Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
2.2. Ділова атрибутика менеджера 2.2.1. Візитні картки : Автоматизоване робоче місце менеджера : Бібліотека для студентів

2.2. Ділова атрибутика менеджера 2.2.1. Візитні картки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 

магниевый скраб beletage

До недавнього часу візитні картки вважалися прерогативою ди-пломатів і високих посадовців. Але останнім часом цей корисний звичай набув ширшого розповсюдження.

Візитні картки почали використовувати досить давно, але до те-пер склалися певні загальноприйняті норми користування ними. В їх основі лежить просте розуміння, що ваша візитна картка — це те, що залишається у вашого знайомого, співрозмовника, ділового партнера після очної або заочної зустрічі з вами. Картка повинна не тіль-ки містити ті відомості, які ви хотіли б про себе залишити, але і сприяти збереженню у вашого партнера того іміджу, до створення якого ви прагнете.

Як правило, візитна картка — це прямокутний шматок білого напівщільного якісного картону, на якому друкарським способом чітко і красиво віддруковані ваші прізвище, ім’я і (як правило) по батькові разом з іншими відомостями, які ви хочете про себе повідомити.

Чітких правил відносно розмірів візитних карток немає, але звичайно у чоловіків вони можуть бути трішки більшими, ніж у жі-нок — скажімо, 90 х 50 мм і 80 х 40 мм (у Великобританії візитні ка-ртки жінок більші, ніж у чоловіків). Візитна картка молодої дівчини може бути ще меншою — як правило 70 х 35 мм. Візитні картки великих розмірів поступово виходять з практики — з розповсюджен-ням спеціальних альбомів для їх зберігання. Слід подумати про те, щоб і ваша картка мала стандартний розмір, і її не довелося підгина-ти або підрізати.

Загальні вимоги до шрифту візитних карток полягають у тому, що він повинен легко читатися. Ім’я, як правило, виділяється трохи

Частина 2 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА

більшим розміром, який буде легко читатися напівжирним шрифтом злегка більшого розміру. Не рекомендується використовувати складні готичні або декоративні шрифти. Будьте обережні з використанням курсивного зображення шрифтів, особливо, якщо у вас рідкісне, або те що важко вимовляється прізвище або ж йдеться про картку на іноземній мові. (Рис.2.15.)

.15.

Двохсторонні картки

Як правило, візитна картка повинна мати чорний текст на біло-му фоні, надрукований упоперек картки без будь-яких рамок або за-витків. Останнім часом друкарні пропонують широку гамму кольо-рових карток, карток на пластмасі або навіть на шкірі, але норми етикету не рекомендують відходити від чорно-білої гамми. Важливі-ше зосередитися на виборі відмінної якості паперу, який може бути злегка тонований, мати поверхню. Прагніть уникати і глянцевої

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

поверхні карток. Кольорові і незвичайні картки поки залишаються прерогативою художників, друкарів, а також комівояжерів, праців-ників служб сервісу і рекламних агентів. Чорна рамка на візитній картці допускається на знак трауру.

У багатьох двомовних країнах широко застосовуються двохсто-ронні картки — з текстом на іншій мові на зворотному боці. Якщо дотримуватися суворих протокольних норм, то це не зовсім правильно. Адже зворотний бік призначений для того, щоб на ньому можна було б зробити якісь записи. Якщо у вас є можливість, поста-райтеся замовити окремі картки на українській, російській та іно-земній мовах. Але, проте, двосторонні картки цілком допустимі — головне дотриматись правил написання карток на іноземній мові.

Види візитних карток

У сучасній практиці використовуються ділові, особисті, корпо-ративні і сімейні візитні картки. Трапляються випадки і комбінова-них візитних карток, що містять як службові, так і особисті дані про її власника.

