Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Умовно він об’єднує увесь наявний матеріал у чотири рубри-ки, виділяючи соціальну, економічну, соціально-психологічну та психологічну групи функцій. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Умовно він об’єднує увесь наявний матеріал у чотири рубри-ки, виділяючи соціальну, економічну, соціально-психологічну та психологічну групи функцій.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

 

РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ

До соціальної групи він відносить комунікативну, інформа-ційну, консервативну, деструктивно-інтегративну, соціально-регулятивну, контролюючу, управління, реалізації соціальної активності, розповсюдження культури, рекреативну, ідеологічну, політичну і науково-пізнавальну функції.

До економічної групи зараховуються регулятивно-економічна, економічно-контролююча, знову інформаційна, економічно-консервативна, економічно-управлінська, рекламна функції.

До соціально-психологічної групи увійшли такі функції: соціального орієнтування, участі у формуванні громадської дум-ки, афіліації, контакту, самозатвердження, парасоціальна.

Група загальнопсихологічних функцій складається з функцій емоційної розрядки (релаксації), утилітарної, самоізоляції, стимуляції 1 .

У концепції С. І. Горевалова переважає прагнення до вичерп-ності, що приводить до перерахування великого числа функцій, їх часткового дублювання в різних рубриках (наприклад, виділення інформаційної функції в групі соціальній та економічній) та відсутності їхньої ієрархії (наприклад, розташування ідеологічної й політичної функцій після рекреативної).

Про те, наскільки в сучасній теорії журналістики залиша-ються рухомими навіть найважливіші положення, свідчить повернення В. М. Владимирова у книзі «Журналістика, особа, суспільство: проблема розуміння» (2003) до розгляду функцій журналістики, у процесі якого відбулося істотне уточнення його концепції. На цей раз він запропонував розрізнити головні й ря-дові функції. Для позначення функцій першого плану він запро-понував використовувати термін «місія журналістики». У вигляді визначення він запропонував таку формулу: «Місією журналіс-тики є інформаційне забезпечення досягнення масового розу-міння» 2 . Розглядаючи журналістику крізь призму герменевтики В. М. Владимиров заговорив про двоєдину місію журналістики: інформувати й забезпечувати розуміння інформації. Зрозу-

1          Горевалов С. І. Військова журналістика України: історія та сучасність/С. І.

Горевалов. – Л.: Вид-во Військового інституту при ДУ «Львівська політехніка»,

1998. – С. 157–163.

2          Владимиров В. М. Журналістика, особа, суспільство: проблеми розумін-

ня: монографія/В. М. Владимиров. – К.: Київ нац. ун-ті ім. Т. Шевченка, 2003. –

С. 76.

 

Загальні та спеціальні функції журналiстики

міло, це останнє передбачає проведення аналітичної роботи, роз’яснення інформації. Місія журналістики, за В. М. Владими-ровим полягає в забезпеченні права кожного члена суспільства не просто на інформацію, а на інформаційне забезпечення його діяльності, вільного вибору поведінки, умовою якого є знання, тобто володіння правдивою інформацією.

Очевидно, українській теорії журналістики ще доведеться до-класти немало зусиль для розв’язання наукової проблеми функ-цій журналістики.

На підставі використання позитивного досвіду праць вітчиз-няних та зарубіжних теоретиків спробуємо побудувати свою кон-цепцію.

Передусім відзначимо очевидну доцільність виділяти загаль-ні й спеціальні функції журналістики.

Загальні функції належать до числа основних, пов’язані з атрибутивними ознаками журналістики, виконуються кожним пресовим виданням, ТРК чи електронним ресурсом без виклю-чення, незалежно від його розміру, накладу чи адресної спря-мованості.

Спеціальні функції мають локальний характер, характе-ризують журналістику з того чи іншого конкретного боку, їх виконання не є конче обов’язковим для кожного учасника масово-інформаційної діяльності. Так, розважальна газета може не містити ідеологічних матеріалів і аж ніяк не здійснювати функції соціальної критики («сторожового собаки»), так само як партійна газета не займатися розважанням та відпочинком сво-їх читачів. Але в цілому спеціальні функції у своїй сукупності є важливим чинником діяльності преси та характеристики жур-налістики в цілому, а відтак мусять бути осмислені теоретико-журналістською наукою.

Про загальні функції журналiстики ми розпочали мову тоді, коли заговорили про неї як про масово-iнформацiйну діяльність, адже найважливіша функція журналiстики – збирання, оброб-ка й поширення інформації. Лише в межах цієї найголовнішої функції можуть реалізуватися інші її завдання. Інформаційну функцію виконують усі друковані періодичні видання, радіос-танції й телестудії, електронні газети й журнали. Навіть розва-жальні газети чи радіо й телепередачі інформують свою аудито-рію в галузі певним чином окресленої тематики.

 

РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ

Журналiстика, будучи для людини вікном у світ, є важливим каналом надходження до читача необхідних для його орієнтації у світі знань, теорій, концепцій. Вона подає щодня громадянам необхідні повідомлення, без яких вони неспроможні зрозуміти навколишній світ, а відтак обрати правильний варіант поведінки. Є безліч людей, які після завершення своєї освіти (вищої чи середньої) поповнюють свій інформаційний багаж лише за ра-хунок журналістики. Узагалі, слід виходити з того, що в сучасній соціальній дійсності читачів книжок у десять разів менше, ніж читачів газет. Періодична преса, радіо, телебачення стають для переважної більшості громадян єдиним каналом поповнення знань, створення ними в своїй свідомості картини світу.

Високоосвічений читач-фахівець виробляє в себе стабільну звичку знайомитися через ОМI з новими фактами i явища-ми політичного й суспільного життя, науковими поглядами й гіпотезами зі своєї та суміжної галузей спеціалізації. Читання загальних та фахових газет i журналів стає його щоденною по-требою, адже на сторінках ОМI здійснюються публікації про наукові новинки, відкриття, дається хроніка наукового життя.