Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Головне – спритність, швидкість у подачі новин 3 . : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Головне – спритність, швидкість у подачі новин 3 .


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

На боротьбу з такими журналістами-дилетантами, неспроможними до ком-петентних коментарів і об’єктивних оцінок, і було спрямоване правило «news not views». Його запровадження мало далекосяжні наслідки. Головний з них полягав у тому, що аналітична журналістика тут почала занепадати, а журналістська праця звелась на якийсь час до репортерства.

Відтоді в самій американській журналістиці багато що змінилося.

По-перше, було встановлено, що гасло «новини без поглядів» недосяжне в повному обсязі. За допомогою відбору фактів, просіювання повідомлень, але із збереженням їхньої уявної об’єктивності газети здійснювали обробку свідомості читача, при-чому у прихованій формі, декларуючи свою безсторонність.

По-друге, надбанням теорії журналістики стала думка про те, що новина – це не сам факт, а повідомлення про факт. Новина в процесі вербалізації втягує в себе оцінку автора, його ставлення до факту. Власне оперативною одиницею в журналістиці є не сам факт, а повідомлення про факт. Журналістика, займаючись ви-робництвом новин, прагнучи до об’єктивності у висвітленні подій, насправді не здатна уникнути суб’єктивності. Адже повідомлення – це вже вербальна формула, створена суб’єктом

1          Цит. за кн.: Москаленко А. З. Основи масово-інформаційної діяльності:

підручник/А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов. – К.: Б. в., 1999. –

С. 122, 398.

2          Див, наприклад, кн.: Гід журналіста: Збірка навчальних матеріалів, скла-

дена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ/Адаптація та

упоряд. – Алла Лазарєва. – К.: Б. в., 1999, де пропонується правило: «Змішувати

факти й коментарі в тексті неприпустимо!» (С. 27).

3          Див про це в кн.: Москаленко А. З. Теорія журналістики: підручник/А. З. Мос-

каленко. – К.: Експрес-об’ява, 1998. – С. 216.

 

РОЗДІЛ СЬОМИЙ

і приналежна його свідомості, залежна від нього. Як відзначив професор В. В. Різун, «новина лежить не в площині реальності, а в площині відображення цієї реальності журналістом як соціальним суб’єктом, через що відображення і називається суб’єктивним, бо належить суб’єктові» 1 .

По-трєтє, до самих журналістів прийшло усвідомлення, що новий час вимагає від них не лише опису подій, але і їхнього по-яснення, а останнє неможливе без аналітики. У силу цих обста-вин американська журналістика почала здійснення розвороту від інформаційної до аналітичної моделі масово-інформаційної діяльності.

Українській же журналістиці загрожує через вісім десятиліть повторити шлях американських колег. Принаймні позиції інформаційної моделі мас медіа в свідомості творців нашо-го інформаційного простору досить сильні. На мій погляд, це пояснюється кількома причинами:

1.         Прагненням заперечити й відкинути досвід радянської журналістики. Як відомо, в радянські часи мас-медіа свідомо виконували ідеологічну роль, будучи в обов’язковому поряд-ку органами партійних комітетів. Перед кожним журналістом відкрито ставилося завдання й рядовою інформаційною заміткою, і ґрунтовною аналітичною статтею здійснювати пропаганду партійної програми і рішень партійних з’їздів, роз’яснювати для читача партійну політику й показувати йому його місце в її реалізації. Авторитет аналітичної журналістики був рішуче підірваний у середовищі самих творчих працівників. Аналітичність ототожнювалася з пропагандою і агітацією фаль-шивих, як тепер стало зрозуміло, цінностей. Інформаційна журналістика розглядалася як альтернатива радянській пропагандистській моделі. Звільнившись від партійного нагляду, журналістика звільнилася й від обов’язкової пропагандистської аналітичності і відразу відкинула її.

