6.2 Облік надходження запасів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 

Загрузка...

Надходження запасів відбувається такими шляхами:

1)         придбання за плату;

2)         в результаті виготовлення власними силами;

3)         як внесок у статутний фонд;

4)         безоплатне одержання від інших юридичних чи фізичних осіб;

5)         внаслідок обміну.

Запаси, які надходять на підприємство, супроводжуються накладними-вимогами (форма № М-11), накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей (форма № М-20), товарно-транспортними накладними (форма № 1-ТН), рахунками,рахунками-фактурами, актами закупівлі запасів та іншими первинними документами.

Придбання запасів за плату. Придбані (отримані) або виго-товлені власними силами запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є їх собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

-          суми, що сплачуються постачальнику за вирахуванням непрямих податків;

-          суми ввізного мита;

-          суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

-          транспортно-заготівельних витрат (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків);

-          інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

He включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

-          понаднормові втрати і нестачі запасів;

-          фінансові витрати (за винятком тих, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31 “Фінансові витрати”);

-          витрати на збут;

-          загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх

до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Приклад 6.1. ПП "Альба" придбало 2 000 м полотна вартістю 28 800 грн. (в т.ч. ПДВ). Послуги транспортної організації за перевезення матеріалу від складу продавця до складу підприємства склали 108 грн. (в т.ч. ПДВ). Витрати на оплату праці за розвантажувальні роботи становлять 22 грн., сума нарахувань на заробітну плату - 8 грн.

Первісна вартість полотна розраховується:

28 800-4 800+108-18+22+8=24 120 (грн.)

У бухгалтерському обліку операції, пов'язані із придбанням полотна, слід відобразити:

1.         Одержано від постачальника полотно

Дт 201 "Сировина та матеріали" - 24 000

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 24 000 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками" - 4 800

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 4 800

2.         Відображено транспортні витрати

Дт 201 "Сировина та матеріали" - 90

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 90 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками" - 18

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 18

3.         Нараховано заробітну плаіу робітникам за розвантаження полотна

Дт 201 “Сировина та матеріали" - 22

Кт 661 "Розрахунки за заробітною платою” - 22

4.         Здійснено нарахування на заробітну плату

Дт 201 “Сировина та матеріали" - 8

Кт 65 "Розрахунки за страхуванням" - 8

У цьому прикладі досить легко віднести транспортні витрати на собівартість полотна. Коли ж придбано кілька видів матеріальних цінностей, завдання ускладнюється.

Приклад 6.2. ПП "Тайстра" придбало матеріали у підприємства, яке не є платником ПДВ: матеріал A - 100 шт. за ціною 5 грн./шт.;

матеріал В - 300 шт. за ціною 10 грн./шт.; матеріал С - 400 шт. за ціною 4 грн./шт.

Загальна  сума транспортних  витрат становить  255  грн.   (без ПДВ).

Виникло   питання:   яким   чином   суму   транспортних   витрат віднести до собівартості придбаних матеріалів?

На   практиці,   як   правило,   застосовують   дві   бази   розподілу транспортно-заготівельних витрат: 1)цінапридбання; 2) вага придбаних запасів.

Звичайно,  можна застосувати іншу  базу розподілу, якщо  це дозволить достовірніше оцінити собівартість запасів.

У  нашому  прикладі   зручно   використовувати   перший   метод розподілу, оскільки вага кожного виду матеріалів невідома.

Загальна  собівартість  придбаних матеріалів  без транспортно-заготівельних витрат визначається: матеріал А: 100 шт. х 5 грн. = 500 грн. матеріал В: 300 шт. х Ю грн. = 3000 грн. матеріал С: 400 шт. х 4 грн. = 1 600 грн. Всього:   5 100 грн.

Таким чином, коефіцієнт розподілу визначається:

5100

Собівартість (первісна вартість) придбаних запасів становить: матеріал A - 500 грн.х 1,05=525 грн. матеріал В - 3 000 грн.х 1,05=3 150 грн. матеріал С - 1 600 грн. х 1,05=1 680 грн.

