1.1.2. Функції управління
Управління забезпечується рядом функцій. Під функціями управління розуміють конкретні напрями діяльності:
• прогнозування;
• планування;
• організація;
• координування (регулювання);
• стимулювання (мотивація);
• контроль. Для дослідження цілей виконуються певні дії, кожна з яких є
особливою системою операцій. Ці дії в значній мірі визначають ус-пішність діяльності усієї системи управління і називаються «управ-лінськими функціями».
Частина 1 ЕТИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖЕРА
Поняттям «функції управління» визначається та багатогранна роль, яку виконує суб’єкт управління при реалізації завдань, як всієї системи в цілому, так і окремих її елементів. Через управ-ління забезпечується, з одного боку, взаємозв’язок усіх підстру-ктур системи, а з іншого — розвиток, зміна, вдосконалення кожної з підструктур, що входять до складу даної системи.
За своїм загальним значенням функції управління можна поді-лити на цільові та організаційні.
Цільові функції є не тільки необхідним, але й визначним еле-ментом управлінської діяльності. Їх значення складається із спря-мованості до певної мети системи, яка може охопити регіон, устано-ву тощо.
Призначення організаційних функцій полягає у використанні оптимальних методів об’єднання спеціалістів, співробітників для ре-алізації цільової функції системи, забезпечення діяльності усіх її підструктур.
Управління також включає в себе функції планування та про-гнозування. Прогноз в управлінні — це передбачення суб’єктом кін-цевого результату роботи системи у майбутньому, побудова образу мети та способів його досягнення. Високі здібності до прогнозуван-ня — це найважливіша якість менеджера, що забезпечує оптимальну стратегію дій.
Планування — це розробка рішення про те, якими повинні бути кінцеві результати, їх виконавці, етапи виконання, шляхи досягнен-ня. Прийняття рішень — це пусковий механізм у психологічній структурі дії, що означає перехід від аналізу ситуації до практичної дії, яка здійснюється відповідно до плану.
Виконання дій, що передбачені планом, потребує здійснення ряду організаційних функцій:
• загальноорганізаційної;
• матеріально-технічного забезпечення;
• економіко-фінансового розвитку;
Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА
• обліку та контролю;
• політико-правового забезпечення;
• соціального забезпечення та соціального захисту працівників;
• функції мотивації. Загальноорганізаційна функція передбачає розподіл доручень
між працівниками, визначення завдань та повноважень між предста-вниками, організацію дисципліни, відповідальність за доручену справу. Часто менеджер повинен разом із загальними функціями управління здійснювати особливі, продиктовані даною сферою ді-яльності, функції управління.
Через матеріально-технічні функції менеджер визначає реальні потреби системи та її підсистем у матеріальних ресурсах; виявляє можливості суспільства для задоволення потреби даної системи; розподіляє матеріально-технічні ресурси відповідно до їх наявності та потребами керівних підструктур.
Фінансово-економічна функція дозволяє менеджеру вчасно визначати реальну вартість для його організації при здійсненні поставленого завдання та затрати в життєзабезпеченні своїх під-розділів. З цією функцією тісно пов’язана функція обліку та контролю, яка складається із забезпечення збору, передачі, збері-гання та обробки даних обліку. Облік створює найважливішу основу контролю, суть якого становить виявлення відповідності та невідповідності реального стану керівних підрозділів заданій програмі.
Політико-правова функція дозволяє менеджеру системи орієн-туватися у політико-правовому просторі суспільства та одночасно забезпечує ефективне управління підлеглими в рамках організації. Політико-правовий режим у суспільстві закріплює і роль його осно-вних компонентів залежно від притаманних для них власних повно-важень.
Соціальна функція управління направлена на те, щоб сприяти ефективному вирішенню суперечок, що виникають у суспільстві, обумовлених такими соціальними явищами, як різнорідність праці
Частина 1 ЕТИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖЕРА
та її оплата, соціальна нерівність людей, наявність громадян, що потребують соціального захисту. Ця функція реалізує принцип соці-альної справедливості.
Функція мотивації — найважливіший фактор підвищення ефек-тивності системи управління. Менеджер повинен постійно пам’ята-ти, що найчіткіший план, наукова організація праці не мають сенсу, якщо виконавці не виконують доручену справу чи виконують її не-якісно. Функція мотивації спрямована на забезпечення виконання підлеглими їх обов’язків. З цією метою в системі повинні бути ство-рені умови для моральної та матеріальної зацікавленості працівни-ків при виконанні їх обов’язків.
Всі функції в процесі управління взаємопов’язані та здійсню-ються одночасно. Ефективне виконання функцій в значній мірі зале-жить від їх раціонального розподілу між виконавцями. Менеджер повинен вміти якомога доцільніше розподілити обов’язки між підле-глими з врахуванням таких факторів, як їх досвід, професійна підго-товка, наявність спеціальних знань та навичок у вирішенні виробни-чих питань, індивідуальні здібності.