузка...

Списання запасів відбувається із наступних причин:

-          використання для власних потреб;

-          у зв'язку із невідповідністю критеріям визнання активом;

-          у зв'язку із нестачами, псуванням тощо;

-          безоплатна передача;

-          реалізації покупцям та ін.

Відпуск запасів у виробництво здійснюється за лімітно-забірною

карткою (форми № М-8, М-9, М-28, М-28а), актом-вимогою на

заміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма № М-10);

переміщення у межах підприємства - за накладною-вимогою на

відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11);

відпуск    стороннім    організаціям за    товарно-транспортною

накладною (форма № 1-ТН), рахунком-фактурою, накладною вимогою (форма № М-11) та іншими документами.

Оцінка запасів при вибутті може здійснюватись за методами:

-          ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

-          середньозваженої собівартості;

-          ФІФО (ті, що першими надійшли, - першими вибувають);

-          нормативних затрат;

-          ціни продажу.

Для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Запаси, які відпускаються у виробництво для виконання спеціальних замовлень, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці (або на дату операції) запасів на їх сумарну кількість:

±а

2>

де С -розрахована середня ціназапасів;

Сі - ціна і-тоїгрупи запасів;

Qi - кількість і-тоїгрупи запасів;

і    - група запасів, що характеризується відмінністю ціни;

п   - кількість груп певного виду запасів. Оцінка запасів за методом ФІФО ґруніується на припущенні, що вони використовуються у послідовності їх надходження на підприємство. Тобто запаси, які першими вибувають оцінюються за собівартістю перших за часом надходження.

Оцінка запасів за нормативними затратами полягає у застосуванні їх норм на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних, норми повинні регулярно перевірятись і переглядатись.

Оцінка    за    цінами    продажу    заснована    на    застосуванні

підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної

націнки товарів. Цей метод можуть використовувати підприємства,

що   мають   значну   і   змінну   номенклатуру  товарів   з   приблизно

однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих

товарів визначається як різниця між їх продажною (роздрібною)

вартістю   та   сумою   торговельної   націнки,   яка   визначається   за

формулою:

„тт     ВхСВтн

ТН =   

100%

де В - продажна вартість товарів;

СВтн - середній відсоток торговельної націнки

СВт„=Шп + Шзх100% ПВп + ПВз

де   ТНп,   ТНз - торговельна націнка у продажній  eapmocmi  товарів,   що залшиились   на   початок   звітного   періоду   ma   mux,   що надійшли за звітний період відповідно; ПВп, ПВз - продажна вартість товарів,  що залишились на початок звітного періоду ma mux,  що надійшли за звітний період відповідно. Метод оцінки вибуття запасів впливає   на величину прибутку, отриманого підприємством за звітний період. Зокрема, при зростанні цін на сировину, використання методу ФІФО порівняно із методом середньозваженої собівартості забезпечить більший розмір прибутку при однаковій кількості використаних у виробництві запасах.

Приклад 6.12. Розглянемо, як змінюватиметься прибуток у ТзОВ “Надія” при застосуванні методів ФІФО та середньозваженої собівартості. Відомі наступні дані про рух запасів (табл.6.1).

Таблиця 6.1

Інформація прорухзапасіе ТзОВ "Надія”    

Дата    Кількість одиниць, шт.         Облікова вартість одиниці, грн.

Залишокна 01.01       100      10

Придбано:                 

05.01   150      12

10.01   200      14

20.01   150      16

Реалізовано:              

07.01   140     

15.01   220     

25.01   40       

Залишокна 31.01       200     

Продажна вартість запасів - 25 грн. На підставі даних таблиці 6.1 розрахуємо собівартість реалізованих запасів за методами ФІФО і середньозваженої собівартості (табл. 6.2, 6.3).

Таблиця 6.2

Розрахунок собіеартоспгіреалізоеаних запасіе та їх залишку

на складізаметодом ФІФО

Дата    Надходження Видаток          Залишок

 

            К-сть, шт.       С/в, грн.         Сума, грн.      К-сть, шт.       С/в, грн.         Сума, грн.      К-сть, шт.       С/в, грн.     Сума, грн.

