Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
1. Гуманізм. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

1. Гуманізм.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Це універсальна засада, синтез вимог до жур-налістської діяльності. Гуманізм – це розуміння людини як най-вищої цінності, це позиція журналіста, яка сприяє розвитку людини, забезпеченню її матеріальних і духовних потреб, миру й злагоди, рівноваги в суспільстві, виходить з пріоритету прав людини, які мусять бути гарантовані державою.

Як антитеза, антигуманізм – це заклики до насильства, пропа-ганда класової ненависті й класової боротьби, заклики до деста-білізації суспільства, повалення існуючого ладу, насильницького знищення існуючого державного ладу і самої держави. Усе це за-конодавчо заборонено в правових, демократичних державах.

Засади співжиття людей в соціумі віддавна викладені в мо-ральних заповідях, сформульованих у священних книгах прак-тично всіх релігій. Як правило, тут наведені етичні максими-заборони, перелічено те, чого не повинен робити індивід. При чому істориками релігії відзначається співпадіння в різних свя-щенних книгах найважливіших вимог, яким повинна слідувати людина.

Ми живемо в християнському світі, де основи гуманізму сфор-мовані на підставі уявлень про десять заповідей Божих, викла-дених у Біблії, у другій книзі «Вихід» з п’ятикнижжя Мойсеєвого, яке відкриває християнське Святе письмо. Цікавих відсилаємо до цього місця в Біблії – книга Вихід, розділ 20, вірші 2–17. Не всі Божі заповіді є етично актуальними – частина з них, зокрема від 1 по 4, вірші 2–11, регламентують сакральний бік людського життя. Але решта заповідей, від п’ятої по десяту, вірші 12–17, містять моральні аксіоми, формулюють правила поведінки кож-ного індивіда в суспільстві. Тут зібрані знамениті імперативи: «Шануй своїх батька та матір», «Не вбивай!», «Не чини перелюбу!»,

 

РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ

«Не кради!», «Не кривосвідчи!», і навіть «Не жадай дому ближнього свого ані майна його!» (Деякі заповіді довелося скоротити, але суть їх передана точно).

Ці моральні максими, сформульовані з граничною стислістю й конкретністю, подані в зрозумілих, кожному доступних сло-весних формулах, і мають особливе значення для організації співжиття людей у суспільстві. Вони наділені універсальним характером і не можуть бути ні спростовані, ні заперечені навіть з погляду атеїзму. Ці моральні аксіоми лежать в основі звичаєвого права всіх народів, що зовсім не означає, що вони почерпнуті з Біблії. Швидше за все, мова може йти або про спільне надзви-чайно давнє вчення як джерело цих постулатів, або про пара-лельне їх виникнення як єдиної формули людського співжиття на землі.

Еммануїл Кант (1724–1804), видатний німецький філософ, підкреслюючи загальнолюдське значення моралі, говорив: «У світі є дві дивовижні речі: зорі над нами і моральний закон усередині нас». Дотримуватися цього закону нас спонукає со-вість, тобто вість (повідомлення), що поєднує нас, людство, з Абсолютом, певною трансцендентною субстанцією. Префікс «со-» (в українських варіантах і «су-», і «спів-») служить для утворення іменників і дієслів, що позначають спільну участь у чому-небудь, наприклад: со-ратник, со-юзник, су-часник, спів-автор. Таким чином, со-вість – це вість, що належить не тільки нам, землянам, але комусь іще, надана нам для користування в готовому вигля-ді, вона залучає нас до співучасті в якомусь більш грандіозному процесі (проекті).

На ґрунті моральних аксіом сформувалася система європей-ського гуманізму як етико-філософська концепція з пріоритетом загальнолюдських цінностей. Тому ж І. Канту належить формула морального імперативу: «Чини так, щоб максима твоєї волі могла в той же час мати силу принципу загального закону», тобто: чини так з іншими, як би тобі хотілося, щоб чинили з тобою. І ще одне: І. Кант запропонував формулу самодостатньої цінності людини: «Чини так, щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі і в особі також усякого іншого як до мети і ніколи не ставився б до них тільки як до засобу» 1 .

1 Таранов П. С. Анатоимя мудрости. 120 философов: Жизнь, судьба, учение/П. С. Таранов. – Сімферополь: Реноме, 1997. – Т. 2. – С. 401

 

Соціальна позиція журналіста. Засади журналістики

Історичні уроки XX століття, що мало трагедії двох світових воєн та перманентної громадянської війни, яка стала наслідком соціалістичного експерименту в Радянському Союзі, остаточно переконують у незаперечній цінності миру, злагоди, любові, гар-монії й рівноваги як основ розвитку суспільства. Стало зрозумі-ло, що ставлення до моралі як до релятивного явища, яке може змінюватися в залежності від інтересів суб’єктів суспільного жит-тя, – це шлях до загальнолюдської трагедії. Саме на такій позиції класовості моралі стояли марксизм і російські більшовики, які історично довели неспроможність релятивної концепції моралі. Після страшних уроків жорстокого ХХ століття неспростовно до-ведено: мораль абсолютна. Спроби здійснити підгонку моралі під вимоги часу або класової ідеології приводить до її (моралі) знищення. Гуманізм як фундамент моралі і основний принцип журналістики так само абсолютний. Журналістика й мусить бути чинником стабільних суспільних відносин, будувати свою діяльність на засадах гуманізму. Це головна вимога, яку висуває до кожного журналіста демократичне суспільство, що прагне до гармонічного розвитку на засадах самоорганізації.