Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
2. Журналістика приваблює людину можливістю мати твор-чу за характером роботу. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

2. Журналістика приваблює людину можливістю мати твор-чу за характером роботу.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Наскільки важливо для людини за до-

1 Махонина С. Я. История русской журналистики начала ХХ века: учебное пособие/С. Я. Махонина. – М.: Флинта: Наука, 2002. – С. 94.

 

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

помогою творчості здійснитися в цьому світі, свідчить досвід одного з провідних філософів ХХ століття Миколи Бердяєва (1874–1948), у головних працях якого «Філософія свободи» (1911), «Смисл творчості. Спроба виправдання людини» (1916) та «Філософія вільного духу» (ч. 1–2, 1927–1928) обґрунтовано ідею життєвої, іманентної необхідності для людини реалізувати себе у вільній творчості. Творчість виступає як головна умова опанування людиною свободи, разом з тим свобода є головною умовою здійснення особою творчої діяльності.

Іноді в працях з журналістикознавства можна зустріти дум-ку про те, що журналістика – це й зовсім не творчість, а ре-месло, що елемент власне творчості істотно девальвований в масово-інформаційній діяльності. З цим навряд чи варто по-годжуватися. Адже, зрештою, й ремесло – це специфічна, але все ж таки творчість. Крім того, журналістський твір так само, як і літературний, – наслідок духовної діяльності особи, спосіб оприявнення буття. До журналістської творчості мають засто-совуватися усі філософські положення й категорії, що викори-стовуються наукою для осягнення творчості як такої.

А відтак творчість є продовженням світотворення. І журналістика – у тому числі. Розповідаючи про світ навколо нас навіть за допомогою новинарних заміток і некоментованих повідомлень, журналістика, можливо, сама того не помічаючи, спричинює здійснення неявного, перетворює неіснуюче в ранг існуючого. Суспільство володіє природою (фізичною й суспільною) рівно настільки, наскільки знає її. Журналістика і є способом знання і щоденного пізнання довкілля, а відтак вона мусить розглядатися як повноцінна й повноправна твор-ча діяльність людини, за допомогою якої вона (людина) реалізує своє екзистенцційне, трансцендентне призначення в цьому світі.

У філософській автобіографії «Самопізнання» (посм. вид. 1949) М. Бердяєв так сформулював тему творчого покликання людини, яку вважав головною для свого життя. «Надзвичайно зухвала думка, – писав він, – що Бог потребує людини, відповіді люди-ни, творчості людини» 1 . А трохи вище він твердив: «Творчість

1 Бердяєв Н. А. Самопознание (Опыт философской автобиографии)/ Н. А. Бердяев. – М.: Книга, 1991. – С. 209.

 

Журналіст як суб’єкт масово-інформа ційної діяльності

людини не є вимога людини і право її, а є вимога Бога до лю-дини і обов’язок людини. Бог чекає від людини творчого акту як відповіді на творчий акт Бога. Про творчість людини вірне те ж, що й про свободу людини. Свобода людини є вимога Бога до лю-дини, обов’язок людини стосовно Бога» 1 . Саме тому в людині закладений іманентний потяг до творчості як до головної умови здійснення її природного призначення, первинної місії, а також опанування свободою, вільного виявлення себе самої. Творчість невіддільна від свободи.

Молодому журналістові слід звикнути до думки про творчий характер усієї його діяльності. Творчість починається не за ро-бочим столом з написанням тексту (там вона закінчується), а зі збирання інформації, з віднаходження цікавої теми для повідомлення чи журналістського розслідування. До кожного кроку свого журналіст мусить підходити як до творчого акту, намагаючись реалізувати в ньому всю свою обдарованість, усі можливості, вкладаючи в кожний вчинок увесь свій творчий потенціал.

