2.3 Ремонт основних засобів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 

Загрузка...

Після надходження основних засобів на підприємство очікуються витрати, пов’язані з їх експлуатацією і поліпшенням. Від того, як вплинуть зазначені витрати на майбутні економічні вигоди, очікувані від використання даних необоротних матеріальних засобів буде залежати чи визнати їх як витрати звітного періоду, чи капіталізувати, тобто включити до балансової вартості активу. Якщо здійснені витрати спрямовані на відновлення об’єкта основних засобів і при цьому не очікується зростання економічних вигод від використання такого активу, то, незалежно від величини цих витрат, вони включаються до витрат підприємства на момент їх виникнення (витрат періоду).

У іншому випадку, якщо в результаті подальших витрат, що пов’язані з об’єктом основних засобів, передбачається зростання економічних вигід від його використання, то їх сума збільшує балансову вартість даного активу. Такими витратами є витрати на модернізацію, реконструкцію, модифікацію, впровадження нових технологічних  процесів,   в  результаті  яких  продовжується  строк

корисної експлуатації, збільшується виробнича потужність, покращується якість продукції, зменшуються операційні витрати, пов'язані з обслуговуванням обладнання, тощо.

Слід зауважити, що згідно із Законом України “Про оподатку-вання прибутку підприємств” від 22.05.97 року №283/97- ВР (надалі Закон про податок на прибуток) витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів, включаються у валові витрати підприємства у межах, що не перевищує 10% від сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп основних засобів.

Отже, між податковим законодавством і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку існує суттєва відмінність. Якщо в основі визнання витрат на поліпшення основних засобів згідно із Законом про податок на прибуток лежить вартісне обмеження незалежно від впливу на майбутні економічні вигоди, то згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" - вплив результату витрат на майбутні економічні вигоди незалежно від величини цих витрат.

Розглянемо на прикладі відображення в обліку витрат на поліпшення основних засобів.

Приклад 2.10. Витрати підприємства на ремонт службового легкового автомобіля становили 9000 грн., з них 5000 грн. - вартість заміни карбюраторного двигуна на дизельний, що дозволить використовувати дешевше пальне, а значить зменшити витрати на обслуговування автомобіля, 4000 грн. - вартість заміни кузова. Отже, заміна двигуна сприятиме збільшенню майбутніх вигід від його використання, заміна кузова спрямована на поліпшення технічного стану автомобіля, рівень надходжень економічних вигід залишиться на початково визначеному.

В обліку такі операції слід відобразити:

1.         Оприбутковано кузов, двигун

Дт 207 “Запасні частини" - 9000

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 9000 Одночасно на суму ПДВ (при наявності податкової накладної) Дт 641 "Розрахунки за податками" - 1800

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 1800

2.         Списано на адміністративні витрати вартість ремонту кузова

Дт 92 "Адміністративні витрати” - 4000

Кт 207 "Запасні частини" - 4000

3.         Відображено витрати на ремонт двигуна

Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” - 5000 Кт 207 “Запасні частини” - 5000

4.         Включення витрат на заміну двигуна до балансової вартості

автомобіля

Дт 105 “Транспортні засоби” - 5000

Кт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” - 5000