Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Слід чітко усвідомлювати дві речі. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Слід чітко усвідомлювати дві речі.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Перша: ми живемо в епоху інформаційної революції, що вже розпочалася. Дру-га: інформаційне суспільство може бути тільки суспільством аналітичної журналістики.

На користь цього висновку свідчать красномовні факти. У вступі до своєї праці «Моделювання і технологія редакторсь-ких систем» В. В. Різун навів такі дані: «У травні 1984 року на міжнародному семінарі в Балатонсеплаке (Угорщина), який відбувся з ініціативи Інституту досліджень і документації при Міжнародній організації журналістів і був присвячений проблемі нових технологій у масовій комунікації, прозвучала фраза, що протягом вісімдесятих років у світі розповсюджено інформації більше, ніж за всю історію людства. Обсяг інформації подвоюється через сім-вісім років» 1 .

Відтоді минуло понад два десятиліття, і за цей час не тільки ще в кілька разів зріс обсяг інформації, що нею володіє люд-ство, але й різко збільшилися самі темпи її творення: кількість

1 Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських систем/В. В. Різун. – К.: Б. в., 1995. – С. 3.

 

Журналiстика як галузь суспільно-політичної діяльності

інформації в світі зростає щогодини (!) на 200 млн слів або 5 тис. сторінок друкованого тексту 1 . Тимчасом людський мозок уже кілька десятків тисяч років лишається константою, і ми зараз засадничо не здібні «перетравити» більшу інформацію, ніж наші стародавні пращури. За даними фахівців, людина не спроможна засвоїти за годину більше ніж 0,1 сторінки нової інформації 2 . А це беззаперечно й доводить, що інформаційне суспільство можливе лише як суспільство аналітичної журналістики.

З цього випливає ще один важливий висновок: пріоритети в світовій політиці в майбутньому будуть належати тим країнам, які захоплять інформаційні шляхи людства, змо-жуть на інформаційному ринку запропонувати більш якісний аналітичний інформаційний товар.

Окрема людина вже сьогодні знемагає під тягарем безперерв-них повідомлень, що ґвалтовно навалюються на її розум і по-чуття з численних телевізійних каналів, радіопрограм, сторінок газет і журналів. Індивід виявляється цілковито безпорадним в інформаційному океані. Єдине, що може його врятувати, – це поява аналітичних інформаційних систем, які будуть ство-рюватися спеціалістами з масово-інформаційної діяльності (журналістами), на засадах чіткої спеціалізації, із залученням відомих у своїй галузі фахівців. Такі системи будуть користува-тися великим попитом і авторитетом, оскільки забезпечувати-муть кожному індивіду і величезну економію часу, і розуміння сучасних суспільних процесів, а відтак – даватимуть можливість об’єктивно орієнтуватися в світі й приймати правильні рішення щодо власної поведінки.

Поки що ми звикли до того, що пропаганда – це завжди пере-кручення правди, спотворення об’єктивної картини світу з ме-тою маніпулювання масовою свідомістю. «У світовій громадській думці, – пише з цього приводу В. М. Владимиров, – як і в науко-вих колах, слово «пропаганда» давно вже протилежне до слова „об’єктивність” і означає ні що інше, як приховування від масової аудиторії неприємних, незручних для кого-небудь фактів» 3 .

1          Лось Й. Д. Орієнтир: засоби масового порозуміння/Йосип Лось//Збірник

праць кафедри української преси. – Львів, 2000. – Вип. 3. – С. 169.

2          Там само. – С. 174.

3          Владимиров В. М. Основы журналистики в понятиях и коммен-

тариях/В. М. Владимиров. – Луганск: Изд-во Восточноукраинского ун-та, 1998. –

С. 30.

 

РОЗДІЛ СЬОМИЙ

Так і справді було в ХХ столітті, столітті антагоністичної класової боротьби, двох світових воєн, безкінечних партійних міжусобиць. Це було століття торжества, але й остаточної компрометації партійності як засади людського співжиття. Але гаслом ХХІ століття стане безпартійність. «Сучасні українські аналітики прогнозують, – підсумовує М. Г. Яцимірська, – що ХХ с т. буде останнім, в якому існували такі політичні утворення, як партії, оскільки головний акцент зміститься на особистість, її інтелектуально-психологічну характеристику» 1 .

У безпартійному суспільстві аналітична журналістика буде слу-жити пропаганді правдивої, адекватної картини світу, захищати суспільну мораль, стояти на сторожі людської спільноти в цілому. У такій же мірі, у якій ХХ століття було епохою маніпулятивної пропаганди й альтернативної до неї інформаційної журналістики, так ХХІ століття має стати епохою панування аналітичної моделі масово-інформаційної діяльності. Успіх у ньому матиме той, хто першим прийме цю ідею як істину.

В українському інформаційному просторі аналітична журналістика також повинна відіграти вже зараз видатну роль: збудувати духовну будівлю українського національного світу.

Одна з улюблених ідей філософії ХХ століття – оприявнення через мову світового буття. «Саме суще втягнуте у своє існування мовою, щоб потім у ній зберігатися, – пише про це філософ Та-рас Возняк. – Таким чином ми можемо у корені перевернути загальновідому тезу, що доля народу передує долі його мови, і наполягати на протилежному – доля мови формує і долю народу, що у сущому заздалегідь сказаному нею живе» 2 (виокремлення автора. – І. М.).

Якщо в ХІХ столітті головним тереном творення мови була художня література, то в ХХ столітті ситуація вирішально зміннилася. Центр її творення внаслідок інформаційної гегемонії перемістився в журналістику. Саме вона, а не худож-ня література стала продуктом масового споживання. Через

1          Я цимірська М. Г. Психологічні феномени в сучасній комунікативістиці/Марія

Яцимірська//Збірник праць кафедри української преси. – Львів, 2000. – Вип.

3. – С. 369.

2          Возняк Т. Відродження івриту та української мови/Тарас Возняк//Воз-

няк Т. Тексти та переклади. – Х.: Фоліо, 1998. – С. 249.

 

Журналiстика як галузь суспільно-політичної діяльності

це саме за допомогою газетного дискурсу відбувається націотворення і державобудівництво. Наскільки вже в умо-вах упослідженості й приниженості перебувала українська мова в чужій українському народові радянській державі, але й про неї відома дослідниця Олександра Сербенська твердить: «Центр формування української літературної мови із ділянки красного письменства (що було властиве, наприклад, для ХІХ ст.) переміщується у ділянку масової комунікації» 1 .

Для України стратегічно важливим є виготовлення сво-го інформаційного продукту, який би міг бути поданий як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Від картини світу, що надходить до споживача через журналістику, зале-жить індивідуальна та суспільна свідомість. Журналістика сьогодні будує для реципієнта світ за допомогою слів та образів. «Людині набагато ближчим стає те, що показують їй сучасні за-соби комунікації, – підкреслює філософ Мартін Гайдеґґер, – ніж власне поле довкола огорожі, небо над ріллею, зміна дня та ночі, порядки і звичаї, родинні традиції» 2 .