Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Саме прагматизм масової інформації, її імперативність до-зволяє використовувати її з метою маніпулювання громадською свідомістю та спрямування суспільних емоцій. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Саме прагматизм масової інформації, її імперативність до-зволяє використовувати її з метою маніпулювання громадською свідомістю та спрямування суспільних емоцій.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Помилковою зда-ється думка про те, що імперативність журналістики завжди пов’язана лише з маніпулятивною пропагандою і властива лише тоталітарному суспільству. В умовах сучасної духовної кризи й дегуманізації культури (і журналістики як її складової) особливої актуальності набуває імперативність, спрямована на захист по-літичної стабільності в світі, утримання екологічної рівноваги, збереження загальнолюдських цінностей, утвердження тради-ційної моралі. Під цим кутом зору імперативність виглядає не ре-лятивною, а абсолютною властивістю масової інформації.

Виробництво масової інформації завжди здійснюється на двох рівнях:

1)         творцем її може бути кожний громадянин в силу творчої природи людини;

2)         масова інформація створюється інституційно, тобто спе-ціальними суспільними інститутами.

Звідси – два рівні масової інформації:

 

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ

1)         стихійний, що створюється спонтанно й поширюється са-мими масами переважно в усній формі;

2)         організований, створюваний спеціалістами й поширюва-ний за відкритими, доступними кожному комунікаційни-ми каналами.

Журналістика є наслідком історичного суспільного розвитку й головним способом існування організованого типу інформації, що й дозволило їй стати масовою.

Масова інформація накопичується в інформаційних сховищах: архівах, бібліотеках. Але у вжитку живих поколінь перебувають в основному верхні, «свіжі» її пласти. Однак суспільство в усі часи передбачає надходження в канали комунікації інформаційних продуктів з шарів «глибокого залягання», актуалізуючи тим са-мим вічні істини, а іноді й нерозпізнані помилки.

З погляду функціонування є три форми існування масової інформації:

1)         пасивна; її складають тексти, законсервовані у фондах сховищ, це потенційна інформація, яка може бути актуа-лізована за певних обставин;

2)         стихійна; її складають анонімні повідомлення (чутки, фольклор, у тому числі й анекдоти), що циркулюють ка-налами усних комунікацій;

3)         активна; її складають масово-інформаційні потоки (тобто, журналістика); динамічна сукупність інформаційних про-дуктів, що створюються безперервно.

Журналістика, створюючи специфічні тексти, виявляється організатором масово-інформаційних потоків. Збираючи воє-дино тексти масової інформації, журналіст створює з них новий, «збірний» продукт – рухому, еволюційну інформаційну картину сучасності. Ця картина сучасності формує масову свідомість, громадську думку, суспільні настрої, багато в чому визначає по-ведінку людей і діяльність соціальних інститутів.

Інформація надходить до автора із зовнішнього світу, а також вироблятися ним самим.

У першому випадку маємо справу з інформацією зовнішньою, фактологічною, об’єктивною.

У другому випадку маємо справу з інформацією внутрішньою, аналітичною, суб’єктивною.

 

Журналістика як масово-інформаційна діяльність

Існує погляд, згідно з яким «інформація в журналістиці завжди вторинна» 1 , а сутність журналістської праці полягає в посередництві. Журналіст, мовляв, тільки передає новини від джерела інформації до широкої читацької аудиторії. Поча-сти це справді так. Але не зовсім. Наведена концепція Володи-мира Владимирова враховує наявність у журналістиці лише зовнішнього типу інформації і власне до нього зводить усю розмаїту масово-інформаційну діяльність.

Насправді ж у журналістиці існує рівнозначний із зовнішнім внутрішній тип і сектор інформації. Його значення не можна применшити. Окрім величезної роботи над аналітичними ма-теріалами, журналістові раз у раз належить пояснювати факти, про які він повідомляє, або принаймні коментувати новини чи повідомлення про них; йому доводиться вирішувати світоглядне питання: які новини подати своїм читачам у свіжому номері га-зети, а які обминути своєю увагою; а відтак у професійній діяль-ності журналіста як у сполучених судинах відбувається постійне перетікання зовнішньої інформації у внутрішню і навпаки. Ціл-ком справедливо авторитетні автори вважають, що «продуктом пізнавальної стадії журналістської діяльності виявляється кон-цепція вивченої ситуації, яка являє собою єдність знання про події і ставлення до них» 2 [підкреслення авторів. – І. М.].

Ремісницька діяльність журналіста як посередника весь час сусідить з чисто творчими її аспектами. Винести внутрішню ін-формацію поза межі журналістики уявляється неправомірним, тому що, по-перше, насправді журналістика не існує без неї, а по-друге, помилково запліднювати свідомість майбутнього фахівця спрощеною концепцією журналістики, де їй відведено лише посередницьку роль між джерелами новин та масовою аудиторією.

Використання різних видів інформації урізноманітнює ін-формаційний потік, робить друковане видання чи програму електронного органу масової інформації цікавими й конкурент-носпроможними.

1          Владимиров В. М. Основы журналистики: учеб. пособие/Владимир Влади-

миров. – Луганск: ВУГУ, 1998. – С. 13.

2          Основы творческой деятельности журналиста/Ред.-сост. С. Г. Корконосен-

ко. – СПб, 2000. – С. 77.

 

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