Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Усвідомлення невіддільності своєї долі від долі батьківщини розкривається в цьому «інтерв’ю автора з собою». : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Усвідомлення невіддільності своєї долі від долі батьківщини розкривається в цьому «інтерв’ю автора з собою».


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Нею кермує необхідність розповісти світові про проблеми білоруської лю-дини, що сам на сам залишилася з наслідками небаченої в сві-ті катастрофи. Надзвичайно цікавим є те, що й перекладачка книжки українською мовою Оксана Забужко, мотивуючи свій вчинок перекладача, говорить про «борг Білорусі» 3 , який вона почасти повертає цією працею. Надзвичайно прикметний факт, коли йдеться про книжку публіцистичну, суспільно вагому, зло-боденну. На публіциста перетворюється і її перекладач і голосно заявляє про це в післяслові.

Оскільки будівельним матеріалом для інформаційних повідо-млень, аналітичних суджень та художньо-публіцистичних по-будов є різноманітні мовностилістичні засоби і прийоми, то слід визнати, що засобами логічної та образної доказовості в жур-налістському творі є (і лишиться назавжди) мова автора, мовна характеристика героя, багатство словникового запасу, художні тропи, фігури поетичного синтаксису, фразеологізми, нові сло-воутворення, місцеві говірки та діалекти. Причому це стосується як письмової, так і усної журналістики.

1          Алексієвич С. Чорнобиль: хроніка майбутнього/Світлана Алексієвич; пере-

клад О. Забужко. – К.: Факт, 1998. – С. 24–25.

2          Там само. – С. 25.

3          Там само. – С. 189.

 

Метод журналістики

В. В. Різун взагалі кваліфікує журналіста як «мовну особис-тість», адже «реальним засобом соціального управління для жур-наліста є мовний твір – продукт його мовної активності, а саме мовної діяльності» 1 . Звичайна людина, що приходить у журна-лістику, повинна в процесі навчання професії вийти на новий рівень мовного розвитку, який можна назвати рівнем усвідом-лення власного мовлення і своєї мовної діяльності. Журналіст-ська праця неможлива без особливої і обов’язкової її складової – створення журналістських матеріалів, тобто журналістської творчості. Автор категорично, але цілком слушно твердить: «Для журналіста мовлення – самоціль, оскільки перед ним стоїть ре-дакційне завдання: створити текст про когось або про щось» 2 .

А відтак, скільки б у сучасному світі не говорилося про дефі-лологізацію журналістики, це завжди слід сприймати в метафо-ричному сенсі, як свідчення того, що самого знання мови сьогод-ні для успіху в цій сфері замало. Професія журналіста вимагає ще й ґрунтовних знань у галузі політології, економіки, соціології, філософії та ін. гуманітарних дисциплін. Але ця вимога не пере-креслює необхідності глибоко й досконало знати мову – першоос-нову журналістської творчості. Над збагаченням свого мовного інструментарію журналіст мусить працювати все життя.

Полемічність практичного мислення спричинює потребу для журналіста часто звертатися до такого прийому ведення дис-кусії, як доведення хибності аргументів і умовиводів опонента, завдяки чому досягається спростування його позиції.

Існують такі способи спростувань:

1)         заперечення тези опонента на підставі доведення її хиб-ності;

2)         відхилення аргументів, наведених прибічниками іншої точки зору на підтвердження хибної тези;

3)         встановлення відсутності зв’язку між аргументами й те-зою, на підставі чого робиться висновок про помилковість концепції опонента в цілому.

Журналіст – завжди практик, його мислення емпіричне. Це мислення над фактами і явищами, доступними прямому сприй-

1          Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських систем/В. В. Різун. –

К.: Інститут системних досліджень освіти, Інститут журналістики Київського

університету, 1995. – С. 45.

2          Там само. – С. 46.

 

РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ

няттю. Журналістика універсальна, синтетична, вона вима-гає від журналіста мобілізації всіх його творчих можливостей, які можуть пролягати як у площині художнього, так і наукового мислення.