Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Критеріями ефективності духовної є: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Критеріями ефективності духовної є:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

1) знання;

2) моральна активність;

3) переконання.

1 Крюков Ф. Д. Рассказы. Публицистика/Ф. Д. Крюков. – М.: Сов. Россия, 1990. – С. 71.

 

Дієвість та ефективність журналістської діяльності

За допомогою журналістики читачі створюють у своїй сві-домості образ світу, дізнаються про події в своїй батьківщині й за рубежем, формують свою історичну свідомість, виробляють реакцію на сучасні політичні події. Серед наших співгромадян є велика кількість людей, що, завершивши свою середню, а, мож-ливо, і вищу освіту, користуються надалі лише журналістикою для примноження своїх знань. Дорожнеча книги й зруйнування державних каналів її поширення в Україні призвели до того, що вона стала важкодоступною, перетворилася на предмет роз-коші. Натомість інформація, що вільно надходить до громадян каналами масової комунікації, служить для багатьох з них єди-ним вікном у світ, втамовуючи жагу пізнання, стаючи надійним руслом, у якому здійснюється їхня гносеологічна діяльність. З другого боку, ставлення читачів до газети також формується залежно від того, наскільки вона задовольняє їхні пізнавальні інтереси, служить засобом розширення загального світогляду людини.

Журналістика бере активну участь у формуванні моральної позиції своїх читачів, запліднює їх уявленнями про добро і зло, вчить розрізняти й шанувати перше й протистояти другому. Роль соціального педагога, що роз’яснює й переконує, на жи-вих і свіжих прикладах показує цінність моральної активності, завжди відзначала вітчизняний тип журналістики.

Провідним критерієм духовної ефективності журналістики є переконання. У цьому понятті органічно з’єднані наслідки ра-ціонального пізнання об’єктивної дійсності та емоційного став-лення до неї. Переконання – це стрижень особистості, серцеви-на світогляду людей. Виявляється переконання як непорушна впевненість у непохитності певних поглядів, засад, ідеалів. Пере-конання реалізуються як у сфері політики, ідеології, суспільної дійсності, так і в приватному житті, моралі, художніх уподо-баннях. Із переконання вже безпосередньо виростає характер поведінки людини та формуються її вчинки.

Роль журналістики у спонуканні людини до безпосередньої діяльності значна й безсумнівна. Мас-медіа допомагають люди-ні 1) прийняти правильне рішення; 2) зробити важливий крок в особистому житті; 3) переконати кого-небудь у власній право-ті; 4) визнати свою помилку; 5) подолати сумнів, змінити свої погляди.

 

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ

Критеріями практичної ефективності є 1) суспільно-політична та 2) трудова активність; 3) побутові вчинки; 4) культура спілкування.

Завдання журналістики полягає в тому, щоб роз’яснювати людям спільність їх індивідуальних, особистих інтересів з ін-тересами суспільства в цілому, адже добробут кожного в ньому залежний від добробуту всіх. Від гармонійності співіснування особи й суспільства, індивіда й держави залежить загальний стан світу. Має ця проблема і зворотний бік: журналістика по-винна й у державних службовців і суспільних інститутів ви-ховувати почуття єдності з громадянами, усвідомлення того, що держава – це вони, ті, хто складає величне поняття «народ». Суспільно-політична активність виявляється в тому, що здібна зробити особистість на користь суспільства, який позитивний внесок зробити в його розвиток.

Трудова активність є найважливішою сферою реалізації сил, талантів і здібностей працездатної частини населення і в цьому відношенні вона є важливою складовою соціальної поведінки людини. Спираючись на журналістику, читач формує уявлення про трудові пріоритети, орієнтується в запитах працедавців, переймає продуктивний досвід інших співгромадян.

На рівні побутових учинків також є важливою для людини орієнтація на журналістику, сформульовані в ній засади спів-життя в родині й суспільстві, поведінки в громадських місцях. Тут найбільше значення мають моральні установки, виховані журналістикою, уміння розрізняти добро і зло і у своїх вчинках примножувати добро у світі й протистояти поширенню зла.

Культура спілкування також залежить від того, що люди-на читає в друкованій чи електронній газеті чи сприймає з програм ефірних ОМІ. Авторитет автора друкованого слова й образу диктора радіо й телебачення надзвичайно високий. З передач і статей людина черпає не тільки аргументи на до-каз своєї правоти, але й правила ведення дискусій, постановки питань, зрівноваженого тону в розгляді суперечливих проблем чи конфліктних ситуацій.

Кожне видання зацікавлене в проведенні досліджень власної ефективності, оскільки тираж не завжди є прямим показником цього явища і не дає безпосередніх уявлень про вплив тих чи інших матеріалів чи шляхи піднесення дійовості газети. З метою

 

Дієвість та ефективність журналістської діяльності

знайти відповідь на це запитання сучасні медіаорганізації все більше вдаються до соціологічних досліджень, які проводять власними силами. Найголовніші завдання, які ставляться при цьому, можуть бути окреслені так: 1) з’ясувати обсяг і характер первинної реальної читацької аудиторії; 2) з’ясувати мотиви звертання читача до вашої газети; 3) розкрити ступені актив-ності читацького інтересу до тематичних напрямків, рубрик, конкретних матеріалів, що з’являлися на сторінках газети; 4) встановити рейтинг штатних (і позаштатних) журналістів, що працюють у ній; 5) встановити залежність читацьких інтересів від соціально-демографічних характеристик; 6) визначити шля-хи піднесення авторитету вашого ОМІ і пріоритетні напрямки подальшої діяльності.

Як правило, опитується 33 % дорослого населення даної міс-цевості з дотриманням пропорційності представництва груп, що відрізняються за статтю, віком, освітою, соціальними озна-ками та іншими характеристиками. Отриманий середній індекс (число відповідей, поділене на кількість опитаних) дає уявлення про стан вашого видання, його конкурентоспроможність, шляхи поліпшення діяльності редакційного колективу.

Серед чинників впливовості найважливіше значення мають такі:

1)         суспільна актуальність журналістських матеріалів; близь-кість, прямий зв’язок творів з проблемами, що хвилюють і ці-кавлять аудиторію;

2)         ситуативність, під якою розуміється, що авторська ідея по-дається не у вигляді абстрактної вимоги, а як висновок з розду-мів над ситуаціями людського життя, з якими автор знайомить аудиторію;

3)         драматизм, що складається з таких компонентів:

а)         драматизму самого життя, предмета відображення, дра-

матизму як змісту твору;

б)         драматизму розповіді, побудови сюжету, у якому треба шу-

кати цікавих епізодів, нетрадиційного їх поєднання;

в)         драматизму як демонстрації «пошуку істини» самим авто-

ром, зображення «пригод» його думки в ході розслідування

проблем життя;

г)         драматизму як діалогічного викладу теми через запитан-

ня – відповідь;

 

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ

4)         оригінальність, небанальність свідчень, новизна пові-домлень;

5)         доступність, зрозумілість «мови» журналіста для читача, простота викладу;

6)         оперативність, швидкість подачі новин;

7)         уміння надавати виданню привабливого зовнішнього вигляду, використовувати кольори, поєднувати ілюстративні й текстові матеріали, різноманітні шрифти, формулювати захоплюючі, заголовки, складати змістовні ліди.

Журналіст мусить постійно працювати над поліпшенням свого видання чи програми, не зупинятися на досягнутому, вдосконалювати свою майстерність, розуміючи, що від його професійного рівня залежить і дійовість та ефективність його видання.