Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
4.9. Геоінформаційні системи і управління проектами : Автоматизоване робоче місце менеджера : Бібліотека для студентів

4.9. Геоінформаційні системи і управління проектами


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 

магниевый скраб beletage

Великою системою, що покликана полегшити виконання проекту компанії, є так звані геоінформаційні системи (ГІС). Для людини,

Частина 4 СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ ПРЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

що вперше зіткнулася з географічними інформаційними системами, цілком резонно буде поставити питання: «А що це таке?". Однознач-не коротке визначення дати досить важко.

У деяких довідниках геоінформаційні системи (ГІС) визнача-ється як сучасна комп’ютерна технологія для картографування та аналізу об’єктів реального світу, а також подій, що відбува-ються на нашій планеті, в нашому житті і діяльності, забезпечу-ючи збирання, зберігання, оброблення, доступ і відображення інформації будь-якого вигляду.

Тут же виникає наступне питання: «А навіщо мені це потріб-но?». Простіше за все відповісти на нього конкретними прикладами використання ГІС у житті. Наприклад, якщо ви займаєтеся охоро-ною підприємств, то ГІС допоможе визначити оптимальне розмі-щення камер спостереження та інших пристроїв. Якщо ж ви надаєте транспортні послуги, то зможете у будь-який момент дізнатись, де знаходяться ваші вантажівки, стан дорожнього покриття, одержати інформацію про затори на дорогах, оптимально розрахувати заван-таженість транспорту і найефективнішу траєкторію. Пожежні депар-таменти одержують могутній засіб щодо координування дій підроз-ділів, розрахунок напряму вогню і прогнозування швидкості його розповсюдження, враховуючи безліч показників. Бізнесмену ГІС до-поможе вибрати місце розташування для нових філій фірми або тор-гових точок, складів. Для наффтодобувача — розрахує оптимальну кількість і розміщення свердловин і трубопроводів.

ГІС — це можливість поглянути по-іншому на навколишній світ. В даний час це багатомільйонна індустрія, до якої залучені сотні ти-сяч людей у всьому світі. ГІС-технологію застосовують практично у всіх сферах людської діяльності — будь-то аналіз таких глобальних проблем, як перенаселення, забруднення лісових угідь, природні ката-строфи, так і вирішення особистих завдань, таких як пошук оптимального маршруту, підбір найзручнішого місця для офісу і т. ін.

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

Як же ГІС зберігає інформацію? Типи даних можливі в двох рі-зних уявленнях: векторних і растрових. І якщо растрове — це від-сканована карта або картинка, то векторне уявлення зберігає інфор-мацію про предмети у вигляді наборів координат. (.12.)

.12.

Схема подання інформації геоінформаційної системи

ГІС загального призначення зазвичай виконує п’ять процедур (завдань) з даними: введення, маніпулювання, управління, запит-аналіз і візуалізація.

Введення. Для використання ГІС дані повинні бути перетворені у відповідний цифровий формат. У сучасних геоінформаційних системах цей процес може бути автоматизований із застосуванням техно-логії сканера, що особливо важливе при виконанні великих проектів.

Частина 4 СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ ПРЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Маніпулювання. Часто для виконання конкретних проектів необхідно додатково видозмінити наявні дані відповідно до вимог вашої системи. Наприклад, географічна інформація може зберігати-ся в різних масштабах (лінії вулиць у масштабі 1: 100 000, а житлові об’єкти — в 1: 10 000). Для спільної обробки і візуалізації всі дані зручніше подати в єдиному масштабі. ГІС-технологія надає різні способи маніпулювання просторовими даними, необхідні для конк-ретних завдань.

Управління. У невеликих проектах інформація може зберігати-ся у вигляді звичних файлів, але при збільшенні її обсягу і зростанні числа користувачів для зберігання і управління даними ефективніше застосовувати системи управління базами даних (СУБД).

Запит-аналіз. Використовуючи ГІС, стає дуже просто одержа-ти відповіді на такі питання, як: «Хто власник даної земельної ділян-ки?», «На якій відстані один від одного розміщені об’єкти?», «Як вплине на рух будівництво нової дороги?», а також програвати сце-нарії типу: «Що буде, якщо…».

Візуалізація. Для багатьох типів просторових операцій кінце-вим результатом є подання даних у вигляді карти або графіка. Карта — це ефективний і інформативний спосіб зберігання і подання геогра-фічної інформації. Зараз завдяки ГІС-технологіям візуалізація самих карт може бути легко доповнена звітними документами, тривимір-ними зображеннями, графіками і таблицями, фотографіями та інши-ми засобами, наприклад, мультимедійними.