Особиста візитна картка. Як правило, вона містить ім’я і прі-звище власника. Телефонні номери, посади, адреси в ній не обов’яз-кові. Характеризуються достатньо вільним стилем виконання. Тут же може бути вказане ваше по батькові або просто ініціал — залеж-но від вашого іміджу, віку, національних і культурних традицій. На особистій візитній картці можна дати також ті додаткові відомості, які ви хочете про себе повідомити (адреса, телефон (и), номер пейджера, адреса електронної пошти та ін.). Варто подумати, які міні-мальні відомості ви хотіли б повідомляти про себе — номер телефону завжди можна дописати від руки. Додаткові відомості, як правило, друкуються дрібнішим шрифтом в правому нижньому куті. Особиста картка може містити і відомості про ваше звання або вчений ступінь (професор, доктор, генерал-майор, кандидат технічних наук і т. ін.) — ці відомості зазначаються під ім’ям. Не дивуйтеся, якщо на особистій картці вашого зарубіжного знайомого ви знайдете не

Частина 2 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА

його домашню адресу, а адресу його клубу (буває, що зазначається як клубна адреса — в лівому нижньому кутку, так і домашня — в правому нижньому кутку). Жінки звичайно не подають яких-небудь додат-кових відомостей на своїй особистій візитній картці — тільки ім’я, по батькові і прізвище. Решта даних може бути внесена від руки.

Різновидом особистої картки є сімейна візитна картка. Вона ви-користовується при знайомстві, привітанні друзів сім’ї, додається до подарунків. Необхідно пам’ятати, що ім’я дружини ставиться перед ім’ям чоловіка. Адреса на сімейній візитці може не зазначатися.

Ділова візитна картка — це невід’ємний атрибут сучасного ділового спілкування. Перше уявлення, як правило, починається з обміну візитними картками. Особливе значення вони мають при спі-лкуванні з іноземцями, людь-

Сергей Чобан

и партнёры

А рі н 1<I і у ц н и е Аире

Эдуард Паули

Архитектор

РОССИИ 119992 Москва ул.Тимура Фрунаа 11/34 тел.: *7[49£) 53 911 2Є факс:*7<495> 58 911 21

Є-таіІ: тагі@ІсЛоІмп.іи

.16.

Ділова візитна картка

ми, що не говорять на вашій рідній мові. На діловій візитній картці повинні бути чітко за-значені ваші прізвище та ім’я (по батькові), назва вашої фір-ми або організації й ваша посада, повна поштова адреса і інші відомості. Також на ній цілком доречним буде використання логотипу вашої фірми або ор-ганізації. У державних урядов-ців, депутатів на візитній карт-ці може бути зображення державного прапора або герба. У діловій візитці може зазнача-тися ваше звання або титул, сфера відповідальності в рамках вашої організації, номери телефону (телефонів), факсу, телексу, електронної пошти.

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

Якщо у вас змінився телефон, то ви можете акуратно вписати новий номер, закреслюючи старий. Закреслювати і вписувати нову назву посади вважається неетично — слід потурбуватися про те, щоб як-найскоріше замовити нові візитні картки. Ділова візитна картка без адреси також не відповідає нормам етикету (виняток становлять дипломати і вищі державні посадовці). Якщо у вас змінюється адреса, і ви ще не знаете своїх нових телефонів, то краще вказати офіцій-ну адресу вашої організації, телефон секретаріату або канцелярії.

У випадку, якщо організація мае декілька філій, то на ділових візитних картках її представників можуть бути вказані кілька адрес.

Ділові візитні картки співробітників магазинів, підприємств сфери послуг і ін. за оформлениям можуть відходити від суворих норм етикету — по суті справи це не тільки інформаційна, але і рек-ламна продукція. На таких картках на звороті може бути розміщена невелика схема околиць, а також фотографія її власника, кольоро-вий символ, девіз фірми.

Різновидом ділової і особистої візитки є комбінована візитна картка, де разом із службовою адресою (у лівому нижньому куті) за-значається і домашня адреса (у правому нижньому куті). Такі картки доречні для наукових і творчих працівників, які часто працюють удома. Жінки, як правило, не вказують на таких картках свою дома-шню адресу, обмежуючись номером телефону.

Корпоративна візитна картка. Як правило, не містить імен і прізвищ. У ній зазначається сфера діяльності фірми, перелік послуг, контактні телефони, карта проїзду, адреса тееЬ-сторінки, використо-вується фірмова символіка. Така візитка містить рекламний характер, в основному використовується на виставках. Часто їх роблять двосторонніми, або книжечкою.

Використання візитної картки

Візитні картки широко використовуються для вираження доб-рих слів поздоровлень, співчуття і т. д.

.17.

