Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
4. Демократизм : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

4. Демократизм


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Демократизм – також важлива засада діяльності журна-ліста. Демократія, що в буквальному перекладі з грецької мови означає народовладдя, – це така форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державними справами. У широкому розумінні демократія – фор-ма керівництва будь-яким колективом, яка передбачає активну участь усіх його членів у здійсненні всіх заходів, у тому числі обговоренні й прийнятті управлінських рішень.

Журналістика є невід’ємною складовою демократичного сус-пільства, власне, у значній мірі й забезпечує участь громадян в управлінні державними справами, інформує їх про проблеми, надає можливість для їх обговорення, сповіщає про прийняті рішення. Демократизм журналістики виражається в орієнта-ції на народ, його запити й потреби, в постановці й розв’язанні тих проблем, що хвилюють мільйони людей. Це перший аспект демократизму журналістики.

 

Соціальна позиція журналіста. Засади журналістики

Другий аспект полягає в тому, що матеріали в мас-медіа ма-ють бути доступними народові за змістом і за формою. У цьому аспекті демократизм суміжний із поняттям народності, вимагає від автора простоти вислову як гарантії комунікаційних можли-востей журналістики. Причому простота мусить бути сприйнята як найвищий вияв майстерності, у відповідності до приказки «Усе геніальне – просте», вона нічого спільного не має із спроще-ністю, примітивністю.

Демократизм журналістики повинен розумітися як готовність мас-медіа до сталого діалогу з читачем, слугачем, глядачем. Воз-вівши в ранг ідеалу принцип доступності як зрозумілості, журна-лістика все ж зобов’язана постійно працювати над підвищенням освітнього й культурного рівня своїх реципієнтів, не йти в них на поводу, а вести їх за собою до нового рівня розуміння життя, розвивати в них кращі людські якості.

Третій аспект демократизму журналістики – економічний, вона має бути доступною читачеві за ціною. Кожен журналіст зацікавлений у комунікації з читачем, хоче бути прочитаним і зрозумілим. Але найважливішим чинником комунікації висту-пає можливість потенційного читача придбати видання. Яке його зацікавило і йому імпонує. Тому його ціна повинна співвід-носитися з купівельною спроможністю читачів. А втім, у ниніш-ній ринковій ситуації ціна періодичного видання також вста-новлюється ринком: занадто дешеве видання стає збитковим і мусить піднімати ціну, занадто дороге втрачає тираж і мусить опускати ціну. Таким чином встановлюються оптимальні ціни на продукцію масової комунікації.

5. Правдивість як засада діяльності журналіста передбачає достовірність і адекватність висвітлення ним фактів і подій, неу-переджений підхід до відображення явищ життя. А здатність органів масової інформації подавати неспотворену картину дій-сності сприймається як найважливіший вимір якісного рівня журналістики.

Названу ознаку журналістики В. М. Владимиров назвав прин-ципом об’єктивності, відзначивши, що «ми можемо вести мову про існування єдиного, вищого принципу розуміння інфор-мації в журналістиці, а саме: принципу непорушної єдності

 

РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ

об’єктивності та гуманізму» 1 . Автор не помітив внутрішньої суперечності своєї дефініції, у якій він поєднав несумісні понят-тя, адже об’єктивність виключає будь-яку оцінність, а гуманізм, навпаки, передбачає її наявність, відчутну присутність.

Саме тому ми й не можемо розділити точку зору В. М. Влади-мирова. Нас утримує розуміння суб’єктивності журналістських повідомлень. Наведімо з цього приводу думку професора В. В. Різуна: «Об’єктивність визначається не констатацією факту, а його дослідженням, пізнанням» 2 . Отже, об’єктивність включає в себе дослідження, пізнання, тобто суб’єктивні пере-творення дійсності в свідомості журналіста. Цьому авторові навіть здається, що «факт не можна вважати явищем об’єктивної дійсності. Фактом ми називаємо відображені у свідомості сто-рони дійсності різного рівня узагальнення і різного предметного змісту» 3 . Ми, однак, дотримуємося іншої думки: вважаємо, що в теорії журналістики доцільно й навіть необхідно розрізняти факт як явище дійсності і повідомлення про факт як явище діяльності мас-медіа.

Однак, навіть за умов різного розуміння проблеми з ви-кладеного випливає, що правдивість у журналістиці не може бути досягнута лише за рахунок викладу фактів, а обов’язково потребує аналітичної праці, спрямованої на їх аналіз, ко-ментар, дослідження. Правдивість, таким чином, полягає не в інформативності, а в аналітичності журналістики. Але підставою для формування пояснювальних теорій можуть бути тільки справжні, документально зафіксовані факти.