Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Але інтелектуальний рівень пересічного питомого американця залишає бажати кращого. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Але інтелектуальний рівень пересічного питомого американця залишає бажати кращого.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Але вестернізація (зокрема, американізація) української дійсності загрожує нав’язуванням нашим громадянам, осо-бливо нестійкій до спокус молоді, поверхово сприйнятих зразків західного способу життя. Наша молодь проймається ідеалом неробства, легких заробітків, зневагою до знань, професіоналізму, українських національних цінностей. Кана-ли масової комунікації тиражують на невизначену кількість реципієнтів фальшиві цінності.

Наслідки цього процесу передбачити важко, а ще важче виміряти кількісно явища духовної сфери. Поки що можна більш-менш певно говорити про зниження інтелектуального рівня масової свідомості й дальшу примітивізацію масової культури. Якщо цей процес не зупинити, людству загрожує по-ступова деградація. Адже цей процес за допомогою новітніх комунікативних технологій набуває все ширшого розмаху.

Надійною альтернативою до «жовтої преси», розважальних мас медіа є аналітична журналістика. Вона повинна скла-сти противагу легковажності й відсутності глибокого змісту в масовій інформації, щодня пояснювати для людини соціальне довкілля, будити читача до думки, творчої активності, давати йому поживу для розуму й почуттів. Негативні явища, породжені журналістикою, мусять бути за допомогою неї й виправлені.

Найважливіші висновки, що витікають із наведеного матеріалу:

по-перше, світова журналістика ХХІ століття буде розвива-тися лише в межах аналітичної парадигми; іншого варіанту для людської спільноти впоратися з процесами глобалізації інформаційного простору просто немає;

по-друге, український вибір може бути пов’язаний тільки з аналітичною журналістикою; тільки в межах аналітичного дис-курсу можливе становлення українського інформаційного про-стору;

по-третє, в українських вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців за професійним спрямуван-ням «Журналістика», необхідно відмовитися від підготовки інформатора, а зосередитися на моделі підготовки аналітика з

 

РОЗДІЛ СЬОМИЙ

усіма наслідками, які звідси випливають: виховання особистості, ґрунтовне вивчення фундаментальних гуманітарних дисциплін, формування патріотичної свідомості громадянина;

по-четверте, Українська держава не повинна залишатися осторонь формування свого інформаційного ринку й інформа-тивного простору, а брати в цьому участь і безпосередньо (ство-рюючи періодичні видання державною мовою в тих регіонах, де вони поки що неспроможні вижити як приватні підприємства) і опосередковано (формуючи законодавство і гнучко застосову-ючи податкову систему).

Є в цієї проблеми, крім економічного, ще й творчий аспект. Він полягає у вдосконалення професійної майстерності діячів україномовних органів масової інформації, у їхній можливості протиставити російськомовній пресі вищий рівень мистецт-ва інформації i завдяки цьому опанувати нові групи й верстви потенційної аудиторії, яка внаслідок державної мовної політики (конституційного закріплення державного статусу української мови, ширшого її запровадження в середню й вищу освіту, поя-ви й проникнення в масову свідомість явищ української мас-культури) вже з’явилася в нашій державі.

ОМI, якою б мовою вони не видавалися, повинні передусiм цінувати власну свободу, незалежність як гарант свого професійного рівня, вільно висловлювати свою думку, завойо-вувати читача. Державна підтримка ні в якому разі не повинна кайданами лягати на редакційний колектив і сковувати його масово-інформаційну діяльність, а навпаки, допомагати йому відчути себе вільними, потрібними народові, зорієнтованими на інформаційні запити своєї аудиторії.

СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛIСТА

БРИФIНГ (англ. brifing – iнструктаж) – коротка нарада для представників друкованих, ефірних та електронних органів масової інформації, на якій спеціально уповноваженими на те особами викладається позиція уряду з певного питання або позиція, узгоджена сторонами, що беруть участь у міжнародних

 

Журналiстика як галузь суспільно-політичної діяльності

переговорах, засіданнях, конференціях, повідомлення про їх хід, про погляди сторін тощо.