                                                                                  100      10        1000

05.01   150      12        1800                                       100 150           10

12        1000 1800

07.01                                      100 40 10

12        1000 480         110      12        1320

10.01   200      14        2800                                       110 200           12 14   1320 2800

15.01                                      110 110           12 14   1320 1540       90        14        1260

20.01   150      16        2400                                       90 150 14 16   1260 2400

25.01                                      40        14        560      50 150 14 16   700 2400

Разом  500                  7000    400                  4900                          

Таблиця 6.3 Розрахунок собівартості реалізованих запасів та їх залишку на складі із застосуванням методу середньозваженої собівартості

Дата    Надходження Видаток          Залишок

 

            К-сть, шт.       С/в, грн.         Сума, грн.      К-сть, шт.       С/в, грн.         Сума, грн.      К-сть, шт.       С/в, грн.     Сума, грн.

                                                                                  100      10        1000

05.01   150      12        1800                                       250      11,20   2800

07.01                                      140      11,20   1568    110      11,20   1232

10.01   200      14        2800                                       310      13,01   4032

15.01                                      220      13,01   2862,2 90        13,01   1169,80

20.01   150      16        2400                                       240      14,87   3569,80

25.01                                      40        14,87   594,80 200      14,87   2975

Разом  500                  7000    400                  5025                          

 

Середньозважена с/в при першому видатку: 100x10 + 150x12    2800

100 + 150        =йо = 11-20 (П>нУоД)

           

= 13.01

Середньозважена с/в при другому видатку: 110x11.20 + 200x14     4032

(грн./од)

110 + 200       310

Середньозважена с/в при третьому видатку: 90x13.01 + 150x16    3570.9

90 + 150         = ^Г = 14-87 (гРн./од)

Як бачимо, собівартість реалізованих запасів, визначена за методом ФІФО становить 4 900 грн., методом середньозваженої собівартості - 5 025 грн.

Величина прибутку при розрахунку собівартості запасів із застосуванням різних методів буде відрізнятись (табл. 6.4).

Таблиця 6.4 Порівняння прибутку, отриманого при різних методах оцінки еибуття запасіе

 Методи Показники  Метод

ідентифікованої

собівартості   Метод ФІФО Метод

середньозваженої

собівартості

Виручка від реалізації           10000  10000  10000

Собівартість реалізації          5320    4900    5025

Прибуток       4680    5100    4975

Для відпуску виробничих запасів та МШП на власні потреби характерні наступні проводки:

для підприємств, що не використовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Відпущені зі складу виробничі запаси (МШП) для власних потреб відображаються за кредитом рахунків запасів та дебетом рахунків відповідних витрат.

Запаси відпущені на:

-          виробництво продукції

Дт 23 “Виробництво”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

-          загальновиробничі потреби

Дт 91 “Загальновиробничі витрати”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

-          адміністративні потреби

Дт 92 “Адміністративні витрати”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

-          забезпечення збуту продукції

Дт 93 “Витрати на збут”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

-          капітальне будівництво та виготовлення об’єктів основних засобів

Дт 15 “Капітальні інвестиці”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

для підприємств, що використовують рахунки класу 8 “Витрати за елементамі”

а)         виробничі запаси (МШП) відпущено зі складу для власних потреб:

-          операційної діяльності:

Дт 80 “Матеріальні витрати”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”) -   капітального   будівництва   та   виготовлення   об’єктів   основних засобів: Дт 15 “Капітальні інвестиці”

Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)

б)         відображено на відповідних рахунках витрат матеріальні витрати,

пов’язані із списанням виробничих запасів для:

-          виробництва продукції

Дт 23 “Виробництво”

Кт 80 “Матеріальні витрати”

-          адміністративних потреб

Дт 91 “Загальновиробничі витрати”

Кт 80 “Матеріальні витрати” -        загальногосподарських потреб

Дт 92 “Адміністративні витрати”

Кт 80 “Матеріальні витрати”

-          забезпечення збуту продукції

Дт 93 “Витрати на збут”

Кт 80 “Матеріальні витрати”

При продажу запасів іншим юридичним чи фізичним особам на вартість реалізації збільшується дохід (в момент їх відвантаження) та виникає дебіторська заборгованість.

