Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
РОЗДІЛ 13. ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ТВОРЧІСТЬ : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

РОЗДІЛ 13. ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ТВОРЧІСТЬ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Обов’язки журналіста

в справі виготовлення інформації.

Умови спеціалізації журналіста.

Семантичний, синтаксичний

та прагматичний аспекти творчості.

Зміст і форма журналістського твору.

Аналітико-інтегруюча праця журналіста.

Вимоги до роботи з фактом.

Процес аналізу причиново-наслідкового зв’язку.

Форми аналізу. Чинники змістово-формальної єдності.

Редакторська діяльність як творчість

G^

 

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

С

уб’єктом масово-інформаційної діяльності є журналіст. У якій би галузі журналістики він не працював, його праця завжди пов’язана з творчістю. Саме так її і треба сприймати.

Про прагматизм цього виду творчої діяльності говорять так багато, що створюється враження, ніби журналістика в цілому не самодостатня, вона ніби не мета, а засіб досягнення якихось інших цілей, які лежать поза нею: перенесення інформації від індивідуального джерела до масового споживача, формування в певному напрямку громадської думки, забезпечення прийнят-тя конкретних урядових рішень. А відтак, побутує думка: ре-зультат творчості журналіста – не сам матеріал, а спричинений ним ефект.

Це так лише почасти. Адже кожен журналіст береться за перо в потребі творчості, у пошуку самовираження. Щодня підпису-ючи своїм ім’ям журналістські твори, він має на меті описати соціальне довкілля, повідомити читачам про найважливіші ак-туальні новини, розповісти про долі своїх героїв, їхні думки й почування, а, можливо, оприлюднити правду й про себе. А це вже така висока мета, задля якої варто жити й працювати, хоч би цей конкретний журналіст і не домігся прийняття за своїми публікаціями урядових ухвал.

Журналістика завжди балансує між творчістю й ремеслом. Вона ремесло тому, що має ужитковий характер, спрямована на досягнення очікуваного результату, пов’язаного з формуван-ням громадської думки в певному напрямку, із службовим ха-рактером діяльності журналіста. Журналістика – це творчість тому, що пов’язана з народженням нових духовних сутностей, із створенням раніше неіснуючих, невідомих, суспільно-корисних цінностей.

Сучасна газета чи журнал, радіопрограма чи телепередача – продукт колективної творчості, але це не знімає проблему талан-ту, творчої індивідуальності в журналістській праці. Яскрава осо-бистість, що має глибокі знання, уміння викладати інформацію просто й зрозуміло, гарну мову, загальнолюдську привабливість, потрібна в будь-якій галузі журналістики.

Професійні обов’язки журналіста в справі виготовлення інформації можуть бути зведені до такого.

1. Участь у плануванні, поточному й перспективному, що включає висунення своїх оригінальних ідей, пошук інформації,

 

Журналістика як творчість

жанрового розв’язання матеріалу, проведення інформаційних кампаній, відкриття нових рубрик, оновлення оформлення ви-дання.

Молоді журналісти іноді ставлять не позбавлене змісту пи-тання: хіба можна планувати новини? А якщо некеровані самі новини, то як же можна керувати їх висвітленням? Насправді ж досвідчений журналіст знає, що в суспільстві існує величезна кількість прогнозованих подій і очікуваних новин, які підлягають висвітленню в його газеті. Раз на два місяці відбувається сесія міської ради, попередньо плануються відвідання міста Прези-дентом чи Головою кабінету міністрів, театр завершує підготовку нової вистави і на певну конкретну дату призначена її прем’єра, у конкретну дату розпочинається навчальний рік і опалюваль-ний сезон, за наперед складеним календарем відбуваються матчі футбольного чемпіонату і т. д.

Виявляється, багато подій прогнозовані. Вони й підштовхують журналіста до цілеспрямованого, а не стихійного пошуку новин. Гарний журналіст завжди планує свою роботу, він знає, про що буде писати завтра, післязавтра і на третій день. З процесу пла-нування розпочинається творчість Це її перший щабель. Що краще журналіст уявляє своє найближче й віддалене майбутнє, тим легше йому здійснювати свої професійні функції.

2. Організаторська робота передбачає налагодження кон-тактів з усіма, хто може постачати новини, інформувати про майбутні подiї, брати участь у виявленні проблем та пошуку шляхів їхнього розв’язання. Іншими словами, до цього виду обов’язків журналіста відноситься створення ним міцної дже-рельної мережі для своєї масово-інформаційної діяльності та по-стійне її поповнення й вдосконалення. Сюди ж належить робота з позаштатними авторами, та утворення каналів зворотного зв’язку (тобто від читачiв до газети).

Джерельна мережа – основа професійної діяльності журналіста, до неї він звертається щодня для збирання новин або перевірки достовірності вже віднайдених фактів. База джерел (ньоюзмейкерів) складається з урядовців, учених, керівників і ря-дових спеціалістів, що працюють у галузі тематичної спеціалізації журналіста. До них щоденно звертається автор у пошуку новин, консультується з важливих питань громадського життя, просить прокоментувати ту чи іншу подію. Розгалуженість мережі дже

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

рел визначає рівень кваліфікації журналіста. Вона у висококлас-ного журналіста настільки широка, що кожний день до нього звертаються самі джерела, щоб поділитися корисною й цікавою інформацією.

3.         Участь у підготовці до випуску інформації: створення

власних інформаційних текстів. Звернімо увагу майбутнього

журналіста, що розпочинається цей етап після завершення зби-

рання інформації, тоді, коли джерела інформації випорожнені,

журналіст познайомився з усіма можливими версіями подій,

витлумаченнями фактів спеціалістами. Лише тоді він має право

взятися за створення власного журналістського твору.

Журналіста відзначає уміння писати в будь-яких умовах. До-бре, якщо в нього є кабінет вдома і в редакції, диктофон і пер-сональний комп’ютер. Усе це полегшує творчу працю і робить її комфортною. Але журналіст спроможний писати свої жур-налістські твори і на підвіконні в установі, і на коліні в полі, і на столику вагонного купе, і у «вулкані Етни», як образно висло-вився письменник Сава Дангулов у романі «Кузнецький міст». Необхідність працювати в будь-яких умовах викликана такою якістю журналістики, як оперативність. Успіх справи тут вирі-шуються часом не тим, хто краще напише, а тим, хто перший встигне повідомити важливу новину. Журналіст не має права чекати натхнення, потрапити у творчий застій. Він повинен бути готовий завжди видати кінцевий продукт творчості – жур-налістський текст.

4.         Аналіз власної діяльності, що може мати індивідуальний i

колективний характер, здійснюватися на самоті чи на різного

роду «летючках», нарадах. Журналіст кожну свою публікацію

мусить сприймати як маленьке чудо, цінувати кожне слово, що

з’являється за його підписом. Нову публікацію він повинен уваж-

но перечитати, проаналізувати редакторські виправлення, якщо

такі мали місце, ще раз замислитися над тим, чи всі інформа-

ційні джерела він використав для створення цього матеріалу, чи

правильно побудував композиційно свій текст, чи всі аргументи

навів для доведення своєї позиції.

У редакціях, де працюють професіонали, існує практика, ви-правдана досвідом багатьох поколінь працівників мас-медіа, проводити творчі наради з питань планування та обговорення опублікованих чисел. На цих нарадах журналісти в своєму ко-290