Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ОГОЛОШЕНА : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

ОГОЛОШЕНА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Другий рядок був набраний дрібним, заледве помітним шриф-том.

19 квітня 1898 року американський конгрес подав королівству Іспанії ультиматум, у якому зажадав надання Кубі незалежності і виведення іспанських військ з острова. Почалася війна, що закінчилася розгромом Іспанії. За умовами Паризького мирного договору, укладеного 10 грудня 1898 року, Іспанія відмовлялася від своїх прав на Кубу, Філіппіни й Пуерто-Рико.

Так за безпосередньої участі преси була розв’язана американо-іспанська війна 1898 року.

 

Дієвість та ефективність журналістської діяльності

Відома провокаційна роль, що її відіграла журналістика на по-чатку першої світової війни. У момент загострення стосунків між Росією та Німеччиною, але саме тоді, коли конфлікт ще можна було ліквідувати мирним шляхом, 30 липня 1914 року найбільш масова німецька газета Августа Шерля «Берлінер Ло-кальанцайгер» у спеціальному випуску повідомила про оголо-шення в Німеччині загальної мобілізації. Урядового рішення про це ще не існувало, але війни прагнув генеральний штаб, у згоді з яким і діяв видавець. Російський уряд, отримавши з газети це повідомлення, не знаючи про фальшивку, у свою чергу оголосив загальну мобілізацію. Війна стала неминучою.

Класичним прикладом використання преси у передвиборчій боротьбі вважається публікація у 1920-х роках напередодні виборів до британського парламенту листа керівника Комінтерну Г. В. Зинов’єва, у якому йшлося про сприяння лейбо-ристам у підготовці збройної соціалістичної революції у Лондоні. Цей лист, як виявилося згодом, був фальшивкою, але, поки це з’ясувалося, консерватори перемогли на виборах.

Не без участі журналістики розв’язувалася й друга світова війна. З цього погляду повчальною є історія, що пов’язана з бри-танською газетою «Таймс». 7 вересня 1937 року її редакційна стаття була присвячена проблемі судетських німців, які, мов-ляв, потерпають у чужій державі і прагнуть відокремити Суде-ти від Чехословаччини і приєднати цю область до Німеччини. У статті були й такі слова: «Можливо, чехословацькому урядові слід подумати […] над перетворенням Чехословаччини на більш однорідну державу шляхом виключення чужого населення…» У політичному світі було відомо, що газета «Таймс» є проуря-довою, а її редактор Джеффрі Даусон товаришує з прем’єр-міністром та міністром закордонних справ Великої Британії. А відтак публікація статті, що містила суб’єктивне редакційне судження, була сприйнята як офіційна позиція держави і вит-лумачена в тому дусі, що Британія не буде заперечувати про-ти анексії Німеччиною чехословацьких Судетів. Це й сталося невдовзі.

Унаслідок наведених прикладів у декого може скластися уявлення, нібито дієвість – категорія історії журналістики, яка не працює в сучасних умовах інформаційного суспільства. Зви-чайно ж, це не так. Зрештою, кожний професійний журналіст

 

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ

може розповісти приклад (і не один) особливо успішного свого матеріалу, який реально вплинув на певну ситуацію, допоміг конкретній людині домогтися справедливості, сприяв позитив-ному розв’язанню конфлікту.

Думка про те, що дієвість сучасної журналістики дорівнює нулю внаслідок необов’язковості реагування на її виступи органів влади, є засадничо помилковою і спростовується що-денною практикою діяльності органів масової інформації. Як приклад наведімо інформаційну кампанію, що її розгорну-ла на своїх сторінках газета інвалідних організацій Харкова і області «Во имя жизни», яка виходить російською і українською мовами тиражем усього 1 тис. примірників.

6 листопада 1998 року тут була опублікована стаття журналістки Віри Роженко «“Протезний” може залишитись без протезів», у якій повідомлялося про припинення бюд-жетного фінансування Харківського державного протезно-ортопедичного підприємства, унаслідок чого 32 тисячі інвалідів регіону залишилися без життєво необхідного їм забезпечен-ня. До публікації привернули увагу депутатів Верховної Ради України, які на черговій сесії подали до уряду депутатський за-пит про необхідність негайного поновлення фінансування цього підприємства. Газета сповістила про це в кореспонденції Меланії Дробот «Депутат запитує уряд» у числі від 1 січня 1999 року. А 23 серпня 1999 року у замітці О. М. Лук’яненка «Журналісти і депутати перемогли» газета повідомила про те, що бюджетне фінансування заводу відновлене і він знову обслуговує інвалідів протезно-ортопедичним обладнанням. Таким був наслідок втру-чання газети в розв’язання соціально важливої проблеми.

