Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Друга загальна функція журналістики полягає у формуван-ні нею громадської думки. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Друга загальна функція журналістики полягає у формуван-ні нею громадської думки.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Суспільно-політична роль мас-медіа була предметом нашого розгляду в минулій лекції, адже творення за допомогою інформації громадської думки й суспільної сві-домості є також щонайважливішим завданням журналiстики. Сутність навіть не в тому, що інформація ніколи не буває без-сторонньою, а в тому, що в сучасному світі вона є будівельним матеріалом для громадської думки і ця остання не може бути сформована й виявлена інакше, ніж через соціальний інститут масової інформації. Усі інші способи її виявлення мусять роз-глядатися як факультативні у порівнянні з головним способом – журналістикою.

Цю функцію журналістика виконує в демократичному сус-пільстві, організовуючи на своїх сторінках обговорення важли-вих соціальних проблем, надаючи можливість виступу для всіх зацікавлених громадян з широкого кола актуальних питань. На цій підставі німецький дослідник мас-медіа Ніклас Луман за-говорив останнім часом про те, що головною для новітньої жур-налістики є функція створення комунікативного середовища для всіх суб’єктів суспільного життя. На його думку, журналістика

 

Загальні та спеціальні функції журналiстики

вже не стільки сама створює (чи збирає) інформацію, а служить каналом передачі повідомлень від носіїв до масової аудиторії. Інформація й комунікація (у значенні – спілкування) зрівнова-жуються в сучасній журналістиці, хоча й досі «без інформації не існує комунікації» 1 .

Користуючись комунікативними можливостями журналіс-тики, громадяни дістають змогу сформувати свою соціально-політичну позицію, а владні структури отримують безкоштовну консультацію про громадську думку, напрямки розвитку сус-пільної свідомості, а відтак, ті урядовці та державні органи, від яких залежить прийняття реальних рішень, мають можливість вибрати найбільш прийнятний варіант розвитку політичних подій.

Інформаційна функція та функція формування громадської думки такі вагомі i всеосяжні, що через них пізнається сутність журналiстики, тому вони й розглядаються нами окремо.

Спеціальні функції журналiстики є по-своєму важливими й істотними, але позбавлені все ж тієї загальності, що відзначала попередні аспекти цієї проблеми.

1. Організаційна функція журналiстики виявляється в тому, що суспільство самоорганізовується й структурується завдяки журналістиці. Через журналiстику громадянське сус-пільство здійснює вплив на державні, господарські та громад-ські установи й організації, домагається розробки й прийняття необхідних рішень, здійснює роз’яснення прийнятих державних ухвал i постанов. Журналiстика згруповує людей за інтересами: політичними, економічними, фаховими, художніми. Структу-ра ОМI відображає політичну, фахову, економічну, вікову тощо структуру суспільства.

Організаційна функція журналiстики виявляється й у тому, що кожна партія має сьогодні партійну пресу, через яку веде пропаганду своєї програми, вербує у свої ряди нових членів, бореться за громадське визнання, місця у виборних органах державної влади. Суспільство створює журналiстику як важ-ливий свій інформаційний орган, який сприяє глибшому його самопізнанню, самовдосконаленню й самоосмисленню, а в свою

1 Луман Н. Реальность масс-медиа/Никлас Луман/Пер. с нем. А. Ю. Антонов-ського. – М.: Праксис, 2005. – С. 34.

 

РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ

чергу журналiстика служить знаряддям структурної організації самого суспільства.

На думку сучасних соціологів, якщо порівняти суспільство з людським організмом, то журналістика відіграє в ньому роль нервової системи, постачаючи особу інформацією й підказуючи їй відповіді на головні епістемологічні питання: хто вона, чого вона хоче, що для досягнення її мети слід зробити.

Згідно з сучасними уявленнями, інформація не є щось друго-рядне, пасивне по відношенню до вже сформованих суб’єктів, а, навпаки, вона сама конструює їх і їхнє буття. У глибинному розумінні справжня сутність людини реалізується лише за до-помогою поширюваної різноманітними каналами (стихійної чи організованої комунікації) інформації, бо лише вона здатна по-родити людське суспільство. Поза комунікативними процесами кожний окремий індивід лишається річчю в собі, не здатний заявити про себе. І лише в процесі комунікації оприлюднюєть-ся, перетворюється на суспільну особу, громадянина. А відтак складається суспільство.