2.         Ці ж саме обставини послужили причиною компрометації аналітичної журналістики в читацькому середовищі і забез-печили інформаційній журналістиці авторитет у масовій свідомості. Читач не хотів знову стати жертвою маніпулятивної

1 Різун В. В. Маси: Тексти лекцій/В. В. Різун. – К.: ВПЦ «Київський універси-тет», 2003. – С. 89.

 

Журналiстика як галузь суспільно-політичної діяльності

пропаганди й тому віддавав перевагу безсторонній інформації, а не аналітиці.

3. Є в цього явища й третя причина, чисто ідеологічного харак-теру. Інформаційна модель української журналістики виявляється надзвичайно вигідною концептуально для різного роду, не скажу ворогів, але несимпатиків Української держави. В основному вони складають дві групи. До першої належать комуністичні ре-ваншисти, які прагнуть реанімувати комуністичну партію з її гас-лами інтернаціоналізму, у межах якого українська національна свідомість кваліфікується не більше, не менше як «український буржуазний націоналізм». Другу групу складають прихильники «єдіной і нєдєлімой» Російської імперії, які не бачать свою дер-жаву повноцінною без присутності в ній України. Ці дві групи не тільки займаються пропагандою своїх ідей, але роблять це активно й агресивно, що дозволяє деяким політикам говорити навіть про інформаційну окупацію України. Їх журналістика зовсім не є інформаційною, а тенденційно аналітичною. Незва-жаючи на це, саме вони нав’язують українській журналістиці концепцію, згідно з якою інформаційна модель є нормативною для журналістики, а аналітика – то вже від лукавого. Гасло «news not views» сьогодні роззброює українську журналістику в обороні української державності, компрометує саму ідею контрпропа-ганди. Воно вигідне певним політичним силам, які й досі вино-шують мрію про знищення української незалежності. А відтак зі сторінок різних мас-медіа космополітичної орієнтації в масову свідомість запроваджується думка про те, що інформація – це добре, аналітика – це погано.

Як бачимо, це зовсім не порожнє питання для української журналістики. В умовах, що склалися, сама ідея аналітичної журналістики потребує свого захисту, реабілітації в очах громадської думки. Дана проблема набуває актуальності й з по-гляду футуристичної спрямованості української журналістики. Якою їй слід бути і на яку модель орієнтуватися, щоб не опи-нитися на маргінесах світових інформаційних потоків? Ось ті прагматичні питання, що входять в обсяг цієї великої про-блеми. Тому далі свої завдання вбачаємо в апології аналітичної журналістики, у наведенні системи аргументів на її захист.

Першим аргументом у цій апології вбачається такий: аналітика є способом подолання інформаційного хаосу.

 

РОЗДІЛ СЬОМИЙ

У середовищі журналістів йдуть безкінечні розмови про глобалізацію комунікаційних процесів. Нагадаю дуже цікаву де-таль: французьке слово «global» (загальний, всесвітній) в основі своїй має латинське слово «globus» (глобус, куля) і означає «по-ширений на всю земну кулю». Що ж у концепції глобальної журналістики виявляється поширеним на всю земну кулю? Будь-яка інформація, виготовлена будь-якою особою. Такі можливості надає кожній суспільній і приватній людині комп’ютерна мережа Інтернет. Ми повертаємося в період персонального журналізму, але на іншому рівні технічного забезпечення.

У світі створюється якісно нова ситуація, яка характеризується інформаційним вибухом; повідомлення може виготовляти будь-яка людина й безконтрольно поширювати їх на невизначену кількість користувачів системи. Комунікативними каналами всесвітньої мережі активно користуються інформаційні агент-ства, газети й журнали, не тільки знімаючи з них новини, але й розміщуючи тут свої електронні версії, створюючи мережеві варіанти видань. Щодня й щогодини розширюється блогосфера, яку творять своїми текстами приватні особи, прагнучи зробити свій внесок у формування інформаційної картини світу.