Приклад 6.13. Підприємство продає запаси бензину у кількості 1 000 л за 5 040 грн. (в т.ч. ПДВ). Облікова вартість бензину 3 900 грн. Дана операція таким чином відображається на рахунках бухгалтерського обліку:

1.         Відвантажено бензин покупцю

Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” - 5 040

Кт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” - 5 040

Одночасно на суму ПДВ

Дт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” - 840 Кт 641 “Розрахунки за податками” - 840

2.         Списано балансову вартість реалізованого бензину

Дт 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” - 3 900

Кт 203 “Паливо” - 3 900

Отже, фінансовий результат від реалізації бензину дорівнює 300 грн. (4 200 грн.-3 900 грн.).

На підприємствах роздрібної торгівлі при оплаті за товари готівкою в касу дебіторської заборгованості не виникає.

Приклад 6.14. Торгове підприємство придбало товари вартістю 144 000 грн. (в т.ч. ПДВ). Торговельну націнку встановлено в розмірі 35%. За звітний період було реалізовано покупцям товари на суму 95 000 грн. Необхідно визначити залишки на кінець звітного періоду на рахунках 282 “Товари в торгівлі” та 285 “Торгова націнка”, якщо на початок періоду вони становили 170 000 грн. та 45 900 грн. відповідно. Середній відсоток торговельної націнки визначається:

СВтн = 45900,(120000X0,35)          = 87900х100% =

170000+(120000x1.35)          332000

Торгова націнка реалізованих товарів становить 25 175 грн. (95 000 грн.×26,5%)

Отже, на кінець звітного періоду залишок на рахунку 285 “Торгова націнка" визначається:

ТНк = 45900 + (120000X 0,35) -25175= 62725 (Грн.) Собівартість вибулих товарів - 69825 грн. (95000 грн.-25175 грн.)

Залишок на рахунку 282 "Товари в торгівлі" на кінець звітного періоду становить 237 000 грн. (170000 грн.+162000 грн.-95000 грн.).

В бухгалтерському обліку операції з придбання та реалізації товарів слід відобразити наступним чином:

1.         Одержані від продавця товари одразу поступили в продаж

Дт 282 "Товари в торгівлі" - 120 000

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 120 000 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками" - 24 000

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 24 000

2.         Відображено торговельну націнку

Дт 282 "Товари в торгівлі" - 42 000

Кт 285 “Торгова націнка" - 42 000

3.         Реалізовано товари за готівку

Дт 301 “Каса в національній валюті" - 95 000

Кт 702 “Дохід від реалізації товарів" - 95 000 Одночасно на суму ПДВ Дт 702 “Дохід від реалізації товарів" - 15 833,3

Кт 641 "розрахунки за податками" - 15 833,3

4.         Списано собівартість реалізованих товарів

Дт 902 “Собівартість реалізованих товарів" - 69 825 Кт 282 “Товари в торгівлі" - 69 825

5.         Списано   торговельну   націнку   реалізованих   товарів   методом

“червоного сторно"

Дт 282 "Товари в торгівлі" - [25 175]

Кт 285 “Торгова націнка" - [25 175]

Таким чином, залишок на рахунку 282 "Товари в торгівлі" на кінець звітного періоду становить 237000 грн. (170 000 грн. + 120 000 грн.+42 000 грн.-69 825 грн.-25 175 грн.).

Якщо відомо, що у майбутньому підприємство не зможе одержати економічні вигоди від реалізації чи споживання виробничих запасів, МШП та готової продукції, дані активи потрібно списати на витрати періоду.

