Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
В агентстві працює біля двох тисяч співробітників. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

В агентстві працює біля двох тисяч співробітників.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Воно має більш як 150 кореспондентських пунктів у 134 країнах світу.

Попри «кооперативний статус» АФП фактично перебуває під контролем уряду Франції, у його повідомленнях дуже багато ува-ги приділяється заявам офіційних осіб, урядовій інформації.

У середині XIX століття майже одночасно виникають інформаційні агентства в Європі й Америці, які існують донині i входять у число найбільших у світі. Це пов’язано з розвитком у ті часи телеграфної техніки.

У 1848 р. засноване в Нью-Йорку інформаційне агент-ство США Ассошіейтед Пресс (АП), яке є кооперативним об’єднанням газетних видавців. Зараз АП нараховує біля дев’яти тисяч абонентів. Серед них 1400 щоденних газет, 350 тижневих газет та інших видань, а також 466 радiо- й телестанцій у США i 4500 різних видань i радіостанцій за межами США. У Сполу-чених Штатах членами Ассошіейтед Пресс є приблизно дві третини всіх щоденних газет. У 100 найбільших містах країни агентство має свої інформаційні бюро (найбільше у Вашингтоні); володіє власною комп’ютерною мережею, що зв’язує його штаб-квартиру з 750 містами США. За кордоном діяльність АП по-ширена на 73 країни, воно має більш як три тисячі зарубіжних кореспондентів. Річні прибутки цього інформаційного агентства становлять 100 млн доларів США.

Одне з найбільших i найстаріших інформаційних агентств Єв-ропи Ройтер засноване в Адені в 1849 р. німцем Паулем Юлiусом Ройтером. У 1851 р. Ройтер перейшов в англійське підданство i переніс до Лондона свою контору «Ройтер офіс», яка інформувала про рівень котирування акцій на біржах західноєвропейських країн. З розвитком телеграфа контора Ройтера почала подавати й політичну інформацію. З розширенням Британської імперії розширювалася й діяльність агентства.

У 1915 році агентство Ройтер перестало бути родинною власністю, виникло акціонерне товариство «Ройтер, лiмiтед». Зараз акції товариства належать: Асоціації газетних підприємців

 

Журналістика як інформаційний простір

(власникам лондонських газет), агентству Прессе Ассошiейшн (власникам провінційних газет), австралійському агентству Острелiен Ассошіейтед Пресс i новозеландському агентству Нью-Зiланд Прессе Ассошiейшн.

Агентство володіє широкою мережею власних кореспондентів, що працюють майже в усіх країнах світу, i широко використовує послуги так званих «стрингерів» – позаштатних репортерів, які передають інформацію тільки у випадку дуже важливих подій у країнах їхнього перебування. Усі повідомлення стікаються до штаб-квартири агентства в Лондоні, де вони відбираються, редагуються й відправляються численним клієнтам в Англії й за кордоном.

У своїй структурі Ройтер має також фотоагентство («ПА – Рой-тер фотос»), бюро комерційної інформації («Комтельбюро») i відділ статей i оглядів («ПА – Рейтер фiчерс»).

Агентство Ройтер у значній мірі виконує роль офіційного ор-гану британського уряду, поширюючи по всьому світові його повідомлення, заяви міністерств. Іноземна клієнтура Ройтер нараховує біля трьох тисяч газет i велике число радіостанцій. Щоденно Ройтер передає З0–40 тис. слів міжнародної інфор-мації. Річні прибутки агентства орієнтовно складають 84 млн ам. доларів.

У 1940–1950-тi роки з розвитком телебачення виникають нові інформаційні агентства, які згодом увійшли до числа найбільших у світі.

У листопаді 1945 р. засноване з центром у Токіо інформаційне агентство Японії – Кіодо Цусін, яке є об’єднанням японських га-зет i телерадіомовної корпорації «Ен-Ейч-Кей». Агентство поста-чає інформацію японською й англійською мовами, а також фото, кінофільми, радіозаписи, щоденно надає японським газетам інформацію обсягом 10–12 газетних шпальт японського тексту, а зарубіжним клієнтам – до 45 тис. слів англійською мовою.