Саме тому до журналістики в демократичному суспільстві може бути застосований термін «мас-медіа», що в буквальному перекладі означає «масовий посередник». Влучно про це висло-вився В. М. Владимиров: «Мас-медіа – це масові посередники між тими, хто вже знає, і тими, хто хоче знати, щоб самому все розуміти і вільно діяти» 1 . Журналiстика виступає каналом уні-версального зв’язку мiж громадянами й органами влади i гро-мадянами (чи їх групами) мiж собою, здiйснює комунiкативнi зв’язки по горизонталi й по вертикалi всього суспільства; вона забезпечує гласну взаємодію між усіма складовими частинами загальнодержавного механізму.

Функції артикуляції (озвучення для органів влади думки наро-ду) та кореляції (узгодження за допомогою журналістики різних точок зору на певне питання) є ні що інше, як виконання журна-лістикою своєї безпосередньої організаційної функції.

ОМI вiдкритi для виступiв будь-яких авторiв, часто друкують листи читачiв чи знайомлять з їхнiми телефонними дзвiнками.

1 Владимиров В. М. Журналістика, особа, суспільство: проблеми розумін-ня: монографія/В. М. Владимиров. – К.: Київ нац. ун-ті ім. Т. Шевченка, 2003. – С. 78.

 

Загальні та спеціальні функції журналiстики

Через ОМI вiдбувається постiйний обмiн думок у суспільстві, до читачiв надходить iнформацiя про подiї в їхньому та сусiднiх регіонах, мiжнароднi новини. Журналiстика сьогоднi об’єднує нас у єдиний суспiльний органiзм, створює умови для пошуку однодумцiв, вияскравлює різні погляди i підходи до розв’язання тих чи інших проблем.

У сучасному світі поза журналістикою неможливе будів-ництво держави, особливо такої молодої, як Україна. А відтак можемо говорити про виконання українською журналістикою в межах організаційної функції державобудівних і націотворчих завдань. Це такі завдання, виконувати які не потребує журналіс-тика країн з розвинутими традиціями державного будівництва, але в Україні функція державотворення щодня виконується на-шими ОМІ. Вони зцементовують українську спільноту в україн-ську політичну націю, виробляють звичку жити в українському інформаційному просторі, цінувати й захищати свою державу, дорожити нею, її надбаннями, працювати задля покращання життя в ній.

На жаль, неодноразово в нашій науці говорилося й про проти-лежну – державоруйнівну функцію, яку відіграють в Україні деякі видання, переважно засновані на кошти іноземного капіталу або іноземними засновниками. Здебільшого вони мають російсько-мовний статус, базові видання за межами України і декларують свій зв’язок з радянським минулим, розраховуючи на ностальгію певної категорії громадян за своєю комсомольською юністю. Це усілякі «Аргументы и факты в Украине», «Комсомольская правда в Украине» та ін. Інформаційна стратегія цих видань спрямована на очорнительство українського патріотизму, компрометацію діячів національно-визвольного руху, зображення життя в укра-їнській державі як нестерпного ланцюжка збиткувань над лю-диною. Безумовно, будь-яка держава має право захищати себе від антидержавних проявів у своєму інформаційному просторі; у тому числі й у судовому порядку. Наприклад, у державі наших північних сусудів ще 2000 р. прийнята до виконання «Доктри-на інформаційної безпеки Російської Федерації». Українська ж влада соромиться вживати заходи для свого захисту в інфор-маційній галузі, тому проблема інформаційної безпеки України залишається невивченою й не осмисленою ні політиками, ні науковцями. Дивовижне в цій ситуації те, що, незважаючи на всі

 

РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ

руйнівні інформаційні дії, авторитет Української держави на-віть в умовах економічної кризи поступово зростає, усе більше громадян України відчувають себе українцями. Так створюється українська політична нація.