Приклад 6.15. Ha складі підприємства "Чіп” знаходяться мікросхеми вартістю 1 200 грн., котрі стали непридатними для використанням у зв'язку із їх моральним старінням. Було прийнято рішення про списання мікросхем.

В обліку ця операції відобразиться наступним чином: Дт 946 "Втрати від знецінення запасів" - 1 200

Кт 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі" - 1 200

При псуванні товарів, облік яких ведеться за цінами реалізації, списувати необхідно також суму торговельної націнки.

Приклад 6.16. Підприємство торгує продуктами в роздріб. Вартість продуктів у обліку відображається за цінами реалізації. Списання зіпсованих продуктів, роздрібна ціна котрих 500 грн. (в т.ч. торговельна націнка 25%) у бухгалтерському обліку відобразиться:

1.         Списання торговельної націнки методом "червоного сторно”

Дт 282 "Товари в торгівлі" - [125]

Кт 285 "Торгова націнка" - [125]

2.         Списання собівартості зіпсованих товарів

Дт 946 "Втрати від знецінення запасів" - 375

Кт 282 "Товари в торгівлі" - 375

При безоплатній передачі запасів списується їх балансова вартість, а підприємство, що одержує запаси, обліковує їх за справедливою вартістю (див. приклади 6.7, 6.17).

Приклад   6.17.   Підприємство   безоплатно   передало   іншому підприємству   виробничі   запаси,   балансова   вартість   котрих 5 000 грн., справедлива - 5 500 грн.

Операція з передачі запасів у обліку відобразиться: Дт 949 "Інші витрати операційної діяльності" - 5 000

Кт 20 "Виробничі запаси" - 5 000 Одночасно на суму ПДВ Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності" - 1 000

Кт 641 "Розрахунки за податками" - 1 000

При виявленні нестач виробничих запасів, МШП, товарів та інших запасів, сума відшкодування винною у нестачі особою визначається за формулою:

Св = (БВ + ПДВ +А3)х2х Іінф де БВ    - балансова вартість запасів; Іінф - індекс інфляції. Приклад   6.18.   На   складі   підприємства   виявлено   нестачу спецодягу на суму 200 грн. У наступному звітному періоді винною особою встановлено сторожа. Індекс інфляції становить 1,1.

Сума відшкодувань = (200+40)x2xl,1=528 (грн.)

До бюджету вноситься платіж у розмірі різниці між нарахованим

зобов'язанням та собівартістю вибулих запасів. Для цього прикладу

це 328 грн. (528 грн.-200 грн.)

У бухгалтерському обліку виявлення та відшкодування нестачі

слід відобразити такими записами:

1.         Списано балансову вартість нестачі спецодягу

Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей" - 200

Кт 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" - 200

2.         Нараховано ПДВ

Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей" - 40 Кт 641 “Розрахунки за податками" - 40

3.         Відображено   на   позабалансовому   рахунку   суму   нестачі   до

встановлення винної особи

Дт 072 “Невідшкод. нестачі і втрати від псування цінностей" - 200

4.         Встановлено винну особу, яка відшкодує суму нестачі

Дт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"   - 528 Кт 716 "Відшкодування раніше списаних активів" - 528

5.         Списано нестачу з позабалансового рахунку

Кт 072 “Невідшкод. нестачі і втрати від псування цінностей" - 200

6.         Внесення винною особою готівки в касу

Дт 301 “Каса в національній валюті" - 528

Кт 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” - 528

7.         Відображення суми відшкодування до бюджету

Дт 716 "Відшкодування раніше списаних активів" - 288 Кт 642 “Розрахунки за обов'язковими платежами" - 288 Для узагальнення інформації про наявність та проведені операції

із запасами використовують регістри:

Журнал 5 (розділ III - за   кредитом pax. 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28,

розділ IV - аналітичні дані до рахунка 28);

або Журнал 5А (розділ III A - за кредитом pax. 20, 22, 23, 24, 25, 26,

28, 80, розділ III Б - за кредитом pax. 20, 22, розділ IV - аналітичні

дані до рахунка 28);

Відомість аналітичного обліку запасів 5.1.