Брифінг організовується для передачі інформації журналістам, передбачає виклад інформації, а не роз’яснення проблеми. На відміну від прес-конференції брифінг не передбачає постановки запитань журналістами i відповіді офіційних представників. Часто на брифінгах поширюються прес-релізи, які містять необхідні для журналістів цифрові, фактичні та інші дані.

НОВИЙ МІЖНАРОДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ І КОМУНІ-КАЦІЙНИЙ ПОРЯДОК – рух у країнах третього світу за подолання інформаційного імперіалізму. Уперше ідея нового інформаційного і комунікаційного порядку була прого-лошена в 1970-х рр. у низці молодих країн, які нещодавно здо-були незалежність, але в процесі розгортання електронної революції зрозуміли, що так ніколи й не зможуть наздогнати високорозвинені країни й назавжди залишаться від них якщо не в політичній, то в інформаційній залежності. Новий рух широко обговорювався в 1976 р. на міжнародній конференції в Найробі (Кенія). У 1978 р. була ЮНЕСКО створила Комісію Мак-брайда, яка доповіла про результати своєї діяльності в1980 р. на Генеральній конференції ЮНЕСКО в Белграді. На конференції була схвалена доповідь «Багатоголосий, але єдиний світ», у якій були обґрунтовані засади нового міжнародного інформаційного та комунікаційного порядку.

Старий порядок репрезентують розвинуті країни Захо-ду, які завдяки своїй технологічній просунутості сформували в себе інформаційне суспільство. Старий порядок передбачає комерційний підхід до інформації, проголошує новини предме-том купівлі-продажу, ототожнює їх із звичайним товаром, який можуть придбати будь-які країни, які мають для цьо-го належні фінансові можливості. Якщо ж вони не можуть цього зробити, то розвинені країни не мають щодо них ніяких зобов’язань, вони самі мусять долати свої труднощі: створю-вати свій інформаційний продукт, підвищувати грамотність населення з метою перетворення його на споживача новин, за-сновувати національні та регіональні інформаційні агентства для постачання новин.

 

РОЗДІЛ СЬОМИЙ

Новий порядок передбачає подолання традиційного підходу. В його основі ставлення до інформації як до загального блага, соціального надбання і продукту культури, а не як до предмета торгівлі чи матеріального товару. Комунікації мають бути до-ступними як повітря чи сонячне світло, усі мають на них рівні права, вони є спільною власністю людства.

Новий міжнародний інформаційний і комунікаційний поря-док будується на повазі до комунікативних прав народів, їх гідності й рівності. Народи світу живуть у різних умовах, які є наслідком нерівномірного історичного розвитку, але розвинуті країни мають моральний обов’язок по відношенню до слабороз-винених, вони не повинні перетворювати їх на свої інформаційні неоколонії, а допомогти інформаційному й комунікаційному їх просуванню по шляху прогресу в інтересах спільного розвитку всього людства. Експорт інформаційної продукції і технічних засобів комунікації з розвинутих країн до країн «третього світу»не повинні становити загрозу національним культурам, збереженню їх культурних традицій.

Новий міжнародний інформаційний та комунікаційний порядок опозиційний не лише розвинутим країнам, але й транснаціональним інформаційним корпораціям, які прагнуть підпорядкувати своїм фінансовим інтересам громадян і народи світу, обмежують їх вільний доступ до інформації.

ВНУТРІШНІЙ ГЛЯДАЧ – частина телевізійної аудиторії, яка спеціально запрошена для контактної участі в ток-шоу. Загаль-на функція внутрішнього глядача подвійна: з одного буку, бути репрезентантом громадської думки перед головними учасника-ми прогарами, а, з другого боку, своїми оцінками та висловлю-ваннями впливати на формування громадської думки глядачів, які сидять по той бік екрану. У сучасних інтерактивних переда-чах на телебаченні внутрішня аудиторія залучається до вико-нання таких спеціальних функцій, як вираження оцінок змісту почутого оплесками або мовчанням, голосування в студії, по-становка запитань головним учасникам дискусії, бліц-виступи в обговоренні головної теми розмови.