Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Поняття правдивості дозволяє зняти суперечність між об’єктивністю факту й суб’єктивністю повідомлення. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Поняття правдивості дозволяє зняти суперечність між об’єктивністю факту й суб’єктивністю повідомлення.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Будучи суб’єктивними, повідомлення повинні бути правдивими, тоб-то і в своїй суб’єктивності адекватно відображати дійсність. У ліберальній концепції суспільства правда перестає бути атри-бутом влади, правом на пошуки правди наділяють усі громадяни.

1          Владимиров В. М. Журналістика, особа, суспільство: проблеми розумін-

ня: монографія/В. М. Владимиров – К.: Київ. нац. ун-т ім.. Т. Шевченка, 2003. –

С. 83.

2          Різун В. В. Нова журналістська освіта в Україні/Володимир Різун//Збірник

праць кафедри української преси. – Львів, 2000. – Вип. 3. – С. 269.

3          Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських систем/В. В. Різун. – К.,

1996. – С. 113.

 

Соціальна позиція журналіста. Засади журналістики

Їхні погляди, позиції, інтерпретації, розуміння певної проблеми утворюють навколо неї своєрідну «розу вітрів». У цьому змаганні перемагає найбільш аргументована позиція, оскільки вона може зібрати найбільше прихильників.

У сучасній західній журналістиці змагаються дві концепції медіа-діяльності. Концепція, спрямована на традиційну для англо-американського світу інформаційну модель, дістала на-зву «об’єктивного журналізму», в основі якого лежить спосіб неупередженої, нейтральної подачі інформації. Проте теорія об’єктивного журналізму вже не сприймається багатьма інтелектуалами як єдина продуктивна й досконала модель професійної діяльності в медіа.

Поруч з нею виникла альтернативна концепція «нового жур-налізму». Сутність «нового журналізму» полягає в тому, що це інтерпретаційна журналістика, запровадження у висвітлення новин аналітичного коментаторського стилю, використання інтенсивної описовості, діалогів, озвучення внутрішнього моноло-гу автора. У сучасній зарубіжній журналістиці конкретні видання реально орієнтуються на ту чи іншу модель медіа-діяльності.

Після цих трансформацій у новітній теорії медіа заговорили про те, що об’єктивність у журналістиці – усього лише певний стиль, який визначається правилами, що, своєю чергою, зале-жать від домінуючих суспільних настроїв та загальної емоційної чи інтелектуальної атмосфери в конкретній редакції. Висловлюва-лася думка й про те, що очевидно можна вести мову про чергуван-ня періодів фактологічної та інтерпретаційної журналістики.

Кожен має право висловлювати свою думку, але ніхто не має права дезінформувати суспільство. В основі всієї масово-інформаційної діяльності, включаючи й публіцистику, мусить лежати передусім правдиве, вичерпне викладення фактів, всебічне висвітлення проблеми, подання в журналістському творі на неї різних, включно з протилежними, точок зору. Журналіст робить висновки, спираючись на факти, а не підшукує факти для наперед вигаданої чи прийнятої ідеологічної конструкції.

Картина світу, що постає зі сторінок ОМІ, повинна бути адекват-ною реально існуючій дійсності. У цьому відношенні журналістика спирається лише на одну творчу засаду – реалізм. Їй неприйнятна множинність творчих методів і напрямків, які властиві худож-ньому мисленню. Журналіст не може бути ні символістом, ні ро

РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ

мантиком, ні імпресіоністом, ні абсурдистом. Він знає лише один обов’язок – достовірно й правдиво, вичерпно і всебічно інформувати свою аудиторію про події і явища реальної дійсності.

Тяжіння до реалізму, навіть до крайньої його форми – документалізму, не означає, однак, що журналістика прире-чена на одноманітність, не передбачає пошуку більш глибокої аргументації, більш яскравого художнього образу. У межах своїх можливостей журналістика пов’язана з вічною бороть-бою за майстерність, за підвищення рівня впливу на читача, за охоплення ширшої аудиторії.

Розмови про об’єктивність можна ще зустріти в працях з журналістики й редакційних настановах для новинкарів. У західних методиках об’єктивність новин чи інформації розуміють як робочий термін, який позначає такі вимоги до журналістських текстів: 1) незаангажованість журналіста, тобто несумісність з упередженістю у викладі фактів; 2) точність, достовірність; 3) повнота інформації; 4) соціальна відповідальність і 5) справедливість у процесії їх репрезентації. Західні комунікативісти-аналітики вважають за потрібне гово-рити про поєднання у викладі новин соціальної відповідальності із справедливістю. Тільки за цих умов, на їх думку, зміцнюється прагнення журналістів неупереджено, згідно з істиною, знаходити правильне ставлення до інформації відповідно до гуманітарних вимог служіння громадським інтересам.

В українській журналістиці особливо наголошується на необхідності для досягнення об’єктивності збалансованої подачі новин, висвітлення позицій усіх учасників дискусії та надання їм слова для репрезентації своїх поглядів.

Категорія об’єктивності має бути усунута з журналістської теорії як цілком недосяжна ілюзія, але замість неї запроваджена категорія правди як цілком реальний ідеал, який містить у собі поняття істини і справедливості.

6. Оперативність – своєчасність, швидка робота журналіста, його здібність готувати й передавати інформацію в стислі терміни. Читача ОМІ цікавлять новини, останні новини, аналітичні матеріали з приводу останніх подій. Застарілі нови-ни – оксиморон, нонсенс. Новини перестають бути новинами, як тільки стають застарілими. Тому оперативність, здатність підготувати інформацію про сьогоднішню подію в сьогоднішній номер визначає міру професійної майстерності журналіста.

 

Соціальна позиція журналіста. Засади журналістики

Знання й усвідомлення головних засад журналістики є осно-вою формування журналістом своєї соціальної позиції, гарантує успішну діяльність кожного представника мас-медіа.