Корпоративна візитна картка

Цілком доречно вкласти в конверт візитну картку разом з вітальною листівкою або невеликим листом. На картці, як правило, простим олівцем можна написати кілька слів, звичайно в третій особі.

Візитна картка з парою теплих слів, додана до букету квітів — це високооцінюваний жест вдячності артисту, художнику або просто доброму знайомому в особливий для нього день.

Широко застосовуються стандарты скорочення французьких слів. Як правило, такі короткі написи робляться простим олівцем в лівому нижньому куті картки.

• р. г. (Роиг гетегсіег) вираження подяки;

• р. {. (Роиг Ґеіег) привітання з нагоди свята;

• р. {. с. (Роиг гаіге соппаіззапсе) вираження задоволення знайом-ством;

• р. {. N. А. (Роиг Ґеіег Коиуеі Ап) привітання з Новим роком;

• р. р. с. (Роиг ргепсіге соп§ге) прощания при остаточному від’їзді;

• р. с. (Роиг сопсіоіеапсе) вираження співчуття;

• р. р. (Роиг ргезеііїег) з нагоди представления.

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

Етикет обміну візитними картками

Запам’ятайте: обмін візитками — це церемонія, сценарій, де кожному відведена певна роль, яка не змінюється залежно від її ви-конавців.

Обмінюються картками відповідно до етикетного старшинства: за рангами, починаючи з високопоставлених чинів (якщо ви самі не зможете розібратися, хто є хто, поцікавтеся заздалегідь); при рівності чинів беруть до уваги вік, потім враховуються жіно-чі привілеї.

У першу чергу, візитні картки використовуються при знайомст-ві — очному або заочному. При першій особистій зустрічі після слів представлення ви можете передати своєму новому знайомому свою візитну картку. Одержавши візитну картку свого співрозмовника, уважно прочитайте його ім’я — особливо якщо його вимова викли-кає труднощі.

У ході ділової бесіди або переговорів можна покласти перед собою візитні картки ваших співрозмовників — це допомагає уникну-ти помилок у вимові їх імен і посад.

Якщо у вас не виявилося з собою візитної картки — обов’язко-во постарайтеся послати або передати її співрозмовнику.

Після вручення візитки її перевертають для читання: це свід-чить про чемність і увагу до одержувача. Партнерам з Азії (напри-клад, Японія, Сінгапур, Тайвань) візитку подають двома руками, роблячи уклін. Чим важливіша персона, тим більший уклін. Пред-ставникам Сереньої Азії візитку (як і подарунки, їжу) вручають тільки правою рукою (за місцевими традиціями ліва рука вважається брудною).

«Церемоніальне» вручення візитки виправдане і тим, що на ка-ртці написане не тільки ім’я власника, але і назва його фірми! Це на-гадує «Стихи о совенском паспорте»: «Я достаю из широких штанин дубликатом бесценного груза. Читайте, завидуйте…». Мабуть, така повага до свого ділового документа, яким є візитка, цілком зрозумі-ла, але тільки з кишень штанів візитку діставати не можна. Кишені

чоловічих штанів призначені для особистих речей (носова хустка, пігулки та ін.). Нагрудна кишеня піджака — тільки для декоративно! хустки, а не для ручок, гребінців і візиток. Ручки і гребінці носять у внутрішній кишені, візиткам там теж не місце. Де ж їх тоді зберіга-ти? Можна все, що не заборонене, — вибір за вами.

Не вручають візитки під час застілля (виключенням, мабуть, є ділова зустріч в ресторані).

Одержувач, висловлюючи шанування, повинен уважно (хо-ча і недовго) розглянути картку і обов’язково вимовити прізви-ще, ім’я або посаду її власника. Це може бути фраза ввічливості: «Спасибі, пане Кононов», «Дуже приємно, Маргарите Олексіївно». Або просто: «Пане віце-президенте!». Признайтеся: ви так дієте? Ні? На жаль, це етикетна демонстрація зневажливого ставлення до партнера на мові символів. Тобто попуегЬаІ соттішісаііопз — без-словесне спілкування!

