Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Проблеми творчості журналіста сьогодні розглядаються в трьох аспектах: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Проблеми творчості журналіста сьогодні розглядаються в трьох аспектах:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

1)         семантичному; тобто змістовно-значеннєвому, передба-чає розгляд питань, що в творі відібрано й відображено з мільйонногранної дійсності, які епізоди зображено, який сюжет побудовано, що за проблеми піднято;

2)         синтаксичному, тобто композиційно-текстовому, перед-бачає розгляд питань, пов’язаних з побудовою журналіст-ського тексту, використанням у ньому образно-художніх і науково-понятійних частин, майстерністю заголовків і лідів, пропорційністю вступної і заключної частин;

3)         прагматичному, ужитковому, передбачає розгляд питань, як сприйнято текст аудиторією, які відгуки надходять ка-налами зворотного зв’язку, що особливо зачепило читачів і т. ін.

1. Семантичний аспект покликаний розглянути змістовий бік журналістського твору. На відміну від художньої літератури, що заґрунтована на істотності формальних чеснот, соціальне функціонування журналістського тексту підтримується його власне змістовим дискурсом.

Як і будь-який наслідок духовної діяльності людини, журна-лістський твір складає змістово-формальну єдність. Як зміст, так і форма, – явища складні, такі, що мають внутрішню струк-туру.

Зміст журналістського твору має щонайменше два склад-ники:

1)         предмет відображення і

2)         оцінка відображеного. Наявність цих двох частин відбиває співвідношення у творі

двох типів інформації: зовнішньої, що надходить зі світу (про

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

грама об’єкта), і внутрішньої, що виробляється самим авто-ром на підставі його спостережень над дійсністю (програма суб’єкта).

Предмет відображення – це подієво-фактичні й тематичні реалії твору; це саме описуване явище, подія як цілісність, факт чи система фактів, відбитих у матеріалі, це сюжет і конфлікт реальної дійсності, які автор зобов’язаний відтворити адекватно й достовірно.

Оцінка відображуваного – це проблематичний, ідейно-концептуальний рівень твору, це магістральна проблема та її відгалуження, постановочне питання і множинність різнопла-нових його поворотів, це погляд автора на предмет, аргументи й докази на користь його соціальної позиції, його принципова концепція, яка може зводитися до керівних директив, висновків, прагматичних рекомендацій, але може містити в собі загально-філософські роздуми, етичні ідеї.

Співвідношення предмета й оцінки істотно коливається аж до можливості витіснення першого другим і навпаки. Це зале-жить від обраного жанру та поставленої мети. В інформаційній замітці на 10–20 рядків, завдання якої повідомити про факт чи подію, не передбачене висвітлення авторської оцінки відображуваного. Тут матиме місце лише констатація факту, – і все. Предмет відображення цілком витіснить оцінку. У жанрі ре-портажу, який передбачає розповідь про подію побачену очевид-цем, уже знайдеться місце й для оцінки (чи оцінок), яка не буде займати переважаючого місця. У жанрі статті міститиметься великий за обсягом фактичний матеріал, який «вимагатиме» авторського упорядкування, узагальнення, пояснення, а відтак предмет і оцінка в ній зрівноважаться. У рецензії оцінка худож-нього твору власне передбачається жанровими вимогами, отже, її питома вага зросте, а предмет займе місце причини, збудника цієї оцінки. І нарешті, в жанрі есе погляди журналіста панува-тимуть, а факти будуть скорятися ілюстративній меті. Предмет тут зовсім поступиться місцем оцінці.

Відстоюючи право на життя в журналістиці внутрішньої інформації, коментування й оцінок, необхідно все ж визнати, що душею масово-інформаційної діяльності є факт, який постає як окреме явище чи їх сукупність. Він повноцінний володар не лише багатьох жанрів, але й багатьох шпальт у газетах, про-298

 

Журналістика як творчість

грам радіо й телебачення. Мільйони читачів у світі щодня роз-гортають газету, сподіваючись дізнатися за її допомогою про події сучасності, а не про думку з їх приводу якогось журналіста. Усвідомлення цього спонукає теоретиків виробити сталі вимоги до роботи з фактами. Ці вимоги можуть бути окреслені так:

1.         Достовірність передбачає потребу сприймати факти

такими, якими вони є в реальній дійсності, умисне не при-

крашати їх і не спотворювати. Ця засада протилежна засаді

суб’єктивності, яка включається в дію завжди, коли йдеться про

оцінки, коментарі, вироблення аналітичної картини системи

подій. Достовірність передбачає незалежність від суб’єктивних

смаків, уподобань, симпатій. Це надпартійна категорія, яку скла-

дають у свою чергу вимоги:

а)         науковості як об’єктивності у викладі й описуванні

фактів;

б)         правдивості, яка передбачає відсутність навмисної

брехні;

в)         точності, яка вимагає подавати лише перевірену інфор-

мацію;

г)         всебічності й вичерпності, що означають потребу з різних

боків висвітлювати факт, не замовчувати його неприємні

чи незручні складові.

2.         Причиново-наслідкове сприйняття налаштовує

журналіста на пошук джерел фактів, прихованих механізмів їх

народження, розстановку їх у такій хронологічній послідовності,

яка відповідала реальному перебігові подій.

Встановлення причиново-наслідкових зв’язків є найважли-вішою ланкою в пошуковій праці журналіста. Це складний і ча-сом тривалий процес, що веде автора до вироблення ним його власної позиції, створення своєї концепції подій. Тому він осо-бливо важливий.