Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Тематична спеціалізація передбачає таке. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Тематична спеціалізація передбачає таке.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Там само.

 

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

1.         З’ясування, виявлення своєї теми у відповідністю зі «сродністю», як говорив Григорій Сковорода. Тема повинна бути приваблива для журналіста, володіти якостями притягальності. Неможливо буде все життя примушувати себе займатися чимсь нецікавим для вас. Одним цікавий спорт, іншим – театр, третім – політика, четвертим – високі технології, п’ятим – присадибне господарство і т. д. Журналіст повинен знайти для себе ту галузь життя, вивчати й описувати яку йому до вподоби. У цьому й буде полягати сродність – у відкритті для себе сфери життя, від на-родження притягальної для вас, яка вам до душі, до серця.

2.         Вивчення своєї теми, глибоке оволодіння наявними знан-нями і способами ознайомлення з новинками в цій галузі. Журналіст мусить бувати в книгарнях і наукових бібліотеках, чи-тати літературу зі своєї спеціалізації, особливо новинки, не обме-жуватися книжками, що випадково потрапили до нього в руки, а прагнути вичерпно оволодіти темою. Ознакою професіоналізму є ведення конспектів прочитаних наукових праць, складання тематичної бібліографії.

Наприклад польський журналіст Маріуш Щиґел, який працює у «Газеті Виборчій», до своєї документальної книги про Чехію «Ґоттленд» (2006, укр. пер. 2010) подав на трьох сторінках бібліо-графію використаної літератури 1 , як свідчення своєї сумлінності в справі збирання інформації для своїх портретних нарисів і репортажів.

Обов’язковим для тематичної спеціалізації журналіста є систематичне ознайомлення з науковою періодикою (журна-лами й газетами) у своїй галузі, що забезпечить його повною інформацією про новинки, зробить причетним до життя галузі. Вироблені таким чином навички дозволять на професійну осно-ву поставити тематичну спеціалізацію журналіста.

3.         Створення власного досьє з висвітлюваної теми, а з часом,

можливо, й архіву. У систематизовані за певними рубриками

папки-накопичувачі журналіст складає газетні та журнальні ви-

різки, листівки, виписки з книжок, ксерокопії статей і розділів з

монографій, власні публікації та блокноти з матеріалами інтерв’ю,

бібліографію наукових праць, які регулярно поповнює і т. д.

1 Щиґел М. Ґоттленд: документальна проза/Муріуш Щиґел. – К.: Грані-Т, 2010. – С. 236–238.

 

Журналістика як творчість

У Полтавському літературно-меморіальному музеї В. Г. Коро-ленка стоїть його журналістське досьє. Саме стоїть, бо це комод на дві половини й на п’ять поверхів шухляд. Досьє для видатно-го публіциста й редактора провідного російського ліберально-демократичного журналу початку ХХ століття «Русское багатство» збирала вся родина. Читає дочка чи дружина газету, знаходить цікаві матеріали про Державну Думу, роботу земств, бюджетні асигнування в освіту і т. д., робить вирізку і вкладає в спеціальну папку. Коли В. Г. Короленко розпочинає працювати над певною темою, то перечитує ці матеріали, додає свої нові спостереження; і невдовзі з’являється ґрунтовна публіцистична стаття. Сучасні технології дозволяють, зрозуміло, вести електронні досьє.

Досьє журналіст зобов’язаний систематично поповнювати. Слід з самого початку своєї професійної діяльності привчити себе до творчої дисципліни і старанності у веденні досьє. Жур-наліст повинен працювати так, щоб жодна публікація з його спеціалізації не пройшла повз його увагу, жодне інтерв’ю з геро-єм, життя і діяльність якого він професійно відстежує, не зали-шилися непоміченими. Журналіст перечитує досьє здійснюючи безпосередню підготовку до чергового інтерв’ю зі своїм героєм або перед написанням нового нарису.