Проте уявіть собі: вам вручають візитку, на якій написано Ооспепоиг або 8сЬ1е5Іп§ег. Чи зможете ви, глянувши на картку, з ле-гкістю вимовити таке прізвище? Та ще якщо партнерів декілька! А іноземець, ви вважаєте, без утруднень прочитає 8Ііеуспепсо або Рзпепузшіуик? Тому при врученні візитки іноземцю, звичайно на-зивають себе — чітко, не поспішаючи. Якщо ви все ж таки не розчули, і текст візитки також не допоміг вам, можна, вибачившись, перепитати. Не бентежтеся! Неввічливо, якщо надалі ви називатиме-те людину неправильно.

Йдучи куди-небудь з візитом, пам’ятайте: першими вручають візитку господарі, а не відвідувачі. Але комерційний або рекламний агент мае право заперечити: «Таке правило етикету може перешко-дити укласти угоду, якщо господар кабінету (майбутній замовник), не вручивши своєї картки, скаже: «Так, ваші пропозиції непогані, ми їх обдумаємо і звернемося до вашої фірми». Але ж відсоток від за-мовлення хочу одержати я, і потрібно, щоб звернулися саме до мене, а у партнера не залишиться моєї візитки!». Трохи терпіння — зараз ми знайдемо вихід.

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

Річ у тому, що, розраховуючи на встановлення контактів або відправляючись куди-небудь, можна переслати картку (це буде рівноцінно візиту) або залишити в офісі особисто (якщо є така мож-ливість — це буде правильнее).

Припустимо, ви їдете на конференцію, але водночас хочете від-відати ще кілька фірм і організацій, де про вас ще ніхто не знає. Роз-рахувавши час приїзду, ви наперед, поштою, посилаєте в ці органі-зації свої візитки, на яких у верхньому куті справа (при розробці дизайну картки потрібно передбачити для цього вільне місце) зробите напис «для кого» (наприклад: «пану Кравцову», «менеджеру зі збу-ту» І т. ін.). Але чи зрозуміють одержувачі, з якою метою ви послали їм візитку? Для цього буде необхідна ще одна позначка, але про це йтиметься пізніше.

А поки докладніше зупинимося на іншому варіанті доставки візитної картки — з помічником-колегою або із співробіт-ником вашого партнера, який візьметься передати про вас необ-хідну інформацію. У випадку якщо картку в організації залишаєте не ви особисто, а помічник, потрібно загнута лівий край візитки. Можна не указувати «для кого» — про це скаже уповноважена вами особа, а позначку про мету зробити все-таки доведеться. Але в обох випадках картку треба вкласти в конверт (спеціальний фір-мовий або будь-який інший). Заклеюють конверт лише у разі передачі особистого послания, але не в офіційній сфері — це вар-то взята до узяти при передачі особистах візиток у світському житті. Підписують конверт з візиткою, тільки якщо його відправ-ляють із замовленим товаром з магазину. Норми етикету вимага-ють, щоб особа, що одержала картку від свого заочного знайомого, відіслала йому у відповідь візитну картку протягом доби. При заочному представлены в лівому нижньому куті картки можна олів-цем зробити напис р. р.

Дипломати, що прибувають до нового місця служби, як правило, направляють свою візитну картку з написом р. р. тим співробіт-никам міністерства закордонних справ країни перебування, з ким їм

належить часто зустрічатися з робочих питань, а також своїм коле-гам з інших посольств.

Така практика заочного представлення набуває широкого поширення. Цілком доречно після призначення на нове місце роботи направити свої візитні картки колегам з інших організацій або фірм.

Направляючи візитні картки заочно, бажано супроводжувати їх коротким листом або запискою з вираженням надії на продовження знайомства. Можна зробити приписку і на самій візитній картці.

Направляючи особисту або сімейну картку заміжній жінці, ви повинні направити її в двох примірниках. Жінка — дипломатичний співробітник також відправляє подружжю дві свої картки.

Подружжя, що залишає візитні картки в будинку іншої подруж-ньої пари, залишає одну візитну картку чоловіка для чоловіка і одну сімейну картку для дружини (у Англії залишаються дві картки чоло-віка і одна картка дружини).

Отже, відвідувач, якому господар кабінету не вручив візитку, може передати свою картку через секретаря (або іншого співробі-тника свого партнера) до або після зустрічі, зробивши позначку про мету вручення візитки і вклавши її в незаклеєний конверт. Передба-чається, що на візитку, доставлену поштою або з помічником, одер-жувач відповідає не пізніше, ніж через 24 години: телефонує, поси-лає лист або вручає у відповідь свою візитку. Такий вихід на новий контакт вельми обнадіює.

