Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
У «Доктрині» самокритично визнається: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

У «Доктрині» самокритично визнається:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

«Немає чіткості при проведенні державної політики в галузі формування російського інформаційного простору, розвитку системи масової інформації […], що створює умови для витіснення російських інформаційних агентств, засобів масової інформації з внутрішнього інформацій-ного ринку і деформації структури міжнародного обміну» 1 . Дер-жавна підтримка діяльності російських інформаційних агенцій у справі просування їх продукції на зарубіжний інформаційний ринок визнана в «Доктрині» недостатньою.

У документі намічена ціла низка державних заходів, спря-мованих на захист інформаційного суверенітету Російської Федерації, державну підтримку вітчизняного виробника інформації, створення умов для виникнення конкурентноспро-можних російських органів масової інформації.

Виходячи з прикладу й досвіду Росії, Україна так само повин-на сприймати захист свого інформаційного простору як справу першорядної ваги, на законодавчому рівні осмислити і закріпити напрямки своєї діяльності в інформаційній сфері. Чому в Україні ще й досі не сформована виразна державна політика, спрямова-на на захист українського інформаційного простру? Чи не тому, що Росією керують росіяни, а в Україні у Верховні Раді п’ятого скликання українці становили усього 37 % її складу? Чи буде

1 Доктрина информационной безопасности Российской Федерации//Жур-налист. – 2000. – № 10. – С. 17.

 

Журналістика як інформаційний простір

такий парламент стояти на захисті національних інтересів України?

Світовий інформаційний простір так само характеризується виразними особливостіми, що вияскравилися лише останнім часом. Саме поширення новітніх комунікаційних технологій, передусім системи Інтернет, дає підстави говорити про формуван-ня в межах земної цивілізації інформаційного суспільства.

У постіндустріальному (інформаційному) світі, що народжується зараз, втрачають актуальність звичні економічні показники, які використовувалися для характеристики поперед-нього етапу розвитку людства – індустріального суспільства, як-от: об’єм виробництва; кількість осіб, безпосередньо зайнятих у виробництві; зростання виробництва енергоносіїв. Передові позиції виявляться в тих держав, які спроможні інтенсивно запроваджувати нові інформаційні технології, висувати й ви-користовувати нові наукові й технічні ідеї, виробляти якісний і досконалий технічний продукт, необхідний суспільству. Для розв’язання вказаних технічних і організаційних завдань необхідний високий рівень освіченості цілого народу, країни; необхідна значна кількість осіб, які можуть бути кваліфіковані високим ім’ям МАЙСТРА.

Інформаційне суспільство несе в собі й загрозу людству: ану ж глобальна інформаційна система опиниться в руках невеликої групи людей, що переслідують свої, далеко не гуманні цілі. Перед людством стоїть завдання – впоратися з цією проблемою за до-помогою Колективного Розуму.

Академік Російської АН М. М. Моїсеєв, один з дослідників філософських засад майбутньої організації світу, пише так: «Я визначаю інформаційне суспільство як суспільство, у якому Колективний Інтелект (Колективний Розум) відіграє у його функ-ціонуванні роль, аналогічну до тієї яку відіграє розум людини в її організмі, тобто сприяє розвиткові суспільства і подоланню зростаючих труднощів… І діє на благо всього людства, форму-ючи новий гомеостаз!» 1 Причому науковець розглядає виник-нення Колективного Розуму (не плутати з штучним інтелектом)

1 Моисеев Н. Н. Судьба цивилизации. Путь Разума/Н. Н. Моисеев. – М.: Языки русской культуры, 2000. – С. 87. Гомеостаз – відносна сталість фізико-хімічних та біологічних властивостей внутрішнього середовища організму людини й тварини. – І. М.

 

РОЗДІЛ ШОСТИЙ

як природне явище, наслідок складного еволюційного процесу людини й суспільства.

З появою кроманьйонця, тобто сучасного типу людини, що сталося 30–40 тисяч років тому, припинився розвиток мозку, а відтак і індивідуального розуму. Але зараз людство стоїть на по-чатку нового витка антропогенезу; саме так слід розуміти про-цес створення Колективного Розуму. Його формування нагадує історію розвитку мозку живої істоти, коли збільшення числа нейронів і ускладнення зв’язків між ними привело колись до ви-никнення свідомості. Зараз відбувається щось подібне: роль окремих нейронів відіграють індивідуальні уми, що зв’язані че-рез персональні комп’ютери й інформаційні системи в глобальну світову інформаційну мережу. Академік М. М. Моїсеєв висуває гіпотезу, згідно з якою одного разу за законом переходу кіль-кості в якість станеться якісна зміна ролі Колективного Розуму в житті людства: він посяде центральне місце у всепланетарній організації суспільства.

Головне завдання Колективного Розуму – об’єднання людства за допомогою інформаційного обміну в одну загальнолюдську спільноту. Найважливішу роль у цьому повинна відіграти й уже зараз відіграє журналістика. Колективний Розум спричинить якісну зміну соціальної структури суспільства, системи звичаїв, а найбільш істотне – перетворить «четверту владу» на складову Колективного Розуму, на найважливіший механізм самооргані-зації суспільства, що спрямовує його розвиток на формування нового гомеостазу.

З огляду на грандіозні наслідки цього процесу для всієї земної цивілізації «особливе значення мусить набути контроль за його розвитком з боку громадянського суспільства» 1 .

Уже зараз цілком очевидно вияскравлюється зростаюча роль журналістики в житті суспільства. Вона все більш чітко окреслює свою роль вертикального соціального інституту, що, здійснюючи інформаційну місію, забезпечує те, що академік М. М. Моїсеєв назвав гомеостазом, тобто підтримує суспільство в стані рівно-ваги, забезпечує його самоорганізацію.

Як бачимо, поняття структури і змісту сучасного інформа-ційного простору є явищами еволюційними, такими, що

1 Моисеев Н. Н. Судьба цивилизации. Путь Разума/Н. Н. Моисеев. - М.: Язьіки русской культурьі, 2000. - С. 90..

 

Журналістика як інформаційний простір

дедалі ускладнюються. Молодому журналістові необхідно бути внутрішньо готовому до того, що за час його професійного життя станеться ще не одна зміна в технологіях і змісті інформаційної діяльності, які зажадають від нього мобільності, здатності на-вчатися, опановувати новинки й працювати в нових умовах.