Як уже зрозуміло з викладеного вище, досьє може бути кілька. Наприклад, якщо журналіст спеціалізується у висвітленні полі-тичного життя, то він може вести досьє, присвячене сучасним політикам. Навряд чи хтось з рядових громадян пам’ятає після чотирьох років каденції передвиборчі програми нині діючих де-путатів Верховної Ради, які знову рвуться в депутатські крісла. Але в досьє журналіста лежить і чекає свого часу листівка чо-тирирічної давнини з текстом звернення кандидата в депутати до своїх виборців і з обіцянкою відстоювати в парламенті їхні інтереси. Тільки професійно діючий журналіст, який веде досьє, може скористатися наданою можливістю й порівняти слово і діло депутата, зіставивши обіцянки та їх виконання. Таким чи-ном, досьє ведеться не для абстрактного задоволення марної до-питливості, а для застосування його в щоденній творчій праці.

4. Створення домашньої бібліотеки за своєю темою, підбір спеціальної літератури, яка править журналістові за щоденний довідковий апарат, з якою він систематично ознайомлюється й

 

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

звіряється у своїй інформаційній діяльності; сюди ж маємо від-нести передплату на загальні й фахові видання, що правлять для автора за джерело оперативної інформації.

Звичайно ж, неможливо скупити всі видання, які зацікави-ли журналіста, тому важливе місце в тематичній спеціалізації повинна відводитись роботі в бібліотеці, але певну частину лі-тератури необхідно мати вдома. Особливу цінність становлять довідкові видання (довідники, словники, енциклопедії), на які ніколи не варто шкодувати грошей. Під руками завжди потрібно мати хоча б мінімум джерел, куди можна за необхідності зазир-нути під час творчої праці.

Домашня бібліотека повинна поповнюватися за рахунок пе-редплати на загальні та професійні видання, які служать для автора джерелом оперативної інформації. І тут нагадаємо, що весь обсяг періодики передплатити неможливо, однак, знати його потрібно, відтак знову актуалізується питання про необ-хідність праці в бібліотеці.

5.         Вивчення кола науковців та службових осіб, що можуть

дати інформацію з даного напрямку спеціалізації.

З ними слід познайомитися особисто, скласти їх список з те-лефонами й службовими адресами і мати його в себе на робочо-му столі. Мережу джерел необхідно підтримувати в дієздатному стані. Неможливо, щоб ви зверталися до потрібного для вас уря-довця, а він зовсім вас забув, і ви чверть гадини пояснюєте йому, хто ви й нагадуєте, де й коли познайомилися. Тому час від часу слід підтримувати контакти з ньюзмейкерами й нагадувати їм про себе, цікавитися їхньою діяльністю й писати не тільки про проблеми, але й про людей, які ними займаються й вирішують їх; такі люди не лише ваші стабільні постачальники інформа-ції, але й консультанти, за допомогою яких ви можете завжди розібратися в новому для себе матеріалі, зрозуміти проблеми та шляхи їх найкращого розв’язання.

6.         Організацію навколо себе кола позаштатних авторів, спро-

можних створювати журналістські тексти з вашої тематики.

У цьому сенсі вже журналіст виступає вихователем і педа-гогом, навчає молодих колег масово-інформаційній діяльнос-ті в своєму тематичному напрямкові, консультує й пояснює. Занедбання роботи з позаштатними авторами в сучасній масово-інформаційній ситуації навряд чи виправдане, навко-296

 

Журналістика як творчість

ло редакцій, як правило, скупчується чимало обдарованих осіб, які не проти спробувати себе в журналістиці; навряд чи варто їх відштовхувати з огляду на все ту ж відкритість нашої професії, її творчий характер і можливість працювати в її межах для всіх, хто має нахил і обдарованість для того.

Правильно організована спеціалізація забезпечує високу ефективність професійної діяльності журналіста, є гарантією його успіху, популярності в читацької аудиторії.