При пересилці (поштою або з помічником) на візитках необхід-но зробити деякі позначки.

На відміну від ділових візитних карток обмін особистими або комбінованими візитними картками може відбуватися і в кінці зна-йомства. Домовляючись про подальші контакти, цілком доречно об-мінятися картками.

Ділові візитні картки продавців, рестовраторів, друкарів мо-жуть пропонуватися відвідувачам і лежати на конторці. У цих ви-падках відвідувачі можуть самі брати їх. У всіх інших випадках картка вручається — хоча цілком доречно попросити візитку у

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

співрозмовника, що зацікавив Вас, запропонувавши йому зазда-легідь свою.

На візитні картки розповсюджуються загальні правила знакомства і представления: молодший першим вручає свою візитну картку старшому, чоловік — жінці (жінка не зобов’язана у відповідь вруча-ти свою картку).

Обмін візитними картками при особистій зустрічі, як правило, супроводжується невеликою бесідою. Адже візитна картка лише закріплює представления. Слід уникати ситуацій візитних карток випадковим співбесідникам, як, втім, не слід чекати картки від ціка-вого вам, але напівзнайомої людини, з яким ви обмінялися лише парою ввічливих слів в кулуарах конференції або на загальному прийомі.

Не нав’язуйте свою візитку! її вручають, коли виникла зацікав-леність протягом контактів. А це далеко не завжди відбувається при знайомстві. Але що ж робити, якщо вам вручили візитку? Обов’яз-ково вручіть у відповідь свою картку. Але якщо не бажаєте продов-жувати контакти, скористайтеся не звичною робочою, а представни-цькою. На представницькій картці немає адреси, телефонів та інших даних для продовження контактів. Така візитка необхідна в першу чергу тим, хто часто вимушений спілкуватися з публікою: артистам, представникам модельного бізнесу, політикам. Представницьку ві-зитку також можна використовувати при реєстрації на конференціях і з’їздах, на виставках.

Історія походження візитних карток

Існує три основні версії походження візитних карток. Згідно з першою версією, візитні картки виникли в стародавньому Китаї, в II столітті до и. е. Китайські урядовці зобов’язані мати картки на чер-воному папері з написаними на них ім’ям і посадою. Також було прийнято посилати картку разом з дарунками. На таких картках пи-салися побажання успіху, здоров’я та ім’я дарувальника. Перша офіційна згадка про візитну картку відноситься до епохи короля

Людовика XIV. Візитна картка була гральною картою з ім’ям візите-ра. Назва візитної картки походить з Франції — від французького слова «уігііе» — візит.

Перші візитки в Російській імперії з’явилися при Катерині П. У той час вони були дуже химерні, з великою кількістю рослин-них орнаментів, гербами власників. Але досить швидко наступав епоха мінімалізму. I тоді візитки стають лаконічними і простими: «Пушкін’» — ні прикрас, ні іншої інформації. Поступово вони стали невід’ємним атрибутом світського життя. Виготовлення візиток стало особливим мистецтвом, яким займалися кращі гра-вери. Перша друкарська візитна картка була знайдена в Німеччи-ні і датувалася 1786 роком. Після революції візитні картки вико-ренили, оголосивши їх буржуазним пережитком. Знов візитка з’явилася в СРСР, але вона вже розвивається за правилами «місцевих буржуазних пережитків». За новими правилами писати прізвище власника картки стали перед ім’ям, тоді як зарубіжні країни залишали за собою «інші правила». Природно, це приводило до збентеження. Ще одне із важливих правил «російської візитки» — однаковий розмір, повна відмова від будь-якої вишу-каності та розкоші.

У той час за кордоном існувало два види візитних карток: вер-тикальний і горизонтальний. Вертикальна візитка виникла ще в кін-ці 19 століття, а горизонтальна трохи раніше. У СРСР же здебільшо-го переважав горизонтальний формат візитних карток. Він і до цього дня є основним форматом. «Друге дихання» візитних карток почало-ся з бурхливим розвитком економіки в 60-х роках XIX століття. Візитки починають замовляти в друкарнях, пишуть від руки, ство-рюються фірмові стилі. Спочатку візитні картки мала «верхівка» влади. Але з приходом демократії «ця розкіш» стає доступною для всіх. А в кінці XIX століття починається новий виток прикрашуван-ня: різні шрифта, безбарвне тиснения (конгрев), кольорові папери, орнаменти, емблеми, золочения обрізів, вирубка. Навіть спеціальні конвертики для візиток.

