Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
1.1. Зміст управлінської праці та психології управління 1.1.1. Основні терміни та визначення : Автоматизоване робоче місце менеджера : Бібліотека для студентів

1.1. Зміст управлінської праці та психології управління 1.1.1. Основні терміни та визначення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 

магниевый скраб beletage

Процеси управління мають місце там, де здійснюється загальна діяльність людей для досягнення певних результатів. Головною озна-кою управління в соціальних системах є вироблення рішення на осно-ві аналізу та оцінки інформації суб’єктом управління (менеджером).

Основними компонентами, що входять до структури системи управління, є: суб’єкт управління, об’єкт управління, мета управлін-ня, управлінські взаємовідносини, функції управління, механізм управління та інше.

Суб’єкт управління — це структурно визначені об’єднання людей, що наділені управлінськими повноваженнями та здійс-нюють управлінську діяльність.

Менеджер завжди виходить з певної мотивації, тобто розумін-ня, переконання у важливості прийнятих настанов, законів держави, необхідності їх дотримання для ефективної діяльності усіх соціаль-них структур. Ефективність діяльності менеджера набагато вища, якщо він діє не тільки за інструкціями, але ще й за переконаннями. Ступінь розуміння менеджером змісту та значимості завдань з управління підприємством, фірмою, підтримання правопорядку сут-тєво впливає на характер стратегічних та тактичних завдань, які він ставить перед своїми підлеглими.

Об’єкт управління — це окремі люди та групи, на які спрямо-вані організаційні, систематичні, планомірні впливи суб’єкта управління. Метою такого впливу є спрямування об’єкта пев-ним шляхом розвитку, надання йому стану організованості, від-повідності певним вимогам.

Частина 1 ЕТИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖЕРА

Через управління менеджери різних рівнів здійснюють свою ор-ганізаційну діяльність на рівні держави, регіону, міжгрупових та міжособистісних взаємодій, організовують спільну діяльність на досягнення намічених цілей, спільних результатів. Таким чином, суб’єкт управління надає стійкість, стабільність об’єкту, підтримує його функції, спрямованість його розвитку.

Між суб’єктом та об’єктом управління є діалектичний взаємо-зв’язок та взаємовплив.

Соціальне управління — це безперервний процес дії менеджера (суб’єкта управління) на організаційну групу людей або на кого-небудь з цієї групи окремо (об’єкт управління) з метою ор-ганізації та координації їх спільної діяльності для досягнення найкращих результатів при наявності психологічної сумісності.

Психологія управління — це галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні аспекти процесу управління та спрямована на оптимізацію й підвищення ефективності цього процесу.

Психологія управління як наука вивчає такі явища:

1. Психологічні аспекти діяльності менеджера:

• психологічні особливості управлінської праці;

• психологічний аналіз особистості менеджера, вимоги до його особистісних якостей;

• психологічні аспекти прийняття управлінських рішень;

• індивідуальний стиль управління менеджера.

2. Психологічні аспекти діяльності організації:

• можливість використання психологічних факторів для ви-рішення управлінських завдань;

• закономірності формування сприятливого соціально-пси-хологічного клімату в організації;

• закономірності формування оптимальних міжособистісних взаємовідносин в організації;

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

• проблеми психологічної сумісності;

• мотивація праці членів організації. 3. Психологічні аспекти взаємовідносин менеджера з членами ор-ганізації:

• проблеми створення та функціонування системи комуніка-цій в процесі взаємодії;

• проблеми управлінського спілкування. Психологічними особливостями управлінської діяльності є:

• неалгоритмічний, творчий характер діяльності, яка здійс-нюється за відсутністю інформації в умовах обставин, що часто змінюються;

• висока психологічна напруженість, яка настає в результаті великої відповідальності за прийняті рішення.

У системах управління завжди існують нерозривні взаємовідно-сини між суб’єктом та об’єктом. Вони складаються як горизонтально між паралельними підструктурами, так і вертикально — у ієрар-хічних підструктурах. Управління можна вважати успішним за умов, якщо суб’єкт (менеджер) визначив мету взаємодії правильно, а об’єкт (виконавець) має засоби та можливості для її реалізації. Управлінська взаємодія може реально функціонувати тільки в тому випадку, коли об’єкт управління виконує команди суб’єкта управ-ління. Тому для здійснення управлінського процесу необхідно, з одного боку, наявність у суб’єкта управління певної мотивації (потреби) та можливостей керувати об’єктом, а з іншого — наявність у об’єкта управління відповідної мотивації (бажання) та здатності виконувати ці команди таким чином, щоб у їх взаємодії був двосто-ронній інтерес, відчувалась взаємозалежність. Належний рівень усвідомлення суб’єктом та об’єктом управління принципу двосто-ронньої зацікавленості проявляється у їх більш-менш однаковому розумінні цілей управління.

Постановка цілей — визначення бажаного результату, який треба здобути після здійснення дій управління.

Частина 1 ЕТИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖЕРА

Процес цілепокладання є визначною умовою ефективності управлінської діяльності менеджерів та управлінських структур.

Наявність та зміст цілей детермінують існуванням системи управління, яка функціонально організовується саме для досягнення певних цілей. Відсутність загальної мети перешкоджає формуванню системи управління або вона функціонує якийсь час даремно та спо-нукається якимись неадекватними завданнями. Зміна чи втрата цілей означає розпад та загибель функціональної системи. Тому менеджери усіх рівнів системи управління повинні чітко, зрозуміло та доступно для підлеглих визначити цілі їх діяльності у складних та більш простих справах.

Основною метою управління є визначений, запрограмований стан системи, досягнення якого в процесі управління дозволяє вирішити потрібну проблему.

Розрізняють два типи цілей: стратегічні та тактичні. Стратегі-чні цілі спрямовані на якийсь, більш загальний, соціально-значимий кінцевий результат (наприклад, підвищення якості навчального про-цесу). Тактичні цілі ближчі у часі, їх вирішення дозволяє поступово наблизитися до основної стратегічної мети. Між ними існує діалек-тичний взаємозв’язок, можливість взаємопереходу. Коли ми набли-жуємося до реалізації стратегічної мети, вона переходить у розряд тактичних і ми повинні побачити перед колективом нову перспекти-вну стратегічну мету, яка повинна обумовити смисл та значимість подальшої діяльності.

Постановка цілі завжди пов’язана із завданнями та їх вирішенням.

Завдання — це постановка конкретних питань, які треба вирі-шити, щоб досягнути основної мети.

Залежно від масштабності управлінських проблем та рівня під-готовленості учасників управлінського процесу підхід до вирішення

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

стратегічних, тактичних, оперативних, кінцевих та проміжних за-вдань може бути різним. На базі основоположних цілей ставлять-ся більш детальні, оперативні завдання для підлеглих рівнів управління. Ефективність управління залежить не тільки від чіт-кого співвідношення інтересів суб’єкта та об’єкта управління, деталізації цілей за рівнями та видами. Необхідно також забезпе-чити реальність впливу суб’єкта на об’єкт; передбачити шляхи реалізації загальних інтересів через індивідуальні; встановити відповідність між рівнем розвитку суб’єкта та об’єкта управління, ініціювати зацікавленість об’єктів управління у досягненні поста-вленої перед ними мети.

Таким чином, основною характеристикою взаємодії суб’єкта та об’єкта управління в процесі цілепокладання є те, що мета управлін-ня, з точки зору суб’єкта — це бажаний результат його функціону-вання, здобутий шляхом вирішення поставлених керівництвом завдань. В цьому плані мотивація, цілі управління з боку об’єкта (виконавця) та суб’єкта (менеджера) не завжди співпадають.