3. Професія журналіста приваблює можливістю доноси-ти до людей правду, примножувати в світі добро, боротися за справедливість. У здійсненні цих завдань полягає реалізація безпосередніх функцій журналістики. Людина не просто потребує знань про світ, а потребує їх з практичною метою: ство-рити цей світ зручним для свого життя, для співжиття в ньо-му осіб різної національності, відмінного соціального статусу, різного віросповідання. Людину не полишає мрія про досконале суспільство, а відтак і думка: чи можна від створення досконалих творів перейти до створення досконалого життя. Журналістська творчість має на меті поліпшення, вдосконалення суспільства. У цьому й полягає її прагматичний, ужитковий зміст.

Мені здавалося, що етичний аспект в масово-інформаційній діяльності дещо втрачає свою актуальність сьогодні, коли наша українська журналістика, звільнена від обов’язкової агітації й пропаганди, переживає період зростання в ній питомої ваги інформаційних жанрів, але був приємно здивований, коли сту-денти першого курсу спеціальності «Журналістика» нашого університету у традиційних творах, які я загадую писати для

Там само.

 

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

ознайомлення з ними: «Хто я? Автопортрет на тлі епохи», серед мотивів, що спричинили вибір ними професії журналіста, на-звали саме цей: можливість примножувати в світі добро, допо-магати людям у розв’язанні моральних проблем, а саме довкілля перетворювати на засадах Краси й Справедливості.

«Моєю мрією, принаймні в останній рік, – пише Марина Г., що приїхала до нашого навчального закладу з с. Михайлики Ши-шацького району Полтавської області, – було навчання в цьому університеті. І я щаслива з того, що зараз навчаюся тут. Я хочу до-сконало вивчити свою професію, щоб зуміти знаходити не тільки цікаву інформацію, але й за допомогою Слова внести в наше по-всякдення хоча б трішки добра». Схожу думку висловила й Оле-ся К. з смт. Чутове, що на Полтавщині. «На мій погляд, – написала вона, – основне завдання журналістики – приносити користь іншим, постачати людям нову інформацію. І саме так я зможу жити, приносячи людям своїм Словом добро». Цікаво, що обидві дівчини мали ще перед вступом до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна журналістську практику в своїх районних газетах. Вони не з чужого голосу знали про величезне значення Слова в людському житті.

4. Професія журналіста приваблює можливістю вплива-ти на формування суспільної свідомості, громадської думки. Зрештою, у цьому теж полягає здійснення важливої функції журналістики. Працівник мас-медіа, інформуючи читачів про події в регіоні й світі, висловлюючи свою думку про них, втягує в поле свого впливу аудиторію, запліднює її своїм баченням дійсності та її проблем. Не письменник, а журналіст претендує сьогодні на роль «володаря думок», його ім’я найчастіше зустрічається пересічному громадянинові під репортажами, коментарями, аналітичними статтями чи нарисами; саме журналіст відіграє сьогодні роль політичного центру, до якого тяг-неться за авторитетним словом політично активна аудиторія.

Ще зовсім недавно людське суспільство було літературо-центричним, журналістика сприймалася як частина літератур-ної діяльності, але сьогодні ситуація рішуче змінилася. Наше суспільство стало журналістикоцентричним, література сприймається як частина журналістики. Сьогодні багато авторів працюють у галузі літератури факту (нон-фікшн), будучи, по суті,

 

Журналіст як суб’єкт масово-інформа ційної діяльності

представниками журналісмтики в літературі. Журналіст як творча особистість набуває особливого статусу інтелектуального ватажка, і ця його суспільна роль не може не приваблювати мо-лоду людину.

5.         Журналістика дає можливість представникові цієї професії

спілкуватися з видатними людьми і прожити цікаве життя. Існує

справедливе твердження: особистість створює її оточення. Це

означає, що масштаб людини вимірюється колом її спілкування.

Для журналіста тут розкриваються максимальні можливості.

Він за своїм службовим становищем мусить брати інформацію

в перших за компетентністю в даній галузі осіб, розмовляти з

провідними науковцями, письменниками, політиками, діячами

мистецтв.