Загальна собівартість придбання матеріалів (включаючи транспортні витрати) дорівнює 5 355 грн. (525 грн.+З 150 грн.+ 1680 грн.).

Для прикладу 6.2 придбання матеріалів в бухгалтерському обліку відображається так само, як для прикладу 6.1 (проводки №1 і №2 без ПДВ). Згідно робочого плану рахунків підприємства, аналітичний облік різних видів матеріалів може вестись на окремих аналітичних рахунках (наприклад, матеріал A - субрахунок 2011 "матеріали А"). В цьому випадку сума транспортно-заготівельних витрат обліковується на цих самих аналітичних рахунках.

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) можуть включатися до собівартості придбаних запасів (як у попередніх прикладах) або

відображатись загальною сумою на окремому субрахунку. У другому випадку сума ТЗВ щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, відображається у кореспонденції з тими ж самими рахунками, що і запаси, та визначається за формулою:

^оп      СВхВЗв

де   ТЗВв -  сума  транспортно-заготівельних  витрат,   що   відносяться  до запасів, які вибули за звітний період; ВЗв     - вартість запасів, що вибули за звітний період. СВ     - середній відсоток ТЗВ. Середній відсоток ТЗВ визначається за формулою:

тзв„+ть

ЗЗп + ПЗз

де   ТЗВп,   ТЗВз  -  сума  транспортно-заготівельних  витрат  відповідно  на початок періоду та за звітний період в цілому; ЗЗп - залишок запасів на початок періоду; ПЗз - придбані запаси протягом звітного періоду.

Приклад 6.3. ПП "Тайстра" протягом місяця придбало матеріали на загальну суму 439 200 грн. (в т.ч. ПДВ). Транспортною організацією виставлено рахунок за транспортні перевезення у кінці місяця на суму 4 800 грн. (в т.ч. ПДВ). Протягом місяця у виробництво відпущено матеріали, собівартість яких дорівнює 134 450 грн. Залишки на рахунках 2011 "Матеріали" і 2019 “Транспортно-заготівельні витрати сировини та матеріалів" на початок місяця становили 255 000 грн. і 2 400 грн. відповідно.

Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається:

2400+4000    xl00o/o = J400xl0()% = 1%

255000+366000         621000

До собівартості відпущених у виробництво матеріалів відносяться транспортно-заготівельні витрати на суму 1 344,5 грн. (134 450грн.х1%); у залишках матеріалів на складі залишилось 5 055,5 грн.(2 400 грн.+4 000 грн. - 1 344,5 грн.).

В бухгалтерському обліку операції, пов'язані із придбанням матеріалів, слід відобразити наступним чином:

1.         Оприбутковано матеріали

Дт 2011 "Матеріали” - 366 000

Кт 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" - 366 000 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 "Розрахунки за податками" - 73 200

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 73 200

2.         Відображено суму ТЗВ

Дт 2019 "ТЗВ сировини та матеріалів” - 4 000

Кт 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" - 4 000 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 "Розрахунки за податками" - 800

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 800

Розглянемо інші випадки, які можуть виникнути при придбанні запасів. Для цього повернемось до прикладу 6.1 і доповнимо його новими умовами.

Приклад 6.4. ПП "Альба" повернуло 100 м полотна через його неналежну якість.

Отже, тепер собівартість придбаних 1900 м становитиме 22 920 грн. (24 120 грн. - 1 200 грн.).

На вартість  поверненої постачальнику тканини  слід  зробити запис: Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 1 200

Кт 201 "Сировина та матеріали" - 1 200

Одночасно     коригування     податкового     кредиту     методом "червоного сторно” Дт 641 "Розрахунки за податками" - [240]

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - [240]

Постачальник може продавати свої товари, надаючи знижку за дострокову оплату. При придбанні товарів на умовах отримання такої знижки до моменту оплати покупець може з упевненістю не знати фактичну вартість товару. Проблема, на яку суму визнати первісну вартість (із врахуванням знижки або без неї), вирішується шляхом зазначення способу оприбуткування придбаних товарів із такими умовами оплати у наказі про облікову політику. Розглянемо два варіанти обліку придбання товарів на умовах одержання знижки після дати отримання.

