Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Новини відзначаються такою атрибутикою: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Новини відзначаються такою атрибутикою:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

1)         вони відбивають останні події, відтворюють картину світу, що склалася на цей мемент;

2)         новини несистематичні, новинарна картина світу харак-теризується колажністю;

3)         завданням новин не є інтерпретація і упорядкування по-відомлень;

4)         новини невічні, вони живуть до того часу, поки зберігають актуальність, далі їх витісняють інші форми знання;

5)         події, подані як новини, відзначаються несподіваністю, незвичністю;

6)         новини будуються на передбаченні можливого інтересу аудиторії;

7)         новини служать орієнтирами і вказівниками знань, але не замінниками знань;

8)         новини передбачувані; у цьому полягає головний парадокс новин, заздалегідь відомо про візит Президента, ювілеї, від-риття виставок, новинами стає в такому випадку не сама подія, а зміст події, підписані угоди, сказані на відкритті слова 1 .

Як продукт активної діяльності людини новини і соціальна інформація в цілому характеризуються цілепокладенням. Про це дуже добре сказали автори підручника «Масова комунікація». «Соціальна інформація, – відзначили науковці, – ніколи не буває нейтральною. Інформація, що передається засобами масової комунікації, об’єктивно впливає на людей. Проводилося досить багато досліджень, метою яких було довести, що можна виконати настанову американської журналістики “news not views” (новини без поглядів), але вони щоразу показували, що навіть без комен-таря, через добір новин чи якісь інші умови комунікатор свідомо чи несвідомо певним чином впливав на аудиторію» 2 .

Журналіст, як і будь-який політично активний громадя-нин, просто не може не мати своїх поглядів на ті чи інші події і явища сучасності, не може не мати свого ставлення до героїв і персонажів історичної дійсності. Так же, як і всі інші громадяни,

1          Бакулев Г. П. Массовая коммуникация: Западные теории и концепции: учеб.

пособие для студентов вузов/Г. П. Бакулев. – М.: Аспект Пресс, 2005. – С. 106.

2          Масова комунікація: підручник./А. З. Москаленко, Л. В. Губерський,

В. Ф. Іванов, В. А. Вергун – К.: Либідь, 1997. – С. 54.

 

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ

він має цілковите право оприлюднити свою точку зору. Справа полягає в іншому: важливо, щоб він не заважав решті суб’єктів інформаційних відносин висловити свої погляди, навіть тоді, коли б вони виявилися альтернативними щодо його позиції. Лише вільний ринок ідей є гарантією справді гармонійного роз-витку суспільства, лише за такої умови продуктивного обміну думками можливий пошук найбільш прийнятних рішень вини-каючих соціальних проблем. Модель внутрішнього плюралізму повинна сприйматися як норма сучасної журналістики.

Зрештою, у світі мас-медіа американська концепція «news no views» далеко не є переважаючою. Німецькі журналісти, як уже мовилося, віддають перевагу «адвокатському» типу жур-налістики, вважаючи, що її завдання можуть бути розв’язані не в площині чистої інформатики, а на рівні публіцистики, тобто активної пропаганди загальнолюдських життєвих цінностей.

Вітчизняна традиція розуміння журналістики ніколи не сприймала її лише як безстороннього носія інформації, а завжди розглядала як спосіб формування громадської дум-ки, соціальної педагогіки, розв’язання важливих суспільних завдань, захисту простої людини від сваволі державного бюро-кратичного апарату.

Ця проблема давня, можливо, вона має такий же вік, як і сама журналістика. Наприклад, понад століття тому, у далеко-му вже 1891 р., між Іваном Франком і Михайлом Драгомановим зав’язалася дискусія з приводу інформаційного чи аналітичного вибору в журналістиці. І. Франко, прикро вражений конфіскаці-єю прокуратурою гострої публіцистичної статті М. Драгоманова в газеті «Хлібороб», висловився за такі дві засади журналістської творчості: «1) писати річі наукові без публіцистичного вістря, а навіть без усякого вістря, т. є. говорити і не договорювати до крайнього слова, 2) писати річі суцільні, зв’язані одні з одним, але без спільного титулу, а по змозі писати так, щоби преміси [повідомлення. – І. М.] були осібно, а виводи осібно» 1 . М. Драго-манов, однак, вступив у полеміку з колегою. «З приводу пропав-шої статті в «Хліборобі» я б з Вами поспорив, – писав він у відпо-1 І. Франко до М. Драгоманова від 15 вересня 1891 р.//Збірник Історично-Філологічного Відділу ВУАН. – К., 1928. – № 52: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України. – Т. 1: Листування І. Франка і М. Драгома-нова. – С. 361.

 

Журналістика як масово-інформаційна діяльність

відь на пропозиції І. Франка. – Для народу простого так писати не можна. Це ми, книжники, намуштровані факти в однім місці читати, а виводи в другім, або «читати поміж рядків», – а прості люди цієї науки не мають» 1 . Під «простими людьми», звичайно ж, у термінології сучасної теорії комунікації, розумівся масовий читач. В українській суспільній свідомості журналістика завжди сприймалася як модель аналітичної діяльності, у якій факти і висновки не розкладаються на різні полички, публіцистичні ідеї не ховаються у підтекст, навпаки увиразнюються, старанно об-ґрунтовуються й аргументуються, підносяться публіці в легкій для сприйняття образній формі.

Отже, інформація в журналістиці – це не просто новини, а працюючі повідомлення, це новини, що увійшли в свідо-мість і вплинули на аудиторію в розрахованому автором напрямі. Журналістика – це прагматична, спонукальна ін-формація. Саме це робить її масовою.

У словосполученні «масова інформація» складник «масовий» означає зовсім не низької якості, не ширвжитковий.