До числа найбільших світових інформаційних агентств на-лежало й Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС). Воно постало як наслідок тривалого розвитку інформаційної мережі Росії, де першими телеграфними інформаційними агентствами були: Російське телеграфне агентство (РТА), засноване в 1866 р., Міжнародне телеграфне агентство (МТА), засноване в 1872 р.,

 

РОЗДІЛ ШОСТИЙ

Північне телеграфне агентство, засноване в 1882 р. Усі вони ді-яли як приватні підприємства.

У 1904 р. засноване перше урядове Санкт-петербурзьке теле-графне агентство (з 1915 р. – Петроградське телеграфне агент-ство – ПАТ). Із ПАТу бере свій початок Російське телеграфне агентство (РосТА, 1918), реорганізоване в 1925 р. в Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС), що створювалося як цен-тральний інформаційний орган при Раді Міністрів СРСР. До ТАРС входили телеграфні агентства союзних республік (в Україні – РАТАУ – Радіо-телеграфне агентство України, утворене в 1918), а також закордонні представництва чи кореспондент-ські пункти в 110 країнах світу.

Якщо в західному світі інформаційні агентства виникали з ме-тою поширення передусім економічної та фінансової інформації, то їх аналогічні українські структури «насамперед переслідували мету національного відродження» 1 .

Історія українських інформаційних агентств починається 1907 р., коли В. Кушнір заснував у Відні Українське пресове бюро. У його завдання входило постачати європейську пресу інформацією про Україну. 1912 р. з цією ж метою Р. Залозецький і А. Жук заснували у Львові Український інформаційний комітет. Функції інформаційного агентства виконував під час Першої сві-тової війни заснований у Відні Союз визволення України. У цей час у корпусі Українських Січових стрільців діяла Пресова квар-тира. Після розпаду Австро-Угорщини (листопад 1918) у Відні на кошти ЗУНР утворено Українську пресову службу (УПС, керів-ник О. Куцак), у 1919–1920 рр. вона утримувалася посольством УНР. З січня 1919 до січня 1920 р. діяла Пресова квартира На-чальної команди Української Галицької Армії.

Інформаційна діяльність УНР весь час переривалася че-рез несприятливі політичні обставини. В Українській державі Гетьмана Павла Скоропадського при Міністерстві внутрішніх справ були створені Державне бюро преси та Українське те-леграфне агентство (УТА). 24 травня 1918 р. директором УТА Гетьман П. Скоропадський призначив видатного українського журналіста й політика Дмитра Донцова.

1 Нестеряк Ю. Етапи становлення інформаційних агентств в Україні/Юрій Нестеряк//Журналістика: Наук. зб.. – К., 2002. – Вип. 1. – С. 24.

 

Журналістика як інформаційний простір

РАТАУ було засноване як центральний інформаційний ор-ган Радянської України в Харкові 8 березня 1918 р. на правах державного комітету під первісною назвою УкТА за постано-вою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. Після низки реорганізацій – у кінці 1918 року УкТа перетворе-но на Бюро української преси (БУП), а на початку січня 1920 – у Всеукраїнське бюро Російського телеграфного агентства (УКРОСТА) – у квітні 1921 р. воно дістало назву РАТАУ. Лише з 1971 р. воно влите до складу єдиної державної інформаційної системи СРСР – ТАРС.

Головним завданням РАТАУ було збирання інформації про життя України для органів преси, радіо й телебачення своєї та зарубіжних країн, а також поширення на території України всесоюзної та міжнародної інформації, що надходила каналами ТАРС. В усіх областях України РАТАУ має власних кореспондентів, а в Харкові, Донецьку, Одесі та Львові – відділення. Щодня РА-ТАУ відправляло органам преси понад 100 повідомлень обсягом 1,6 млн слів, а також понад 200 фотографій.