Приклад 6.5. ПП "Альба" придбало полотно на умовах оплати 2/10, и/30 (тобто комерційний кредит надається на 30 днів з моменту одержання товару, а при оплаті до 10 днів надається знижка в розмірі 2% суми виставленого рахунку). ПП "Альба" оплатило постачальнику рахунок на 8-й день, використавши надану 2%-ну знижку. При умові, що знижка використана, вартість запасів рівна ціні придбання за вирахуванням наданих знижок.

1-й варіант: матеріали оприбутковуються на склад із врахуванням знижки.

На момент отримання запасів собівартість придбаних матеріалів

визначається:

Вартість придбання (2000 м) без ПДВ       24 000

Надана знижка (вираховується)      (480)

Послуги транспортної організації без ПДВ           90

Витрати, пов'язані із розвантаженням       30

Повернено полотно постачальнику (100м)          (1 176)

(сума враховує знижку 1 200-1 200x2%)

Всього собівартість (первісна вартість) придбаних          22464

матеріалів (1900 м)

Оскільки знижка уже врахована при оприбуткуванні запасів, то при достроковій оплаті не потрібно проводити ніяких коригувань.

2-й варіант: матеріали оприбутковуються на склад без врахування знижки.

На момент отримання запасів собівартість придбаних матеріалів визначається:

Вартість придбання (2000 м) без ПДВ       24 000

Послуги транспортної організації без ПДВ           90

Витрати, пов'язані із розвантаженням       30

Повернено полотно постачальнику ( 100 м )       (1 200)

(сума не враховує знижку)

Всього собівартість (первісна вартість)      22 920

придбаних матеріалів (1900 м)

При достроковій оплаті надану знижку потрібно врахувати шляхом коригування первісної вартості матеріалів на суму 456 грн. [(24 000 грн. -1 200 грн.)х2%].

Відкоригована первісна вартість матеріалів тоді становитиме 22 464 грн. (22 920 грн. - 456 грн.) - ідентична із первісною вартістю, отриманою у першому варіанті обліку знижок.

Ha дату проведення оплати проводяться коригування первісної вартості на розмір наданої знижки методом “червоного сторно” Дт 201 “Сировина і матеріали” - [456]

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - [456] Одночасно на суму ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками” - [91,2]

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - [91,2]

Внесення запасів до статутного капіталу. Первісна вартість запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається як погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням сум ввізного мита, транспортно-заготівельних витрат, витрат, пов’язаних з доведенням запасів до стану, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях тощо.

Приклад 6.6. Один із засновників ТзОВ “Омега” частину свого внеску в статутний капітал зробив запасними частинами до вантажних автомобілів. Ринкова вартість цих запасних частин дорівнює 1 000 грн. На зборах засновників власники підприємства погодились із цією вартістю, що дало підставу бухгалтеру визнати ці запасні частини як запаси на суму 1 000 грн. і зменшити заборгованість засновника з неоплаченого капіталу підприємства на цю ж суму. В бухгалтерському обліку роблять проводку:

От“имано запасні частини як внесок у статутний капітал Дт 207   Запасні частини” - 1000

Кт 46 “Неоплачений капітал” - 1000

Безоплатне одержання запасів. Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визначається їх справедлива вартість, збільшена на суми ввізного мита, транспортно-заготівельних витрат, витрат, пов’язаних з доведенням запасів до стану, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях тощо.

Приклад 6.7. BAT “Мегарон” надало студентській організації "Шанс" спонсорську допомогу у вигляді канцелярських товарів. Згідно з прайс-листами, опублікованими в бізнесових тижневиках, гуртова вартість цих товарів складає 3 600 грн. Бухгалтером студентської організації оприбутковано канцелярські товари на суму 3 600 грн. Ця операція в обліку організації “Шанс” відобразиться записом:

Отримано безоплатно канцтовари Дт 201 “Сировина та матеріали” - 3 600 Кт 718 “Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів” - 3 600

Визначення первісної вартості запасів, придбаних в результаті обміну. При визначенні вартості запасів, отриманих в результаті обміну, важливо, отримані вони від обміну на подібні чи неподібні запаси.