Завдяки репортерам було врятоване не одне людське жит-тя. Пригодницька історія за участю медіа розгорнулася на-вколо порятунку п’ятирічної Насті Овчар із села Вороницівка Куп’янського району Харківської області. 15 березня 2005 року, рятуючи з пожежі свою дворічну сестричку Люду, Настя за-знала тяжких опіків і перебувала в харківській лікарні, де її життя штучно підтримували, не сподіваючись на порятунок. Але… власкор ТСН у Харкові Юрій Сидоренко на наступний день передав у центральну студію сюжет про подвиг дівчинки, який вийшов в ефір у новинарному випуску о 19:30. Після де-монстрації сюжету медики, з огляду на розголос події, прийня-250

 

Дієвість та ефективність журналістської діяльності

ли рішення перевезти Настю на реанімобілі в Київ. Тимчасом до редакції ТСН зателефонував бізнесмен з Хмельниччини, який заявив, що знає в США фонд, який надає допомогу дітям у таких випадках і він спробує з ним зв’язатися. На наступний день він з’явився в Києві, у редакції ТСН, і попросив допомогти знайти літак для транспортування Насті. Переговори з амери-канським фондом увінчалися успіхом. Журналісти кинулись на пошуки літака. Міністерство надзвичайних ситуацій, Мініс-терство оборони та підприємство «Аеросвіт» кожне висловило згоду надати літаки, але вони не були обладнані апаратами штучного дихання, необхідними для перевезення враженої опіками дитини.

ТСН в деталях щодня розповідала про історію Насті Овчар. Цей сюжет підхопили новинарні служби інших телевізійних каналів. Про дівчинку стало відомо в президентській родині. Дружина Президента України В. Ющенка Катерина допомогла знайти обладнаний необхідним лікарським приладдям літак і оформити американські візи родині Насті Овчар та лікарям, які мали її супроводжувати. 24 березня 2005 р. дівчинку доставили в Бостонський опіковий центр, де її життя врятували 1 . Журна-лісти можуть з гордістю говорити про свою причетність до цього порятунку.

Наведені приклади свідчать про величезний вплив журна-лістики на всі боки життя суспільства. Цей вплив може бути як позитивним, спрямованим на утвердження гуманістичних ідеалів, розв’язання назріваючих конфліктів, забезпечення гармонійного розвитку соціуму, так і негативним, таким, що призводить до загострення існуючих суперечностей, посилення дестабілізації й навіть до виникнення воєн. Величезне значен-ня журналістики в суспільному житті накладає тягар щоденної моральної відповідальності на кожного представника цієї профе-сії, зобов’язує його служити правді, а не особам, шукати істину, а не покровительства можновладців, і завжди пам’ятати про гуманізм як найважливішу засаду журналістики.

Якщо поняття дійовості тяжіє більше до тактичних харак-теристик журналістики, то поняття ефективності – до страте-гічних.

1 Див. про цей та інші приклади: Федорів Т. Новини змінюють долі/Тетяна Федорів//Путівник ретельного журналіста. – К., 2007. – С. 62–66.

 

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ

Ефективність – це форма результативності журналістики при її зверненні до масової аудиторії, виконання журналіс-тикою її ідеологічних, культурно-розважальних, гносеоло-гічних та ін. функцій; це міра задоволення потреб аудиторії в масовій інформації.

Поняття ефективності більш об’ємне й широке, ніж поняття дієвості. З ефективністю пов’язується передусім сталий вплив преси на людину й суспільство. Йдеться про результат, який не можна виміряти прийнятою державною установою ухвалою, а який пролягає в площині цілої суспільної свідомості й соці-альної практики і оцінка якого можлива з погляду історичного процесу.

В основі терміну «ефективність» лежить слово «ефект». Це спо-ріднені, але й істотно відмінні поняття. «Ефект» – це будь-який наслідок діяльності засобів масової інформації в процесі спо-живання повідомлень аудиторією; з цього погляду в діяльності органів масової інформації може бути наявний побічний чи на-віть непередбачуваний ефект. Ефективність же – це результат, що збігається з намірами суб’єкта діяльності, засвідчує до-сягнення свідомо поставлених цілей у процесі створення та поширення інформації.

Ефективність завжди передбачає цілепокладення і щоден-ний, постійний і наполегливий рух у напрямку досягнення ви-значеної мети. Вона і є мірою, ступенем досягнення визначених цілей на базі використання більших чи менших витрат (не лише матеріальних, але й духовних, творчих) засобів і ресурсів.