Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
РОЗДІЛ 8. СВОБОДА СЛОВА І ЖУРНАЛІСТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

РОЗДІЛ 8. СВОБОДА СЛОВА І ЖУРНАЛІСТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Загальні уявлення про свободу. Діалектика свободи і необхідності. Свобода і пізнавальна діяльність людини. Свобода слова як найважливіше завоювання і гарант демократичного суспільства. Поняття про свободу преси. Свобода преси і партійність. Поняття про цензуру. За-сади ліберальної теорії свободи преси та умови її здійснення. Свобода творчості. Свобода слова в законодавствах розвинутих країн та міжнародних правових документах. Конституція України як гарантія свободи преси й журналістської діяльності в нашій країні

G^

 

РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ

П

рагнення до свободи – один з невід’ємних атрибутів лю-дини. Під свободою розуміється право на будь-яку діяль-ность, наслідки якої не завдають шкоди природному та соціаль-ному довкіллю. Поняття «діяльність» охоплює як фізичні, так і духовні, інтелектуальні вчинки людини. Поняття «завдання шкоди» включає в себе не тільки принесення фізичних чи еконо-мічних збитків і втрат окремим людям і суспільству в цілому, але й нематеріальну діяльність, спрямовану на обмеження свободи, заклики до насильства, національної чи класової нетерпимості та ін.

Свобода діяльності в будь-якій сфері (і в журналістиці в тому числі) виявляється в можливості ставити певні цілі й боротися за їх здійснення на основі вільного свідомого ви-бору й творчого розв’язання. З прагнення людини до свободи виникає розвиток науки, мистецтва, а також і журналістики як інформаційної діяльності, що має яскраво виражену гносеоло-гічну функцію. Свобода невідривна від пізнавальної діяльності людини, від творчості. У свою чергу творчість можлива лише за умов свободи.

При цьому слід чітко уявляти, що абсолютна свобода людської діяльності неможлива. Людина завжди обмежена:

1)         законами природи,

2)         законами суспільства, що діють незалежно від суб’єкта, а також

3)         мірою власного суб’єктивного пізнання цих законів.

Лише діяння у згоді із законами природи й суспільства робить

людину вільною й спроможною до досягнення покладених перед собою цілей. Свобода полягає в пізнанні необхідності й в подо-ланні необхідності на основі її пізнання. Голландському філософу Бенедиктові Спінозі (1632–1677) належить визначення «Свобо-да – це усвідомлена необхідність», що увійшло як крилатий вислів у філософську свідомість людства. Отже, подолання необхідності можливе лише за допомогою пізнання необхідності. Свобода

1)         обумовлена рівнем оволодіння законами природи й суспіль-ства і прийняттям їх як умов і меж діяльності суб’єкта;

2)         неможлива без бажання й волі, користуючись знаннями законів і творчо застосовуючи їх на практиці, створюва-ти найважливіші для людини цінності в межах необхід-ності;

 

Свобода слова і журналістська діяльність

3)         досягається тоді, коли суб’єкт діє на загальнолюдських за-садах, прагне служити людству, своєму народові;

4)         керується почуттям суспільної відповідальності у пово-дженні з фактами та їх інтерпретаціями.

Будь-яке пізнання має щонайменше два аспекти:

1)         пізнання фактів,

2)         встановлення зв’язку між фактами, розуміння й пояснен-ня їх.

Це ніби два поверхи пізнавальної діяльності людини. Із на-громадження знань про факти починається пізнавальний про-цес. Але факти лишаються мертвими без пояснюючої їх теорії. У свою чергу будь-яка теорія, концепція може бути побудована лише на ґрунті міцної і обширної фактичної бази.