Подібними називаються запаси, які мають однакове функціональне призначення та подібну справедливу вартість.

Якщо підприємства обміняють два сувої полотна, ціна яких однакова, то цей обмін вважатиметься подібним. Коли ж обмінюватимуть паливо на метал, такий обмін не буде подібним.

Варіант I - обмін на подібні запаси.

Первісна вартість запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. При обміні подібними активами фінансовий результат не визначається.

Приклад 6.8. ТзОВ “Лонда” обміняло два сувої полотна червоного кольору балансовою вартістю 300 грн. на подібні жовтого кольору. Бухгалтер відобразив прихід матеріалу на суму 300 грн., тобто за балансовою вартістю переданих активів:

1.         Передано покупцям полотно

Дт 377 “Роз“ахунки з іншими дебіторами” - 300

Кт 201   Сировина та матеріали” - 300 Одночасно на суму ПДВ Дт 377 “Роз“ахунки з іншими дебіторами” - 60

Кт 641   Розрахунки за податками” - 60

2.         Оприбутковано полотно від постачальника

Дт 201 “Си“овина та матеріали” - 300

Кт 631   Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 300 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 “Роз“ахунки за податками” - 60

Кт 631   Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 60

3.         Відображено зарахування взаємних заборгованостей

Дт 631 “Роз“ахунки з вітчизняними постачальниками” - 360 Кт 377   Розрахунки з іншими дебіторами” - 360 У випадку, коли балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість (тобто менша з двох оцінок). Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. 184

 

Приклад 6.9. Доповнимо приклад 6.8 умовою, що справедлива вартість даної кількості полотна дорівнює 240 грн. (в т.ч. ПДВ). Оприбуткувати полотно потрібно за вартістю 200 грн., а різницю між балансовою та справедливою вартістю (без ПДВ) віднести на витрати звітного періоду.

1.         Списано на витрати різницю між справедливою та балансовою

вартістю полотна

Дт 946 "Втрати від знецінення запасів" - 100 Кт 201 "Сировина та матеріали" - 100

2.         Передано покупцям полотно

Дт 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" - 200

Кт 201 "Сировина та матеріали" - 200 Одночасно на суму ПДВ Дт 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" - 40

Кт 641 "Розрахунки за податками" - 40

3.         Оприбутковано полотно від постачальника

Дт 201 "Сировина та матеріали" - 200

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 200 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 "Розрахунки за податками" - 40

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 40

4.         Відображено зарахування взаємних заборгованостей

Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 240 Кт 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" - 240

Варіант II - обмін на неподібні запаси.

Первісною вартістю запасів, придбаних у результаті обміну на неподібні запаси є справедлива вартість отриманих запасів. При обміні неподібними запасами визначається дохід:

Дохід за бартерним =      Справедлива вартість одержаних запасів -

контрактом    -передані + одержані грошові кошти

Приклад 6.10. ТзОВ "Лонда" обміняло два сувої полотна, балансова вартість якого 280 грн., справедлива - 360 грн. (в т.ч. ПДВ) на бензин, справедлива вартість якого 780 грн. (в т.ч. ПДВ), та доплатило 420 грн.

Бухгалтером оприбутковано ПММ на суму 650 грн. (без ПДВ) та визнано дохід - 360 грн. 1. Відображено дохід від бартерної операції

Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” - 360

Кт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” -360

Одночасно на суму ПДВ

Дт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” - 60 Кт 641 “Розрахунки за податками” - 60

2.         Списано собівартість полотна

Дт 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” - 280

Кт 201 “Сировина та матеріали” - 280

3.         Оприбутковано ПММ від постачальника

Дт 203 “Паливо” - 650

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 650 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками” - 130

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 130

4.         Пере“аховано грошові кошти постачальнику

Дт 631   Роз“ахунки з вітчизняними постачальниками” - 420

Кт 311   Поточні рахунки в національній валюті” - 420 Відображено зарахування взаємних заборгованостей Дт 631 “Роз“ахунки з вітчизняними постачальниками” - 360

Кт 377   Розрахунки з іншими дебіторами” - 360