Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Існує й інший погляд на Інтернет, відповідно до якої він ні-чого спільного з журналістикою на має. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Існує й інший погляд на Інтернет, відповідно до якої він ні-чого спільного з журналістикою на має.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Найбільш рішуче його сформулював російський учений, професор Борис Варецький: «У нинішньому Інтернеті немає нічого від журналістики, – кате-горично заявив він. – Це швидше всепланетний інформаційний банк. Уміщені в ньому відомості мають подрібнений, стихійний характер. Через це потрібен не тільки професійний відбір і аналіз інтернетівських матеріалів, але і їх перевірка, уточнення, зі-ставлення, узагальнення. У цих обставинах зростає роль профе-сійних журналістів, публіцистів, репортерів. Зростає значення оглядових, аналітичних публікацій» 1 . Запам’ятаймо, що, хоча

1 Варецкий Б. Имеет ли будущее печатная пресса? Кое-что о мрачных около научных приговорах/Борис Варецкий//Журналист. – 2000. – № 10. – С. 40.

 

Журналістика як система органів масової інформації

Інтернет автор до журналістики й не відносить, але з розширен-ням інформаційного потоку пов’язує зростання ролі аналітичної журналістики.

Саме розвиток новітніх комунікаційних технологій дає під-стави говорити про настання нової інформаційної ери в історії людства. За даними на 2000 рік комп’ютерна мережа Інтернет поширена в 100 країнах світу й охоплює 230 млн користувачів, кількість яких щодня продовжує зростати. До десятки країн-лідерів належать США (110 млн), Японія (понад 18 млн), Велика Британія, Канада, Німеччина, Австрія, Бразилія, Китай, Фран-ція, Південна Корея (по 5,5 млн в кожній країні). У Росії нарахо-вувалося 2,5 млн користувачів мережі Інтернет. Дані про Україну, на жаль, відсутні.

За мовою Інтернет-світ складається на 57 % з англомовних ко-ристувачів, 29 % використовують інші європейські мови 1 . Кіль-кість інформації в Інтернеті зростає на 9 % щомісяця 2 , тому його використання можливе лише на засадах вибірковості.

Опитування абітурієнтів і студентів першого курсу переко-нують у тому, що у більшості з них (часто ця цифра сягає 90 %) уявлення про журналістику склалися на підставі телебачення. Загальне зубожіння населення України, що призвело до скоро-чення передплати на друковані періодичні видання і зробило газету рідкісним гостем у пересічній українській родині, спри-чинилося до того, що людина з мікрофоном, що на вулицях міс-та розпитує громадян про якусь тему (і дуже рідко проблему) або просто пропонує їм поспівати в ефірі чи передати привіт родичам і знайомим, зафіксувалася як нормативний образ, що репрезентує професію журналіста.

Молодих фахівців, що сприймають журналіста лише як людину з мікрофоном, яка невимушено розмовляє перед те-лекамерою з різними співбесідниками, слід попередити про ілюзорність легкості праці тележурналіста. Телебачення ви-магає від співробітника органу масової інформації також умін-ня володіти словом, причому як усним, так і письмовим, адже жодна програма не створюється без наперед написаної сце-

1          Дані наведені за ст.: Челышев В. Мухи в паутине/В. Челышев//Журналист. –

2000. – № 2. – С. 80.

2          Основи масово-інформаційної діяльності. – К., 2000. – С. 441.

 

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

нарної заявки, а потім і сценарію. Робота в тележурналістиці потребує від суб’єкта миттєвої реакції, дотепності, абсолютно вільного володіння словом, глибокої ерудиції, гарної дикції й голосу. А у вищому навчальному закладі спеціалізація з теле-журналістики може бути побудована лише як надбудова над базовою освітою газетного журналіста. Це мусять зрозуміти ті, хто не знаючи особливостей фаху, сприймаючи лише його парадний бік, прагне стати (часто без достатніх на те підстав) тележурналістом.

