Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
На пер-ший же план висуваються такі ознаки масовості: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

На пер-ший же план висуваються такі ознаки масовості:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

1. Спрямованість на масу (на все населення) при відсут-ності безпосереднього контакту, незалежно від розмірів і просторової розосередженості аудиторії. Слід при цьому мати на увазі відносність поняття «масовості». Особливо вели-кі тиражі й справді називаються «масовими», але здебільшо-го така ситуація характерна для тоталітарних країн, де існує монополія держави чи партії на розвиток преси і поширення інформації. Наприклад, у Радянському Союзі центральні газети «Правда», «Известия», «Труд» видавалися величезними накладами 15–20 млн примірників; але реальна причина таких високих тиражів полягала в примусовій передплаті на ці видання; перед-плачувати їх були зобов’язані усі члени партії, вчителі, праців-ники науково-дослідних інститутів, викладачі вищих закладів освіти та студенти і т. д.

У ринкових же умовах, унаслідок вільної конкуренції народжується й існує велика кількість газет і журналів з мен-шими тиражами. Зменшення тиражів, але збільшення кількості видань сприяє більш повному задоволенню інформаційних по-

Драгоманов до Франка від 22 вересня 1891 р.//Там само. – С. 363.

 

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ

треб громадян, «масовому» охопленню населення інформацією, забезпечує можливість вибору періодичних видань за політичною спрямованістю чи інтересами.

Тираж слід співвідносити з розмірами розрахункової аудиторії. Дві тисячі примірників – малий наклад для України й навіть для Харкова, але для Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, у якому саме таким накладом виходить внутрішня газета «Харківський університет», це тираж масовий.

Так само масовим є тираж у п’ять-шість тисяч для районної газети, що видається в районі зі загальною кількістю населення 40–50 тис. мешканців. Наприклад, у конкурсі «Часопис», що його проводить щороку до Дня журналіста Харківська обласна дер-жавна адміністрація та Харківське обласна організація Спілки журналістів України, у 2000 р. в номінації «Читацькі симпатії» експертна комісія відзначила Кегичівську районну газету «Наш край». Її разовий тираж склав 2165 примірників. Нібито в абсолютних вимірах він малий. Але в Кегичівському районі Харківської області проживає 25,6 тис. мешканців. У розрахунку на 1 тис. населення газета виявилася найбільш масовою.

2.         Відповідність до потреб маси в інформації. Журналістика зорієнтована переважно на загальнозначиму інформацію, змістом якої є відображення життєдіяльності суспільства в повідомленнях, відомостях, знаннях. Журналістика спря-мована на забезпечення інформаційних потреб населен-ня в ідеологічній, суспільно-політичній, науково-технічній, економічній, культурній та ін. сферах. Засобом безпосереднього обміну інформацією між людьми є спілкування. Журналістика і є головним комунікативним каналом, що забезпечує обмін інформацією в найрізноманітніших сферах. Вона є масовою, бо соціальна інформація, що створюється журналістами й поширюється через канали масової комунікації, становить інтерес для всього суспільства, є загальноцікавою.

3.         Прагнення до консолідації, тобто вироблення спільної для багатьох позиції. Формуючи громадську думку навко-ло найважливіших проблем суспільного буття, журналістика сприяє об’єднанню людей за поглядами й інтересами. Обгово-рення проблем і вироблення спільної позиції щодо їх розв’язання консолідує націю, дає кожному громадянинові відчуття плеча, відчуття своєї несамотності в світі. Журналістика – це органи

 

Журналістика як масово-інформаційна діяльність

масової інформації, бо вона сприяє виробленню масою читачів спільної позиції, орієнтує їх уздовж одного суспільно-політичного вектора, налаштовує на сприйняття тих чи інших соціальних, економічних та культурних цінностей.

4.         Доступність для маси. Ця проблема має кілька аспектів. Передусім інформація має бути доступною читачам за змістом і формою, тобто зрозумілою їм, написаною простою мовою, має містити витлумачення складних понять. По-друге, інформація повинна бути доступною економічно, тобто продаватися за неве-лику плату. І, нарешті, по-третє, відзначимо ще один аспект доступності – зручність доставки. Сьогодні газету чи журнал, що видається у будь-якому місті України, можна передплатити на всій її території. Деякі газети і журнали, що виходять в регі-онах – «Арт-мозаика» (Харків), «Собеседник» (Одеса) – проголо-шують себе всеукраїнськими виданнями. Передплата дозволяє читачеві щодня виймати із своєї поштової скриньки газети й журнали, що видаються не лише в його, а й в інших містах Укра-їни, а також отримувати зарубіжну періодику. Доставка радіо- й телепрограм здійснюється через ефірний, супутник чи дротовий (кабельний) зв’язок і дозволяє слухачеві й глядачеві сприймати їх удома в зручний час.

5.         Відкритість для співпраці усім охочим і здібним до журналістської творчості. Журналістика містить потенційну можливість виступу кожного громадянина з будь-якого питання, аби цей виступ був виконаний на достатньому для сприйняття аудиторією рівні. Більше того, співробітники редакції завжди мають змогу стилістично допрацювати матеріал стороннього автора, якщо тільки в ньому міститимуться суспільно цінні дум-ки. Газети і журнали вміщують на своїх сторінках листи читачів, до участі в радіо- й телепрограмах запрошується досить широке коло громадян. Особливу популярність на телебаченні набули ток-шоу (контактні програми), які збирають багатьох учасників у ролі безпосередніх дійових осіб і глядачів, наприклад: «Кароо-ке на майдані» Ігоря Кіндратюка і «Ключовий момент» Наталі Сумської на каналі «Інтер». У цій відкритості для співпраці теж виявляється ще один аспект «масовості» журналістики.

«Масовій інформації» протистоїть «індивідуальна» (особи-стий досвід), «художня» (літературні та інші твори мистецтва)

 

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ

та «спеціальна» (наукові та професійні знання) інформація, але в сукупності разом вони є основою духовності особи, створю-ють інформаційну базу для її орієнтації в світі й практичної діяльності.

Отже, журналістика невіддільна від поняття «масова інфор-мація».