Скороходов В. А., Худякова І. М. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

Візитка стала якимсь кичем в поліграфічній індустрії. Ввічливе нагадування про власника картки змінилося на престижність самої візитки. Інформація стає агресивною, вкрай індивідуальною. Почи-нається новий бум у роботі дизайнерів: зробити візитну картку яко-мога більш індивідуальною, використовуючи нові технології і креа-тивне мислення. Тепер візитка стала стилем ділових відносин і оста-точно викорінила свій старомодний стиль візитного квитка.

З історією візиток пов’язують навіть смішні випадки. У 1987 році мандрівник і відкривач, француз Лука Ріньйон потрапив в авіакатастрофу. Політ на одномоторній сесне закінчився вельми сумно — літак почав втрачати висоту, Ріньйон вистрибнув з нього на висоті приблизно десяти метрів, зламав ногу і пошкодив ліву руку. Африка. 1987 рік. — «Я усвідомив, що не можу йти, не можу на-віть розвести вогонь, кожен рух заподіює біль, але що найнеприєм-ніше у мене абсолютно не було зброї, карт, води та їжі… Я тихенько втрачав упевненість, в тому що побачу близьких мені людей ще раз». Проте наступного дня Ріньйона підібрали, втім, цьому він був зовсім не радий. Плем’я, що знайшло його, було достатньо маленьким — всього кілька чоловіків, кілька жінок і троє дітей. Що не за-важало їм час від часу нападати на інші поселення і… з’їдати воро-гів. Лука потрапив до людоїдів. Зрозумівши, що сам він пересувати-ся не може, його вирішили з’їсти наступного дня. — «Я не знав, про що вони говорять… Власне і вони не розуміли, що я кажу. Ми спіл-кувалися за допомогою жестів і малюнків на землі. Але те, що мене збираються з’їсти не викликало сумнівів. Мене мацали. Облизували-ся, а діти… Діти хлопали себе по животу. В той момент я був пере-ляканий неймовірно». Ріньйон спробував домовитися з гурманами, але ні одяг, ні взуття, ні годинник не викликали їх інтересу. Абсолютно випадково він знайшов в кишені декілька власних візиток і запропонував їх просто так. — «Я не сподівався, що це щось дасть. Просто запропонував їм подивитися на мою візитку… Я завжди носив їх з собою, в маленьких містечках ставлення до іноземців не-довірливе, а візитки показують, хто я такий… Ставлення відразу ж

Частина 2 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА

змінюється. Дрібні чиновники в таких містечках часто бувають дуже корисні… але тут! Тут же не урядовці. Ці люди не мали до мене ні-яких претензій — адже я був просто їжею!» Проте візитну картку Луки прикрашав невеликий герб Академії Мандрівників. Через кіль-ка годин, вже в темноті його дбайливо донесли до якогось селища, де залишили лежати біля крайнього будиночка. Потім з криками чо-ловіки сховалися. — «Я нічого не розумів… Щось підказувало мені, що у мене з’явився шанс». На крики збіглися місцеві жителі, які не-гайно довезли Ріньйона до більшого поселення, де був телефон, по якому викликали вертоліт. Госпіталізований Лука через місяць вже самостійно пересувався на милицях. — «Слава богу, що у мене були ці візитки з собою… Ну і, звичайно, дуже вдало, що на них був герб академії…». На жаль, що саме справило враження ми так і не дізнає-мось. Зате Ріньйон живий.

З бурхливим розвитком промисловості і банківської справи ві-зитна картка стала предметом ділового етикету. Дизайн візитних ка-рток став суворим. Найбільшого поширення візитні картки набули в Америці.

Услід за європейськими країнами Україна все більше і більше освоює світ візитних карток і розширює не тільки сферу їх застосування, але й індивідуальність їх виготовлення. Наприклад, «подвійні» роз-кладні картки поки що рідкість, але побачити їх можна все частіше.