Керівнику будь-якої фірми для ухвалення правильних рішень (від чи «Вкладати гроші в проект?» до «Скільки кому видати зарплату?») необхідно володіти інформацією. А вибрати потрібне з кіпи книг або накладних дуже непросто. А скільки проходить мимо, за-лишається непоміченим тільки тому, що треба було просто погляну-ти в іншому ракурсі, співвіднести з попередніми даними.

Отже, виходить, що у програмних продуктів з управління проектами і ГІС деякі цілі співпадають. В першу чергу це звичайно наочне відображення наявної інформації з максимально простим і

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

зручним інтерфейсом, що дозволяє найшвидше оцінити поточний стан справ і ухвалити правильне рішення.

Тепер зупинимося конкретніше на точках зіткнення ГІС і систем з управління проектами. Припустимо, що перед нами стоїть за-вдання прокласти під землею 5 000 метрів кабелю. Вже на стадії планування робіт, необхідних для виконання даного завдання, ми зіткнемося з тим, що для вибору екскаватора або трактора, або будь-якої іншої техніки нам потрібна буде детальна інформація про ґрунт в районі запланованих робіт. Ми не зможемо підібрати потрібний матеріал, не знаючи погодних умов та їх передбачуваних змін у певні інтервали часу. Кількість і тип матеріалів, а також вид техніки вво-дяться в систему управління, в той час, як клімат на будмайданчику та інформація про ґрунт відображається за допомогою геоінформа-ційних систем. Можна навести дуже багато прикладів, як на стадії планування робіт виникає необхідність в даних ГІС. Наприклад, як-що ГІС підкаже вам, що в даному місці є підземна річка або рівень радіації тут практично не придатний для вашого задуму, то, безу-мовно, це відобразиться на проекті — або ви виберете інше місце, або повинні врахувати додаткові роботи щодо усунення перешкод і, отже, додаткові витрати.

Як же автоматизувати роботу двох цих систем? Одна справа вручну внести зміни в планування проекту, переглянувши надану ГІС інформацію, і інша — якщо ці зміни автоматично скоювалися б на основі даних ГІС. Тобто йдеться про інтеграцію програмних про-дуктів. І якщо інтеграція при плануванні уявляється чимось зі сфери фантастики, то на стадії виконання проекту вона знаходить чіткіші форми.

Уявіть, що в компанії є дві системи: система управління проектами і геоінформаційна система. Кожна по-своєму необхідна. Одна дає можливість візуально побачити, як просуваються роботи (напри-клад, картинку тих стін будинку, які вже звели), а інша покаже реа-льний відсоток виконання проекту за конкретними показниками (гроші, час, фіз. обсяги і т.ін.). Для того, щоб відновити інформацію

Частина 4 СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ ПРЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

в кожній із систем, потрібно ввести в неї фактичні дані, відповідні реальному положенню справ на даний момент. А якщо проект скла-дається не з однієї тисячі робіт? Ось де доречною була б інтеграція ГІС і системи управління. Зараз до подібного роду інтеграції почи-нають виявляти цікавість великі компанії, такі як Аіотіс Епег§у СЬ (АЕСЬ — Сапасіа), Агатсо (8ашіі АгаЬіа), Вапггеі (ВесМеІ Сапасіа), БОЕ — Уисса Мошігаіп Рго]есі, \¥е5гіп§поіі5е Еіесггіс Сотрапу, УІ8ТКА Соф. Сапасіа. Який саме тип інтеграції цікавить ту або ін-шу компанію залежить в першу чергу від того, для зберігання якої інформації ця компанія використовує геоінформаційні системи.

Враховуючи вищезазначене, на сьогодні робота проектного менеджера може бути ефективно модернізована. При цьому на ринку співіснують продукти, що відповідають і світовим канонам у сфері ведення проектів.

Запитання і завдання для обговорення

1. Сформулюйте завдання і вкажіть ресурсы, необхідні для 'ії ви-конання.

2. Сформулюйте завдання із зазначенням дат початку і закін-чення 'ії виконання.

3. Переглянути сформульовані завдання у вигляді доповідного, простого списку та прострочених завданъ.

4. Які можливості програми Ргітаоега Рго]есі Ріаппег ей можете означити?

5. Сформулюйте переваги і недоліки автоматизованих систем управління проектами.

6. Які завдання дозволяє вирішувати Рго]есі Ехрегі

7. Дайте визначення геоінформаційній системі

8. Які процедури зазвичай виконує ГІС загального призначення?

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

&Э&

Частина 5

РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНИХ

РОБОЧИХ МІСЦЬ

Помилятися людині властиво, але остаточно все заплута-ти може тільки комп’ютер.

П’ятий закон ненадійності

Якби будівельники зводили споруди так само, як програміс-ти пишуть програми, цивілізація була б зруйнована польотом першого дятла.

Другий закон Вейнберга

Навіть маленька практика варта великої теорії

Закон Букера

Частина 5 РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