Журналіст мусить шукати адекватну для своїх здібностей га-лузь у системі засобів масової інформації. При цьому слід враху-вати ще й таке. Матеріали для преси створюються журналістом індивідуально, матеріали для радіо, а особливо для телебачен-ня – наслідок колективної праці. Телебачення і радіомовлення – для тих, хто хоче відбутися, преса – для тих, хто хоче відбутися й залишитися.

СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛIСТА

РЕЦЕНЗIЯ (від лат. recensio – розгляд, оцінка) – один з основ-них жанрів критики, що містить виклад змісту, оцінку, аналіз та інтерпретацію, визначення сильних сторін i вад, зауважен-ня та пропозиції щодо поліпшення літературного, мистецького чи наукового твору.

Головні жанрові ознаки рецензії – хронологічна актуальність, науковість, виклад змісту твору, його оцінка та інтерпретація, розгляд місця твору в доробку автора, літературному процесі, невеликий розмір, стислість i ясність у висловленні думок, конструктивність i доброзичливість.

У рецензіях на наукові праці може пропонуватися своє ба-чення матеріалу (теми) й розв’язання проблеми. Такі рецензії не тільки дають оцінку рецензованій праці, але є самостійним внеском у науку.

Внутрішньожанрові різновиди: анотаційна рецензія (передбачає малі розміри, описовість, популяризацію літера-турного матеріалу), відкритий лист (містить звернення, бесіду з адресатом), аналітична рецензія (порівняно великий розмір,

 

Журналістика як система органів масової інформації

витлумачення твору, оцінка його місця в літературному процесі).

Рецензії на нові літературні й наукові твори, театральні вистави постійно друкуються в усіх літературно-художніх i громадсько-політичних, фахових та партійних газетах, жур-налах та альманахах. Книжкова палата України видає дер-жавний бібліографічний покажчик, «Літопис рецензій», що виходить з 1936 року щомісяця (з перервою в 1942–1947 ро-ках).

ТАБЛОЇД (від. фр. tableau, від лат. tabula – дошка і eidos – вид; деякі дослідники пояснюють походження терміна від англ. слів compressed tablet – таблетка) – малоформатна газе-та, яка оприлюднює сенсаційні повідомлення, дотримується розважальної стратегії у поданні новин, відзначається надміром ілюстрацій, великими яскравими заголовками, роз-рахована на невибагливих читачів, продається за невисоку ціну. Таблоїд – один з різновидів масової преси.

Першу таблоїдну газету «London Daili Miror» («Лон-донське щоденне дзеркало») заснував у 1903 р. знамени-тий англійський пресовий магнат Альфред Хармсворт (1865–1922), якому в 1905 р. було присвоєно титул лорда Норткліффа. Перший таблоїд у США «New-York daily news» («Нью-Йоркські щоденні новини») з’явився лише в 1919 р. Про-те до 1930 р. він вийшов на перше місце за накладом, який становив 1,5 млн прим.

ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ ЯКІСНОЇ ПРЕСИ – відносно новий термін, яким позначається процес інфільтрації таблоїдних цінностей у якісну пресу, «зараження» якісної преси таблоїдним порядком денним. Виражається у зміні формату загальнонаціональних газет з А 2 на А 4; збільшенні кількості візуальних образів (візуалізації) та редукції вербального тексту (де вербалізації); девальвації серйозних політичних новин шляхом ризомного їх з’єднання з повідомленнями з кримінальної хроніки, скандалами; зменшенні середньої кількості слів на одну аналітичну стат-тю; девальвації журналістських стандартів подачі інформації, зокрема точності, безсторонності, диференціації фактів та

 

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

коментарів; превалюванні персоналізованої подачі інформації над деперсоналізованою.

Фахівці вважають, що таблоїдизація якісної преси веде до зміни коду розуміння об’єктивної дійсності.