Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

АЛЬМАНАХ (арабськ. «аль манах» – букв. «там, де схиля-ють коліна», тобто зупинка на відпочинок каравану) – так первісно називався неперіодичний збірник календарно-довідкового характеру, у якому давалися відомості про схід і захід сонця, фази місяця тощо. Згодом, десь із ХІV ст., в альманахах стали вміщувати розповіді про різні країни та пам’ятні місця, коментарі про історичні події, інформацію про ярмарки, придворні розваги, рух пошти та ін. Поступо-во до альманахів стали включати художні твори та наукові праці. На ХVІІІ ст. вони витіснили з альманахів астрономічні відомості до календарів. Альманахи набули характеру неперіодичних журналів, стали збірниками раніше недруко-ваних літературних творів, написаних різними авторами-сучасниками, та літературно-критичних праць. Часто альманахи компонувалися за тематичною, жанровою, ідейно-художньою чи регіональною ознакою.

В Україні альманахи мали особливо велике значення тоді, коли українська журналістика ще не існувала або була за-боронена царським урядом у Росії. В історію української духовності навічно вписані «Украинский альманах» (1831), «Ру-салка Дністрова» (1837), «Ластівка» (1841), «Сніп» (1841), «Моло-дик» (1843–1844, тт. 1–4), «Записки о Южной Руси» (1856–1857, т. 1–2), «Хата» (1860) та ін.

СОКРАТИЧНИЙ ДІАЛОГ – метод обговорення певного питан-ня на засадах поваги співрозмовників один до одного і спільного пошуку істини. Назву дістав на честь давньогрецького філософа Сократа (469–399 рр. до н. е.), від якого не залишилося жодного написаного ним твору, бо він учив громадян на вулицях і площах Афін, в усному діалозі розвиваючи свої ідеї, охоче відповідаючи на запитання й пояснюючи свої думки на прикладах, знаходя-чи для них нові аргументи. Погляди Сократа стали надбан-ням людства завдяки творам його учня Платона (427–347 рр. до н. е.), які написані у формі діалогу і головним героєм яких є Сократ.

 

Журналістика як масово-інформаційна діяльність

Для сучасної журналістики, яка дотримується моделі соціальної відповідальності й головною метою якої є переведен-ня конфліктів у план дискусії, надзвичайно важливо володіти методом сократівського діалогу, залучати сторони до спільного пошуку істини, шляхів розв’язання обговорюваних проблем.

НОЖИЦЬ ПРАВИЛО – такий спосіб побудови інформаційного матеріалу, коли повідомлення побудовано з таких речень, що від кінця до заголовка можна сміливо «відрізати» речення за реченням, а головний зміст все одно залишається. Така по-будова доцільна з двох міркувань: по-перше, якщо текст у мо-мент передачі від кореспондента до редакції буде пошкоджено, то все одно та частина, яка надійшла буде містити головне повідомлення; по-друге, якщо відповідальному секретареві редакції доведеться скорочувати матеріал для його розміщення на газетній шпальті, то він легко це зробить, «відчепивши» останні речення від тексту, не завдавши особливої шкоди повідомленню в цілому. Навіть якщо від новини залишиться один заголовок, то й він повинен стисло й точно передавати новину.

МОВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ – одна з основних вимог до професійної діяльності журналіста, яка передбачає гарне знання мови, широку обізнаність з її лексичними надбаннями, кваліфіковане використання приказок, прислів’їв, крилатих виразів, уміння вільно говорити й писати; використовувати різноманітні фігури поетичного синтаксису, образні вира-зи. Мовна компетентність передбачає постійне збагачення журналістом своєї мови через читання класиків літератури і журналістики, творів своїх сучасників-колег, опанування неологізмів.