Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
РОЗДІЛ 5. ЖУРНАЛІСТИКА ЯК МАСОВО-ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ        : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

РОЗДІЛ 5. ЖУРНАЛІСТИКА ЯК МАСОВО-ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ       


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Поняття «масової інформації» в журналістиці.

Типологічні концепції соціальної інформації.

Перетворення в журналістиці наукових,

професійних, художніх та індивідуальних повідомлень

на масову інформацію.

Новина та її атрибути.

Спонукальність масової інформації.

Специфіка інформації в журналістиці

(актуальність, оперативність, документалізм,

повторюваність тем і неповторність матеріалів).

Рівні і форми існування масової інформації.

Зовнішній і внутрішній типи інформації

G&5)

 

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ

С

ьогодні в суспільній думці з терміном «журналістика» кон-курують терміни «органи (засоби) масової інформації» і «мас-медіа». В обох з них наголошується на тому, що в сучасно-му світі журналістика сприймається як масово-інформаційна діяльність. Відреагувала на це й теорія журналістики, де по-няття «масова інформація» сьогодні теж висунулося на перший план. Воно складається з двох частин, кожна з яких семантично значима.

У сучасній науці існує дві концепції поняття «інформація»: атрибутивна й функціональна. Згідно з першою, інформація розуміється як атрибут матерії, а відтак є властивістю будь-якого матеріального об’єкта. Наприклад, удар метеорита по поверхні Місяця залишає на ній кратер; це і є інформація про взаємодію двох космічних тіл. Таку інформацію несе в собі кожний мате-ріальний об’єкт. Але описати й усвідомити журналістику можна тільки з погляду другої концепції.

Згідно з цією теорією, інформація функціонує лише на со-ціально свідомому рівні, виникає як наслідок спрямованої ак-тивності, а обмін інформацією між людьми за допомогою знаків та символів розглядається як головна умова розвитку людської культури, її найважливіша форма.

Згідно з сучасними поглядами на людину, вона відрізняється від решти представників живого світу здатністю засвоювати у великих кількостях зовнішню інформацію і на її підставі про-дукувати внутрішню. Власне поява істот, які володіли здатністю нагромаджувати (запам’ятовувати) інформацію і утримува-ли її більше в мозку, ніж у генах, спричинила мільйони років назад революцію в розвитку живого світу. Для прогресу жи-вих організмів виявилися потрібними речовина, енергія та інформація. А відтак інформація виявляється одним з базових атрибутів життя як такого. Людина стоїть вище усяких інших форм життя, тому що вона є передусім життя, що усвідомлює саме себе. Інформація – це спосіб репрезентації дійсності в свідомості людини й суспільства. Причому з розвитком лю-дини від нижчих до вищих її типів (австралопітек, пітекантроп, неандерталець, homo habilis, homo sapiens, кроманьйонець) по-треба в інформації і кількість нагромадженої інформації стало збільшувалася.

 

Журналістика як масово-інформаційна діяльність

Унаслідок процесів нагромадження інформації на певному етапі розвитку людства виникає писемність, література, нау-ка, друкарство, а зовсім недавно за історичними мірками – і журналістика. Таким чином, журналістика є найважливішою складовою соціальної інформації і може бути пояснена лише з погляду функціональної концепції інформації.

Слово «інформація» в журналістиці має широке, вузьке і спеціальне значення.

У широкому значенні інформація – всяке нове знання, що передається від одного суб’єкта до іншого. «Інформація» – це найекономічніший, найшвидший і найчіткіший спосіб запису-вання, збереження та передавання новин, – відзначив відомий французький філософ Жак Дерріда у праці «Закон достатньої підстави: Університет очима його послідовників» (1983). – Ін-формація не лише інформує, передаючи зміст повідомлення, вона надає форми, „in-formiert”, “formiert zugleich”. Вона ставить людину в такі рамки, що дозволяють їй панувати на Землі та за її межами» 1 .

«Вживаючи слово “інформація”, важливо також пам’ятати і про етимологію цього слова, – відзначив і академік Російської АН Микита Моїсеєв. – У звичайному, життєвому смислі воно озна-чає суму відомостей, яку отримує певний суб’єкт – людина чи група людей (або тварин) – про навколишній світ, про самого себе, про іншого суб’єкта або досліджуване явище – відомостей, з допомогою яких він може точніше прогнозувати наслідки своїх дій і відбирати способи використання своїх можливостей для забезпечення власних інтересів і для досягнення поставлених цілей» 2 .

Таке розуміння інформації висуває на центральне місце суб’єкта, який використовує отриману інформацію на свій роз-суд. Під суб’єктом в даному випадку розуміємо не лише окрему людину, але й людську спільноту будь-якого обсягу, аж до люд-ства в цілому.

У вузькому значенні інформація – сукупність коротких некоментованих повідомлень. У теорії журналістики слово

1          Дерріда Ж. Закон достатньої підстави: Університет очима його послідовни-

ків/Жак Дерріда//Ідея Університету: Антологія. – Львів, 2002. – С. 256.

2          Моисеев Н. Н. Человек и ноосфера Микита Моисеев. – М.: Молодая гвардия,

1990. – С. 161.

 

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ

«інформація» використовується й у спеціальному значенні, у цьо-му випадку воно означає конкретний жанр невеликої за обсягом замітки, що повідомляє про певну новину.

Масова інформація, таким чином, є різновидом соціальної інформації. Соціальна інформація – це повідомлення, передані будь-якою зрозумілою людині знаковою системою про процеси функціонування суспільства, а також про те, що стосується цих процесів і може вплинути на них.

Як знакова система повідомлень найчастіше виступає мова: писаний текст або усне мовлення. Але це не єдина форма знако-вої системи. Дорожні знаки, піктографічні позначення на вули-цях і вхідних дверях, фірмові знаки на товарах, що дозволяють людині орієнтуватися в соціальному просторі, також станов-лять різновиди знакових систем. Але журналістика переважно використовує найскладніший з них – мову. У той же час вона не відмовляється від зображальних засобів: ілюстрацій, фото-графій, графіків і схем, які дозволяють більш глибоко вплинути на читача й ширше задовольнити його потреби в різноманітній інформації.

У сучасній науці існує кілька типологічних концепцій соціальної інформації.

Автори підручника за редакцією професора В. Й. Здоровеги «Теорія і практика радянської журналістики: Основи майстер-ності, проблеми жанрів» (Львів, 1989) за предметом зображення розподіляють інформацію на такі типи:

1.         Офіційна інформація. Сюди належать державні постано-ви, резолюції партійних з’їздів і конференцій, промови політич-них діячів, заяви політичних партій, громадських організацій та окремих осіб. Офіційна інформація надається для опублікування відділами зв’язків з громадськістю, прес-центрами та прес-бюро установ чи організацій, з’їздів чи конференцій. Вона не підлягає редагуванню і мусить бути опублікована дослівно, у тому вигляді, у якому надійшла.

2.         Подієва інформація. Це – основний інформаційний блок, створюваний редакційним колективом, його репортерами й ко-респондентами. Сюди належать оперативні повідомлення про факти й події внутрішнього й міжнародного життя.