Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
5.2.3. Зміст етапу «Системне проектування» : Автоматизоване робоче місце менеджера : Бібліотека для студентів

5.2.3. Зміст етапу «Системне проектування»


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 

магниевый скраб beletage

Системне проектування великих корпоративних ІС досить складне за змістом і вимоги до персоналу розробників. Воно є окремою науковою дисципліною. Тут ми даємо стислу характеристику робіт і уявлення про головні чинники підвищення ефективності системного проектування, тобто про використання стандартів, автоматизації розробки.

Головний документ, який повинні мати фахівці з обробки даних перед початком проектування — це «Функціональні вимоги» або «Вимоги до системи». Розробка системних специфікацій є метою етапу системного проектування, а самі специфікації — його продуктом, який є основним документом для четвертого етапу — упрова-дження нової ІС.

Етап системного проектування завершується формуванням детального (робочого) проекту інформаційної системи. Проект є серіями специфікацій і інструкцій користувачам.

У процесі проектування розрізняють етапи: (1) логічне проекту-вання, (2) фізичне проектування, (3) системні специфікації.

Логічні і фізичні аспекти більш належать до проектування бази даних. Структура бази даних знаходиться в центрі уваги всього про-ектування прикладних ІС. Головне тут — виявити і створити описи інформаційних об’єктів, їх структури, а також зв’язків між об’єкта-ми та їх елементами.

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

Практичне проектування прикладної інформаційної системи (додатки) може бути подане як розробка трьох головних видів її еле-ментів:

• інформаційного забезпечення (концептуальних і зовнішніх моделей бази даних, словника елементів бази даних);

• призначеного для користувача інтерфейсу (командних лінійок, панелей меню, діалогових вікон, повідомлень, екранів вхідних і вихідних форм);

• програмного забезпечення (програм і процедур).

Розробка інформаційного забезпечення. До початку розробки діалогів і прикладних програм повинні бути визначені, специфікова-ні і документовані логічні структури всіх об’єктів бази даних та її словник, а також логічні структури всіх інших файлів — це головна вимога системного проектування. Проектування інформаційного забезпечення виявляє і документує три його головні стадії: (1) суть, тобто об’єкти; (2) зв’язки об’єктів; (3) правила інтеграції суті та опису їх ролей.

Суть (об’єкти) — реально існують в системі. Це працівники, ро-бочі місця (підрозділи або їх адреси), предмета (товари, матеріали, споруди і т. д.). Опис суті за спеціальними правилами є найважливі-шою початковою умовою використання СА8Е-технологій.

Зв’язки об’єктів описують наявність певних відношень між різ-ними елементами одного об’єкту або між об’єктами, а також кількісні особливості відносин. Виявлення зв’язків — надзвичайно складна процедура аналізу і проектування, вона вимагає чималих зусиль.

Цю метаінформацію про відношення елементів в інформаційній системі називають «суть-зв’язок» або ЕК-модель (скорочення від англійського Епгігу-Кеіагіопзпір тосіеі).

Правила інтеграції логічних елементів в окремі записи фіксу-ються в спеціальній таблиці відповідності записів та їх елементів. У першому стовпчику таблиці одноразово фіксується ім’я кожного унікального типу запису (наприклад, ПРИБУТТЯ-НА-СКЛАД), а в першому рядку заголовка цієї таблиці також один раз перелічені

Частина 5 РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ

унікальні імена елементів всіх записів (НОМЕР-ДОКУМЕНТА, ДАТА-ОТРИМАННЯ, СУМА-НАРАХОВАНО і т. ін.). На перетині ряд-ків і стовпчиків таблиці ставляться символи занесення елементів у записи. Для того, щоб уникнути неоднозначного використання еле-ментів, в спеціальному словнику фіксується точне значення і роль кожного елементу бази даних. Словник містить текстові характеристики (тлумачення) всіх елементів з метою забезпечення однозначного розуміння їх значення (перш за все проектувальниками і корис-тувачами, що беруть участь у проектуванні).

(2) Розробка призначеного для користувача інтерфейсу фактично реалізує організаційну модель додатку, пов’язуючи її з інформацій-ним забезпеченням (базою даних) і програмним забезпеченням (про-грамними модулями).

Призначений для користувача інтерфейс моделює також відно-сини між користувачем і комп’ютерною системою через готові екранні форми введення даних і виведення звітів. При проектуванні інтерфейсу розробляється ієрархічна структура (дерево) діалогів, створюються перелічення діалогів, етапів, використаних об’єктів, фізичний вид кожного етапу діалогу.

(3) Розробка прикладного програмного забезпечення в даний час здійснюється в основному на логічному рівні, з використанням можливостей об’єктно-орієнтованих програмних мов четвертого по-коління. Проектування структури бази даних і спілкування з сучас-ними системами управління базами даних також здійснюється на логічному рівні, тобто з використанням легких для розуміння їх зна-чення ідентифікаторів, імен даних. Фізичне розміщення бази даних на пристроях пам’яті відбувається автоматично за допомогою СУБД.

Окрім програм розробляються також і процедури, наприклад, процедура архівації денного файлу операцій, процедура відкриття нового операційного дня і ін.

Розробка програм і процедур взаємопов’язує призначений для користувача інтерфейс, інформаційне забезпечення, характеристики

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

устаткування. У цьому значены розробку програм можна порівняти з роботою архітектора, який формує загальний естетичний вигляд І забезпечує зручності для людини, орієнтуючись на властивості на-явних будівельних матеріалів.