Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
РОЗДІЛ 12. МЕТОД ЖУРНАЛІСТИКИ : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

РОЗДІЛ 12. МЕТОД ЖУРНАЛІСТИКИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Загальні уявлення про метод.

Загальнофілософські засади методу журналістики.

Три провідні типи мислення людини: художній,

науковий і практичний.

Провідні ознаки практичного мислення.

Журналістика як практичне мислення.

Типи та специфіка образності в журналістиці.

Докази та аргументи в журналістиці.

Синтетичний, універсальний характер журналістики

G^

 

РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ

Т

ермін «метод» походить від такого ж давньогрецького слова і в перекладі означає «шлях дослідження, спосіб пізнання». У широкому значенні цього слова під методом розуміють спосіб пізнання дійсності і її відтворення в мисленні. Метод невіддільний від предмета пізнання, є його аналогом. Це означає, що ми му-симо мати первісні уявлення і знання про предмет, перш ніж запропонувати певні прийоми його опису й дослідження, які й будуть складати метод. Таким чином, можна сміливо твердити, що головні методологічні прийоми формуються під впливом тих чи інших особливостей предмета, відбивають його провідні озна-ки, служать для моделювання предмета в цілому або окремих його сторін.

Перебуваючи в залежності від предмета, метод все ж не є константою, а являє собою швидше динамічну структуру. Опис предмета в певній методологічній системі приводить до створен-ня концепції предмета, яка виглядає вичерпаною з погляду даної методології. Цю особливість тонко підмітив видатний філософ ХХ століття Ганс Ґеорг Гадамер, який у статті «Що є істина?» писав про це так: «Methodos – це прямування шляхом, який уже про-топтаний чиїмись ногами. Методичність закладає те, що я можу в будь-який момент стати на шлях, яким хтось колись ішов, і ця можливість вказує на науковість моїх починань. Але відповідно, внаслідок самого стану речей зменшуються і претензії на істину. Якщо істину (veritas) встановлює лише справджуваність – без огляду на її форму, – то критерієм пізнання уже є не його істин-ність, а його підтверджуваність» 1 (Курсив автора. – І. М.).

Але нагромадження нових знань про предмет триває в науці безкінечно, що приводить до усвідомлення недостатності, за-старілості попередньої методологічної системи. Виявляється, що для опису того ж самого предмета потрібна нова методологія, яка відповідає новим знанням і уявленням про предмет. І вона з’являється як наслідок праці нового покоління науковців.

Отже, ми встановили, що метод журналістики мусить ви-значатися її предметом. А предмет журналістики, як відомо, – це саме соціальне життя без будь-яких винятків чи обмежень, узяте в усій своїй невичерпності й розмаїтті. Цей максимально

1 Ґадамер Г. Ґ. Що є істина?/Ганс Ґеорг Ґадамер//Возняк Тарас. Тексти та переклади. – Х., 1998. – С. 368.

 

Метод журналістики

широкий предмет визначає в кінцевому підсумку й особливості методу журналістики.

Очевидно, важливо підкреслити, що ми ведемо мову саме про метод, а не методику, під якою розуміють узагальнення досвіду, способів і прийомів доцільного здійснення будь-якого завдання. Питання методики журналістської праці розглядаються спе-ціально в окремому курсі, що називається «Теорія та методика журналістської творчості». Тут же в нас ідеться про найзагаль-ніше теоретичне поняття методу журналістики.

Як пізнавальна діяльність журналістика спирається на загальнофілософські методологічні засади, серед яких найважливішими є засади правдивості та інтелектуальної чесності. Найвищим загальнолюдським обов’язком журналіста є пошук істини і приведення до неї своїх читачів. При цьому слід розуміти, що істина – це процес все більш глибокого осяг-нення світу, рух від незнання до знання, від неповного знання до більш повного, рух, який не може припинитися, бо світ неви-черпний.

Пошук істини, однак, ніколи не буває прямолінійним проце-сом, а передбачає наявність плюралістичних підходів, подолан-ня численних суперечностей, розв’язання парадоксів і т. ін. Істи-на перемагає на ринку ідей. Унаслідок цього важливою засадою філософського пізнання є діалогічність, стан сталої суперечки, обговорення важливих проблем. Діалог у журналістиці

1)         виступає неминучим у силу множинних підходів до способів пошуку істини;

2)         є надійним способом руху до неї, породженим внутрішньою

діалогічністю людського розуму;

3)         гарантує найбільшу міру наближення до істини на кожному

етапі її осягнення.

Рух до істини й пошук сутності процесів і явищ передбачає си-туацію здивування. Вона породжується несподіванкою сприй-няття звичного предмета в незвичному висвітленні, раптовим осяянням на шляху до його розуміння. Здивування невіддільне від іронії – своєрідної реакції мислячого розуму, який підніма-ється над світом звичних уявлень, аби запропонувати нове по-яснення дійсності чи її аспектів.

Важливим елементом методу пошуку істини є сумнів – природна реакція людини, коли вона зустрічається з чимось

 

РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ

незвичним, непереконливим, нетрадиційним. Сумнів примушує пізнавальний суб’єкт віднаходити аргументи на користь нового бачення, відшукувати у фактах підтвердження правильності нового бачення світу.

Невід’ємним елементом загальнофілософської методології, використовуваної в журналістиці, є критика, як спосіб суджень про предмети і явища, за допомогою якого долаються супер-ечності, вивчається внутрішня, глибинна природа речей, до-сягається їх адекватна нинішньому рівню людського інтелекту інтерпретація.