Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
З відкриттям Ч. Дарвіном закону боротьби за існування в жи-вому світі виникли й інші теорії, які намагалися пристосувати дарвінізм до суспільного життя. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

З відкриттям Ч. Дарвіном закону боротьби за існування в жи-вому світі виникли й інші теорії, які намагалися пристосувати дарвінізм до суспільного життя.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Анархісти розмістилися між толстовством і дарвінізмом, вимагаючи залишити всі блага циві-лізації, але скасувати лише державу. На переконання І. Франка, знищення держави спричинить велике лихо. Він посилається на приклад старої Польщі, де шляхетська сваволя та рівність обернулися безвладдям і призвели до занепаду цієї великої кра-їни. Отже, ця теорія помилкова.

Комуністи визнають прогресивне значення поділу праці, але хочуть ліквідувати його негативні наслідки за допомогою запро-вадження спільності власності та спільності уживання. При-хильники ідей К. Маркса утворили цілу соціал-демократичну партію, яка прагне захопити владу в державі і за допомогою держави запровадити в життя свою програму рівності. Якою ж була б та держава?

«Поперед усього, – встановлює І. Франко шляхом прямої аналітичної дії, – та всеможна сила держави налягла би стра-шенним тягарем на життя кождого поодинокого чоловіка. Влас

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

на воля і власна думка кождого чоловіка мусила би щезнути, занидіти, бо ану ж держава признає її шкідливою, непотрібною. Виховання, маючи на меті виховувати не свобідних людей, але лише пожиточних членів держави, зробилось би мертвою духовною муштрою, казенною. Люди виростали б і жили би в такій залежності, під таким доглядом держави, про який тепер у найабсолютніших поліційних державах нема й мови. Народна держава сталась би величезною народною тюрмою» 1 .

Дивують пророчі візії І. Франка, зроблені задовго до про-ведення російськими більшовиками-марксистами трагічного соціального експерименту на теренах величезної Російської імперії.

Який же вихід бачив І. Франко? Як подолати суспільне зло? Публіцист прийшов до висновку, що ні повернення назад, у патріархальну епоху, ні знищення держави, ні усуспільнення власності не можуть розглядатися як способи розв’язання цієї проблеми. Але боротьба з кожним поодиноким лихом, з кожною поодинокою кривдою, знищення джерел того лиха й кривди, захист кожного конкретного чоловіка і є тим шляхом, на якому надалі буде здійснюватися хода поступу.

1.         Франко на протязі всього свого журналістського тво-

ру використовує як тип аналізу пряму аналітичну дію. Він

пройшов канонічними етапами аналітико-інтегруючої праці

журналіста: зосередив увагу на певній ситуації, здійснив поста-

новку проблеми; встановив її склад, розділив ціле на частини,

розглянув її складові; перейшов до синтезу й об’єднав частини

знову в ціле; запропонував свій прагматичний висновок із про-

веденого аналізу. Праця І. Франка «Що таке поступ?» є взірцем

журналістської майстерності.

2.         Коментування використовується тоді, коли виникає по-

треба розглянути певний актуальний документ, подію чи ситу-

ацію. Найголовніша властивість цього типу аналізу – сумлінний

виклад події чи документа. У журналістській практиці, однак,

бувають і такі випадки, коли сам предмет аналізу не потребує

опису, оскільки він є загальновідомим. Тоді виклад може бути

максимально зредукований і зведений лише до вказівки, з при-

1 Франко І. Я. Що таке поступ?/Іван Франко//Франко І. Я. Зібр. тв.: У 50 т. –

К., 1980. – Т. 45. – С. 341.

 

Журналістика як творчість

воду чого висловлює свій коментар журналіст. Атрибутивною ознакою цього типу аналізу є його залежність від предмета, тісна пов’язаність з ним.

За приклад тут може правити стаття Івана Багряного «Оракул чорної імперіалістичної ночі (Рефлексії з приводу нової „Програ-ми КПРС”)», що була вперше опублікована в газеті «Українські вісті» 13 і 20 серпня 1961 року.

Розглядаючи програму КПРС, згідно з якою в СРСР за два де-сятиліття, до 1980 року, має бути побудовано комуністичний рай, публіцист робить несподівані й парадоксальні в своїй суті коментарі. При читанні програми, – зауважує він, – «впадає в око з граничною яскравістю одна особливо характерна риса: всі гі-перболи про скорий прихід царства комунізму відштовхуються від чогось зовсім некомуністичного й побудовані (…) як проти-ставлення чомусь, що не є комуністичним раєм, що має правити за чорну тінь до яскравого світла недалекого майбутнього, яке малює московський оракул. Те „щось” є… теперішня дійсність в СРСР. Оракул (збірний оракул, КПРС), сам того не помічаючи, видав собі якнайгірше свідоцтво, присуд, ствердження фіаско всіх його 45-літніх ентузіастських розпинань за т. зв. „будівни-цтво соціалізму-комунізму” в СРСР; ствердив свою безпардонну забріханість про несамовиті обсяги того будівництва» 1 .

З таких дотепних, влучних спостережень складається вся стаття, головним типом аналізу в якій є коментування тексту партійної програми.

Прикладом вживання цього типу аналізу стосовно події є стаття Мирослава Мариновича «Хроніка агонії» (першодрук – у газеті «Галицька зоря», Дрогобич, серпень 1991). Вона скла-дається з трьох невеликих коментарів до серпневого заколоту ГКЧП в Москві. Події автором не викладаються, оскільки вони загальновідомі й широко висвітлювалися в тодішній масовій інформації. І висновки з тих подій не всі відразу осмислюються в чітких словесних формулах. Але деякі з них публіцист пропонує читачам, не вагаючись.

«Окреме слово треба сказати тим, хто потирав руки і вітав переворот, – пише М. Маринович. – Не можна допустити, щоб

1 Багряний І. Оракул чорної імперіалістичної ночі (Рефлексії з приводу нової “Програми КПРС”)/Іван Багряний//Багряний Іван. Публіцстика. – К., 1996. – С. 715.

 

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

такий переконливий урок пройшов для вас безслідно. Ви сприй-мали ідею демократії як ширму для лукавих націоналістів – тепер вся Москва зішкрябує з себе луску старих союзних структур. Декому з вас здавалося, що він захищає святу ідею, а насправді ви захищали ницих, підлих і жалюгідних істот. Свого часу розум не підказав вам, на якому боці правда, – хай же тепер вчителем вашим буде пекучий сором» 1 .

Відзначимо особливу ефективність коментування як типу аналізу, оскільки розгляд злободенної політичної події чи до-кумента завжди викликає жвавий інтерес у читачів, такий матеріал обов’язково буде прочитаний і висловлені журналістом аналітичні роздуми будуть сприйняті суспільною свідомістю сучасників.